Рішення

від 12.01.2012 по справі 10/542

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/542 12.01.12

За позовом Відкритого акці онерного товариства

«Бориславський е кспериментальний ливарно-ме ханічний завод»

до Публічного акціонерног о товариства «Укрнафта»

про визнання правочину ча стково недійсним

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засі дання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали часть :

від позивача: ОСОБА_1 . (довіреність від 05.10.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 . (довіреність № юр-808/д від 11.07.2011р. ).

В судовому засіданн і 12 січня 2012 року, відповідно до положень ст . 85 Господарського процесуаль ного кодексу України, було ог олошено вступну та резолютив ну частину рішення.

Суть спору:

Відкрите акціонерне тов ариство «Бориславський експ ериментальний ливарно-механ ічний завод»(позивач) зверну лося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публ ічного акціонерного товарис тва «Укрнафта»(відповідач) з вимогами визнати частково н едійсним договір купівлі-про дажу № 20/365-МТР від 1.04.2010р., укладени й між Відкритим акціонерним товариством «Бориславський експериментальний ливарно-м еханічний завод»та Відкрити м акціонерним товариством «У крнафта», а саме п. 7.7 договору.

Позовні вимоги обґрунтова но тими підставами, що п. 7.7 дого вору купівлі-продажу № 20/365-МТР від 1.04.2010р. не відповідає вимога м щодо справедливості і добр осовісності, умови договору купівлі-продажу № 20/365-МТР від 1.04 .2010р. є не справедливими, оскіль ки всупереч принципу добросо вісності має місце істотний дисбаланс договірних прав та зобов'язань на шкоду постача льника, договір купівлі-прод ажу № 20/365-МТР від 1.04.2010р. (в частині п. 7.7) було укладено позивачем п ід впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних для ньог о умовах, а відтак п. 7.7 договору купівлі-продажу № 20/365-МТР від 1.0 4.2010р. має бути визнано судом не дійсним.

Відповідач надав до суду ві дзив на позовну заяву в якому зазначив, що вважає позовні в имоги безпідставними та необ ґрунтованими, а тому просить суд залишити позов без задов олення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2011 року порушено провадження у спра ві, розгляд справи призначен о на 12.01.2012 року.

Дослідивши матеріали сп рави, заслухавши пояснення п редставників позивача та від повідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2010 року між позива чем (надалі - Продавець) та ві дповідачем (далі по тексту - По купець) (разом - сторони), було у кладено договір купівлі-прод ажу № 20/365-МТР (належним чином за свідчена копія договору міст иться в матеріалах справи, на далі - Договір або Спірний д оговір), згідно п. 1.1. якого Прод авець передає, а Покупець при ймає і оплачує продукцію від повідно до додатку, що є його н евід' ємною частиною.

Пунктом 4.1. Договору передба чено,що ціна Договору встано влюється в національній валю ті України та вказується в до датку, що є невід' ємною част иною Договору.

Зі змісту додатку б/н від 01.04.20 10р. (належним чином засвідчена копія додатку міститься в ма теріалах справи) слідує, що за гальна вартість товару, що по ставляється по додатку, скла дає 9 472 367,46 грн.

Позивач зазначає, що відпов ідно до п. 7.7 договору Постачал ьник у випадку щонайменшого порушення терміну поставки а бо недопоставки товару повин ен сплатити штраф у розмірі 15% від суми простроченого або н едопоставленого товару, що, з а твердженнями позивача, не в ідповідає встановленим зако нодавством вимогам відносно справедливості та добросові сності.

Окрім цього, позивач стверд жує, що Договір, а саме п. 7.7, має б ути визнано судом недійсним також на підставі ст. 233 Цивіль ного кодексу України, згідно з якою правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої дл я неї обставини і на вкрай нев игідних умовах, може бути виз наний судом недійсним незале жно від того, хто був ініціат ором такого правочину.

З викладеними позивачем в п озовній заяві твердженнями в ідповідач не погоджувався та у своєму відзиві на позовну з аяву вказав, що п.7.7 Договору ре гулює відносини між двома го сподарюючими суб'єктами прив атного права. Положення п.7.7 До говору, який встановлює відп овідальність сторони за нена лежне виконання, або невикон ання своїх зобов'язань за Дог овором, не суперечить жодним нормам чинного законодавств а.

В своєму відзиві відповіда ч також звернув увагу суду на той факт, що на стадії укладен ня Договору не було жодних об ставин, які б в будь-який спосі б обмежили права позивача на визначення умов Договору. До говір був скріплений печатка ми сторін та підписами уповн оважених осіб, повноваження яких не оспорюються сторонам и та був повністю виконаний н алежним чином з боку Публічн ого акціонерного товариства «Укрнафта», відтак, відповід ач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунт ованими.

Оцінивши наявні в матеріал ах справи документи та дослі дивши в судовому засіданні д окази, господарський суд вва жає, що позовні вимоги не підл ягають задоволенню з огляду на наступне.

Договором є домовленість д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 204 Циві льного кодексу України право чин є правомірним, якщо його н едійсність прямо не встановл ена законом або якщо він не ви знаний судом недійсним.

Підставою недійсності пра вочину, згідно ст. 215 Цивільног о кодексу України, є недодерж ання в момент вчинення право чину стороною (сторонами) вим ог, які встановлені частинам и першою - третьою, п'ятою та шо стою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодек су України визначаються зага льні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності пр авочину. Так, виходячи із вимо г частини першої вказаної ст атті правочин не може супере чити цьому Кодексу, іншим акт ам цивільного законодавства , а також моральним засадам су спільства.

Під час вирішення даної спр ави суд виходить з того, що пол оження п. 7.7 Договору може бути визнаний недійсним лише з п ідстав і з наслідками, передб аченими законом. Тому в справ і про визнання угоди частков о недійсною суд повинен вста новити наявність тих обстави н, з якими закон пов'язує визна ння угоди недійсною і настан ня певних юридичних наслідкі в.

Зважаючи на те, що позовні в имоги стосуються визнання не дійсним частково договору з підстав невідповідності п. 7.7 Договору вимогам загальних з асад цивільного законодавст ва щодо справедливості і доб росовісності, а також з підст ав передбачених ст. 233 Цивільн ого кодексу України, під час в ирішення цієї справи судом м ають досліджуватися обстави ни невідповідності п. 7.7 Догов ору загальним засадам цивіль ного законодавства та укладе ння позивачем правочину, яки й вчинено особою під впливом тяжкої для нього обставин і н а вкрай невигідних умовах, і я кий може бути визнаний судом недійсним незалежно від тог о, хто був ініціатором такого правочину.

Згідно з частиною першою ст атті 509 Цивільного кодексу Укр аїни зобов'язанням є правові дношення, в якому одна сторон а (боржник) зобов'язана вчинит и на користь другої сторони (к редитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надат и послугу, сплатити гроші тощ о) або утриматися від певної д ії, а кредитор має право вимаг ати від боржника виконання й ого обов'язку.

Як вбачається зі змісту укл аденого між сторонами Догово ру, права та обов' язки одніє ї із сторін договору щодо, в то му числі, продажу продукції, к ореспондують до прав та обов ' язків іншої сторони догово ру відносно, зокрема, прийнят тя та оплати продукції, що, в ц ілому, свідчить про правовід носини між двома самостійним и господарюючими суб' єктам и в сфері купівлі-продажу-пос тавки продукції /товарів/.

Так, у відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продав ець (постачальник), який здійс нює підприємницьку діяльніс ть, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) т овар у власність покупця для використання його у підприє мницькій діяльності або в ін ших цілях, не пов'язаних з особ истим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання м, а покупець зобов'язується п рийняти товар і сплатити за н ього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 665 Цивільно го кодексу України встановле но, що за договором купівлі-п родажу одна сторона (продав ець) передає або зобов'язуєть ся передати майно (товар) у власність другій стороні (по купцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за ньог о певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Господ арського кодексу України під приємництво - це самостійна, і ніціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єкта ми господарювання (п ідприємцями) з метою досягне ння економічних і соціальних результатів та одержання пр ибутку.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, та умови, які є обов'язковим и відповідно до актів цивіль ного законодавства (ст. 628 Циві льного кодексу України).

За ст. 638 Цивільного кодексу У країни договір є укладеним, я кщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотни х умов договору. Істотними ум овами договору є умови про пр едмет договору, умови, що визн ачені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті ум ови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути дос ягнуто згоди.

Положеннями ст. 180 Господарс ького кодексу України перед бачено, що зміст господарськ ого договору становлять умов и договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на в становлення, зміну або припи нення господарських зобов'яз ань, як погоджені сторонами, т ак і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору в ідповідно до законодавства. Господарський договір вважа ється укладеним, якщо між сто ронами у передбачених законо м порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотни х умов. Істотними є умови, визн ані такими за законом чи необ хідні для договорів даного в иду, а також умови, щодо яких н а вимогу однієї із сторін пов инна бути досягнута згода.

З правової конструкції ст. 6 27 Цивільного кодексу України випливає, що сторони є вільни ми в укладенні договору, вибо рі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших ак тів цивільного законодавств а, звичаїв ділового обороту, в имог розумності та справедли вості.

Так, відповідно до умов п. 1.1 Д оговору сторони дійшли згоди , що Продавець передає, а Покуп ець приймає і оплачує продук цію відповідно до додатку, що є його невід' ємною частино ю.

Відповідно до р. 7 Договору « Санкції та Рекламації»сторо ни взаємно погодили обсяг ві дповідальності за порушення умов Договору. Визначили, що з а порушення терміну поставки або недопоставки товару Про давець виплачує штраф у розм ірі 15% від суми простроченого або недопоставленого товару згідно додатку товару (п. 7.7. До говору).

Згідно з п.п. 10.1, 10.12., 11 Договору д оговір набирає сили здати йо го підписання сторонами, скл адений українською мовою в д вох примірниках, які мають од накову юридичну силу. Догові р підписаний та скріплений п ечатками позивача та відпові дача, що свідчить про волевия влення його сторін щодо викл адених в ньому умов та змісту Договору в цілому.

За таких обставин, зважаючи на положення ст.ст. 627, 628, 638 Цивіл ьного кодексу України, ст.ст. 4 2, 180 Господарського кодексу Ук раїни, з яких випливає, що стор они є вільними в укладенні до говору, виборі контрагента т а визначенні умов договору, щ о зміст господарського догов ору становлять умови договор у, визначені угодою його стор ін, спрямованою на встановле ння, зміну або припинення гос подарських зобов'язань, як по годжені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язк ові умови договору відповідн о до законодавства, враховую чи взаємне волевиявлення сто рін відносно встановлення в Договорі санкцій, що застосо вуються до Продавця за ненал ежне виконання останнім умов Договору в частині порушенн я термінів поставки або недо поставки товару, суд приходи ть до висновку, що позовні з пі дстав невідповідності п. 7.7 До говору вимогам щодо справедл ивості і добросовісності є н еобґрунтованими.

Щодо зазначених позивачем підстав для визнання Догово ру недійсним (п. 7.7) за ст. 233 Цивільного к одексу України.

Положеннями ст. 233 Цивільно го кодексу України визначено , що правочин, який вчинено ос обою під впливом тяжкої для н еї обставини і на вкрай невиг ідних умовах, може бути визна ний судом недійсним незалеж но від того, хто був ініці атором такого правочину.

Пунктом 23 Постанови Пленуму верховного суду України № 9 ві д 06.11.2009р. «Про судову практику р озгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсн ими» визначено, що правочин м оже бути визнаний судом неді йсним на підставі статті 233 ЦК , якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обста вини і на вкрай невигідних ум овах, чим друга сторона право чину скористалася. Тяжкими о бставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім' ї чи родичів, смерть годуваль ника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та ін ші обставини, для усунення аб о зменшення яких необхідно у класти такий правочин.

Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин д обровільно, без наявності на сильства, обману чи помилки.

Особа, яка оскаржує правочи н, має довести, що за відсутнос ті тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Позивачем не надано суду на лежних та достатніх доказів підтверджуючих факт укладан ня Договору з відповідачем п ід впливом тяжкої для позива ча обставини і на вкрай невиг ідних умовах.

У відповідності до ст. 33 Госп одарського процесуального к одексу України кожна сторона повинна довести обставини, н а які вона посилається в обґр унтування своїх вимог та зап еречень.

Статтею 43 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгл яді в судовому процесі всіх о бставин справи в їх сукупнос ті, керуючись законом.

Дослідивши матеріали спра ви, оцінивши наявні в матеріа лах справи докази за своїм вн утрішнім переконанням, що ґр унтується на всебічному, пов ному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обст авин справи в їх сукупності, к еруючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги п ро визнання частково недійсн им договору купівлі-продажу № 20/365-МТР від 1.04.2010р., укладеного мі ж Відкритим акціонерним това риством «Бориславський експ ериментальний ливарно-механ ічний завод»та Відкритим акц іонерним товариством «Укрна фта», а саме п. 7.7 договору, є нео бґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не п ідлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господ арського процесуального код ексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повн істю.

Рішення набирає законно ї сили в порядку, встановлено му ст. 85 Господарського процес уального кодексу України. Рі шення може бути оскаржене в а пеляційному порядку та в стр оки, встановлені ст. 93 Господа рського процесуального коде ксу України.

Суддя О.В . Котков

Дата під писання повного тексту рішен ня 16.01.2012р.