Рішення

від 11.01.2012 по справі 13/507

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/507

11.01.12

За позовом  Концерну "Техвоєнсервіс"

до   Державного підприємства Міністерства оборони України "УКРОБОРОНРЕСУРСИ"    

про стягнення заборгованості,

                                                                                                           Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача      ОСОБА_1. - дов. № 3 від 01.01.2012

від відповідача  не з'явився

В судовому засіданні 11.01.2012 року відповідно до ст. 85 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача боргу.    

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 року порушено провадження у справі № 13/507, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 14.12.11.

14.12.11 в судове засідання учасники не з'явились, документів не подали. Позивач направив телеграму просив без участі його представника справу не розглядати.

Ухвалою суду від 14.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 11.01.2012 року, зобов'язано сторони виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі.

11.01.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача, на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі.

Представник відповідач в судове засідання не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги попередніх ухвал суду не виконали.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Техвоєнсервіс»є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності, створеним на підставі наказу Міністра оборони України №309 від 07.06.2005 року і належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Позивач здійснює свою діяльність на основі та відповідно до чинного законодавства України і Статуту, затвердженого наказом Міністра оборони України №309 від 07.06.2005 року.

Відповідно до п. 1.4 Статуту Концерну «Техвоєнсервіс»до його складу входять підприємства - учасники.

До 02.11.2009 року до складу Концерну в тому числі входило державне підприємство Міністерства оборони України «Укроборонресурси».

Згідно з п.1 ст.123 Господарського кодексу України учасники об'єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо).

Відповідно до п. 7.4 Статуту Концерну одним із джерел формування майна Концерну є внески Учасників.

Згідно з розділом 4 Статуту Концерну управління оперативною діяльністю Концерну здійснює Правління Концерну і генеральний директор Концерну.

До складу Правління входять: генеральний директор Концерну, перший заступник генерального директора, заступники генерального директора - директори з окремих питань (напрямів) роботи Концерну та керівники Учасників.

Згідно абц.З п.4.2 Положення про Правління Концерну «Техвоєнсервіс», затвердженого рішенням Правління Концерну «Техвоєнсервіс» від 27.03.07 №6 та введено в дію наказом генерального директора від 28.03.07 №64-АГД члени Правління зобов'язані виконувати рішення, прийняті на засіданнях Правління.

Згідно п.4.4 Положення про Правління Концерну «Техвоєнсервіс»члени Правління, які порушили покладені на них обов'язки, що призвело до збитків Концерну, несуть відповідальність у розмірі, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до Статуту Концерну та Положенням про Правління Концерну «Техвоєнсервіс», затвердженого рішенням Правління Концерну від 27.03.2007 року №6 та введеного в дію наказом генерального директора Концерну 28.03.2007 року №64-АГД Правління на своїх засіданнях затверджує за поданням генерального директора Концерну пропозиції про встановлення розміру відрахувань Учасниками на утримання Концерну та на провадження ним статутної діяльності.

26.08.2005 року на першому засіданні Правління, було прийнято та затверджено рішення про здійснення відрахувань Учасників Концерну на його утримання у розмірі 4% від чистого доходу поточного року.

Враховуючи скрутне фінансово-економічне становище підприємств-учасників Концерну було внесено зміни до рішення засідання Правління Концерну від 26.08.2005 року згідно з листом генерального директора №225/к/26 від 26.09.2005 року та встановлено щомісячний відсоток відрахувань Учасників Концерну на його утримання в розмірі 2% від чистого доходу поточного року.

Відповідно до п.3 постанови №2 Правління Концерну від 21.11.2005 року на засіданні Правління Концерну було прийнято рішення керівниками підприємств взяти на особистий контроль своєчасність відрахувань на утримання Концерну «Техвоєнсервіс»у розмірі 2%.

25.10.2007 року відбулося засідання Правління Концерну «Техвоєнсервіс», на якому було прийнято Рішення №7 від 25.10.2007 року, відповідно до якого Учасники Концерну погодилися забезпечити щоквартальну сплату внесків у розмірі 2% від чистого доходу за звітній період. Рішення Правління № 7 від 25.10.2007 року було введено наказом генерального директора Концерну «Техвоєнсервіс»№ 220-АГД від 26.10.2007 та доведено до учасників Концерну «Техвоєнсервіс»засобом факсимільного зв'язку, а отже рішення № 7 набуло юридичної сили.

Відповідно до п.5.5 Положення про Правління Концерну «Техвоєнсервіс»рішення Правління з питань, віднесених статутом Концерну до його компетенції, приймається простою більшістю голосів членів Правління, присутніх на його засіданні.

Відповідно з п.3.1 Положення, директор державного підприємства Міністерства оборони України «Укроборонресурси»до 02.11.2009 був членом Правління.

Відповідно до п.4.2 Статуту та п.4.2 Положення члени Правління зобов'язані виконувати рішення, прийняті на засіданнях Правління.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт управнена сторона, у тому числі кредитор має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати (ст. 174 Господарського кодексу України):

- безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

- з акта управління господарською діяльністю;

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

- внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

- у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Таким чином, зобов'язання відповідача по сплаті 2% на утримання Концерну «Техвоєнсервіс»випливають як із закону так і з акту управління господарською діяльністю.

Статутом Концерну «Техвоєнсервіс», затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2005 № 309 (в редакції наказу Міністра оборони України від 29.04.2006 № 241) передбачено:

- право Концерну «Техвоєнсервіс»отримувати внески від учасників, в тому числі і від відповідача;

- обов'язок учасників сплачувати внески Концерну «Техвоєнсервіс»;

- умови та порядок сплати внесків.

Згідно п. 7.4 Статуту Концерну одним із джерел формування майна Концерну є внески Учасників.

Відповідно до п.8.2 Статуту Концерну, джерелами формування фінансових ресурсів Концерну є відрахування Учасників та інших джерела.

Пунктами 8.3 - 8.4 Статуту передбачено, що витрати на утримання Концерну покриваються за рахунок доходу, одержаного в результаті його самостійної господарської діяльності та відрахувань від чистого доходу Учасників (умова сплати внесків).

Джерелом коштів на оплату праці працівників Концерну є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності та відрахувань від доходів Учасників.

Пунктом 4.2 Статуту Концерну «Техвоєнсервіс»питання затвердження розміру відрахувань Учасниками на утримання Концерну «Техвоєнсервіс»віднесено до повноважень Правління.

Згідно п.5.17 Положення про Правління Концерну, член Правління, який не згоден із рішеннями, прийнятими на засіданнях Правління, може протягом 2 днів з дати проведення засідання Правління викласти у письмовій формі та надати свої зауваження особі, яка головувала на засіданні Правління. Зауваження членів Правління додаються до протоколу та стають його невід'ємною частиною.

Вказаних зауважень як на рішення № 1 від 26.08.2005 так і на рішення № 7 від 25.10.2007 року від відповідача до Концерну «Техвоєнсервіс» не надходило.

Отже, з питанням щодо відрахувань Учасників Концерну Державного підприємства Міністерства оборони України "УКРОБОРОНРЕСУРСИ" було згодне.

Відповідно до п. 4.2 Статуту та п. 4.2 Положення, члени Правління зобов'язані виконувати рішення, прийняті на засіданнях Правління.

Як вбачається з матеріалів справи, сума чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за період з 01.07. 2008 по 01.07. 2009 року становить 1 870 000,00 грн.

Таким чином, починаючи з 01.07.2008 року, заборгованість Державного підприємства Міністерства оборони України «Укроборонресурси»перед Концерном «Техвоєнсервіс»щодо сплати 2% внесків на утримання Концерну за результатами роботи за період 3-й квартал 2008 - по І півріччя 2009 року згідно рішень Правління Концерну №2 від 21.11.2005 року та №7 від 25.10.2007 року склала 37 400,00 грн.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині стягнення 37 400,00 грн. суми основного боргу, є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором,  позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 17 828,71 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 17 828,71 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 9 881,00 грн.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 37 400,00 грн. суми основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги в частині стягнення 17 828,71 грн.  інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 9 881,00 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.  

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "УКРОБОРОНРЕСУРСИ" (03039, м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 3, код ЄДРПОУ 24967600) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Концерну "Техвоєнсервіс" (04119, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 13/24, код ЄДРПОУ 33689867) 37 400,00 грн. суми основного боргу,  9 881,00 грн. інфляційних втрат, 1208,39 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                                    І.Д. Курдельчук

дата складення 16.01.2012