Рішення

від 27.05.2008 по справі 5/29(6/338)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/29(6/338)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.08                                                                                 Справа № 5/29(6/338)

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Охорона", м. Алчевськ Луганської області

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

про стягнення 155 304 грн. 90 коп.

в присутності представників:

від позивача – Портна Г.В., юрисконсульт, дов. б/н від 28.03.08,

від відповідача – Попелнуха В.І., пров. юрисконсульт, дов. № 03/5-24 від 21.01.08

в с т а н о в и в:

1 листопада 2004року між позивачем, ТОВ "Альфа-Охорона" та відповідачем, ДВАТ "Шахта імені Артема", правонаступником прав та обов'язків якого є ДП "Луганськвугілля", був укладений договір надання послуг з охорони № АО-04-04/171"С", за умовами якого позивач зобов'язався здійснювати охорону об'єктів відповідача, (замовник), а останній – оплачувати надані послуги.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата за охорону здійснюється щомісячно за наданими рахунками шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача до 7 числа місяця наступного за звітним. Рахунки на оплату надаються не пізніше 4 числа кожного місяця наступного за звітним.

З метою виконання умов зазначеного договору, позивачем були надані відповідачу відповідні послуги з охорони, вартість яких останній сплатив частково, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 139 316 грн. 00 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Крім цього, позивачем нараховані  3% річних за період з 01.12.04. по 10.04.07 у сумі 9 859 грн. 00 коп. та інфляційні  у сумі 6 129 грн. 90 коп.

Матеріали справи свідчать, що позивачем на виконання умов спірного договору  надавалися відповідні послуги з охорони об'єктів відповідача, що підтверджується  актами здачі-прийняття виконаних робіт. Усього позивачем було надано відповідачу послуг на суму 196 816 грн., які відповідач оплатив частково у сумі 57 500 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи та  не оспорюється сторонами.

Відповідач також не заперечує проти наявності боргу у розмірі 139 316 грн. 00 коп., однак не погоджується з розміром нарахованих 3% річних в сумі 9859,0 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 6129,90 грн., оскільки вважає правильним нарахування цих сум з дня надіслання претензії позивача від 04.10.06 № 51, а не з моменту припинення договірних відносин (01.11.05).

Таким чином, спірні правовідносини стосуються терміну нарахування інфляційних втрат та 3% річних за спірним договором.

Оцінивши обставини справи, доводи позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з огляду на  наступне.

У постанові за цією справою від 21.01.08р. Вищий господарський суд звернув увагу на те, що за попереднім розглядом справи № 6/338 ні місцевий, ні апеляційний господарські суди не витребували у позивача докази надіслання відповідачу претензії, хоча в позовній заяві зазначено, що претензія направлялась, однак відповідних доказів до позову не додано. Як зазначив суд касаційної інстанції, до поданої касаційної скарги скаржник додав копію претензії та поштової квитанції про надіслання поштової кореспонденції на адресу відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.04. між позивачем та ДВАТ "Шахта імені Артема", правонаступником прав та обов'язків якого є відповідач, був укладений договір надання послуг з охорони № АО-04-04/171"С", за умовами якого позивач зобов'язався здійснювати охорону об'єктів відповідача, а останній –оплачувати надані послуги.

Відповідно до п. 2.2 договору передбачено, що оплата за охорону здійснюється щомісячно за наданими рахунками шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача до 7 числа місяця наступного за звітним. Сторони передбачили обов'язок позивача надавати рахунки на оплату не пізніше 4 числа кожного місяця наступного за звітним, однак доказів направлення цих рахунків позивач не надав.

З метою виконання умов зазначеного договору, позивачем були надані відповідачу відповідні послуги з охорони, вартість яких останній оплатив частково, у зв'язку з чим за розрахунком позивача за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 139 316 грн. 00 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Окрім цього, позивачем нараховані  3% річних за період з 01.12.04. по 10.04.07 у сумі 9 859 грн. 00 коп. та інфляційні  у сумі 6 129 грн. 90 коп.

Відносини щодо надання послуг фактично припинились з 01.11.05, про що свідчить лист позивача від 01.10.05 № 27, який отриманий відповідачем за вх. № 440 та копія якого міститься у матеріалах справи.

Позивач вважає, що оскільки договір був припинений на підставі вищезазначеного листа, обов'язок розрахуватися за отримані послуги у відповідача настав саме з дня розірвання договору, тобто з 01.11.05.

За правилами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як випливає з п. 2.2 договору строк виконання грошових зобов'язань відповідача було визначено до 7 числа наступного за звітним місяцем на підставі наданих позивачем рахунків, надання яких позивач не довів, однак сторони протягом дії договору щомісяця підписували акти здачі-прийняття робіт із зазначенням дати підписання, місяця, у якому здійснювалися послуги охорони та вартості наданих послуг. Самі пособі рахунки не є підставою для оплати послуг, однак і відповідач не був позбавлений права здійснювати такі розрахунки, оскільки розмір послуг за кожний місяць був визначений сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо розірвання договору, оскільки ним не надані докази щодо цього факту, адже за правилами ч. 1 та 2 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Наявність у матеріалах справи лише листа позивача від 01.10.05 № 27 з повідомленням про розірвання договору не свідчить про такий юридичний факт без письмової згоди на це відповідача.

Крім того, фактичне припинення надання послуг з охорони з боку позивача не тягне за собою обов'язку відповідача сплатити борг за отримані послуги, оскільки підставою для такої сплати за відсутності отриманих рахунків може бути лише вимога про сплату. Таку вимогу позивач виклав у претензії від 04.10.06 за № 51, яка була направлена відповідачу 05.10.06, про що свідчить квитанція поштового відправлення, копія якої міститься у матеріалах справи (а.с.129).

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача про те, що інфляційні втрати та 3% річних повинні нараховуватись з моменту направлення саме претензії, на що звернув увагу у постанові за цією справою від 21.01.08р. Вищий господарський суд України.

Таким чином, нарахування інфляційних втрат та 3% річних повинно бути здійснено за період з жовтня 2006 року, а не з листопада 2005 року.

3% річних та інфляційних втрат з урахуванням вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України повинен бути розрахований за період з 12.10.06 (05.10.06 + 7 днів) по 10.04.07 (вимога позивача за позовом).

Таким чином 3% річних складають:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.

3%12.10.200610.04.20071801393162 061.11

Борг з урахуванням інфляції за період з жовтня 2006 року по березень 2007 року складає 148 737,02 грн., інфляційні нарахування - 9 421,02 грн., однак позивач заявив інфляційні у розмірі 6 129.9 грн., які й підлягають задоволенню.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково у розмірі основного боргу в сумі 139 316,0 грн., 3% річних за період з 12.10.06 по 10.04.07 у розмірі 2 061.11 грн, інфляційних втрат за цей же період у розмірі 6 129.9 грн., всього –147 507,01 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача стягуються судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  47-1, 49, 80 п. 1-1, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з відповідача, ДП "Луганськвугілля", 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, б. 1в, код 32473323, рахунок 26009001330001 у філії ВАТ КБ "Надра" ЛРУ, МФО 304308 на користь позивача, ТОВ "Альфа-Охорона", 94213, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Липовенка, 2в, код 32936921, рахунок 26004301181857 у філії ПІБ м. Алчевська, МФО 304472:  

- заборгованість у розмірі 139 316,0 грн.,

- 3% річних у розмірі 2 061.11 грн.,

- інфляційні нарахування у розмірі 6 129.9 грн., всього –147 507,01 грн.

та судові витрати у розмірі 1587,13 грн., у т.ч. держмито –1475,07 грн., інформаційні витрати –112,06 грн.

3.  У задоволенні решти позову відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Рішення підписане 30.05.08р.

Суддя                                                                                А.Г.Ворожцов