Ухвала

від 11.10.2006 по справі а-17/86

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

       ЛЬВІВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

11.10.06                                                                                          

Справа  № А-17/86

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний

господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                  Дубник О.П.

суддів                                                      Бобеляк О.М.

Якімець Г.Г.

При  секретарі 

судового  засідання     Ніколайчук С.В.

розглянув     апеляційну

скаргу  регіонального управління ДААК ДПА

України в Івано-Франківській області без номера від 24.07.06р.

на постанову господарського суду

Івано-Франківської області від 03.07.2006р.

у справі          №А-17/86

за позовом           Приватного підприємця (далі ПП)

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

до                     Регіонального управління ДААК

ДПА України в Івано-Франківській області, м.Івано-Франківськ

про          визнання нечинним рішення про застосування фінансових

санкцій НОМЕР_1

за участю

представників

          від позивача  -не

з'явився;

          від відповідача  -Меляков

І.А. -представник (дов. у  справі).

Розпорядженням

голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі

колегії суду.         

Права

та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51 КАС України роз'яснено, заяв про відвід

суддів не поступало.

Технічна  фіксація 

судового  процесу  здійснювалась з  допомогою 

програмно-апаратного  комплексу

“Оберіг”.

Позивач

належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, докази цього

містяться в матеріалах справи, ухвала суду про призначення справи до розгляду

направлялась сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Постановою

господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2006р. у справі

№А-17/86 (суддя Неверовська Л.М.) задоволено позов ПП ОСОБА_1 до регіонального

управління ДААК ДПА України в Івано-Франківській області та визнанно нечинним

рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1 на суму 1700 грн.

Постанова

суду мотивована ст.ст.1, 15 Закону України «Про державне регулювання

виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних

напоїв та тютюнових виробів», ст.11-2 Закону України «Про державну податкову

службу в Україні», на підставі яких місцевим господарським судом зроблено

висновок про безпідставність застосування до ПП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі

1700 грн. за порушення ним вимог ст.15 вищевказаного Закону, оскільки

відповідачем, з порушенням правил проведення перевірки, не доведено факту

торгівлі позивачем тютюновими виробами без наявності ліцензії та знаходження

цих виробів у місці реалізації товарів з метою продажу їх кінцевим споживачам,

крім того, позивачем спірне рішення оскаржено в межах визначеного

законодавством строку для оскарження, так як докази вручення такого рішення

відповідачем останньому в матеріалах справи відсутні.

З

підстав, зазначених в апеляційній скарзі, РУ ДААК ДПА України в

Івано-Франківській області оскаржило рішення суду, стверджуючи, що в ході

перевірки встановлено факт здійснення торгівельної діяльності позивачем в магазині-кафе,

розташованому за адресою: АДРЕСА_1, та зафіксовано в акті перевірки факт

реалізації тютюнових виробів без наявності ліцензії; перевірка проведена на

підставі посвідчень НОМЕР_2 та НОМЕР_3, підписаних керівником податкового

органу та скріплені печаткою.

Також,

апелянт вважає безпідставним продовження пропущеного, на його думку, позивачем

строку оскарження рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1, рішення

суду, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права,

просить скасувати.

У

відзиві на апеляційну скаргу ПП ОСОБА_1 вважає законним та обґрунтованим

оскаржуване рішення суду першої інстанції, наполягаючи на недотримані

відповідачем порядку проведення перевірки та на недоведеності факту здійснення

ним торгівельної діяльності підакцизними товарами у перевіреній торгівельній

точці.

Заслухавши

представника відповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги,

судом встановлено наступне:

актом

перевірки НОМЕР_4 проведено перевірку господарської одиниці -магазину-кафе, що

розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та належить ПП ОСОБА_1, в результаті якої

встановлено, що позивач здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами без

наявності ліцензії, а саме ним було реалізовано перевіряючим одну пачку сигарет

«LM»по ціні 2,65 грн., чим порушено ст.15 Закону України «Про державне

регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 06.07.95р. №481/95-ВР, із змінами

та доповненнями (далі Закон №481/95-ВР).

На підставі

вказаного акту перевірки РУ ДААК ДПА України в Івано-Франківській 15.08.05р.

прийняла рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1, яким згідно абз.5

ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР позивачу нараховано фінансову санкцію у вигляді

штрафу в розмірі 1700 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без

наявності ліцензії.

З

матеріалів справи вбачається, що 10.12.04р. між ПП ОСОБА_1 (орендар) та ПП

ОСОБА_2 (орендодавець) укладено договір оренди, згідно з умовами якого позивач

орендує приміщення головного корпусу (магазин-кафе АДРЕСА_1), зокрема, в

п.п.1.1 п.1 цього договору зазначено термін оренди -до закінчення дії терміну

ліцензії позивача на роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами,

тобто до 10.08.05р.

В

зв'язку із закінченням терміну оренди за вищенаведеним договором 10.08.05р.

сторони оформили двосторонній акт прийому-передачі орендованого приміщення, в

якому вказано, що орендодавець прийняв 

на відповідальне збереження від орендаря 63  пачки тютюнових виробів, які зберігались у магазині-кафе

АДРЕСА_1.

Судом

першої інстанції досліджено наявні у справі пояснення свідка гр.ОСОБА_3, яка

стверджує, що на момент проведення перевірки - 12.08.05р. вона працювала у

підприємця ОСОБА_2 в магазині-кафе АДРЕСА_1 і будь-якої реалізації тютюнових

виробів не здійснювала, пояснення до акту перевірки написано нею за вказівкою

працівників податкового органу.

Статтею

15 Закону №481/95-ВР передбачено, що імпорт, експорт і оптова торгівля

алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами

підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності ліцензій.

Роздрібна

торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим

кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від

форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших

підприємствах громадського харчування (ст.1 цього ж Закону).

Згідно

ч.1 ст.17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і

торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим

ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим,

спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та

тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності

згідно з чинним законодавством, зокрема така встановлена ч.2 ст.17 цього ж

Закону.

Таким

чином, судова колегія вважає підставним висновок місцевого господарського суду

про відсутність порушення позивачем ст.15 Закону №481/95-ВР та неправомірність

прийнятого відповідачем спірного рішення про застосування фінансових санкцій,

яке підлягає визнанню недійсним.

Щодо

пропуску позивачем строку оскарження спірного рішення, на що посилається

апелянт, то такий не мав місця, оскільки рішення вручене ПП ОСОБА_1 під час

розгляду справи №А-17/33 (28.03.2006р.) за позовом податкового органу до

підприємця про стягнення фінансових санкцій, визначених рішенням НОМЕР_1, а в

матеріалах цієї справи відсутні будь-які докази вручення такого позивачу у

встановленому законом порядку.

З

огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вирішив відмовити в задоволені

апеляційної скарги, а оскаржувану постанову суду залишити без змін,

На

підставі наведеного, керуючись п.п.6, 7 розділу VII, ст.ст.195, 196, 198, 200,

205, 206, 209, ч.5 ст.254 КАС  України -

Львівський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.          Апеляційну скаргу залишити без

задоволення, а постанову господарського суду Івано-Франківської області від

03.07.2006р. у цій справі - без змін.

2.   Ухвала суду набирає законної сили з моменту

її проголошення і може бути            

оскаржена  згідно ст.ст.211, 212

КАС України.

Головуюча-суддя                                                                  

О.П. Дубник

суддя                                                       

                                 О.М.Бобеляк

суддя                                                                                        

Г.Г.Якімець