Рішення

від 20.12.2011 по справі 5015/6378/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11                                                                                           Справа№ 5015/6378/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське спеціалізоване підприємство протипожежної автоматики і охоронної сигналізації», м. Львів

до відповідача1: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача2: Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів

про: визнання права власності

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 –представник (довіреність № 10/181 від 18.10.2011 р.),          ОСОБА_2 –представник (довіреність № 7 від 18.10.2011 р.)

від відповідача1 ОСОБА_3 –головний спеціаліст (довіреність № 1.7вих-118 від       13.12.2011 р.)

від відповідача2 ОСОБА_3 –головний спеціаліст (довіреність № 1.7вих-119 від       13.12.2011 р.)

від третьої особи не з'явився

Представникам позивача та відповідачів1,2 роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 20.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівське спеціалізоване підприємство протипожежної автоматики і охоронної сигналізації», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Львівської міської ради, м. Львів та Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів про визнання  недійсними рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.12.2009 р. № 1169 «Про оформлення права комунальної власності на нежитлові приміщення на                         вул. Простій, 12-а»і рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.04.2010 р. № 433 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.12.2009 р. № 1169»та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівське спеціалізоване підприємство протипожежної автоматики і охоронної сигналізації»права власності на нежитлову будівлю літера А-2  загальною площею 369,2 кв.м по                         вул. Простій, 12-а у місті Львові.

Вимоги заяви мотивовані тим, що членами трудового колективу Львівської дільниці № 1 Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації, правонаступником якого є позивач, в процесі приватизації орендного державного майна Львівської дільниці № 1 Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації було приватизовано, зокрема, нежитлову будівлю (адмінбудинок) літера А-2, загальною площею 369,2 кв.м по вул. Простій, 12-а у місті Львові.

Покликаючись на ст. 128 ЦК УРСР, Закону України «Про власність» та норми Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»(в редакції від 22.02.1994 року), Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій»(в редакції від 26.01.1994 року), ст. 392 ЦК України, позивач просить суд визнати за ним право власності на нежитлову будівлю (адмінбудинок) літера А-2, загальною площею 369,2 кв.м по                    вул. Простій, 12-а у місті Львові та визнати недійсними рішення органу місцевого самоврядування, прийняттям яких це право порушується та не визнається відповідачами.

Ухвалою суду від 31.10.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15.11.2011 р. Ухвалою суду від 15.11.2011 р. розгляд справи відкладався до 13.12.2011 р.

У поданих суду 21.11.2011 р. через канцелярію суду відзивах № 1104/вих.-3644 від 16.11.2011 р. та № 1104/вих.-3643 від 16.11.2011 р. відповідачі просять суд провадження по справі припинити через непідвідомчість даного спору господарським судам. Водночас доказів правомірності та підставності прийняття спірних рішень та оформлення права власності на спірне майно за територіальною громадою суду не подали.

13.12.2011 р. позивачем подано письмові пояснення № 13/12-1 по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 13.12.2011 р. розгляд справи відкладався до 20.12.2011 р.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві та письмових поясненнях по суті позовних вимог.

Представник відповідачів1,2 в судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзивах на позовну заяву.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Судом встановлено, що у зв'язку із утворенням в місті Львові спеціалізованого монтажно-налагоджувального управління тресту «Укрспецавтоматика», рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 18.10.1973 року № 531 Львівському спеціалізованому монтажно-налагоджувальному управлінню протипожежної автоматики і охоронної сигналізації тресту «Укрспецавтоматика»передано будинок площею 100,6 м.кв. по вул. Простій, 12-а у місті Львові.

Державне підприємство ВОО «Укрспецавтоматика»входило до складу Міністерства машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України, яке згідно із Положенням про Міністерство машинобудування, військо-промислового комплексу і конверсії України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня     1992 р. № 217, було центральним органом державної виконавчої влади країни, підвідомчим Кабінету Міністрів України та реалізувало державну політику розвитку народного господарства України в машинобудуванні та військово-промисловому комплексі, сприяло структурній перебудові економіки, формувало систему заходів щодо забезпечення економічної та військово-політичної самостійності України.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому, листом Управління головного архітектора м. Львова № 10/1118 від 02.07.1976 р. Львівському спеціалізованому монтажно-налагоджувальному управлінню треста «Укрспецавтоматика»погоджено часткову надбудову другого поверху будинку по вул. Простій, 12а у м. Львові.

Також, за дозволом голови Радянського райвиконкому Львівському спеціалізованому монтажно-налагоджувальному управлінню треста «Укрспецавтоматика»було надано дозвіл на прибудову на першому поверсі виробничої майстерні, приміщення котельні та електрики, та надбудову приміщень на другому поверсі (абз.2 листа № 533-11/01 від 11.04.1993 р.).

З матеріалів Інвентаризаційної справи, зокрема поверхових планів та експлікації приміщень спірної будівлі, виготовлених 20.09.1993 року Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, вбачається, що після завершення реконструкції одноповерхової будівлі площею 100,6 м.кв., Львівським спеціалізованим монтажно-налагоджувальним управлінням протипожежної автоматики і охоронної сигналізації тресту «Укрспецавтоматика»створено двоповерхову будівлю позначену в технічному паспорті літерою А-2 загальною площею 366,9 м.кв., яка складається з підвалу площею 88,7 м.кв., І-го поверху площею 136,6 м.кв. та ІІ-го поверху площею 141,6 м.кв. Судом з‘ясовано, що будівництво об‘єкту проводилося підприємством за власні кошти.

01 січня 1990 року було введено в дію Закон СРСР № 810-І «Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про оренду», яким відповідно до статті 2 цього Закону, регулювалися відносини у питаннях оренди.

Частиною 1 ст. 16 цього Закону трудовому колективу державного підприємства (об'єднання) забезпечувалося право утворити організацію орендарів як самостійну юридичну особу для створення на її основі орендного підприємства.

Реалізуючи право, передбачене ч. 1 ст. 16 Закону СРСР № 810-І «Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про оренду»членами трудового колективу Львівського спеціалізованого монтажно-налагоджувального управління протипожежної автоматики і охоронної сигналізації державного підприємства ВО «Укрспецавтоматика»створено та 15 березня 1990 року зареєстровано Орендне підприємство Львівського спеціалізованого монтажно-налагоджувального управління протипожежної автоматики і охоронної сигналізації.

25 червня 1993 року між Організацією орендарів Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації (орендар) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) було укладено договір оренди № 16 за умовами якого орендар прийняв в оренду майно Львівського спеціалізованого монтажно-налагоджувального управління протипожежної автоматики і охоронної сигналізації державного підприємства ВО «Укрспецавтоматика», у тому числі основні засоби.

Пунктом 1.1. договору оренди № 16 від 25.06.1993 року передбачено, що після підписання цього Договору та прийому майна, орендар набуває статусу орендного підприємства і має назву Львівське орендне підприємство протипожежної автоматики і охоронної сигналізації, а також набуває прав юридичної особи та стає правонаступником майнових прав і обов'язків підприємства, майно якого передано в оренду.

Пунктом 4.1 договору оренди № 16 від 25.06.1993 р. було визначено вартість орендованого майна, а згідно розділу ІІІ Договору, орендар має право викупляти орендоване майно.

Перереєстрація орендного підприємства Львівського спеціалізованого монтажно-налагоджувального управління протипожежної автоматики і охоронної сигналізації на Львівське орендне підприємство протипожежної автоматики і охоронної сигналізації, у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій»та укладенням договору оренди № 16 від 25.06.1993 р., відбулася 09.08.1993 р., що підтверджується свідоцтвом про державну перереєстрацію, виданим Міською адміністрацією Львівської міської ради народних депутатів.

На час проведення приватизації майна підприємства правові, економічні та організаційні основи приватизації підприємств загальнодержавної, республіканської (Республіки Крим) та комунальної власності, регулювалися Законом України «Про приватизацію державного майна», Постановою КМ України «Про затвердження методики оцінки вартості об'єктів приватизації». Крім цього, приватизація майна здійснювалась на підставі ст. 17 Закону України «Про приватизацію державного майна»від 04.03.1992 р. та Декрету КМ України «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду».

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»закріплено, що Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва –щодо державного майна.

Статтею 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»закріплено, що приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про приватизацію державного майна»від 04.03.1992 р. до статутного капіталу товариства вноситься державне майно, здане в оренду (за винятком майна, що не підлягає приватизації), та майно, що є власністю орендаря.

Згідно до пункту 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду»(чинного на момент приватизації спірного майна) до статутного фонду товариства вноситься державне майно, здане в оренду, та майно, що є власністю орендаря і перебуває на балансі підприємства, створеного орендарем.

Пунктом 3 Положення «Про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 року № 158 закріплено, що інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються, а також майно державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс.

Отже, Закон України «Про приватизацію майна державних підприємств», Декрет Кабінету Міністрів України «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду»передбачали перехід у власність господарського товариства, створеного в процесі приватизації, державного майна, зданого в оренду.

Статтею 15 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»у редакції, яка діяла на час приватизації спірного майна, визначались способи приватизації. Так, цією нормою визначено, що приватизація державного майна здійснюється шляхом: продажу об'єктів приватизації та незавершеного будівництва на аукціоні, за конкурсом, в тому числі з виключним застосуванням майнових сертифікатів, вільно конвертованої валюти; продажу часток (акцій, паїв) у майні підприємств на аукціоні, за конкурсом, на фондовій біржі та іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців; викупу майна державного підприємства, зданого в оренду; викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації; викупу об'єктів малої приватизації товариствами покупців, створеними працівниками цих об'єктів.

За визначенням п. 1.1. Порядку створення та реєстрації товариства покупців у процесі приватизації, затвердженого Наказом ФДМ України № 235 від 25.05.1993 р. товариство покупців –це добровільне об'єднання громадян, які уклали угоду про спільну діяльність, з метою придбання об'єктів приватизації у колективну власність.

Відповідно до п. 1.2. Порядку товариство покупців може бути створено громадянами за місцем проживання або членами трудового колективу підприємства, яке підлягає приватизації.

Товариство покупців вважається створеним з моменту реєстрації протоколу загальних зборів та угоди про спільну діяльність у відповідному органі приватизації (п. 1.5. Порядку).

Наказом регіонального відділення ФДМ України по Львівській області № 250 від 15.02.1996 р. зареєстровано угоду про спільну діяльність товариства покупців членів трудового колективу Львівської дільниці № 1 Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації.

25 березня 1996 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та товариством покупців членів трудового колективу Львівської дільниці № 1 Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації було укладено договір купівлі-продажу № 149, зареєстрований 22.04.1996 р. в управлінні економічного розвитку департаменту економічної політики та ресурсів Львівського міськвиконкому за реєстраційним № 222 про купівлю товариством покупців орендованого державного майна Львівської дільниці № 1 Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації, яке знаходилося за адресами: м. Львів, вул. Проста, 12-а та вул. Вірменська, 13.

Відповідно до п. 1.1. договору купівлі-продажу № 149 від 25.03.1996 р. майно підприємства, що підлягає викупу, включає в себе інвентар, обладнання, устаткування та інше майно, що було передано згідно з договором оренди від 25.06.1993 року та яким підприємство наділене згідно розподільчого балансу станом на 01.12.1995 року.

Як вбачається із рядка 010 розподільчого балансу Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації (дільниця № 1) станом на 01.12.1995 р. залишкова вартість основних засобів підприємства складала 5 285 млн. крб.

Вищезазначене знаходить своє відображення і в Акті оцінки вартості майна Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації, (дільниця № 1), затвердженому начальником РВ ФДМ України по Львівській області 21.03.1996 року. Відповідним Актом, зокрема, визначено склад та вартість майна, що було об'єктом купівлі-продажу за договором та згідно з яким залишкова вартість основних засобів по Львівській дільниці № 1 Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації станом на 01.12.1995 р. складала 5 285 млн. крб., з яких:

1 880 млн. крб. –власне майно орендаря;

3 405 млн. крб. –майно, що орендувалося.

При цьому, як вбачається із Відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передаваємих пристроїв Львівської дільниці № 1 Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації станом на 01.12.1995 р. (інвентаризаційний № 666), до складу орендованого майна, що було об'єктом купівлі-продажу за договором № 149 від 25.03.1996 р. ввійшов адмінбудинок за залишковою вартістю у розмірі 3 024 млн. крб., залишкова вартість якого разом із залишковою вартістю іншого орендованого майна (машин, обладнання, транспортних засобів), яка складала       0,380 млн. крб., дорівнювала залишковій вартості всього орендованого майна (3 024 + 0,380 = 3 405 млн. крб.), що викуповувалося.

Приватизоване товариством покупців майно передано покупцеві за актом приймання-передачі державної частки цілісного майнового комплексу Львівської дільниці № 1 Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації, складеним 26.06.1996 року, до складу якого, відповідно, увійшов  адміністративний будинок за інвентаризаційним номером № 666 відповідно до відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передаваємих пристроїв станом на 1 грудня 1995 року по Львівській дільниці № 1 ЛОП ППА і ОС (орендоване майно).

Як вбачається з матеріалів інвентаризації та Акта оцінки вартості майна Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації, (дільниця № 1), затвердженого начальником РВ ФДМ України по Львівській області 21.03.1996 року, адміністративний будинок за інвентаризаційним № 666 серед інших основних засобів (будівель, споруд, машин, устаткування тощо), був єдиною будівлею (спорудою), яка увійшла до складу об'єкта купівлі-продажу за договором № 149 від 25.03.1996 р., що знаходився за адресами: м. Львів, вул. Проста, 12-а та Вірменська, 13.

За умовами статті 3 договору купівлі-продажу № 149, посвідченого нотаріально 25.03.1996 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, право власності на відчужений об‘єкт перейшло до покупця –товариства покупців членів трудового колективу Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, який було підписано сторонами договору купівлі-продажу № 149 –26.06.1996 року, про що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області покупцеві –товариству покупців трудового колективу, видано Свідоцтво на власність від 26.06.1996 року реєстраційний номер 381 на майно цілісного майнового комплексу Львівської дільниці № 1 Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (у редакції, яка була чинною на момент укладення договору купівлі-продажу) цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг).

Зі змісту даної норми та з матеріалів справи вбачається, що до складу цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, входить і спірна будівля як така, що виконує виробничі функції підприємства та була передана рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 18.10.1973 року № 531 «Про передачу будинку по вулиці Проста, 12-а Львівському спеціалізованому монтажно-налагоджувальному управлінню протипожежної автоматики і охоронної сигналізації тресту «Укрспецавтоматика»саме для цих цілей, в подальшому перебудована та добудована за власні кошти державного підприємства.

Умови статті 3 договору купівлі-продажу № 149 від 25.03.1996 р. узгоджувалися із приписами статті 128 ЦК УРСР (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якими право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, набуття права власності на нерухоме майно на момент укладення договору № 149, а саме на 25 березня 1996 року, не пов'язувалось з фактом державної реєстрації прав на нерухоме майно, тому до правовідносин щодо виникнення права власності підлягають застосуванню положення ЦК УРСР, Закону України «Про власність»та норми Законів України «Про приватизацію майна державних підприємств»(в редакції від 22.02.1994 року), «Про оренду майна державних підприємств та організацій»(в редакції від 26.01.1994 року).

У зв'язку із приватизацією товариством покупців членів трудового колективу Львівської дільниці № 1 Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації державного майна підприємства та досягненням у такий спосіб товариством покупців поставленої при його створенні мети, діяльність останнього припинилася, що узгоджується із положеннями п. 7 Порядку створення та реєстрації товариства покупців у процесі приватизації, затвердженого Наказом ФДМ України № 235 від 25.05.1993 р.

В подальшому, на засадах угоди товариства покупців членів трудового колективу Львівської дільниці № 1 Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації, шляхом об'єднання майнових вкладів усіх його учасників було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівське спеціалізоване підприємство протипожежної автоматики і охоронної сигналізації»(п. 1.1. Статуту, зареєстрованого представником реєстраційної палати в Франківській райадміністрації міста Львова (запис      № 113 від 28.08.1996 р.)).

Відповідно до п. 1.4. Статуту Товариство є правонаступником майнових прав та зобов'язань Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації в частині майна, яким була наділена Львівська дільниця № 1 згідно з розподільчим балансом станом на 01.12.1995 р. та правопопередником якої є Львівське спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління протипожежної автоматики і охоронної сигналізації тресту «Укрспецавтоматика».

Згідно п. 1.1 Статуту ТОВ «Львівське спеціалізоване підприємство протипожежної автоматики і охоронної сигналізації»товариство створене на засадах угоди товариства покупців –членів трудового колективу Львівської дільниці № 1 Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації та згідно п. 1.4 Статуту є правонаступником Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації.

Про реєстрацію ТОВ «Львівське спеціалізоване підприємство протипожежної автоматики і охоронної сигналізації»останньому видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 761344. При цьому, як вбачається із відповідного Свідоцтва місцем знаходження (юридичною адресою) Товариства значилася адреса: м. Львів,                 вул. Проста, 12-а, за якою в адміністративному будинку, позначеному літерою А-2 загальною площею 369,2 кв.м, продовжує перебувати його виконавчий орган.

Згідно вимог ст. 345 ЦК України, юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

З‘ясоване вище дає підстави дійти висновку, що в процесі приватизації державного підприємства, Організація орендарів Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації набула права власності на цілісний Львівського спеціалізованого монтажно-налагоджувальне управління протипожежної автоматики і охоронної сигналізації тресту «Укрспецавтоматика», в тому числі і на  спірний об'єкт нерухомості –нежитлову будівлю літера А-2  загальною площею 369,2 кв.м. по                     вул. Простій, 12-а у місті Львові, як такий, що увійшов до цілісного майнового комплексу державного підприємства.

Отже, з 26.06.1996 р. (з моменту підписання акту приймання-передачі майна)  власником нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літера А-2 загальною площею     369,2 кв.м. по вул. Простій, 12-а у місті Львові, стало ТОВ «Львівське спеціалізоване підприємство протипожежної автоматики і охоронної сигналізації», як правонаступник організації орендарів Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право уповноваженої особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Невизнання –це дії учасника цивільних правовідносин, який несе юридичний обов'язок перед уповноваженою особою, що спрямовані на заперечення в цілому або у певній частині суб'єктивного права іншого учасника цивільних правовідносин, внаслідок якого уповноважена особа позбавлена можливості реалізувати своє право. Такий несприятливий наслідок може бути як за абсолютних, так і за відносних цивільних правовідносин.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.12.2009 р. № 1169 «Про оформлення права комунальної власності на нежитлові приміщення на вул. Простій, 12-а»вирішено оформити територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на нежитлові приміщення загальною площею 369,2 кв.м. у будівлі під літерою «А-1»на вул. Простій, 12-а згідно з технічним паспортом; зобов‘язано Відділ приватизації державного житлового фонду Франківського району оформити та видати свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення, а Управління комунальної власності департаменту економічної політики –зареєструвати свідоцтво про право власності в Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

У подальшому, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.04.2010 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 25.12.2009 № 1169»внесено зміни до рішення виконавчого комітету від 25.12.2009 № 1169 «Про оформлення права комунальної власності на нежитлові приміщення на вул. Простій, 12-а», а саме: у назві слова «на нежитлові приміщення»замінено словами «на будівлю», у преамбулі слова «користування нежитловими приміщеннями»замінено словами «користування будівлею», пункт 1 викладено у новій редакції –оформити територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на будівлю під літерою «А-2»загальною площею 369,2 кв.м. на вул. Простій, 12-а згідно з технічним паспортом», у пункті 2 слова «право власності на нежитлові приміщення»замінено словами «право власності на будівлю».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на  підставі, в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з приписами ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»).

За встановлених фактичних обставин суд приходить до висновку про те, що оскаржувані рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.12.2009 р. № 1169 «Про оформлення права комунальної власності на нежитлові приміщення на                           вул. Простій, 12-а»та від 21.04.2010 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 25.12.2009 № 1169»не відповідають вимогам чинного законодавства через порушення, у зв'язку із їх прийняттям, права власності позивача на нежитлову будівлю літера А-2 загальною площею 369,2 кв.м. по вул. Простій, 12-а у місті Львов, набутого його правопопередником –Львівським орендним підприємством протипожежної автоматики і охоронної сигналізації (Львівська дільниця № 1) в процесі приватизації державного майна Львівської дільниці № 1 Львівського орендного підприємства протипожежної автоматики і охоронної сигналізації.

Оскаржувані рішення позбавляють позивача, як носія права власності на спірне майно, можливості здійснювати, реалізовувати своє право повністю або частково, а тому визнаються судом незаконними та скасовуються.

Доводячи до відома господарських судів України відповідь на питання за правилами якого судочинства мають розглядатися справи за позовами, в яких об'єднано вимоги про визнання права власності на певне майно і про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, згідно з яким таке право фактично заперечується, Вищий господарський суд України у своєму Інформаційному листі від 18.03.2008 року № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»зазначив, що у вирішенні відповідних питань слід враховувати такі положення рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»: - господарські суди на загальних підставах вирішують спори, пов'язані з захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права (пункт 3); - до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження лише таких рішень, ухвалених суб'єктом владних повноважень, якими останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання; інші ж справи за участю суб'єктів господарювання та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах (пункт 5).

У зв'язку із вищезазначеним судом не приймаються до уваги доводи відповідачів про непідвідомчість господарському суду позовних вимог про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, оскільки такими фактично заперечується право власності позивача на спірне майно і вимоги щодо недійсності яких правомірно об'єднані з вимогою про визнання права власності на це майно та підвідомчі господарському суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати в сумі 899,26 грн. судового збору та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за згодою позивача, викладеній у заяві від 20.12.2011 р. слід покласти на останнього.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.12.2009 р. № 1169 «Про оформлення права комунальної власності на нежитлові приміщення на вул. Простій, 12-а».

3.          Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.04.2010 року № 433 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 25.12.2009 № 1169».

4.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівське спеціалізоване підприємство протипожежної автоматики і охоронної сигналізації»(м. Львів, вул. Проста, 12-А, код ЄДРПОУ 20831298) право власності на нежитлову будівлю літера А-2 загальною площею 369,2 кв.м. по     вул. Простій, 12-а у місті Львові.

5.          Судові витрати в сумі 899,26 грн. судового збору та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.   

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.12.2011 р.