Рішення

від 16.12.2011 по справі 34-16/17-3687-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34-16/17-3687-2011

    ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Підлягає публікації в ЄДРСР

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ

"16" грудня 2011 р.  Справа  № 34-16/17-3687-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Центр”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмед”

про стягнення 11741,61грн.

               Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали участь представники

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Центр”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмед” заборгованості за договором №1081 від 23.09.2009р. у розмірі 11741,61грн., з яких: 9985,41грн. основного боргу, 1471,41грн. пені та 284,79грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.09.2011р. суддею Желєзною С.П. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №16/17-3687-2011.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківській рахунок відповідача в обсязі, достатньому для сплати заявленої до стягнення суми та судових витрат.

Вищезазначена заява судом не задоволена, оскільки відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття. Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для її відхилення.

Згідно повторного розподілу справи між суддями від 14.11.2011р. автоматизованої системи документообігу господарського суду Одеської області, проведеного у зв'язку з перебуванням судді Желєзної С.П. на лікарняному, справу №16/17-3687-2011 призначено до розгляду судді Фаєр Ю.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.11.2011р. прийнято справу №16/17-3687-2011 до провадження судді Фаєр Ю.Г. з присвоєнням справі №34-16/17-3687-2011.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом вчасно, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване). В судове засідання представники не з'явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі представників відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

23.09.09р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Центр” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Югмед” (покупець) укладено договір №1081 відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товари медичного призначення в асортименті, а покупець –прийняти та оплатити отриманий товар за ціною та у термін, що визначений цим договором.

За п.1.2. вказаного договору товар, що є предметом договору, передається покупцю партіями на його замовлення. Ціна договору визначається, як сума вартості всього товару, що був замовлений

Відповідно до п.2.1. цього договору за відповідність якості Товару міжнародним та українським стандартам відповідає Продавець. Якість Товару повина бути підтверджена відповідними документами, що передбачені нормами діючого законодавства України (п.1.3. зазначеного договору).              

Відповідно до 2.3. даного договору Продавець не несе відповідальності за недоліки, які виникли при порушенні  правил зберігання товару на складі покупця або при порушенні правил експлуатації та ремонту товару.

Згідно п.3.1. договору ціна окремої партії та одиниці товару встановлюється за погодженням сторін в гривнях і вказується в накладних, що додаються до кожної партії товару. Про згоду покупця із ціною окремої партії партії та одиниці товару свідчить підпис уповноваженої особи покупця в накладній.

Відповідно до п.3.3. договору сторони за взаємною згодою визначають для кожної партії товару найбільш зручні та вигідні умови оплати, що впливають на ціну товару. Умови оплати повинні бути вказані в замовленні покупця та накладній продавця і можуть бути наступними: за п.3.3.1. покупець здійснює 100- відсоткову предоплату Товару; за п.3.3.2. за домовленістю з Продавцем та при наявності достатньої кількості товару на складі Покупець може взяти Товар з відстрочкою в оплаті; за п.3.3.3. оплата за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту його продажу Покупцем третім особам.

Відповідно до п.3.8. названого розділу при умові оплати товару, передбаченою за п.3.3.3. договору, Покупець забовязаний надати продавцю Звіт про хід реалізації Товару або Акт звірки щотижня. Сторонни домовилися, що ненадання Продавцю вказаного звіту в зазначений термін свідчать про повну реалізацію Покупцем Товару, що в свою чергу, тягне за собою обов'язок Покупця сплатити за товар протягом предбаченого строку. Покупець забовязаний надати доступ на свій склад ( місце зберігання) представникам Прдавця з метою отримання інформації про наявність на складі ( в торговій мережі) Товару. Факсові копії актів звірки або звітів мають юридичну силу.

За п.4.1. договору продавець здійснює доставку товару партіями на основі замовлень Покупця, які можуть бути зроблені по телефону, письмову, за допомогою факсимільного чи електронного зв'язку, протягом 10 днів з дня отримання оплати за товар (за умов оплати викладених в п.3.3.1.) або з дня отримання Продавцем замовлення (за умов оплати, викладених в п.3.3.2. та 3.3.3.)

Згідно п.4.2. договору як правило, продавець здійснює доставку товару на склад покупця власними силами та за власний рахунок.

Відповідно до п.4.3. договору, в разі, якщо Покупець сам здійснює доставку товару на свій склад, в обов'язки Продавця входить передача Товару в розпорядження Покупця на своєму складі разом з усіма супровідними та комерційними документами у відношенні даної партії товару. Датою продажу або поставки товару вважається дата прийому товару покупцем, яка зазначається в накладній.

Пунктом 5.1. договору визначено, що за свої дії сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

У разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми оплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочення платежу (п.5.2. вказаного розділу).

Згідно п.5.4. цього договору у разі прострочення оплати товару покупець сплачує продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі базової процентної ставки по кредитам Приватбанку, що діяла на момент виникнення прострочення платежу.

Згідно п.7.1 вказаного договору даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2010р. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить про свій намір розірвати, договір вважається пролонгованим до кінця наступного календарного року на тих же умовах.

На виконання умов зазначеного договору, згідно видаткових накладних №30949/SK від 29.09.09р. на суму 5220грн., №41261/SK від 02.02.10р. на суму 5171,55грн., №55421/SK від 01.07.10р. на суму 4310,01грн., №55432/ SK від 06.07.10р. на суму 3098,47грн. та накладної на реалізацію товарів №59923/SK від 26.08.2010р. на суму 405,38грн., позивач поставив, а відповідач отримав товари медичного призначення на загальну суму 18205,41грн.

В порушення умов договору відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 8220грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 9985,41грн.  

Посилаючись на невиконання відповідачем прийнятого на себе зобов'язання за договором №1081 від 23.09.09р. щодо своєчасної оплати за отриманий товар, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з даною позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Югмед” заборгованості за договором №1081 від 23.09.2009р. у розмірі 9985,41грн. основного боргу, 1471,41грн. пені за період з 10.09.2010р. по 22.08.2011р. та 284,79грн. 3% річних за зазначений період.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Істотними для договору поставки є умови щодо предмету, кількості, асортименту, строку поставки, що вбачається із змісту ст.ст.266, 268 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

В силу ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що заявлена до стягнення заборгованість на суму 9985,41грн. відповідачем не сплачена. Доказів спростовуючих зазначене відповідачем суду всупереч приписів ст.33 ГПК України не надано.

Враховуючи вищевикладене, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар у сумі 9985,41грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача 284,79грн. 3% річних за період з10.09.2010р. по 22.08.2011р.

Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в тому числі неустойкою.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.5.2. договору №1081 від 23.09.09р. у разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми оплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочення платежу.

Перевіривши правильність наданого позивачем на вимогу суду розрахунку пені з врахуванням вимог п.6 ст.232 ГК України, позовні вимоги про стягнення 1471,41грн. пені за період з 10.09.2010р. по 22.08.2011р.  підлягають задовленню в частині стягнення 771,75грн. за період з 10.09.2010р. по 10.03.2011р.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Центр” підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті товару за договором поставки від 23.09.09р. №1081 у сумі 9985,41грн. основного боргу, 771,75грн. пені за період з 10.09.2010р. по 10.03.2011р. та 284,79грн. 3% річних за період з 10.09.2010р. по 22.08.2011р.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача слід відшкодувати витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах пропорційно розміру задовлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмед” (код 22502203; адреса: 68700, м.Болград, Одеська область, вул. А.Христева, буд.20, кв.1; р/р26008021986361 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 388197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Центр” (код 34529098; адреса: 01010, м.Київ, вул.Січневого Повстання, буд.3, кв.197; р/р 26002052602598 філії „Розрахунковий Центр” Приватбанку,  МФО 320649)  заборгованість за договором поставки від 23.09.09р. №1081 у сумі 9985(девять тисяч девятсот вісімдесят пять)грн.41коп., пеню у розмірі 771(сімсот сімдесят одна)грн.75коп., 3% річних у сумі 284(двісті вісімдесят чотири)грн.79коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 110(сто десять)грн.42коп. та ІТЗ судового процесу у розмірі 221(двісті двадцять одна)грн.93коп.

3. В решті позову відмовити.

    Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

          Суддя                                                                                                               Ю.Г. Фаєр

          Повний текст рішення складено 21.12.11р.