Рішення

від 05.09.2008 по справі 15/107пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/107пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.08                                                                                 Справа № 15/107пд

          за позовом

Середньої загальноосвітньої школи № 6  I-III  ступенів м. Алчевська, м. Алчевськ Луганської області

до Кредитної спілки «Алчевська», м. Алчевськ Луганської області   

про стягнення 1 481 грн. 01 коп., розірвання договору та виселення з нежитлової будівлі

Суддя Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача –Федоренко В.І., директор;

від відповідача - представник не прибув;

До початку слухання справи по суті жоден з учасників судового процесу не заявив вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- стягнути з кредитної спілки «Алчевська»на користь позивача заборгованість, за договором оренди нерухомого майна № 132/20 від 11.06.07 у сумі 1 481 грн. 01 коп., в тому числі борг за оренду  нерухомого майна –1 189 грн. 52 коп., пеня –24 грн. 09 коп., відшкодування земельного податку –267 грн. 40 коп.;

- розірвати договір оренди нерухомого майна № 132/20 від 11.06.07, укладений між середньою загальноосвітньою школою № 6 І-ІІІ ступенів м. Алчевська та кредитною спілкою «Алчевська»;

- виселити кредитну спілку «Алчевська»з нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Алчевськ, вул. Гмирі, 17.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора.

При цьому, слід відзначити, що інформаційним листом вищого господарського суду України від 02.06.2006  N 01-8/1228,  визначено, зокрема що до повноважень  господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб  або  місця  проживання фізичних  осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними, докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна №132/20-39п/07 від 11.06.2007р.

Об'єкт оренди за даним договором –окремо розташована нежитлова будівля, площею 70,0 кв. м., яка розташована за адресою: м. Алчевськ Луганської області, вул. Гмирі, 17, передано орендодавцем (позивачем у справі) орендарю (відповідачу) за актом прийому-передачі від 15.06.2007р., який є невід'ємною частиною договору.

Вказане майно є комунальною власністю територіальної громади м.  Алчевська Луганської області.

Розділом 3 договору оренди визначено розмір орендної плати, яка підлягає сплаті з урахуванням її коригування на щомісячний індекс інфляції, та строк її внесення.

У зв'язку з невнесенням відповідачем орендної плати у повному обсязі за ним обліковується борг у сумі 1189 грн. 52 коп., який фактично утворився за серпень 2007р.

Положеннями п. 11.1 договору передбачено строк його дії з 15.06.2007р. по 15.06.2008р.

Сторони не надали належних доказів направлення протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору заяви про припинення дії договору у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Позивачем при цьому надано пояснення про те, що у зв'язку з відсутністю заяв від сторін за договором про припинення його дії, він був продовжений на підставі п. 11.5 договору та є діючим на даний час.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов  договору  оренди  протягом  одного  місяця  після закінчення строку дії договору він  вважається  продовженим  на  такий  самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Також, відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічні положення закріплено і у ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 11.5 договору оренди.

Таким чином, дію  договору оренди було продовжено ще на той же строк на який його було укладено, у зв'язку з чим договір є чинним станом на час вирішення спору в суді.

З метою відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів Орендодавець звернувся з позовом до суду.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за  користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 даної ж статті плата  за  користування  майном вноситься щомісячно,  якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального  майна», та положень розділів 3, 5 договору оренди орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Наявність на момент подачі позову заборгованості у заявленій до стягнення сумі  підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Вимоги про стягнення пені в сумі 24 грн. 09 коп., нарахованої на підставі п. 3.6 договору підлягають задоволенню в частині 12 грн. 19 коп.

Відповідно до п. 3.6 договору, у разі невчасного перерахування орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем здійснено розрахунок пені на суму 24,09 грн. виходячи з розміру в 0,1% від суми простроченого платежу.

Такий розрахунок є необґрунтованим в частині застосування розміру пені в 0,1%, а тому вимога по стягненню пені підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, за змістом положень договору, сторонами передбачена відповідальність у вигляді пені.

Законодавством обмежено максимально граничний розмір пені, що не було враховано позивачем при здійсненні розрахунку.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є чинним на даний час, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення неустойки без врахування максимального граничного розміру пені обмеженого законодавством є неправильним.

Суд визнає обґрунтованою пеню, розраховану за визначені позивачем період та суму боргу але за подвійною обліковою ставкою НБУ у сумі 12 грн. 19 коп.

Позовні вимоги по стягненню відшкодування земельного податку в сумі 267,40 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Договір не містить положень, за якими б було визначено, що орендар має зобов'язання по відшкодуванню орендодавцю земельного податку.

Також, договором не встановлено і строк виконання такого зобов'язання.

Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Під порушенням зобов'язання розуміється його невиконання або виконання з порушенням  умов, визначених змістом зобов'язання (ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України).

Правовим наслідком порушення зобов'язання є, відповідно до п.1 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, розірвання договору.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»на  вимогу  однієї  із  сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду,  арбітражного суду у разі  невиконання сторонами  своїх  зобов'язань  та  з  інших підстав,  передбачених законодавчими актами України.

Останній платіж за договором оренди був здійснений відповідачем у липні 2007р. Так, вже більше року орендна плата не сплачується.

Невиконання відповідачем зобов'язання з перерахування орендної плати за тривалий час є істотним порушенням зобов'язань та відповідно цілковито обґрунтовано повинно мати наслідком розірвання договору.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Аналогічна за змістом норма закріплена і у ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Тому, позовні вимоги по розірванню договору та виселенню орендаря підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. Підлягає стягненню борг з орендної плати у сумі 1189 грн. 52 коп., пеня у сумі 12 грн. 19 коп. Договір оренди підлягає розірванню, а орендар –виселенню з орендованого приміщення.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача у складі: 167 грн. 76 коп. державного мита (82 грн. 76 коп. державного мита - за вимогою майнового характеру пропорційно розміру задоволених вимог, та 85 грн. - за вимогами немайнового характеру), а також 106 грн. 87 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кредитної спілки «Алчевська», м. Алчевськ Луганської області, вул. Гмирі, б. 17, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26403633 на користь Середньої загальноосвітньої школи № 6  I-III  ступенів м. Алчевська, м. Алчевськ Луганської області, вул. Гмирі, б. 17, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21763564: борг з орендної плати у розмірі 1189 грн. 52 коп., пеню у сумі 12 грн. 19 коп., державне мито у сумі 167 грн. 76 коп., а також 106 грн. 87 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ позивачу.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна №132/20-39п/07 від 11.06.2007р., укладений між Середньою загальноосвітньою школою № 6  I-III  ступенів м. Алчевська та Кредитною спілкою «Алчевська».

4. Виселити Кредитну спілку «Алчевська», м. Алчевськ Луганської області, вул. Гмирі, б. 17, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26403633 з  окремо розташованої нежитлової будівлі, площею 70,0 кв. м., яка розташована за адресою: м. Алчевськ Луганської області, вул. Гмирі, 17.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 08.09.2008р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко