Постанова

від 10.11.2011 по справі 3/5025/1420/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/5025/1420/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 року                                                                 Справа № 3/5025/1420/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. ,  суддя Дужич С.П.

при секретарі Снічук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Ткач В.В.  

відповідача: представник не з'явився  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача  приватного багатопрофільного підприємства "Спецтехніка груп" на рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 3/5025/1420/11 від 14.09.11р. (суддя Вибодовський О.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз"    

до відповідача  Приватного багатопрофільного підприємства "Спецтехніка груп"

про стягнення 77 880 грн. - основного боргу, 4283,40 грн. - нарахувань за встановленим індексом інфляції, 748 грн. 95 коп. - 3% річних, 3869,46 грн. - пені

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №3/5025/1420/11 від 14.09.2011р. задоволено позов відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз"  до приватного багатопрофільного підприємства "Спецтехніка груп" про стягнення 77880,00 грн. боргу, 4283,40 грн. нарахувань за встановленим  індексом інфляції, 748,95 грн. - 3% річних, 3869,46 грн. пені.  

Стягнуто з приватного багатопрофільного підприємства "Спецтехніка груп" на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" - 77880,00 грн. основного боргу, 2814,14  грн. пені, 3426,72  грн. інфляційних втрат, 748,92 грн.  - 3% річних, державне мито в сумі 848,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, приватне  багатопрофільне підприємство "Спецтехніка груп" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 14.09.11р. у справі № 3/5025/1420/11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що суд першої інстанції не встановив обставини справи, а керувався в своєму рішенні лише твердженнями позивача та наданими ним документами (в тому числі такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства).

Відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що його вина відсутня, так як виконання зобов'язання було порушено внаслідок невиконання умов договору іншими особами. Умовами договору не передбачено обов'язку відповідача повернути попередню оплату у разі невиконання ним умов договору, передбачено лише стягнення пені в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення поставки від суми договору чи боргу.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 14.09.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

У судове засідання представник відповідача не прибув, про день та час розгляду апеляційної скарги апеляційним судом повідомлявся в установленому порядку.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника  позивача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 14.09.2011 року у справі № 3/5025/1420/11  слід залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного багатопрофільного підприємства "Спецтехніка груп"  - без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2010р. між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" та приватним багатопрофільним підприємством "Спецтехніка груп" укладено генеральну угоду №10/06/10 на постачання обладнання  і  монтажних  матеріалів  та  виконанню  робіт  по монтажу пусконалагодженню систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій на об'єктах замовника та додаток до цієї угоди – Договір на постачання монтажного матеріалу та обладнання  №10/06/10-обл (а.с.15-17).

Відповідно до п. 1.1 генеральної угоди виконавець (відповідач) у межах договірної ціни виконує власними силами комплекс робіт по постачанню обладнання і матеріалів, виконанню робіт по монтажу та пусконалагодженню систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення на об'єктах підвищеної небезпеки замовника (позивача).

Згідно п. 2.2 договору №10/06/10-обл монтажний матеріал і обладнання, в необхідній кількості, повністю поставляється замовнику протягом 30 робочих днів з дати перерахування замовником  попередньої оплати виконавцю поетапно, згідно графіку постачання.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна монтажного матеріалу і обладнання зазначена у специфікації – додатку №1.

Замовник зобов'язався своєчасно сплатити вартість обладнання і монтажних матеріалів за розділом 3 даного договору (п. 7.2.1 договору).

На виконання умов даного договору позивач перерахував вартість матеріалів в сумі 77880,00 грн. згідно Додатку №1 кошторису до Договору №10/06/10-обл, що підтверджується платіжним дорученням  №3402  від  29 грудня  2010р. (а.с.18).

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав.

06.05.2011р. позивач направив відповідачеві претензію №1 з вимогою повернути отримані кошти в сумі  77880,00 грн. та сплатити 2910,36 грн. штрафних санкцій (а.с.10-11). Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно п.8.3.1 договору за порушення строків постачання монтажного матеріалу виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку  за кожен день прострочення поставки від суми договору чи боргу.

Згідно даного пункту договору позивач нарахував пеню в розмірі 2814,14  грн. за період з10.02.2011р. по 08.06.2011р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 3426,72 грн. інфляційних втрат за період з 29 січня 2011р. по червень 2011р. та 748,92 грн. - 3% річних за період з 10.02.2010р. по 08.06.2011р.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу товар на суму 77880,00 грн. грн., чи виконав вимоги претензії №1 від 06.05.2011р. про повернення коштів у розмірі 30240,00грн.

У відповідності до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Пунктом 3, частини 3 зазначеної статті  встановлено, що положення цієї глави (глава 83 ЦК України) застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Таким чином, у відповідності до ст.1212 ЦК України, здійснивши передоплату за монтажний матеріал і обладнання у розмірі 77880,00 грн. та не отримавши вказаний товар, позивач має право вимагати від відповідача повернення виконаного, тобто сплачених за коштів в сумі 77880,00 грн.

Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з розрахунком позивача і висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача (боржника) 77880,00 грн. боргу.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових  коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку  платнику пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами в п.8.3.1 договору передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку  за кожен день прострочення поставки від суми договору чи боргу.

Таким чином місцевим господарським судом Хмельницької області правомірно задоволено позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2814,14 грн. за період з 10.02.2011р. по 08.06.2011р., 3426,72 грн. інфляційних втрат за період з 29 січня 2011р. по червень 2011р.  та  748,92 грн.  - 3% річних за період з 10.02.2010р. по 08.06.2011р. Зазначені суми пені, інфляційних втрат, 3% річних знаходяться у межах сум розрахунку, проведеного судом апеляційної інстанції.  

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи, а тому є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 14.09.2011р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд  –

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 14.09.2011р. у справі №3/5025/1420/11  залишити без змін, апеляційну скаргу  приватного багатопрофільного підприємства "Спецтехніка груп" - без задоволення.

Справу №3/5025/1420/11 повернути  господарському суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий  суддя                                                                      Юрчук М.І.

Суддя                                                                                              Василишин А.Р.  

Суддя                                                                                              Дужич С.П.  

 01-12/16792/11  16792/11