Рішення

від 16.01.2012 по справі 36/403

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/403

16.01.12

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРСКО

                        ІНФРАСТРАКЧЕ УКРАЇНА»

До                       Товариства з обмеженою відповідальністю

                       «БК ТРАНСБУДІНВЕСТ»

Про                  стягнення 673 655, 58 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача              ОСОБА_1.  – по дов. №91/2-юр. від 13.07.2011р.

Від відповідача         ОСОБА_2. –по дов. №21/02-01 від 05.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ :

        На розгляд Господарського суду м. Києва були передані позовні  вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРСКО ІНФРАСТРАКЧЕ УКРАЇНА»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю«БК ТРАНСБУДІНВЕСТ» 673 655, 58 грн., із яких: 617 495, 58 грн. – основний борг по договору №164 від 09.11.2010р. про оренду опалубки, 9000 грн. –3% річних, 47 160 грн. –пені.

         Ухвалою Господарського суду міста Києва  від 23.11.2011р. порушено провадження у справі №36/403, розгляд справи був  призначений на 12.12.2011.

         Відповідач повноважних представників сторін в  судове засідання 12.12.2011р.  не направив, вимог суду, що викладені в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав.

         Через відділ діловодство Господарського суду м. Києва  08.12.2011р. надійшло від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що юрист  відповідача хворіє.

          Враховуючи те, що нез‘явлення представника відповідача в засідання суду та невиконання відповідачем  вимог ухвали суду від 23.11.2011 перешкоджає розгляду справи по суті в даному засіданні суду, господарський суд визнав доцільним відкласти розгляд справи, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 16.01.2012р.

        13.01.2012р. від представника позивача через відділ діловодство Господарського суду м. Києва надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.  Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача  573 655, 58 грн., із яких: 517 495, 58 грн. –основний борг по договору №164 від 09.11.2010р. про оренду опалубки, 9000 грн. –3% річних, 47 160 грн. –пені. Заява про зменшення розміру позовних вимог мотивована тим, що відповідач  після порушення провадження у справі сплатив грошові кошти в сумі 100 000 грн., відповідно до платіжного доручення №2275 від 29.12.2011р.

        В судовому засіданні  16.01.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахування поданої 13.01.2012р. заяви про зменшення розміру позовних вимог.

        В судовому  засіданні представником  відповідача наданий письмовий відзив на позов в якому відповідача позовні вимоги  визнав повністю. Затримання перерахування коштів позивачу пояснив  скрутним фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін,  суд -

ВСТАНОВИВ:

        Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

      Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

      Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

      09 листопада  2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю  «ХАРСКО ІНФРАСТРАКЧЕ УКРАЇНА»(далі –позивач, Орендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК ТРАНСБУДІНВЕСТ» (далі –відповідач, Орендар) було укладено договір оренди №164  (далі за текстом - Договір).

      Відповідно до умов даного договору (п.1.1) позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове  володіння та користування  рухоме майно - опалубку стінову «Logik 60»та опалубку перекриття   «Props@Bеams».

       Найменування складових частин та вартість обладнання, що передається в оренду, зазначеного в специфікаціях та актах прийому –передачі обладнання до цього договору. Технічний стан обладнання, яке передається в оренду, зазначається в актах прийому –передачі обладнання. Специфікації та акт є невід»ємними частинами цього договору (п.1.2 договору).

Умовами договору сторонами було погоджено, що строк оренди обладнання складає 120 діб (п.4.2 договору).

В п. п. 5.2, 5.4  договору сторони визначили вартість обладнання в сумі 1 663 176, 00 грн. та вартість оренди  обладнання за 1 добу (тариф за добу) в розмірі 2 328, 44 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами були підписані акти  здачі -  приймання робіт (надання послуг)  за період з 30.11.2010р. по  01.04.2011р. на загальну суму 861 313, 80 грн.

Згідно п. 4. 3 договору  між  сторонами були підписані додаткові  угоди до договору №164 від 09.11.2010р., відповідно до  яких були продовженні терміни договору  та вартість оренди.

Відповідно до п. 5.7 та п. 5.10 договору  орендна плата сплачується шляхом передплати в безготівковому порядку за перші 30 календарних днів оренди обладнання на поточний  рахунок позивача на підставі наданого позивачем рахунку –фактури протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання рахунку –фактури на оплату. За кожний  наступний черговий термін оренди обладнання відповідач здійснює передоплату за 5 банківських днів до настання цього чергового терміну оренди обладнання на підставі наданого позивачем рахунку –фактури протягом 3 –х робочих днів з дати отримання від орендодавця рахунку –фактури на оплату, але не пізніше дня початку наступного чергового строку.

Відповідач в порушення  умов договору  належним чином не  виконав свої  зобов'язання по договору щодо сплати орендних платежів за вищевказаному  договору.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем сплачено позивачу  243 818, 22 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язання щодо внесення орендної плати за договором.           

       Станом на час подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 617 495, 58 грн.

       Під  розгляду справи відповідач сплатив позивачу  грошові кошти в сумі 100 000 грн., відповідно до платіжного доручення №2275 від 29.12.2011р.

        Заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи становить 517 495, 58 грн.

       Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 761 ч.1 Цивільного кодексу України встановлює, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України встановлює, що за  користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму.  

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

       Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі по договору оренди №164 від 09.11.2010р.  в сумі  517 495, 58 грн. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню.

       Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

       Це стосується відповідача, який мав довести суду, що  він зобов'язання за договором  №164 від 09.11.2010р. виконав належним чином в обмовлені договором строки та в повному обсязі.

      Відповідач доказів належного виконання умов договору оренди №164 від 09.11.2010 та.  суду не надав.

       Позивачем заявлена також вимога про стягнення з відповідача 47 160  грн. пені за прострочку платежу.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР вищезазначеного Закону України передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Згідно п. 9.1.1 Договору визначено, що у  випадку несвоєчасної сплати чергових платежів за послуги оренди обладнання, або інших платежів згідно договору, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, та за весь час прострочення. Нарахування пені не звільняє відповідача від сплати основного боргу.

З огляду на вищенаведене та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що позивачем вірно визначена до стягнення пеня у загальній сумі 47 160  грн. При цьому, нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов‘язання за Договором вірно здійснено позивачем з урахуванням ст.ст. 1, 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” та п. 9.1.1 Договору.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 47 160   грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

        Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 9 000 грн. –3% річних.

        Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

        Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

       Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь  позивача підлягає грн. 9 000 грн. –3% річних.

       Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір сплачений  позивачем  покладається на відповідача в сумі  11 473, 11 грн.

        Відповідно до п.1 ч.1  ст. 7 Закону України «Про судовий збір» Товариству з обмеженою відповідальністю «ХАРСКО ІНФРАСТРАКЧЕ УКРАЇНА» (03179, м. Київ, Брест – Литовське шосе, 8-А, код ЄДРПОУ 33601363) повертається судовий збір в розмірі 2 000 грн., що сплачений платіжним дорученням №1475 від 16.11.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ч.1  ст. 7 Закону України «Про судовий збір», Господарський суд –

ВИРІШИВ:

         Позовні вимоги задовольнити повністю.

 Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю „БК ТРАНСБУДІНВЕСТ” (04053, м. Київ, вул.. Тургенєвська, 82-А, код ЄДРПОУ 36050234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРСКО ІНФРАСТРАКЧЕ УКРАЇНА» (03179, м. Київ, Брест –Литовське шосе, 8-А, код ЄДРПОУ 33601363) 517 495 грн. 58 коп.  основного боргу, 9 000 грн. –3% річних, 47 160 грн. –пені за прострочку платежу, 11 473 грн. 11 коп. судового збору.

        Відповідно до п.1 ч.1  ст. 7 Закону України «Про судовий збір» Товариству з обмеженою відповідальністю «ХАРСКО ІНФРАСТРАКЧЕ УКРАЇНА» (03179, м. Київ, Брест – Литовське шосе, 8-А, код ЄДРПОУ 33601363) повернути із Державного бюджету України  судовий збір в розмірі 2 000 грн., що сплачений платіжним дорученням №1475 від 16.11.2011 року. Платіжне доручення №1475 від 16.11.2011 року залишити в матеріалах справи №36/403.

         Після набрання рішенням законної сили видати накази.

         Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

        Суддя                                                                    Трофименко Т.Ю.

 Повний текст рішення складено

 17.01.2012р.