Постанова

від 16.09.2008 по справі 10/38/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/38/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 вересня 2008 р.                                                                                    № 10/38/08  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Плюс”, м. Василівка Запорізької області (далі –ТОВ “Лідер Плюс”)

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.04.2008

зі справи № 10/38/08

за позовом  ТОВ “Лідер Плюс”

до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя (далі – відділення АМК України)

про визнання недійсним розпорядження від 03.08.2007 № 63-р.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ТОВ “Лідер Плюс” –не з'яв.,

відділення АМК України –Дучевої Д.Д.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

          ТОВ “Лідер Плюс” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом (з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог) про визнання недійсним розпорядження адміністративної колегії відділення АМК від 03.08.2007 № 63-р про початок розгляду справи № 03/23-07 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі –оспорюване розпорядження).

          Рішенням Запорізького господарського суду від 23.01.2008 (суддя Алейникова Т.Г.) позов задоволено. Судове рішення мотивовано тим, що оспорюване розпорядження прийнято з порушенням пунктів 17 та 21 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного  комітету України від 19.04.1994 № 5 (в редакції розпорядження  Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р) та зареєстрованих у  Міністерстві юстиції України 06.051994 за № 90/299 (далі –Правила).

          Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.04.2008 (колегія суддів у складі: суддя Яценко О.М. –головуючий, судді Мойсеєнко Т.В., Хуторной В.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано; у задоволенні позову відмовлено. В обґрунтування даної постанови, зокрема, зазначено, що оспорюване розпорядження не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, тому підстави для його скасування відсутні.

          ТОВ “Лідер Плюс” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та доповненнями до неї, в яких просить постанову апеляційного господарського суду у даній справі скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом законодавства про захист економічної конкуренції та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Крім того, на думку скаржника, апеляційним господарським судом порушено норми Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), оскільки колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду в складі, яким підписано постанову, не виносила ухвали про прийняття апеляційної скарги  ТОВ “Лідер Плюс” до провадження, а тому є підстави стверджувати, що апеляційна скарга розглядалася незаконним складом суду.

У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК заперечує проти доводів скарги і просить залишити постанову апеляційного господарського суду в даній справі без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені  будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (далі –Закон) рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005 також зазначено: “Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)”.

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 07.06.2007 на адресу відділення АМК  надійшло звернення депутата Василівської міської ради Запорізької області Асаубаєва О.Є., в якому з посиланням на численні звернення підприємців Василівського ринку він просив перевірити обґрунтованість тарифів, встановлених ТОВ “Лідер Плюс”  на Василівського ринку;

- згідно з витребуваними у Василівської міської ради документами відділенням АМК було встановлено, що:

відповідно до статуту ТОВ “Лідер Плюс” дана юридична особа є суб'єктом господарювання;

Василівська міська рада на підставі свого рішення від 25.03.2004 № 2 уклала з ТОВ “Лідер Плюс” договір оренди від 15.04.2004 цілісного майнового комплексу “Василівський ринок”;

у 2006 році на території м. Василівка Запорізької області  знаходилося три ринки –всього 951 місце, з яких 681 місце (71,6 %) належало Василівському ринку;

- оспорюваним розпорядженням адміністративна колегія постановила розпочати розгляд справи за ознаками порушення ТОВ “Лідер Плюс” законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктом 2 статті 50, пунктами 1,2 частини другої статті 13 Закону у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку та застосування різних цін до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання без об'єктивно виправданих на те причин.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” зазначено: “Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.”

З установлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин даної справи не вбачається порушення прав та/або охоронюваних законом інтересів ТОВ “Лідер Плюс”  у зв'язку з виданням відділенням АМК оспорюваного розпорядження.

Саме по собі здійснення розгляду органом Антимонопольного комітету України справи № 03/23-07 не порушує права та охоронювані інтереси позивача. Всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відділенням АМК згідно з пунктами 21, 23 Правил проводиться службовцями названого Комітету після початку розгляду відповідної справи. Правові наслідки, передбачені статтями 41, 43, 44, 47 Закону, оформлюються окремими розпорядчими актами (постановою чи розпорядженням), і їх прийняття має виключно ймовірний характер, тобто за результатами здійснення розслідування по справі в залежності від її обставин такі акти може бути й не прийнято.

Довід скаржника про те, що розгляд справи про порушення ТОВ “Лідер Плюс” законодавства про захист економічної конкуренції неправомірно розпочато за заявою особи, яка в розумінні вимог пункту 17 Правил та статті 36 Закону не мала права її подавати, є необґрунтованим з огляду на припис абзацу четвертого  названого пункту, яким встановлено, що  заяви осіб, які не мають права їх подавати згідно з абзацом третім цього пункту, органами Комітету не розглядаються, що не є перешкодою для проведення у разі необхідності за власною ініціативою органів Комітету розслідування щодо фактів, викладених у такій заяві.

Вищий господарський суд України не бере до уваги також викладені в доповненнях до касаційної скарги посилання ТОВ “Лідер Плюс” щодо незаконного складу апеляційного господарського суду, яким прийнято постанову з даної справи, з огляду на таке.

Апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду колегією суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі: суддя Антонік С.Г. –головуючий, судді Яценко О.М., Кагітіна Л.П.

Розпорядженням голови названого апеляційного господарського суду від 24.03.2008 № 559 справу № 10/38/08 передано для розгляду колегії суддів у складі: суддя Хуторной В.М. –головуючий, судді Зубкова Т.П.,                 Мойсеєнко Т.В.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від 17.04.2008 № 784 дану справу передано для розгляду колегії суддів у складі: суддя Яценко О.М. –головуючий, судді Мойсеєнко Т.В., Хуторной В.М.

Постанову від 24.04.2008 прийнято колегією суддів у зазначеному складі.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують наведеного.

Отже, визначених законом підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду в даній справі не вбачається.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.04.2008 зі справи № 10/38/08 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Плюс”–без задоволення.

Суддя                                                                                                 В. Селіваненко

Суддя                                                                                                 І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                 Б. Львов