Рішення

від 15.11.2011 по справі 2-10220/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

         

 Справа № 2-10220/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 листопада 2011 року                                                                     Жовтневий районний суд

                                                                                                 м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого      –судді Галічого В.М.

При секретарі     –Пилипенко Г.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Дніпропетровська міська рада, про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на будівлі та споруди, а саме: літ. А-1 - будівля павільйону-закусочної, у тому числі літ.А1-1 –прибудова поз.1-5 загальною площею 98,1 кв.м., літ.а –ганок, літ.Б –вбиральня, №1 –хвіртка, №2 –огорожа, І –мостіння, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березиньска, 11 А, без прийняття в експлуатацію.

В обґрунтування своїх позовних вимог послався на те, що 01 лютого 2011 року між ним та відповідачами було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач надав відповідачам позику у розмірі 100 000, 00 гривень строком на 3 місяці. Умовами даного договору передбачено, що в разі не повернення відповідачами суми позики у встановлений договором строк, останні передають у власність позивачу будівлі та споруди по вул. Березинська 11А в м.Дніпропетровську.  

Ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Позивач не одноразово звертався до  відповідачів з проханням повернути суму позики або передати у власність майно. Відповідачі не заперечували про існування даного боргу, але повідомили, що в даний момент не мають можливості розрахуватися та у разі неможливості повернути грошові кошти передадуть будівлю, вказану в п. 8.1 Договору, у власність позивача. Такими діями відповідачі порушують права та інтереси позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив суду про те, що дійсно між сторонами був укладений договір позики, але на даний час не має можливості погасити суму боргу, просила суд вирішити справу на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про день та час його проведення повідомлялася належним чином, надала до суду заяву, в якій просила суд розглянути дану справу у відповідності до вимог чинного законодавства без її участі (а.с. 54).

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову не заперечував та просив суд прийняти рішення відповідно до вимог діючого законодавства.

Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 лютого 2011 року між  позивачем та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір позики (а.с. 5, 6), відповідно до умов якого позивач надав відповідачам позику у розмірі 100 000, 00 гривень. Умовами даного договору було передбачено що сума позики передається строком на три місяці, тобто до 01 травня 2011 року. Згідно п. 8.1 договору позики від 01.02.2011 року в разі не повернення суми позики у встановлений договором строк, відповідачі передають у власність позивачу будівлі та споруди, а саме: літ.А-1 - будівля павільйону-закусочної, у тому числі літ.А1-1 –прибудова  поз. 1-5 загальною площею 98,1 кв.м., літ.а –ганок, літ.Б –вбиральня, №1 –хвіртка, №2 –огорожа, І –мостіння, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березиньска, 11 А.

З 01 травня 2011 року позивач неодноразово звертався до відповідачів з проханням погасити суму позики та щоразу останні пояснювали, що не мають можливості на даний момент сплатити суму боргу, однак повідомили ОСОБА_1, що як тільки з'явиться можливість одразу ж розрахується в повному обсязі, а у разі неможливості провести розрахунок передадуть будівлю, вказану в п. 8.1 Договору, у власність позивача.

Ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та вимоги. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач ОСОБА_3 за власні кошти самовільно побудувала будівлі та споруди, а саме: літ.А-1 -  будівля павільйону-закусочної, у тому числі літ. А1-1 –прибудова поз. 1-5 загальною площею 98,1 кв.м., літ. а –ганок, літ. Б –вбиральня, №1 –хвіртка, №2 –огорожа, І –мостіння, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березиньска, 11 А (а.с. 15-21). Зазначене майно було побудовано на земельній ділянці, що була передана 28 березня 2008 року в оренду відповідачу ОСОБА_3 Дніпропетровською міською радою на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 125/26 від 26.12.2007 року та № 31/28 від 13.02.2008 року. Площа даної земельної ділянки складає 0,0054 га та зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:04:078:0009 (а.с. 7-14).

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Державним вищим навчальним закладом «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»(Ліцензія АВ № 555569, дійсна з 05.10.2010р. до 05.10.2015р., висновок зроблено 31.10.2011 року) проведено обслідування технічного стану будівельних конструкцій будівель та споруд по вул. Березинська, 11А у м. Дніпропетровську (а.с. 22-50). Згідно вказаного обслідування та висновку у несучих конструкціях дефектів та пошкоджень, що впливають на нормальну експлуатацію нежитлових споруд на момент обстеження не виявлено, технічний стан будівельних конструкцій оцінюється як задовільний –категорія стану ІІ, будівельні конструкції, комплексу нежитлових споруд є придатними до експлуатації (а.с. 37).

Враховуючи експертний та технічний висновок за результатами обстеження вищевказаної будівельних конструкцій на підставі ч. 2 ст. 8 Цивільного кодексу України у відповідності до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права) встановлено, що прийняття в експлуатацію об'єкта полягає  у визначенні готовності об'єкта, закінченого будівництвом, будівельним і іншим нормам і правилам, необхідним при прийнятті в експлуатацію. Готовність будівлі до експлуатації у всіх аспектах визначена будівельно-технічним висновком. Таким чином, будівля, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 11П, з усіма її складовими частинами є прийнятою до експлуатації та не потребує іншого проведення дослідження готовності до експлуатації –прийняття до експлуатації, в тому числі складання актів прийняття до експлуатації.

Отже, судом встановлено, що між позивачем та відповідачами був укладений договір позики від 01.02.2011 року про надання суми позики у розмірі 100 000,00 гривень. Свої зобов'язання за даним договором позивач виконав в повному обсязі, відповідачі в свою чергу не виконали умови договору. За таких обставин відповідно до умов договору позики від 01.02.2011 року будівлі та споруди, а саме: літ.А-1 - будівля павільйону-закусочної, у тому числі літ. А1-1 –прибудова поз.1-5 загальною площею 98,1 кв.м., літ. а –ганок, літ. Б –вбиральня, № 1 –хвіртка, № 2 –огорожа, І –мостіння, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березиньска, 11 А в м. Дніпропетровську переходять у власність позивача ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. Згідно ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується й розпоряджається приналежним йому майном. Власник має право робити відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

З урахуванням вищевикалденого суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 182, 328 ЦК України, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002, ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК  України, суд –

                                                                 ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ОСОБА_2 (ін.н. НОМЕР_1) право власності на будівлі та споруди, а саме: літ. А-1 - будівля павільйону - закусочної, у тому числі літ. А1-1 –прибудова поз. 1-5 загальною площею 98,1 кв.м., літ. а –ганок, літ. Б –вбиральня, № 1 –хвіртка, № 2 –огорожа, І –мостіння, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березиньска, 11 А,  без прийняття в експлуатацію.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

               Суддя:                                                                                                   В.М. Галічий