Ухвала

від 11.01.2012 по справі 5008/917/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а            тел.: 61-72-21

УХВАЛА

"11" січня 2012 р.                                                         Справа № 5008/917/2011

 2/5008/917/2011   284/2012

За заявою   Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Ужгород

ДО фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (ідент код НОМЕР_1)

ПРО визнання банкрутом

Суддя     Ремецькі О.Ф.

Представники:

від ініціюючого кредитора – ОСОБА_2 –представник за довіреністю від 14.10.2011р. №5070/10/10-11

від боржника  –ОСОБА_1 –підприємець

від ліквідатора – Руденко О.В. –арбітражний керуючий

від кредитора – ОСОБА_4 –ліквідатор, арбітражний керуючий та ОСОБА_5 –представник за довіреністю від 11.01.2012р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція, м. Ужгород звернулася до господарського суду Закарпатської області із заявою про порушення справи про банкрутство фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (ідент код НОМЕР_1) у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.92 №2343-XII (далі –Закон №2343-XII).

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 19.07.2011р. порушено провадження у справі №5008/917/2011 про банкрутство фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (ідент код НОМЕР_1) за особливостями, передбаченими ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” про визнання банкрутом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (ідент код НОМЕР_1) та призначено до розгляду на 02.08.2011р.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 02.08.2011р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора –Ужгородську міжрайонну державну податкову інспекцію, м. Ужгород, якого зобов'язано провести ліквідаційну процедуру та надати суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута на затвердження в строк до 28.10.2011р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2011р. суд вирішив перейти   із   процедури   банкрутства з особливостями, передбаченими ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до загальних судових процедур банкрутства фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (ідент. код НОМЕР_1); призначити у справі №5008/917/2011 з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів ліквідатором арбітражного керуючого Руденко Ольгу Василівну (ліцензія НОМЕР_2 від 20.12.2010р.), АДРЕСА_1  З метою виявлення всіх  інших можливих кредиторів зобов'язати арбітражного керуючого ознайомитися з матеріалами справи, закінчити ліквідаційну процедуру та надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 21.12.2011р., а також направити запити до державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування та інші види загальнообов'язкового державного страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

На виконання вимог ухвали Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2011р. у справі №5008/917/2011 ліквідатором було подано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яке опубліковано у газеті «Голос України»№185 (5185) від 08.10.2011р.

09.11.2011р. на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю „Берце-Будсервіс”, с. Луг Великоберезнянського району від 09.11.2011р. про визнання кредитором на загальну суму 104684,40грн. В обгрунтування своїх вимог вказує на те, що 26.04.2007 р. між, банкрутом та кредитором було укладено Договір купівлі продажу, за умовами якого Продавець - ТОВ «Берце Будсервіс»зобов'язується передати у власність Покупця - ОСОБА_1, а Покупець зобов'язується прийняти обладнання і оплатити його на умовах цього договору. Передача здійснюється Продавцем згідно акту прийому-передачі та накладних.(п.1.1.,2.1. Договору).

Згідно Додатку № 1 до договору про передачу у власність від 04.05.2007 р, накладних № 5, 6, 7, 8 від 04 травня 2007 р. Кредитором передано Банкруту обладнання за наведеним договором.

Однак, ОСОБА_1 свого обов'язку по оплаті протягом 30 денного строку з дня підписання акту прийому-передачі - 04.05.2007 р. (п.3.1. Договору) не здійснив, вартість поставленого товару не сплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 71 324,40 грн.

Також зазначає, що згідно накладних №№ 1 від 01.03.2007 р. та № 49 від 22.12.2006 р. ТОВ «Берце-Будсервіс»здійснив поставку банкруту товару на загальну суму 33 360,00 грн.

13.08.2010р. кредитором  було направлено боржнику вимогу про сплату за накладним про отримання товару, у підтвердження чого подав суду оригінал письмової вимоги та оригінал поштового реєстру відправлень від 13.08.2010р. з поштовою квитанцією.

А відтак, ТОВ «Берце-Будсервіс»просить визнати його кредитором банкрута з кредиторськими вимогами у сумі 104 684,40 грн.

Боржник заперечує з приводу існування даних правовідносин сторін та у поданому суду рішенні вказує на те, що договір від 26.04.2077р. ним не укладався, а відтак, заборгованості перед кредитором - ТОВ «Берце-Будсервіс» не існує.

Аналізуючи доводи кредитора та заперечення боржника суд констатує наступне.

Як встановлено судом між кредитором та боржником було укладено правочин в усній формі щодо поставки продукції.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

На основі усної домовленості Товариство з обмеженою відповідальністю «Берце-Будсервіс»(в подальшому –кредитор) згідно накладних №5, 6, 7, 8  від 04.05.2007р., №1 від 01.03.2007р. та №49 від 22.12.2006р. передало ПП ОСОБА_1 (далі - боржник) товар на загальну суму 104648,40грн.

Відповідно до приписів ч.1 та ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За таких обставин, відповідно до ст. 11 ЦК України, згідно з якою цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є  договори та інші правочини, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли права та обов'язки з  правочину, укладеного в усній формі.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно  пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України  господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, позивач виконав свої зобов'язання за договором, а відповідач не здійснив оплату поставленої позивачем продукції.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, поданий кредитором суду договір купівлі-продажу від 26.04.2011р. не є підставою видачі жодної з поданих суду накладних, а поданий ним додаток №1 не відноситься до даного договору, а є додатком до договору про передачу у власність від 04.05.2007р.

В свою чергу, передача товару за накладними №№5, 6, 7, 8 від 04.05.2007р. на суму 71324,40грн. та факт її отримання боржником підтверджується печаткою та підписом боржника на даних накладних. В свою чергу, доводи боржника про те, що передача даного товару відбулась безоплатно не підтверджується наявними у справі документами та не спростовують доводів кредитора про оплатність переданого товару. Окрім того, направлена кредитором на адресу боржника вимога про оплату залишена без відповіді та належного реагування.

Відтак, вимоги ТОВ «Берце-Будсервіс» про визнання його кредитором банкрута з кредиторськими вимогами у сумі 71324,40 грн. знаходять своє підтвердження та є належним чином обґрунтованими.

Однак, вимоги кредитора про визнання кредитором на суму 33360грн. за накладними №1 від 01.03.2007р. та №49 від 22.12.2006р. не підлягають задоволенню з огляду на те, що передача товару за даними накладними не підтверджується належним чином, оскільки не містить в собі підстави передачі товару, ідентифікації особи, що його прийняла від боржника та не скріплено печаткою боржника.

Статтею 49 Закону передбачено, що вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості:

-  у першу чергу задовольняються вимоги  громадян,  перед  якими громадянин-підприємець  несе  відповідальність за заподіяння шкоди життю  та  здоров'ю  громадян,  шляхом  капіталізації  відповідних періодичних платежів, а також вимоги щодо стягнення аліментів;

- у другу  чергу  проводяться  розрахунки щодо виплати вихідної допомоги  та  оплати  праці  особам,  які  працюють  за   трудовим договором  (контрактом),  і  щодо виплати авторської винагороди, а також  задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань зі сплати єдиного   внеску   на   загальнообов'язкове   державне   соціальне страхування,   щодо   повернення   невикористаних   коштів   Фонду соціального   страхування   з  тимчасової  втрати  працездатності;

- у третю    чергу   задовольняються   вимоги   кредиторів   за зобов'язаннями,        забезпеченими        заставою         майна громадянина-підприємця;

- у четверту  чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

-  у п'яту чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами.

Приймаючи до уваги те, що вказані вимоги кредитора в сумі 71324,40грн. згідно з п. 1 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними, знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а отже підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів розпорядником майна у наступному складі та розмірах з достатніх підстав.

Керуючись   ст. ст. 1, 5, 14, 47-49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст.5, 86 Господарського процесуального кодексу України,

  УХВАЛИВ:

1.  Визнати товариство з обмеженою відповідальністю „Берце-Будсервіс”, Великоберезнянський район, с.Луг, 117, код ЄДРПОУ 31394288 конкурсним кредитором фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідент код НОМЕР_1) з вимогами на суму 71324,40грн. (п'ята черга).

2. У задоволенні решти вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Берце-Будсервіс”, Великоберезнянський район, с.Луг відмовити.

                     Суддя                                          О.Ф. Ремецькі