Рішення

від 20.12.2011 по справі 5016/3606/2011(17/167)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "20" грудня 2011 р.                                Справа №  5016/3606/2011(17/167)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі  Кондратовій О.В.,

з участю представників сторін:

  від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/№ від 21.11.2011р.

        від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/№ від 01.11.2011р.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/3606/2011(17/167)                                                        

       За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 79000, АДРЕСА_1,

до відповідача: Фермерського господарства «Михайлівське», 56600, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с.Троїцьке, вул. Щорса,53-а,

про: стягнення  заборгованості у розмірі  220 000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся  до господарського суду з позовом до Фермерського господарства «Михайлівське»про стягнення заборгованості у розмірі 220 000,00 грн. за договором  оренди трактору   від 02.04.2008р.

Відповідач позов не визнає, просить припинити провадження у справі з наступних причин: договір від 02.04.2008р. немає всіх істотних умов, які передбачені законодавством, а також з боку відповідача його підписано не уповноваженою особою. Пояснив суду, що положенням Статуту ФГ "Михайлівське" передбачено право на укладання та підписання договорів від імені господарства, володіє лише голова ФГ "Михайлівське" –ОСОБА_4, а договір підписано –ОСОБА_5, що суперечить положенням Статуту.

          Позивач заперечив доводи викладені у відзиві, просить долучити до матеріалів справи копію наказу  ФГ «Михайлівське»№ 1 від 16.03.2000р. з якого вбачається, що ОСОБА_5 призначено директором ФГ "Михайлівське" з наданням йому права на укладання та підписання договорів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:  

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі-позивач) та Фермерським господарством «Михайлівське»(далі-відповідач)  02 квітня 2009 року було укладено договір оренди трактора,  згідно з умовами якого,  позивач зобов‘язався передати відповідачу в строкове платне користування трактор Т-150, а відповідач зобов'язався при закінченні с/г робіт (через сім місяців з дня укладення договору) сплатити  орендну плату. в розмірі 220 000 грн.

Пунктом 1.1. договору сторони обумовили,  що орендна плата становить 220 000 грн., із розрахунку 31430,00 грн. в місяць, за сім місяців.

Позивач на виконання договірних зобов‘язань, передав відповідачу в користування вантажний трактор Т-150, що підтверджує акт приймання-передачі, підписаний обома сторонами та скріпленого печатками сторін.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов‘язань за договором оренди  від 02.04.2008р., плату за орендну  трактору Т-150 в розмірі 220 000,00 грн. не здійснив, чим порушив права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України,  за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За правилами ч. 1 та ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за  користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за  користування  майном вноситься щомісячно,  якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, загальна сума боргових зобов'язань Фермерського господарства «Михайлівське» перед Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з орендної плати трактору Т-150, що виникла за договором від 02.04.2008р. станом на момент розгляду справи  становить –220 000,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Посилання відповідача на те, що укладений між сторонами договір оренди від 02.04.2008р. фактично не було укладено, оскільки  договір, копія якого надається позивачем в якості доказу, не містить всіх істотних умов передбачених законодавством для такого договору, а саме - не визначений  предмет договору оренди, ні вказано технічні характеристики предмету договору з вказанням реєстраційного номеру, року випуску, кольору, заводських номерів двигуна, шасі та кузова, реквізити свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорту), не міститься вартість предмету оренди,  підлягає відхиленню з огляду на наступне:

Відповідно до умов ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Майново-господарські зобов'язання, у відповідності до ст.179 Господарського кодексу України, які виникають на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Статтею 179 Господарського Кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

          Приписами ст.ст.627, 628 Цивільного Кодексу України передбачено, що сторони є вільними при укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З наданого до матеріалів позовної заяви договору оренди від 02.04.2008р. вбачається, що сторони досягли всіх істотних умов передбачених законодавством, зокрема сторонами договору було визначено-предмет договору (трактор Т-150), вартість предмету договору,яка склала  220 000 грн., із розрахунку 31430,00 грн. в місяць, за сім місяців, терміни дії договору та порядок розрахунку.

Таким чином,  відповідачем не доведені його заперечення в частинні не укладення договору між сторонами.  

Доводи відповідача відносно того, що договір оренди трактору та акт здачі-прийняття  за вищевказаним договором були підписані не уповноважено на це особою, оскільки у відповідності до статуту ФГ «Михайлівське», затвердженого протоколом № 3 зборів учасників від 04.05.2006р. та зареєстрованого в Новоодеській  районній державній адміністрації за записом №15171050003000059 від «08»червня 2006 р.,  засновником - головою фермерського господарства є громадянка України - ОСОБА_4., яка  у відповідності до п.9.4.3 статуту укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України, також підлягають відхиленню судом з огляду на наступне:

          Позивачем  в заперечення доводів відповідача в судовому засіданні надано  копію наказу  ФГ «Михайлівське»№ 1 від 16.03.2000р. з якого вбачається, що ОСОБА_5 призначено директором ФГ "Михайлівське" з наданням йому права на укладання та підписання договорів.

Враховуючи викладене,  повноваження ОСОБА_5 були підтверджені належним чином.

Таким чином, суд відмовляє у  клопотанні відповідача про припинення провадження по справі на підставі п.1-1 ст.80 Господарського кодексу України, оскільки відповідачем не доведено, що договір оренди від 02.04.2008р. фактично не було укладено.       

Отже, станом на день розгляду спору борг відповідача перед позивачем, за невиконання умов договору оренди трактору від 02.04.2008р. складає 220 000,00 грн.

Несплатою 220 000,00 грн. відповідач порушує права позивача, умови договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України). За вказаними законами зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені,   тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

         Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49,  82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

 1.  Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в    повному обсязі.

 2.   Стягнути з Фермерського господарства «Михайлівське»,56600, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с.Троїцьке, вул. Щорса,53-а, ідентифікаційний код 13871736, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 79000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код  НОМЕР_1, заборгованість за договором оренди від 02.04.2008р. у сумі 220 000,00 грн. (двісті двадцять тисяч  грн. 00 коп.), 2 220,00 грн. (дві тисячі двісті двадцять грн. 00 коп.)- держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)  - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 3.    Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

   Суддя                                                        С.М.Коваль

                Рішення підписано від 22.12.2011р.