Постанова

від 21.12.2011 по справі 2а-13166/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2011 року 14:50 № 2а-13166/11/2670

Окружний адміністративни й суд м. Києва у складі: голову ючого судді Патратій О.В. за уч астю секретаря судового засі дання Сервачинської І.М. та пр едставників сторін:

від позивача: Павлюков ець Л.А., Трасковської А.І.

від відповідача: Нацю к В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адмініст ративну справу

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Бау Гезел ьшафт Україна»

до Державної податкової інс пекції у Деснянському районі міста Києва

про визнання протиправним та с касування податкового повід омлення-рішення № 0000772305 від 25 серпня 2011 року,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністрат ивного суду м. Києва звернуло сь Товариство з обмеженою ві дповідальністю «Бау Гезел ьшафт Україна»(далі - пози вач, ТОВ «Бау Гезельшафт У країна») з позовом до Державн ої податкової інспекції у Де снянському районі міста Києв а (далі - відповідач, ДПІ у Дес нянському районі м. Києва) про скасування податкового пові домлення-рішення № 0000772305 ві д 25 серпня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на т е, що відповідач безпідставн о прийшов до висновку про зан иження податкових зобов' яз ань з податку на додану варті сть за наслідками господарсь ких операцій з ТОВ «Лаватан» , оскільки податковий кредит було сформовано позивачем н а підставі належним чином оф ормлених податкових накладн их, отриманих від ТОВ «Лавата н», який був зареєстрований п латником податку на додану в артість

Позивач зазначав, що виснов ок відповідача про заниження податкових зобов' язань з п одатку на додану вартість ґр унтується виключно на припущ еннях, які матеріалами справ и не підтверджуються. Також п озивач вказував на те, що відп овідальність за порушення по даткового законодавства є ін дивідуальною, а тому позивач не може нести відповідальні сть за можливе невиконання Т ОВ «Лаватан»податкових зобо в' язань.

Крім того, позивач звертав у вагу суду на те, що отримані ві д ТОВ «Лаватан»товари були в икористані у власній господа рській діяльності, операції між позивачем та ТОВ «Лавата н»підтверджуються належним чином оформленими первинним и документами та є реальними , а тому висновок відповідача про нікчемність правочину, у кладеного з вказаним контраг ентом є таким, що не ґрунтуєть ся на вимогах закону.

В судовому засіданні предс тавники позивача позовні вим оги підтримали повністю та п росили позов задовольнити з підстав, викладених у позовн ій заяві.

Відповідач проти позову з аперечував та просив відмови ти у задоволенні позову, поси лаючись на те, що під час перев ірки було встановлено, що поз ивачем в порушення п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу Ук раїни та статті 9 Закону Украї ни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Укр аїні»було безпідставно відн есено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 179 280,00 грн ., сформованого за наслідками операцій позивача з ТОВ «Лав атан», правочин між якими є ні кчемним, оскільки фактично г осподарських операцій з купі влі-продажу товарів не відбу валося, що свідчить про проти правність такого правочину, укладеного з метою зменшення позивачем обсягу податкових зобов' язань.

З огляду на вищевикладене, в ідповідач вважає позовні вим оги необґрунтованими та прос ив суд відмовити у їх задовол енні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинс тва України в судовому засід анні 21 грудня 2011 року проголоше но вступну та резолютивну ча стини постанови.

Розглянувши подані сторо нами документи і матеріали, з аслухавши пояснення предста вників сторін, всебічно і пов но з' ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т АН О В И В:

Позивач - ТОВ «Бау Гез ельшафт України»(код ЄДРПО У 37312064) зареєстроване Деснянсь кою районною у м. Києві держав ною адміністрацією 27.09.2010 року, щ о підтверджується Свідоцтво м про державну реєстрацію юр идичної особи серії А01 № 310477.

У період з 04.08.2011 року по 08.06.2011 ро ку ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено позап ланову невиїзну документаль ну перевірку ТОВ «Бау Гезел ьшафт Україна»з питань дот римання вимог чинного податк ового законодавства України щодо своєчасності, достовір ності, повноти нарахування т а сплати до бюджету податку н а додану вартість при провед енні фінансово-господарсько ї діяльності за період з 01.01.2011 р оку по 28.02.2011 року.

За результатами проведено ї перевірки було складено ак т № 5568/23-5/37312064 від 08.08.2011 року (далі по т ексту - Акт перевірки, Ак т) - том І, а. с. 12-21.

25 серпня 2011 року на підста ві вказаного Акту переві рки ДПІ у Деснянському район і м. Києва було прийнято подат кове повідомлення - рішення форми «Р»№ 0000772305, яким по зивачу за порушення п. 201.4. ст. 201.4 Податкового кодексу України було визначено суму податко вого зобов' язання за платеж ем «податок на додану вартіс ть»у розмірі 179 281,00 грн., в тому чи слі основного платежу - 179 280,00 гр н. та штрафних (фінансових) сан кцій у розмірі 1,00 грн. (том І, а.с. 11).

В Акті перевірки зазнач ено, що вчинений правочин між ТОВ «Лаватан»(код за ЄДРПОУ 37 265892) та ТОВ «Бау Гезельшафт України»є нікчемним, відтак останнім було безпідставно сформовано податковий креди т у розмірі 179 280,00 грн., що призвел о до заниження податкових зо бов' язань по ПДВ за січень, л ютий 2011 року.

Висновок перевіряючих ґру нтується на тому, що ДПІ отрим аний акт № 499/23-4/37265892 від 13.05.2011 року ДП І у Печерському районі міста Києва про результати переві рки ТОВ «Лаватан», згідно яко го «відсутня інформація про наявні складські приміщення у ТОВ «Лаватан», наявність ав томобільного чи іншого транс порту, а також устаткування, щ о необхідне для здійснення ф інансово-господасрької діял ьності підприємства».

Згідно податкової звітнос ті ТОВ «Лаватан»відсутні тру дові ресурси, виробниче обла днання, транспортне, торгіве льне обладнання, матеріали д ля здійснення основного виду діяльності.

З огляду на наведені обстав ини відповідачем було зробле но висновок про проведення б езтоварних операцій, спрямов аних на отримання податкової вигоди підприємствами-вигод онабувачами, в т.ч. ТОВ «Бау Г езельшафт України»з метою штучного формування валових витрат та податкового креди ту, які не мають реального тов арного характеру.

Далі по тексту Акта пер евірки відповідач, посилаючи сь на норми Цивільного кодек су України та Закону України «Про бухгалтерський облік т а фінансову звітність в Укра їні»та Положення про докумен тальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, за твердженого наказом Міністе рства фінансів України від 24.0 5.1995 р. № 88, встановив нікчемність угод, укладених між позиваче м та ТОВ «Лаватан», а також неп равомірність віднесення поз ивачем до складу податкового кредиту сум податку на додан у вартість на підставі таких нікчемних правочинів.

За таких підстав в Акті перевірки зроблено висново к про порушення позивачем пу нкту 201.4. статті 201 Податкового К одексу України, що призвело д о заниження податкового зобо в' язання з податку на додан у вартість на загальну суму 179 280,00 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 104 580, 00 грн. та за лют ий 2011 року на суму 74 700,00 грн.

Окружний адміністративни й суд міста Києва не погоджує ться з висновками Акта пе ревірки, що стали підставою д ля визначення позивачу суми податкового зобов' язання з податку на додану вартість, в иходячи з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалі в справи, між ТОВ «Бау Гезел ьшафт Україна»та ТОВ «Лава тан» укладено Договір куп івлі-продажу № 42 від 04.01.2011 р., за умовами якого продавець (ТОВ «Лаватан») зобов' язувався передати у власність покупця (ТОВ «Бау Гезельшафт Укра їна») товар. Кількість асорти мент та ціна кожної партії то вару може визначатись окремо ю специфікацією, додатками д о цього договору чи накладно ю, що підписуються уповноваж еними представниками сторін , а також рахунками-фактурами (том І, а.с. 25-27.)

Згідно специфікації до дог овору купівлі продажу № 42 від 04.01.2011 року у якості товару визна чені «Етикетки білі поліесте рові атмосферостійкі»за цін ою 239,04 грн. за упаковку та «Етик етки Stick&Lift з округленими краями » за ціною 92,96 грн. за упаковку.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 42 від 04.01.2011 рок у ТОВ «Лаватан»у період з січ ня по березень місяць 2011 року п оставило позивачу товар (ети кетки білі поліестерові) на з агальну суму 1 075 680,00 грн., в тому ч ислі ПДВ - 179 280,00 грн., що підтвер джується видатковими накл адними: № 050125 від 05.01.2011 року; № 01022 3 від 01.02.2011 року; № 020206 від 02.02.2011 року; № 030211 від 03.02.2011 року; № 040205 від 04.02.2011 року (том І, а.с. 28-32).

За наслідками поставки тов арів ТОВ «Лаватан»були випис ані на користь ТОВ «Бау Гез ельшафт Україна»податк ові накладні: № 050125 від 05.01.2011 ро ку на суму 627 480,00 грн., в тому числ і ПДВ - 104 580,00 грн.; № 010223 від 01.02.2011 рок у на суму 119 520,00 грн., в тому числі ПДВ - 19 920,00 грн. (а.с. 44), № 020206 від 02.02.2011 року на суму 114,540, 00 грн., в тому чи слі ПДВ - 19 090,00 грн., № 030211 від 03.02.2011 рок у на суму 109 560,00 грн., в тому числі ПДВ - 18 260,00 грн., № 040205 від 04.02.2011 року на суму 104 580,00 грн., в тому числі П ДВ - 17 430,00 грн. (том І, а.с. 42 -45).

Вказані податкові накладн і відображені в реєстрах под аткових накладних, а суми ПДВ були включені до складу пода ткового кредиту у відповідни х податкових періодах.

Матеріалами справи підтве рджується, що розрахунки між ТОВ «Бау Гезельшафт Укра їна»та ТОВ «Лаватан»проводи лись у безготівковій формі, щ о підтверджується виписками проведених операцій по раху нку № 26000210172737.980 ТОВ «Бау Гезельш афт Україна»(том І, а.с. 46-51).

Суми податку на додану вар тість за вказаними операціям и віднесені позивачем до пок азників розділу ІІІ «Розраху нки з бюджетом за звітний пер іод»податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року в сумі 104 580,00 грн., за лютий 2011 року в су мі 74 700,00 грн.

Як зазначено Вищим адміні стративним судом України в і нформаційному листі від 20 лип ня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні пит ання застосування законодав ства у справах за участю орга нів державної податкової слу жби», а також у інформаційном у листі від 02 червня 2011 року № 742/11 /13-11, процесуальна діяльність с уду із встановлення обґрунто ваності права платника подат ку на податковий кредит та/аб о бюджетне відшкодування з п одатку на додану вартість по винна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійс нення господарської операці ї (в т. ч. дослідження усіх перв инних документів, які належи ть складати залежно від певн ого виду господарської опера ції);

2) встановлення спеціальної податкової правосуб' єктно сті учасників господарської операції (в т.ч. з' ясування м ожливої обізнаності платник а щодо можливих дефектів у пр авовому статусі його контраг ентів);

3) встановлення зв' язку між фактом придбання товарів (по слуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (пос луг) і господарською діяльні стю платника податку (зокрем а, наявність господарської м ети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання п латником податку спеціальни х вимог щодо документального підтвердження сум податково го кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на д одану вартість.

Оскільки 01.01.2011 року набрав чи нності Податковий Кодекс Укр аїни № 2755-111, який регулює віднос ини, що виникають у сфері спра вляння податків і зборів, зок рема, визначає вичерпний пер елік податків та зборів, що сп равляються в Україні, та поря док їх адміністрування, плат ників податків та зборів, їх п рава та обов'язки, компетенці ю контролюючих органів, повн оваження і обов'язки їх посад ових осіб під час здійснення податкового контролю, а тако ж відповідальність за поруше ння податкового законодавст ва, тому судом при вирішенні с пору застосовуються норми По даткового кодексу України.

Відповідно до пункту14.1.181. 14 ст атті ПК України податковий к редит - сума, на яку платник по датку на додану вартість має право зменшити податкове зо бов'язання звітного (податко вого) періоду, визначена згід но з розділом V цього Кодексу;

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України вс тановлено право суб' єкта пі дприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого п одатку на додану вартість до податкового кредиту у разі з дійснення операцій з:

а) придбання або виготовлен ня товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територ ію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, с порудження, створення) необо ротних активів, у тому числі п ри їх ввезенні на митну терит орію України (у тому числі у зв 'язку з придбанням та/або ввез енням таких активів як внесо к до статутного фонду та/або п ри передачі таких активів на баланс платника податку, упо вноваженого вести облік резу льтатів спільної діяльності );

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній тери торії України, та в разі отрим ання послуг, місцем постачан ня яких є митна територія Укр аїни;

г) ввезення необоротних акт ивів на митну територію Укра їни за договорами оперативно го або фінансового лізингу.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Ко дексу, встановлено, що податк овий кредит звітного періоду визначається виходячи з дог овірної (контрактної) вартос ті товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначе них відповідно до статті 39 цьо го Кодексу, та складається з с ум податків, нарахованих (спл ачених) платником податку за ставкою, встановленою пункт ом 193.1 статті 193 цього Кодексу, пр отягом такого звітного періо ду у зв'язку з:

придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

придбанням (будівництвом, с порудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числ і інших необоротних матеріал ьних активів та незавершених капітальних інвестицій у не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня в оподатковуваних операці ях у межах господарської дія льності платника податку.

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари/п ослуги та основні фонди поча ли використовуватися в опода тковуваних операціях у межах господарської діяльності пл атника податку протягом звіт ного податкового періоду, а т акож від того, чи здійснював п латник податку оподатковува ні операції протягом такого звітного податкового період у.

З аналізу вказаних правови х норм та обставин справи суд приходить до висновку, що дос татніми підставами для включ ення ТОВ «Бау Гезельшафт Україна»до складу податков ого кредиту відповідних сум податку на додану вартість є : придбання або виготовлення ним товарів чи послуг; викори стання зазначених товарів, р обіт та послуг у межах господ арської діяльності; сплата ч и нарахування сум податку на додану вартість у зв' язку з таким придбанням, з врахуван ням рівня звичайних цін, а так ож відсутністю обов' язку ви користання отриманих товарі в-послуг у господарській дія льності протягом звітного по даткового періоду, у якому во ни були поставлені.

З Акту перевірки вбачає ться, що позивач в податкових деклараціях з податку на дод ану вартість за січень та лют ий 2011 року в складі податковог о кредиту відобразив суми по датку на додану вартість, в то му числі на підставі податко вих накладних, виписаних ТОВ «Лаватан», та які сплачені (на раховані) ним, в зв' язку з при дбанням товарів.

За приписами пункту 198.2. ст. 198 П К України, датою виникнення п рава платника податку на від несення сум податку до подат кового кредиту вважається да та тієї події, що відбулася ра ніше;дата списання коштів з б анківського рахунка платник а податку на оплату товарів/п ослуг; дата отримання платни ком податку товарів/послуг, щ о підтверджено податковою на кладною.

Оскільки видаткові наклад ні були виписані в січні та лю тому 2011 року і поставка товарі в відбулася у цей же період, що підтверджується видатковим и накладними за січень та лют ий місяць 2011 року, то в силу при писів ст. 198 ПК України, право ТО В «Бау Гезельшафт Україн а»на віднесення сум податку до податкового кредиту виник ло, відповідно, у січні та люто му 2011 року.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадк и, за яких неможливе включенн я витрат по сплаті податку на додану вартість до податков ого кредиту звітного періоду , це: не пов' язаність здійсне ної операції з господарською діяльністю, фіктивність опе рацій, відсутність поставки, та відсутність у платника по датків на момент перевірки п одаткових накладних або вида ча її особою, яка не є платнико м ПДВ.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться д о податкового кредиту, згідн о пункту 201.10 ст. 201 ПК України явл яється податкова накладна, я ка видається платником подат ку, який здійснює операції з п остачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

У податковій накладній пов инні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата в иписування податкової накла дної; повна або скорочена наз ва, зазначена у статутних док ументах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові ф ізичної особи, зареєстровано ї як платник податку на додан у вартість, продавця товарів /послуг; податковий номер пла тника податку (продавця та по купця); місцезнаходження юри дичної особи - продавця або по даткова адреса фізичної особ и - продавця, зареєстрованої я к платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридич ної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, з ареєстрованої як платник под атку на додану вартість, - поку пця (отримувача) товарів/посл уг; опис (номенклатура) товарі в/послуг та їх кількість, обся г; ціна постачання без урахув ання податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальн а сума коштів, що підлягають с платі з урахуванням податку; вид цивільно-правового дого вору; код товару згідно з УКТ З ЕД (для підакцизних товарів т а товарів, ввезених на митну т ериторію України).

Відповідно до вимог статті 183 ПК України право платника п одатку на податковий кредит і виписку податкових накладн их виникає після добровільно ї реєстрації особи як платни ка податку або особи, яка відп овідає вимогам, визначеним п ідпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 ц ього Кодексу та з початком по даткового періоду, з якого та ка особа вважатиметься платн иком податку.

Як встановлено судом та під тверджується матеріалами сп рави, контрагент позивача - ТО В «Лаватан»(ЄДРПОУ 37265892) - зар еєстрований як платник подат ку на додану вартість у вст ановленому законодавством п орядку, що підтверджується с відоцтвом № 100302371 від 27.09.2010 про реє страцію платника податку на додану вартість (том І, а.с. 149).

Інформації про можливе ану лювання свідоцтва платника п одатку на додану вартість ві дповідачем суду надано не бу ло. Більше того, згідно інформ ації, наданої на запит суду ДП І у Печерському районі м. Києв а (вих. № 15762/9/29-509 від 07.11.2011 року) стано м на 04.11.2011 року ТОВ «Лаватан»зна читься в Реєстрі платників П ДВ (том І, а.с. 228).

Тобто на момент здійснення господарських операцій та с кладання податкових накладн их ТОВ «Лаватан»мало право в идавати податкові накладні н а кожну поставку товарів.

В свою чергу податкові накл адні, на підставі яких позива ч формував податковий кредит , та копії яких знаходяться в м атеріалах справи (№ 050125 від 05.01.2011, № 010223 від 01.02.2011 року, № 020206 від 02.02.2011 рок у, № 030211 від 03.02.2011 року, № 040205 від 04.02.2011 р оку), відповідають вимогам вс тановленим пунктом 201.1. статті 201 ПК України та Порядку запов нення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА Ук раїни від 25.01.2011 року № 41 та зареєс трованого в Міністерстві юст иції України 16 лютого 2011 року з а № 197/18935(чинного на момент оформ лення податкових накладних) стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, позивачем було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтве рдження спірних сум податков ого кредиту, а отже і правомір ність відображення їх у пода тковій звітності.

Крім того, як вбачається з м атеріалів справи ТОВ «Лавата н»було подано до ДПІ у Печерс ькому районі м. Києва податко ві декларації по податку на д одану вартість за січень 2011 ро ку та лютий 2011 року, разом із До датками № 5 «Розшифровки пода ткових зобов' язань та подат кового кредиту в розрізі кон трагентів», де у рядках № 6 (дек ларації за січень) та № 6 (декла рації з лютий) було відобра жено податкові зобов' язанн я за наслідками господарськи х операцій з ТОВ «Бау Гез ельшафт Україна»у розмірі 74 700,00 грн. та 104 580,00 грн. відповідно (том І, а.с. 231 - 237), що повністю відп овідає задеклованим позивач ем сумам податкового кредиту за ці періоди.

Отже суми податку на додану вартість, сплачені ТОВ «Ба у Гезельшафт Україна»на ко ристь ТОВ «Лаватан»у складі вартості товарів, були включ ені та відображені у податко вих деклараціях ТОВ «Лаватан », що спростовує посилання ві дповідача на відсутність под аткових зобов' язань у ТОВ « Лаватан»за січень та лютий 2011 року по взаємовідносинам із ТОВ «Бау Гезельшафт Укра їна».

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарс ьких операцій, за якими подат ковий орган не визнає обґрун тованим віднесення позиваче м до податкового кредиту сум податку на додану вартість, к онтрагенти були включені до Єдиного державного реєстру ю ридичних осіб та фізичних ос іб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію пла тника податку на додану варт ість, покупець не може нести в ідповідальність ні за неспла ту податків продавцями, ні за можливу недостовірність від омостей про них, наведених у з азначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено , що відсутність факту реєстр ації платником податку - прод авцем товарів/послуг податко вих накладних в Єдиному реєс трі податкових накладних та порушення порядку заповненн я податкової накладної не да є права покупцю на включення сум податку на додану вартіс ть до податкового кредиту.

При цьому слід ураховуват и вимоги статті 18 Закону Украї ни «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних о сіб - підприємців», згідно з як ою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державн ого реєстру юридичних осіб т а фізичних осіб - підприємців , були внесені до нього, вва жаються достовірними і м ожуть бути використані у спо рі з третьою особою, доки до ни х не внесено відповідних змі н. Якщо відомості, які підляга ють внесенню до цього реєстр у, є недостовірними і були вне сені до нього, то третя особа м оже посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі ві домості є недостовірними.

Наявні в матеріалах справи Витяг № 11554880 від 27.10.2011 року та Довідка № 11554880 від 27.10.2011 року з Єди ного державного реєстру юрид ичних осіб та фізичних осіб - п ідприємців підтверджують, щ о ТОВ «Лаватан»станом на мом ент здійснення господарськи х операцій було зареєстро ване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фі зичних осіб - підприємців т а знаходилось за адресою: 01103, м . Київ, вул. Кіквідзе, 14-в, оф. 4 (том І, а.с. 152, 212-214).

Інформація про відсутніст ь фактичного знаходження ТОВ «Лаватан» за зазначеною юри дичною адресою, як обставина на яку посилається відповід ач у своїх запереченнях, не зн аходить свого відображення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних о сіб - підприємців станом на момент розгляду справи.

Як вбачається з довідки з ЄД Р, контрагент позивача - ТОВ «Лаватан»на момент проведен ня господарських операцій не був ліквідований, діяльніст ь його в установленому закон ом порядку не була припинена , з ЄДРПОУ підприємство не вик лючене. Відтак, вказане підпр иємство не мало дефектів у св оєму правовому статусі та ма ло право укладати правочини та вчиняти інші юридично зна чимі дії.

Вирішуючи питання про реал ьність виконання договору з поставки товарів (послуг) між ТОВ «Бау Гезельшафт Укра їна»та ТОВ «Лаватан», придба ння таких товарів (послуг) з ме тою їх використання у власні й господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення ч астини першої статті 3 Господ арського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється ді яльність суб'єктів господарю вання у сфері суспільного ви робництва, спрямована на виг отовлення та реалізацію прод укції, виконання робіт чи над ання послуг вартісного харак теру, що мають цінову визначе ність.

Пункт 14.1.36 статті 14 Податковог о кодексу України господарсь ка діяльність - діяльність ос оби, що пов'язана з виробництв ом (виготовленням) та/або реал ізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрям ована на отримання доходу і п роводиться такою особою само стійно та/або через свої відо кремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, з окрема за договорами комісії , доручення та агентськими до говорами.

За даними витягу з Єдиного д ержавного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підпри ємців від 09.11.11 року № 11666453 до основ них видів діяльності ТОВ «Б ау Гезельшафт Україна»нал ежать: «Дослідження кон' юктури ринку та виявлення су спільної думки»(74.13.0), «Складське господарство» (63.12.0), «Консультування з питань комерційної діяльнос ті та управління»(74.14.0) , «Діяльність у сфері бухга лтерського обліку та аудиту »(74.12.0), «Нотаріальна та інша діяльність»(74.11.2), «Нада ння інших комерційних послуг »(74.87.0) - том ІІ а.с. 32-34.

Згідно наданих позивачем д окументів, у розпорядженні Т ОВ «Бау Гезельшафт Украї на»маються у наявності примі щення для здійснення складсь кої господарської діяльност і та надання послуг зберіган ня товарів, що підтверджуєть ся договорами з оренди примі щень: № 657 від 16.12.2010 року, № 115 від 25.02.201 1 року,№ Б-0110/10 від 01.01.2011 року,3-01/11 від 0 1.01.2011 року, АС 01/2011 від 01.01.2011 року, № 02/01-11 , 129/2010-о від 22.12.2010 року, №1022 від 31.12.2010 рок у, №2 від 01.01.2011, № 1103 віл 01.01.2011 року,№ 2 ві д 01.01.2011 року (том І, а.с. 52-121).

На підтвердження власне го сподарської діяльності по на данню логістичних послуг, по в' язаних із зберіганням та складським обслуговуванням товарно-матеріальних ціннос тей, позивачем було надано су ду наданий договір зберіганн я № 4 від 04 січня 2011 року укладени й ТОВ «Бау Гезельшафт Укр аїна»з ТОВ «Будівельні Лін ії Київ», предметом якого є надання послуг зберігання т а додаткових логістичних пос луг, пов' язаних з обслугову ванням товарів замовника (то м І а.с. 122-135).

З метою підвищення якості л огістичних послуг та послуг зберігання товарів замовник ів, директором ТОВ «Бау Гез ельшафт Україна»видано на каз № 040111/13 від 04.01.2011 року про введе ння спеціального маркування (том І, а.с. 148) та розроблені та з атвердженні правила маркува ння товарів для зберігання н а складах ТОВ «Бау Гезельша фт Україна»(том ІІ, а.с. 15-24).

Зі змісту видаткових накла дних № 050125 від 05.01.2011 року, № 010223 від 01.0 2.2011 року, № 020206 від 02.02.2011 року, № 030211 від 03.02.2011 року, № 040205 від 04.02.2011 року, офор млених між позивачем та ТОВ « Лаватан»(том І, а.с. 28-31), вбачаєть ся, що предметом поставки ост аннього на користь позивача були «Етикетки білі поліесте рові атмосферостійкі»та «Ет икетки Stick&Lift з округленими края ми».

Використання позивачем пр идбаних у ТОВ «Лаватан»товар ів у власній господарській д іяльності підтверджується о боротно-сальдовими відомост ями по рахунку 201 за січень та л ютий місяць 2011 року та актами с писання етикеток: БГ-00000113 від 31.01. 2011; БГ-00000108 від 31.01.2011; БГ-00000115 від 31.01.2011; БГ -00000114 від 31.01.2011; БГ-00000112 від 31.01.2011; БГ-00000111 в ід 31.01.2011; БГ-00000110 від 31.01.2011; БГ-00000109 від 31.01 .2011; БГ-00000117 від 31.01.2011; БГ-00000116 від 31.01.2011; БГ -00000035 від 31.01.2011; БГ-00000123 від 31.01.2011; БГ-00000118 в ід 28.02.2011; БГ-00000125 від 28.02.2011; БГ-00000124 від 28.02 .2011; БГ-00000122 від 28.02.2011; БГ-00000121 від 28.02.2011; БГ -00000120 від 28.02.2011; БГ-00000119 від 28.02.2011; БГ-00000127 в ід 28.02.2011; БГ-00000126 від 28.02.2011 (том І, а.с. 241-25 0, том ІІ а.с. 1-14).

Таким чином, придбання това ру (етикеток) у ТОВ «Лаватан»з дійснювалось позивачем з мет ою здійснення звичайної госп одарської діяльності по нада нню послуг, що спрямована на о тримання доходу.

Крім того, з метою з' ясуван ня обставин щодо реальності господарських операції з при дбання вказаних товарів судо м було витребувано у позивач а докази транспортування (пе ревезення) товару (товарно-тр анспортні накладні).

Позивачем було надано на ви могу суду договір перевезенн я № 421 від 04 січня 2011 року, укладен ий з ТОВ «Євромета», згідно ум ов якого ТОВ «Євромета» у яко сті перевізника зобов' язув алось за замовленням замовни ка надавати послуги з переве зень вантажів автомобільним транспортом у строк та поряд ок обумовлений договором. (то м І, а.с. 33) та товарно-траспор тні накладні форми 1-ТН, о формлені відповідно до вимог наказу Міністерства транспо рту України від 29 грудня 1995 рок у № 488/346 “Про затвердження типо вих форм первинного обліку р оботи вантажного автомобіля , якими підтверджується пере везення придбаних у ТОВ «Лав атан»товарно-матеріальних ц інностей (том І, а.с. 34-40).

Відповідно до п. 11.1, 11.4 Правил п еревезень вантажів автомобі льним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мініст ерства транспорту України ві д 14.10.97 р. № 363, основними докуме нтами на перевезення вантажі в є товарно-транспортні накл адні та дорожні листи вант ажного автомобіля. Оформленн я перевезень вантажів товарн о-транспортними накладними з дійснюється незалежно від ум ов оплати за роботу автомобі ля.

Згідно вказаних Правил тов арно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників тр анспортного процесу юридичн ий документ, призначений для списання товарно-матеріальн их цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутко вування, складського, операт ивного та бухгалтерського об ліку, а також для розрахун ків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

Таким чином, надані позивач ем товарно-транспортні накла дні належним чином засвідчую ть факт перевезення тов арно-матеріальних цінностей , придбаних у ТОВ «Лаватан».

Викладене підтверджує, що г осподарські операції позива ча з ТОВ «Лаватан»є реальним и та підтверджуються необхід ними документами, а товари, що придбавалися позивачем у ТО В «Лаватан», придбавалися з м етою використання та були ви користані позивачем у власні й господарській діяльності, що є свідченням добросові сності позивача при здійс ненні вказаних операцій.

В Інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемн і питання застосування закон одавства у справах за участю органів державної податково ї служби»Вищий адміністрати вний суд України зазначив: «… у чинному законодавстві Укра їни відсутнє визначення поня ття «добросовісний платник п одатків». Так само законодав ство не містить певних крите ріїв добросовісності платни ка податків. Водночас, слід ви знати обґрунтованим застосу вання на практиці цього підх оду, оскільки подібне розмеж ування платників податків до зволяє індивідуалізувати юр идичну відповідальність осо би та забезпечити дотримання правопорядку у галузі опода ткування навіть за наявності певних прогалин у законодав стві.

У разі, якщо дії платника по датку свідчать про його добр осовісність, а вчинені ним го сподарські операції не викли кають сумніву у їх реальност і та відповідності дійсному економічному змісту, для під твердження права на податков ий кредит та/або бюджетне від шкодування достатньо наявно сті належним чином оформлени х документів, зокрема, податк ових накладних. Прикладом по дібного підходу Верховного С уду України є, зокрема, Постан ова від 9 вересня 2008 року (реєст раційний номер судового ріше ння в ЄДРСР - 2362425)».

З врахуванням того, що позив ачем надано первинні докумен ти, що стосуються господарсь кої операцій за участю ТОВ «Л аватан», які фактично підтве рджують реальне здійснення п равочину і досягнення позива чем законної мети їх здійсне ння - придбання товарів для зд ійснення господарської стат утної діяльності направлено ї на отримання прибутку; висн овки відповідача про безтова рність господарських операц ій, вчинених за участю ТОВ «Ла ватан» з мотивів не спрямова ності правочинів на реальне настання наслідків, є надума ними та такими, що ґрунтуютьс я на припущеннях. В спірному а кті перевірки та в судовому з асіданні відповідачем не нав едено допустимих та достатні х доказів на підтвердження у мовиводу про порушення позив ачем податкового законодавс тва.

Посилання відповідача на в ідсутність у ТОВ «Лаватан»на йманих працівників, виробнич ого обладнання, транспортног о, торгівельного обладнання тощо не може бути взяте судом до уваги на підтвердження фі ктивності угод з огляду на на ступне.

Як вбачається з Акту пе ревірки, підставою для висно вку контролюючого органу щод о відсутності у ТОВ «Лаватан »трудових ресурсів, виробнич ого обладнання, транспортног о, торгівельного обладнання слугувала лише податкова звітність цього підприємств а.

Суд вважає, що подана до под аткового органу податкова зв ітність не може бути беззапе речним доказом відсутності н а підприємстві основних фонд ів та трудових ресурсів, оскі льки підтвердженням наявнос ті або відсутності у підприє мства основних фондів (власн их, орендованих) та трудових р есурсів є не документи подат кового обліку, а відповідні д окументи бухгалтерського об ліку.

Відповідачем не проаналіз овано, які ресурси потрібні б ули б підприємству для реалі зації товару, що проданий ТОВ «Лаватан»позивачу. Враховую чи характер здійснюваних між сторонами операцій - прода ж товарів - виконання такого договору не вимагало від вик онавця наявності основних фо ндів, спеціального технічног о обладнання, оскільки умови про безпосереднє виробництв о продавцем таких товарів ум ови укладеного договору не м істять.

Крім того, як зазначалось ви ще, факт відсутності вказани х ресурсів у підприємства по датковим органом не перев ірявся, а такий висновок зр облений на підставі податков ої звітності, яка не містить д остатньої інформації, на під ставі якої можливо обґрунтув ати такі висновки.

До того ж, висновки податков ого органу не враховують ніч им не обмеженого права підпр иємства укладати цивільно-пр авові угоди оренди приміщень , устаткування та автотрансп орту та використання залучен их за такими цивільно-правов ими угодами трудових та інши х ресурсів у власній господа рській діяльності.

Так, позивачем під час розгл яду було надано копію догово ру суборенди нежитлових прим іщень № 01/11/10-1ТВ від 01.11.2010 року, укла деного між ТОВ «Лаватан»та Т ОВ «Торговий дім «Валекс», з я кого вбачається, що у користу ванні ТОВ «Лаватан»перебува ло нежитлове приміщення по в ул. В. Хвойки, 21 в м. Києві (том ІІ, а.с. 46-54).

Таким чином, висновки подат кового органу про безтоварні сть оподатковуваної угоди зр облені на підставі необгрунт ованих та недоведених припущ ень. Відповідачем не надано д оказів, належних для визнанн я зазначеного правочину нікч емним.

З врахуванням того, що позив ачем надано первинні докумен ти, що стосуються господарсь кої операцій за участю ТОВ «Л аватан», які фактично підтве рджують реальне здійснення п равочину і досягнення позива чем законної мети їх здійсне ння - придбання на підставі ци вільно-правової угоди товару (етикеток поліестрових) для з дійснення господарської ста тутної діяльності направлен ої на отримання прибутку, вис новки відповідача про безтов арність господарських опера цій, вчинених за участю ТОВ «Л аватан»з мотивів не спрямова ності правочинів на реальне настання наслідків, є надума ними та такими, що ґрунтуютьс я на припущеннях. В спірному а кті перевірки та в судовому з асіданні відповідачем не нав едено допустимих та достатні х доказів на підтвердження у мовиводу про порушення позив ачем податкового законодавс тва.

Крім цього, необхідно зазна чити, що і практика Європейсь кого суду з прав людини, яка ві дповідно до ст.17 Закону Україн и „Про виконання рішень та за стосування практики Європей ського суду з прав людини” є д жерелом права, свідчить про т е, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конк ретною компанією, вони повин ні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб' єкту, а не розповсюджувати не гативні наслідки на інших ос іб при відсутності зловживан ня з їх боку (Рішення Європ ейського суду з прав людини в ід 09.01.2007р. у справі „Інтерсплав проти України”).

Податковий орган не надав ж одних доказів на підтверджен ня того, що позивач, як платник податку, діяв без належної об ачності й обережності і йому було відомо про можливі пору шення, які допускав його конт рагент, або що самостійною ді ловою метою здійснення госпо дарських операцій з даним пі дприємством було одержання п озивачем податкової вигоди.

Що стосується посилання ві дповідача на нікчемність пра вочинів, укладених між позив ачем та ТОВ «Лаватан», суд дій шов висновку, що зміст зазнач ених правочинів не суперечит ь актам цивільного законодав ства; а відповідач не надав до казів, які б підтверджували, щ о зміст угод не відповідає ді йсним намірам сторін щодо на буття цивільних прав і обов' язків чи свідчить про намір с торін ухилитися від оподатку вання доходів, отриманих вна слідок виконання договору аб о приховування дійсного об' єкту оподаткування, зменшенн я бази оподаткування, створе ння штучних підстав для неза конного відшкодування сум сп лачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання не законних пільг з оподаткуван ня тощо.

За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України , у редакції, чинній як на моме нт здійснення розглядуваних господарських операцій, так і на момент винесення оскарж уваних рішень ДПІ, правочин с прямований на незаконне заво лодіння майном держави, вваж ається таким, що порушує публ ічний порядок, а тому згідно ч . 2 цієї статті є нікчемним.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обстави ни суд вважає, що податковий о рган безпідставно прийшов до висновку про нікчемність до говорів, укладених між позив ачем та ТОВ «Лаватан», оскіль ки відсутні належні підстави вважати, що правочини між вка заними особами є такими, що по рушують публічний порядок та були спрямовані на незаконн е заволодіння майном держави .

Окрім цього, з 01.01.2011 року набул и чинності зміни, внесені до Ц ивільного кодексу України, з окрема, було викладено части ну першу статті 203 у новій реда кції та доповнено статтю 228 ча стиною третьою. На підставі ч . 3 ст. 228 ЦК України доводити нед ійсність правочинів (господа рських зобов'язань) органи де ржавної податкової служби зо бов'язані виключно у судовом у порядку.

В матеріалах справи відсут ні докази на предмет визнанн я недійсними в установленому порядку вищевказаних догово рів та порушення законодавст ва України в момент складанн я наявних у позивача податко вих накладних.

Слід зазначити, що відповід ач не звертався до суду із поз овом про визнання недійсними договорів укладених позивач ем з ТОВ «Лаватан».

Тому суд вважає, що податков ий орган безпідставно дійшов висновку про нікчемність оп одатковуваної угоди та проти правно поставив під сумнів р озмір податкового кредиту з ПДВ, задекларованого позивач ем по взаємовідносинам з ТОВ «Лаватан».

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів ж одних обставин та доказів, як і б свідчили про незвичніс ть цін за спірними операц іями, або про невідповідні сть господарських операцій цілям та завданням стат утної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб , збитковості здійснен их операцій, або інших обстав ин, які б в сукупності могл и свідчити, про фіктивність в чинених операцій, відсут ність факту поставки робіт/п ослуг, а також того, що вчиненн я зазначених операцій не бул о обумовлено розумними еконо мічними причинами (цілями ді лового характеру), а дії позив ача та його контрагенту були спрямовані на отримання нео бґрунтованої податкової виг оди.

Як вбачається з Акту пе ревірки, вказані обставини п ід час проведення перевірки відповідачем взагалі не д осліджувались та жодні об ґрунтовані доводи з цього пр иводу в Акті перевірки не наведено.

Враховуючи викладене, суд в важає, що ТОВ «Бау Гезельша фт Україна» правомірно сфо рмовано податковий кредит з податку на додану вартість з а січень та лютий 2011 року, а вис новок Акту перевірки про порушення позивачем п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України є помилковим, відтак визначе ння суми податкового зобов' язання з податку на додану ва ртість у розмірі 179 280,00 грн. є про типравним.

Враховуючи те, що податкове зобов' язання визначене кон тролюючим органом неправомі рно, то застосування штрафни х (фінансових) санкцій згідно п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Пер ехідні положення Податковог о кодексу України у розмірі 1,0 0 грн. є також протиправним.

Враховуючи викладене, суд п риходить до висновку, що пода ткове повідомлення - рішення ДПІ у Деснянському районі м. К иєва від 25 серпня 2011 року № 00007723 05 є протиправним та підляга є скасуванню.

Відповідно до частини друг ої статті 19 Конституції Украї ни органи державної влади та органи місцевого самоврядув ання, їх посадові особи зобов ' язані діяти лише на підста ві, в межах повноважень та у сп осіб, що передбачені Констит уцією та законами України.

Відповідно до частини друг ої статті 71 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и в адміністративних справах про протиправність рішень, д ій чи бездіяльності суб' єкт а владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

На думку Окружного адмініс тративного суду міста Києва, ДПІ у Деснянському районі м. К иєва не доведена правомірніс ть та обґрунтованість прийня ття спірного податкового пов ідомлення - рішення з урахува нням вимог встановлених част иною другою статті 19 Конститу ції України та частиною трет ьою статті 2 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни, а тому, виходячи з меж заяв лених позовних вимог, систем ного аналізу положень законо давства України та доказів, н аявних у матеріалах справи, а дміністративний позов ТОВ « Бау Гезельшафт Україна»п ідлягає задоволенню.

Окрім того, відповідно до ча стини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинс тва України на користь позив ача підлягають відшкодуванн ю судові витрати (судовий збі р) з Державного бюджету Украї ни.

Керуючись вимогами ст.с т. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний п озов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та с касувати податкове повідомл ення-рішення Державної подат кової інспекції у Деснянсько му районі міста Києва № 0000772305 від 25 серпня 2011 року.

3. Присудити з Державного бю джету України на користь Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Бау Гезельшафт Україна»судові витрати у ро змірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законно ї сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного с удочинства України.

Постанова може бути оскар жена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни, шляхом подання апеляційн ої скарги до адміністративно го суду апеляційної інстанці ї через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване су дове рішення. Апеляційна ска рга на постанову суду першої інстанції подається протяго м десяти днів з дня її проголо шення. У разі застосування су дом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийня ття постанови у письмовому п ровадженні апеляційна скарг а подається протягом десяти днів з дня отримання копії по станови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст поста нови складено та підписано: 28 грудня 2011 року.