Рішення

від 04.05.2007 по справі 22-1640/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Запорізької області

Апеляційний суд Запорізької області

Справа №

22 - 1640/07                         Головуючий

у 1 інстанції: Глевська Н.В.

                                                               Суддя-доповідач:

Приймак В.М.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04

травня 2007 року                                                              м.

Запоріжжя

Колегія

суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області

у складі:

Головуючого:                                                       Приймака

В. М.,

Суддів:                                                                  Подліянової

Г. С,

Осоцького І.І.

При секретарі:                                                      Батарейній

О. О.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19

березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -

ОСОБА_3, про стягнення аліментів на повнолітнього, який продовжує навчання, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні

2007 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2., третя особа -

ОСОБА_3., про стягнення аліментів на повнолітнього, який продовжує навчання.

В позові

зазначала, що 01.11.1986 року уклала шлюб з відповідачем по справі, від якого

сторони мають сина - ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1. 10.10.2002 року шлюб було

розірвано.

01.09.2004

року ОСОБА_3. став студентом Мелітопольського професійного ліцею залізничного

транспорту, де навчається на третьому курсі на денному стаціонарі, отримує

стипендію в розмірі 95 грн. і інших джерел доходу не має.

Оскільки

позивач працює медсестрою міськлікарні № 2 м. Мелітополя та отримує заробітну

плату, яка становить 458 грн., просить стягнути з відповідача на її користь на

утримання сина ОСОБА_3. аліменти в розмірі 200 грн. щомісячно до закінчення

навчання, а саме, до 30.06.2008 року.

Рішенням

Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 березня 2007

року відмовлено у задоволенні позову.

Не

погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій просить

рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2. на

користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3. у розмірі 1/4 всіх

видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини

відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до моменту закінчення

навчання, але не більше, ніж до досягнення ним 23-річного віку, посилаючись на

порушення норм матеріального права.

Вислухавши

доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги,

колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому

задоволенню з наступних підстав.

Відповідно

до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції

та прийняття нового рішення чи зміни рішення є неповне з'ясування судом

обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які мають

значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків

суду обставинам справи; порушення чи неправильне застосування норм

матеріального чи процесуального права.

Відмовляючи

повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., сул першої інстанції дійшов

висновку про те. що відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу

своєму синові, ОСОБА_3

на період його навчання. Проте, з таким висновком суду погодитись не можна,

оскільки він зроблений без повного з'ясування всіх обставин справи.

Судом

встановлено, що ОСОБА_3.,

ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01.09.2004 року навчається у Мелітопольському професійному

ліцею залізничного транспорту. На теперішній час навчається на третьому курсі

денної форми навчання та отримує стипендію в розмірі 95 грн.

ОСОБА_3.

проживає з матір'ю та знаходиться на її повному утриманні. Позивач працює на

посаді медсестри та отримує заробітну плату в розмірі 458 грн.

Відповідно

до ст. 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують

навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані

утримувати їх до досягнення 23 років або до закінчення навчання за умови, що

вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Таким

чином, і позивач, і відповідач по справі зобов'язані утримувати свого сина до

визначеного законом терміну. Позивач по справі цей свій обов'язок виконує

належним чином і це не оспорюється сторонами. Відповідач, не зважаючи на те, що

він не має постійного місця роботи, але є працездатним, на думку колегії, також

повинен приймати участь у наданні матеріальної допомоги своєму синові до

закінчення його навчання.

Сам факт

того, що відповідач ніде не працює та стоїть на обліку в бюро по

працевлаштуванню, не може свідчити про те, що він не має можливості надавати

своєму синові матеріальну допомогу на період його навчання. Крім того, судом

встановлено, що відповідач тривалий час не має постійного місця роботи,

разом  з тим, аліменти на утримання на

той час неповнолітнього свого сина він сплачував регулярно.

За таких

обставин, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції

скасувати та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги

та стягнути з відповідача на користь позивача по 100 грн. щомісячно до

закінчення навчання сина.

Керуючись ст.ст.

307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну

скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення

Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 березня 2007

року по цій справі скасувати. Постановити нове рішення наступного змісту:

„Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2, 10.05.1964 року

народження, уродженця села Мордвинівка Мелітопольського

району Запорізької області на користь ОСОБА_1 аліменти на

утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 100 грн. щомісячно, починаючи

з 04.01.2004 року до закінчення його навчання у Мелітопольському професійному

ліцеї залізничного транспорту, але не більш ніж до досягнення ним 23-річного

віку.

Стягнути

з ОСОБА_2 на користь

держави судовий збір в розмірі 51 грн.".

Рішення

набирає законної сили з моменту проголошення, проте вона може бути оскаржена

шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України

протягом двох місяців.