Постанова

від 22.12.2011 по справі 5008/1585/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5008/1585/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

   ПОСТАНОВА

          22.12.11                                                                       Справа  № 5008/1585/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: головуючий суддя                     Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Мурська Х.В.,

при секретарі судового засідання Швець О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Ужгороді  на ухвалу  господарського суду Закарпатської області  від 14 листопада 2011 року у справі №5008/1585/2011 порушеній за заявою державної податкової інспекції у м. Ужгороді  про  банкрутство об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи, 31»                         

                                                          ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Закарпатської області (суддя Карпинець В.І.) ухвалою від 14 листопада 2011 року припинив провадження у справі №5008/1585/2011 про банкрутство об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи, 31», порушеній за заявою державної податкової інспекції у м. Ужгороді.    

Державна податкова інспекція у м. Ужгороді подала апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 14 листопада 2011 року у справі №5008/1585/2011 про банкрутство об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи, 31», просить  таку скасувати.  Вважає, що оскаржена ухвала не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить чинному законодавству. Стверджує, що податкова інспекція, як ініціюючий кредитор, подала  суду першої інстанції  належні докази, необхідні і достатні для здійснення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за статтею 52 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме:  довідку про  неподання боржником  протягом року до органів державної податкової служби передбаченої законом звітності; копію акту про відсутність боржника за його місцезнаходженням; податкові повідомлення-рішення та постанову Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджує безспірність вимог до боржника в сумі 2380 грн. та постанову державної виконавчої служби в м. Ужгороді від 30 червня 2011 року, якою встановлено відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення  та безрезультатність розшуку інших активів боржника.

Про дату, місце і час розгляду апеляційної скарги сторони повідомлені належним чином, про що є докази у справі. Проте відзиву, заперечень чи клопотань сторони суду не подали,  участі в судовому засіданні повноважних  представників не забезпечили.  

Як визначено ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається впродовж п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

За наведеного, беручи до уваги, що участь представників сторін у судовому засіданні   обов'язковою не визнавалась, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу.

Розглянув матеріали справи, апеляційну скаргу колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Закарпатської області від 14 листопада 2011 року у справі №5008/1585/2011 слід залишити без змін виходячи з наступних  підстав і обставин.

Згідно з матеріалами справи державна податкова інспекція у м. Ужгороді  31 жовтня 2011 року звернулась до господарського суду Закарпатської області із заявою про банкрутство об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи, 31» з урахуванням особливостей банкрутства відсутнього боржника, встановлених статтею 52 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».  Як зазначено в заяві, підставою подання заяви про банкрутство слугувала податкова заборгованість боржника в сумі 2380,00 грн., яка є безспірною –названа сума стягнена з боржника до бюджету постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року. Однак постановою ДВС у м. Ужгороді від 30 червня 2011 року встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Ініціюючий кредитор доказами наявності ознак відсутнього боржника називає    відсутність підприємницької діяльності боржника та відсутність керівних органів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи, 31»за їх місцезнаходженням.

Господарський суд Закарпатської області виходячи з приписів ст.ст. 1, 5, ч. 1 ст. 52 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,  ст.ст. 6, 9, 10 Податкового кодексу України,  п. 1 ст. 80 ГПК України припинив провадження у справі про банкрутство об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи, 31». При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що названа ініціюючим кредитором сума 2800,00 грн. заборгованості боржника є фінансовою (штрафною) санкцією за порушення податкового законодавства і не належить до категорії податків і зборів, як це передбачено ст.ст. 9, 10 Податкового кодексу України. А згідно з ст. 1 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" недоїмка (пеня та штраф) не зараховується до складу грошового зобов'язання. Відтак заборгованість зі сплати штрафних санкцій не є грошовим зобов'язанням боржника в розумінні закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не може слугувати підставою для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство.

Погоджуючись із висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для здійснення провадження у справі про банкрутство об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи, 31», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Відповідно до вимог частини першої статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У силу ст. 41 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів господарювання, регулються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Серед інших особливостей розділу VІ «Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності»є й особливості банкрутства відсутнього боржника (стаття 52 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Відповідно до вимог частини 1 статті 52 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, провадження у справі про банкрутство про банкрутство відсутнього боржника порушується за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених вищевказаною статтею. Однак при цьому слід дотримуватись й загальних приписів закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не врегульованих особливостями банкрутства.

Згідно з статтею 1 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», для цілей цього Закону терміни вживаються, зокрема, у такому значенні: боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду. Склад і розмір грошових зобов'язань визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Отже закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою, якщо в ініціюючого кредитора немає безспірних грошових вимог до боржника При цьому справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру безспірних грошових вимог кредитора, проте грошові вимоги повинні бути, як такі, в тому числі й повинно бути дотримано вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого ст. 1 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Висновок кредитора про відсутність підприємницької діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи, 31»випливає з неподання боржником звітності, що кредитор підтверджує довідкою від 12 серпня 2011 року за №6539/10/24-о за підписом заступника начальника інспекції. Як зазначено в названій  довідці, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи, 31»в порушення  ст. 16.1.3. Податкового кодексу України не подає до державної податкової інспекції у м. Ужгороді декларації, розрахунки та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів з 01 лютого 2006 року.

Однак із змісту довідки невідомо і кредитор не пояснив й не надав доказів з яких саме первинних документів обліку зроблено висновок про неподання боржником звітності починаючи з 01 лютого 2006 року. Тим більше, що ст. 16.1.3. Податкового кодексу України встановлено  обов'язок платника  податків   декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів подавати до контролюючих органів, якими є не лише органи державної податкової служби.   

Слід зазначити, що правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку визначає закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

За приписами ст. 4 названого закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом.  Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами. Об'єднання є  неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

З викладеного слідує, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи, 31»є неприбутковою організацією і в силу закону не повинне  здійснювати підприємницьку діяльність.

Відсутність керівних органів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи, 31»за їх місцезнаходженням кредитор підтверджує витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і актом від 11 вересня 2009 року про відсутність за юридичною адресою.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 17 закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).

Згідно з ст. 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.  У випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

За приписами ст. 19 закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений  строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відтак запис про не підтвердження відомостей про юридичну особу свідчить про те, що юридична особа отримала повідомлення державного реєстратора, але протягом встановленого строку не подала реєстраційну картку державному реєстратору.

Запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням вноситься до Єдиного державного реєстру лише у випадку повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за її адресою.

У зв'язку з цим при встановленні факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням  необхідно керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі   юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

Натомість з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за N 869908 від 05 серпня 2011 року (а.с. 7) слідує, що статус відомостей про юридичну особу - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи, 31», ідентифікаційний код 34022619 не підтверджено.

В силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведеного акт  від 11 вересня 2009 року про відсутність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи, 31»за юридичною адресою не є належним і допустимим доказом ознак відсутнього  боржника.

Належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням у даному випадку повинні бути відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. Таких  доказів  ініціюючий кредитор суду не надав.

За таких обставин дійсно відсутні законні підстави для здійснення провадження у справі про банкрутство об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи, 31»з урахуванням особливостей банкрутства відсутнього боржника  за ст. 52 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про банкрутство, а порушене провадження у справі  про банкрутство підлягає припиненню.

Отже, доводи апеляційної скарги ініціюючого кредитора не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в ухвалі від 14 листопада 2011 року у справі №5008/1585/2011.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»(п. 36) вказано, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора, за заявою якого було порушено провадження у справі про банкрутство боржника. У такому випадку судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Проте господарський суд Закарпатської області невірно припинив провадження у справі №5008/1585/2011 на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (спір не підлягає вирішенню в господарських судах України). Адже господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи з викладеного провадження у справі №5008/1585/2011 про банкрутство об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Свободи, 31» припиняється на підставі пункту 7 частини першої статті 40 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Згідно з ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.  

Неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права для припинення провадження у справі №5008/1585/2011 не призвело до прийняття неправильної ухвали від 14 листопада 2011 року.   

З урахуванням викладеного ухвалу господарського суду Закарпатської області від 14 листопада 2011 року у справі №5008/1585/2011 слід залишити без змін.   

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу  України, Львівський апеляційний господарський суд

                                                       ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 14 листопада 2011 року у справі №5008/1585/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгород без задоволення.

          Головуючий суддя                                                                      Гриців В.М.

                              суддя                                                                   Давид Л.Л.

                              суддя                                                                    Мурська Х.В.