Постанова

від 05.01.2012 по справі 18/1246/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2012 р.                                                           Справа № 18/1246/11  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В., суддя  Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

апелянта -  не з‘явився;

кредиторів - не з‘явились;

боржника - не з‘явився;

ліквідатора боржника -  ОСОБА_1, довіреність б/н від 31.10.2011 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 4631П/2-6) Компанії “Філіпс Лайтінг Поланд С.А.” (Philips Lighting Poland S.A.), м. Піла Республіки Польща, на постанову Господарського суду Полтавської області від 24.05.2011 р. у справі № 18/1246/11 (суддя Білоусов С.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСТ ПЛЮС”, м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСТ ПЛЮС”, м. Полтава

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2011 р. боржник - ТОВ “ЕСТ ПЛЮС”, м. Полтава, в особі голови ліквідаційної комісії Плеханова І.О., в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернувся до місцевого господарського суду з заявою про визнання його банкрутом.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 24.05.2011 р. у справі № 18/1246/11 (суддя Білоусов С.М.) визнано банкрутом ТОВ “ЕСТ ПЛЮС”, відкрито ліквідаційну процедуру строком у 12 місяців; ліквідатором підприємства –банкрута призначено арбітражного керуючого Рибаченка М.П. з наданням повноважень відповідно до положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; зобов'язано ліквідатора у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; зобов'язано ліквідатора скласти реєстр вимог кредиторів та представити його на затвердження суду. Призначено засідання по затвердженню реєстру вимог кредиторів.

Компанія “Філіпс Лайтінг Поланд С.А.”(Philips Lighting Poland S.A.) із вказаною Постановою Господарського суду Полтавської області від 24.05.2011 р. не погодилася, подала на неї апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства, просить вказану Постанову суду першої інстанції від 24.05.2011 р. у справі № 18/1246/11 скасувати та припинити провадження у справі № 18/1246/11 про визнання ТОВ “ЕСТ ПЛЮС” банкрутом.

Боржник у своєму заперечені (відзиві) на апеляційну скаргу просить оскаржувану постанову Господарського суду Полтавської області від 24.05.2011 р. у справі № 18/1246/11 залишити без змін, а скаргу –залишити без задоволення за необґрунтованістю вимог апеляційної скарги.

Ліквідатор боржника у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить оскаржувану постанову Господарського суду Полтавської області від 24.05.2011 р. у справі № 18/1246/11 залишити без змін, а скаргу –залишити без задоволення за необґрунтованістю вимог апеляційної скарги.

Кредитори боржника відзивів на апеляційну скаргу не надали, своїх представників в судові засідання 22.11.2011 р., 13.12.2011 р., 22.12.2011 р. та 03.01.2012 р. не направили, про причину відсутності суд не повідомили.

Апелянт та боржник в судових засіданнях 22.11.2011 р., 13.12.2011 р., 22.12.2011 р. та 03.01.2012 р. також були відсутні.

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 р., 13.12.2011 р. та 22.12.2011 р. розгляд даної справи відкладався, у зв'язку з неявкою в судові засідання представників апелянта й боржника, та необхідністю надання сторонами додаткових доказів у справі.

У зв'язку з викладеним, та враховуючи, що неприбуття представників апелянта, боржника та кредиторів в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без їх участі за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника ліквідатора боржника, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши  повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність  застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судами першої й апеляційної інстанцій, боржник при поданні до Господарського суду Полтавської області в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заяви (вх. № 1435/11 від 29.04.2011 р.) про визнання ТОВ “ЕСТ ПЛЮС” банкрутом, крім іншого, мотивував її тим, що при ліквідації підприємства не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги всіх кредиторів в зв'язку з відсутністю у боржника майнових активів та грошових коштів для задоволення вимог його кредиторів в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.04.2011 р. вищевказану заяву боржника було прийнято судом до розгляду і порушено справу № 18/1246/11 про банкрутство останнього; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тощо.

Матеріали справи також свідчать про те, що передумовою для подання вказаної заяви було те, що 17.12.2010 р. у відповідності до Статуту на загальних зборах учасників ТОВ “ЕСТ ПЛЮС” було прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом його ліквідації та обрано ліквідаційну комісію у складі: голова комісії - Плеханов І.О., члени комісії - Шостя Г.М., Бондаренко В.М. (Протокол      № 10 загальних зборів учасників ТОВ “ЕСТ ПЛЮС” від 17.12.2010 р. –а.с. 23-24 том 1).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 105 ЦК України 27.12.2010 р. державного реєстратора виконавчого комітету Полтавської міської ради повідомлено про початок процедури припинення юридичної особи та створення ліквідаційної комісії.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" 28.12.2010 р. державним реєстратором виконавчого комітету Полтавської міської Ради до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про винесення рішення засновників (учасників) ТОВ “ЕСТ ПЛЮС” щодо припинення юридичної особи (витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 30.12.2010 р. –а.с. 26-27 том 1).

Оголошення про прийняття засновниками (учасниками) ТОВ “ЕСТ ПЛЮС” рішення про припинення юридичної особи ліквідаційною комісією опубліковано в спеціалізованому друкованому виданні - Бюлетені державної реєстрації № 165 (25) від 29 грудня 2010 року.

Також, головою ліквідаційної комісії письмово повідомлено про початок процедури припинення підприємницької діяльності ТОВ “ЕСТ ПЛЮС” Державну податкову інспекцію у м. Полтаві та державні цільові фонди.

За результатами перевірок, проведених УПФУ Октябрського району в м. Полтаві та Полтавською міською виконавчою дирекцією ПОВ  ФСС з тимчасової втрати працездатності в зв'язку з ліквідацією ТОВ «ЕСТ ПЛЮС», виявлені деякі порушення з боку боржника,  що  відображено: в Акті  УПФУ Октябрського району в м. Полтаві № 38 від 03.03.2011 р. про результати  позапланової перевірки  ТОВ "ЕСТ ПЛЮС", код за ЄДРПОУ 34549163; в Акті Полтавської міської виконавчої дирекції ПОВ  ФСС з тимчасової втрати працездатності від 31.03.2011 р. результатів перевірки  правильності  нарахування, утримання  та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності   ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р.

В ході процедури самоліквідації на підставі наказу голови ліквідаційної комісії № 2 від 14.03.2011 р. станом на 15.03.2011 р. проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, а також дебіторської та кредиторської заборгованості ТОВ "ЕСТ ПЛЮС", результати якої оформлені Інвентаризаційними описами (наявні в матеріалах справи). За результатами інвентаризації встановлено наступне:

-          товари, МБП, матеріали, основні засоби - відсутні;

- грошові кошти - відсутні;

-          наявна дебіторська заборгованість в сумі 329609,34 грн.;

-          наявна кредиторська заборгованість в сумі 22353355,27 грн.

Як вбачається з листа голови ліквідаційної комісії (вх. № 8525д від  24.05.2011 р.), після публікації в Бюлетені державної реєстрації № 165 (25) від 29 грудня 2010 року оголошення про прийняття засновниками ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" рішення про припинення юридичної особи мають кредиторські вимоги до ТОВ "ЕСТ ПЛЮС", що не оспорюються боржником, 83 кредитора з грошовими зобов'язаннями на загальну суму 22353355,27 грн. (а.с. 38 т. 2).

За результатами вжитих заходів, спрямованих на виявлення майнових активів боржника, ліквідаційною комісією виявлено, що за даними реєстрових книг ПП Полтавського БТІ "Інвентаризатор" реєстрація прав власності на нерухомість у м. Полтаві за ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" не проводилась (лист від 26.04.2011 р. № з/313). Листи УДАІ УМВС України в Полтавській області від 20.04.2011 р. № 11/2-1202 та Інспекції державного технічного нагляду Полтавської ОДА від 08.04.2011 р. № 01-29/217 свідчать про відсутність реєстрації за ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" автотранспортних засобів та сільськогосподарської техніки.

Зазначене свідчить про те, що майновий та фінансовий стан підприємства свідчить про неможливість погашення заборгованості перед наявними кредиторами.

Станом на 15.03.2011 р. ліквідаційною комісією складено проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "ЕСТ ПЛЮС".

17.03.2011 р. ПП "КСК-АУДИТ" (Свідоцтво № 4253 від 29.01.2009 р. про внесення в "Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги", згідно з рішенням № 198/2 АПУ з терміном дії до    29.01.2014 р.), на підставі договору № 17 від 15.02.2011 р. - під керівництвом аудитора Сенченко М.В. проведена аудиторська перевірка Проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" станом на 15.03.2011 р., результати якої відображені у Висновку незалежного аудитора спеціального призначення щодо окремого фінансового звіту - Проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ: 34549163) станом на 15.03.2011р.(наявний в матеріалах справи).

За висновком ПП "КСК-АУДИТ" (а.с. 38-42 том 1):

1. фінансовий звіт - Проміжний ліквідаційний баланс справедливо і достовірно відображає фактичний фінансовий стан ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" станом на 15.03.2011 р., рух його грошових коштів за період з 01.01.2011 р. по 15.03.2011 р., у відповідності до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

2. окремий фінансовий звіт - проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" станом на 15.03.2011 р. базується на прийнятій обліковій політиці підприємства та відповідає нормативним вимогам щодо організації бухгалтерського обліку в Україні;

3.  інформація, що зазначається в Проміжному ліквідаційному балансі ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" станом на 15.03.2011 р. розкрита у повній мірі та усіх суттєвих аспектах відображає реальний стан фінансово-господарської діяльності ТОВ "ЕСТ ПЛЮС".

31.03.2011 р. відбулись загальні збори учасників ТОВ "ЕСТ ПЛЮС", на яких за результатами заслуховування інформації ліквідаційної комісії про проведену роботу, учасниками ТОВ "ЕСТ ПЛЮС"  вирішено:

1)          затвердити дані інвентаризації ТОВ "ЕСТ ПЛЮС";

2)          затвердити проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "ЕСТ ПЛЮС";

3)          затвердити перелік кредиторів в кількості 83 особи та суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" у розмірі 22353355,27 грн., які не оспорюються товариством;

4) звернутися до Господарського суду Полтавської області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" та надати голові ліквідаційної комісії товариства Плеханову І.О. повноваження на складання, підпис та подання до господарського суду заяви про банкрутство ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" (Протокол № 2 загальних зборів учасників ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" від 31.03.2011 р. –а.с. 19-21 том 1).

Приймаючи оскаржувану постанову від 24.05.2011 р. та визнаючи ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" банкрутом і відкриваючи ліквідаційну процедуру цього товариства  строком у 12 місяців, місцевий господарський суд посилався на ст. ст. 60, 205, 209 ГК України, ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийшов до висновку, що з огляду на фінансове становище боржника, розмір його грошових зобов'язань, ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" неспроможне відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури і ліквідаційна процедура має проходити в межах провадження в справі про банкрутство в господарському суді.

В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує на те, що господарський суд при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом від 24.05.2011 р. не повною мірою дослідив обставини розміщення боржником в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації оголошення про припинення юридичної особи, та прийняв постанову з порушенням норм чинного законодавства, якими регулюється порядок та форма оголошення на день його розміщення, а саме: ст. 105 ЦК України, ст. 22 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, ст. 60 ГК України тощо.

Крім того, на думку апелянта, також поза увагою суду залишився той факт, що боржником не було дотримано обов'язку щодо персонального повідомлення відомих кредиторів про ліквідацію боржника, що є однією з основних передумов для порушення питання щодо ліквідації в порядку ст. 51  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Колегія суддів апеляційної інстанції викладені в оскаржуваній постанові суду першої інстанції висновки вважає правомірними та такими, що можуть бути підставами для визнання ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" банкрутом, й не погоджується із зазначеними заявником апеляційної скарги доводами, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється вищезазначеним Законом, господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

При цьому, названий Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справі про банкрутство.

Ч. 1 ст. 51 цього Закону, яка визначає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, вказує, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк з'явлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи (ч. 4 ст. 105 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України (відповідної правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 10.06.2008 р. № 15/682-6 та Вищий господарський суд України в постанові від 09.06.2010 року по справі № 7/41-10586).

Як свідчать матеріали справи, даної процедури ліквідаційною комісією боржником  було дотримано.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 205 ГК України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів такий суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду.

Ст. 209 ГК України визначає, що у разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним.

Нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимог кредиторів не інакше як через застосування визначеної ліквідаційної процедури вважається банкрутством.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не   інакше   як  через   застосування ліквідаційної процедури.

З огляду на фінансове становище боржника, розмір його грошових зобов'язань, господарський суд правомірно дійшов висновку про те, що ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" неспроможне відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури і ліквідаційна процедура має проходити в межах провадження в справі про банкрутство в господарському суді.

За таких обставин, висновки господарського суду про визнання ТОВ "ЕСТ ПЛЮС"  банкрутом є правомірними, а відповідна постанова суду першої інстанції в даній частині підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів п. 1 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора.

Як свідчать матеріали справи, для виконання функцій ліквідатора боржником суду запропоновано (заява за вх. № 8595д від 24.05.2011 р.) кандидатуру арбітражного керуючого Рибаченка М.П.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Арбітражний керуючий Рибаченко М.П. має ліцензію арбітражного керуючого серії НОМЕР_1 від 16.01.2007 р., надав згоду арбітражного керуючого на участь у даній справі в якості ліквідатора у відповідності до п. З ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, висновки господарського суду про призначення арбітражного керуючого Рибаченка М.П. ліквідатором боржника - ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" є також правомірними, в зв'язку з чим, оскаржувана постанова суду в даній частині також підлягає залишенню без змін.

Посилання апелянта на те, що господарський суд при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом від 24.05.2011 р. не повною мірою дослідив обставини розміщення боржником в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації оголошення про припинення юридичної особи, та прийняв постанову з порушенням норм чинного законодавства, якими регулюється порядок та форма оголошення на день його розміщення, а саме: ст. 105 ЦК України, ст. 22 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, ст. 60 ГК України тощо, колегія суддів вважає безпідставними на підставі наступного.

Як вже було зазначено вище, оголошення про прийняття засновниками (учасниками) ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" рішення про припинення юридичної особи ліквідаційною комісією опубліковано в спеціалізованому друкованому виданні - Бюлетені державної реєстрації № 165 (25) від 29 грудня 2010 року (а.с. 28-30 т. 1), що відповідає відомостям, внесеним державним реєстратором виконавчого комітету Полтавської міської Ради 28.12.2010 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 30.12.2010 р. –а.с. 26-27 том 1).

Відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей. що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно з Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, інформація про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Форма та зміст повідомлення щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

Підставою для опублікування повідомлення є внесення державним реєстратором відповідного запису до Єдиного державного реєстру, зокрема: склад ліквідаційної комісії та їх ідентифікаційних номерів. Повідомлення підлягають опублікуванню у Бюлетені державної реєстрації протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" передбачає мету здійснення вказаного вище оголошення - з метою виявлення кредиторів юридичної особи, що знаходиться в стадії самоліквідації.

Таким чином, подаючи оголошення в Бюлетені державної реєстрації від 29.12.2010 р. № 165(25) щодо припинення юридичної особи - ТОВ "ЕСТ ПЛЮС",  ліквідаційна комісія виконала вимоги Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, Цивільного та Господарського кодексів.

Зазначене оголошення в розумінні ст. 34 ГПК України є належним та допустимим доказом зазначених обставин.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апелянт не був позбавлений права на ознайомлення з відомостями про припинення ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" в Бюлетні державної реєстрації від 29.12.2010 р. № 165 (25), та як наслідок, мав  можливість реалізувати власні права щодо боржника, в т.ч. шляхом звернення з відповідною кредиторською заявою в порядку, передбаченому законом.

Яким саме чином зазначені апелянтами недоліки в зазначеному оголошенні позбавили останніх можливості реалізувати зазначені права останні суду не навели, відповідних доказів суду не надали.

Стосовно посилань апелянта на те, що боржником нібито не було дотримано обов'язку щодо персонального повідомлення відомих кредиторів про ліквідацію боржника, колегія суддів зазначає, що  матеріали справи свідчать про те, що на адресу всіх відомих кредиторів, в т.ч. апелянта - Компанії “Філіпс Лайтінг Поланд С.А.”, м. Піла, Республіка Польща було направлено персональні повідомлення про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи ТОВ "ЕСТ ПЛЮС".

Посилання ж апелянта на те, що фіскальний чек відділення поштового зв'язку від 04.02.2011 р. (а.с. 26 т. 2) не є належним доказом направлення кредиторам персонального повідомлення про ліквідацію боржника, оскільки виходячи із вказаного документу неможливо встановити чи дійсно кредиторам направлялись саме персональні повідомлення про ліквідацію боржника, а також сам факт відправлення зазначених повідомлень, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки закон не зобов'язує сторони в обґрунтування факту надсилання листа надавати опис вкладення в лист.

При цьому, в ч. 1 ст. 8 Закону України „Про поштовий зв'язок" вказано, що Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень забезпечує загальне регулювання діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку.

Згідно з п. 22 Постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", прийнятої у відповідності до Закону України “Про поштовий зв'язок” функції із зважування згрупованих поштових відправлень, їх тарифікації (у тому числі наклеювання поштових марок на них), тарифікації згрупованих поштових переказів, проставлення особливих відміток на згруповані поштові відправлення, поштові перекази покладаються на відправників. Такі послуги також можуть надаватися оператором поштового зв'язку за додаткову плату.

Цією Постановою Кабінету Міністрів визначено, що номінал поштової марки - вартість послуги поштового зв'язку, що зазначається на поштовій марці арабськими цифрами або латинськими літерами, і надається визначення, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Крім того, в п.п. 66-68 тієї ж Постанови КМУ від 05.03.2009 р. № 270, передбачено, що у разі відправлення згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії, що включається до одного списку, кількість примірників списків та необхідність подання їх в електронному вигляді визначається оратором поштового зв'язку. До списку включаються поштові відправлення, поштові перекази, згруповані за способом пересилання. Список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи. Підписи скріплюються відповідними печатками. Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Враховуючи викладене, фіскальний чек відділення поштового зв'язку від 04.02.2011 р. в розумінні ст. 34 ГПК України є належними та допустимими доказами направлення на адресу кредиторів, в т.ч. апелянта, повідомлення про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи ТОВ "ЕСТ ПЛЮС".

За таких обставин, доводи апелянта про неотримання повідомлення про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" колегія суддів вважає недоведеними.

До того ж, в даному випадку норми ч. З ст. 60 ГК України не пов'язують ліквідацію юридичної особи з фактом отримання кредитором повідомлення про таку ліквідацію, а лише зобов'язує ліквідаційну комісію направити повідомлення про таку ліквідацію в визначений законом спосіб.

Більше того, сам апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначив про факт визнання ліквідатором боржника кредиторських вимог апелянта до ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" та включення їх до реєстру кредиторських вимог (а.с. 36 т. 5).

Таким чином, ліквідаційною комісією було встановлено повний обсяг кредиторської заборгованості без будь яких порушень прав апелянтів на заявлення кредиторських вимог до боржника.

Навіть вже під час ходу ліквідаційної процедури кредиторські вимоги які були заявлені апелянтом у справі про банкрутство були визнані боржником і з даним фактом погоджуються і апелянти.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Нормами ч. 18 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", що діяв в редакції на момент опублікування оголошення в Бюлетені державної реєстрації № 165 (25) від 29.12.2010 р., передбачено, що підставою для публікації повідомлень у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації є внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Одночасно, нормами ч. 1 ст. 20 вказаного Закону передбачено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно, відомостей, передбачених абзацом сороковим частини другої статті 17 цього Закону (відомості про відкриття та закриття рахунків юридичних осіб, відомості про накладення та зняття арештів на рахунки юридичних осіб та їх майно (у тому числі на закріплене за відокремленими підрозділами).

Таким чином апелянт не був позбавлений або обмежений в доступі до необхідної йому інформації стосовно ТОВ "ЕСТ ПЛЮС", відносно якого прийнято рішення про припинення юридичної особи. Сам факт здійснення публікації оголошення не позбавляв і не позбавляє апелянта користуватися правами на отримання відомостей (інформації) про ліквідацію Боржника (в т.ч. у порядку Закону України „Про реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб підприємців), а навпаки створював передумови для звернення кредитора до державного реєстратора за отриманням необхідних відомостей, а, відповідно, і з кредиторськими вимогами до боржника.

Крім того, обставини, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції стосовно недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а навпаки стверджують даний факт. Обставини та документально стверджені факти, що встановлені постановою від 24.05.2011 р. у справі № 18/1246/11, ніяким чином не спростовуються апелянтами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, висновки, викладені в постанові Господарського суду Полтавської області від 24.05.2011 р. у справі № 18/1246/11, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких оскаржується вказана постанова, не можуть бути підставою для її скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.  99, 101, 102, п. 1 ст. 103,  ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Компанії “Філіпс Лайтінг Поланд С.А.” (Philips Lighting Poland S.A.), м. Піла Республіки Польща, залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 24.05.2011 р. у справі № 18/1246/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття  і може бути оскаржена протягом двадцяти днів  до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                    Фоміна В. О.

Суддя                                                                                           Кравець Т.В.  

Суддя                                                                                           Крестьянінов О.О.  

Повний текст підписаний 05.01.2012 р.