Ухвала

від 05.09.2006 по справі 22-8500

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22- 8500

Справа № 22- 8500               Головуючий в 1 інстанції Перетятько О.Ю.

Категорія   22                        Доповідач

Бондаренко Л.І.

УХВАЛА

Іменем України

2006р. вересня 5

дня. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого

Шамрило Л.Г. суддів Бондаренко Л.І., Зінов"євої А.Г.

при секретарі Баклановій Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку

цивільну справу за скаргою ВВД  

Фонду   соціального   страхування  

від   нещасних   випадків  

на   виробництві   у Центрально-міському районі м. Горлівки.

на рішення Центрально-міського

районного суду м.Горлівки від 25 квітня 2006р.

за позовом ОСОБА_1 до ВВД ФСС від

нещасних випадків на виробництві у Центрально-міському районі м.Горлівки про

відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення

сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

профзахворювань у Центрально-міському районі м.Горлівки звернулось до

апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Центрально-міського

районного суду м.Горлівки від    24

квітня 2006р.,    яким на користь ОСОБА_1

стягнута моральна шкода в розмірі 17.500 грн.

В апеляційній

скарзі ВВД Фонду ставить питання про скасування рішення суду через те, що суд

необгрунтовано стягнув з Фонду моральну шкоду, доказів в підтвердження позовних

вимог не наведено.

Апеляційний суд

вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення -без зміни.

Суд, розглядаючи

вимоги позивача та задовольняючи їх частково, виходив з того, що позивачка

ОСОБА_1 працює начальником 5 міського відділення зв"язку Горлівського

вузла поштового зв"язку.

23 лютого 2005р.

під час виконання трудових обов"язків з нею трапився нещасний випадок.

Згідно висновку

МСЕК від 6 вересня 2005р. ОСОБА_1 встановлено, 60% втрати професійної

працездатності.

Суд, з

врахуванням обставин, посилаючись на норму матеріального права-ст.21, 28 Закона

України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від

нещасних випадків" правильно поклав на Фонд зобов"язання відшкодувати

моральну шкоду.

Апеляційний суд,

перевіряючи доводи апеляційної скарги в її межах, вважає, що суд першої

інстанції фактичні обставини справи належно оцінив, навів обгрунтованих мотивів

своїх висновків про стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі

17.500 грн.

Доводи у скарзі про

необґрунтованість висновків суду про стягнення моральної шкоди через

відсутність доказів, та те, що Законом України „Про державний , бюджет України

на 2006р." не передбачена така виплата, не є переконливими.

На  

підставі вимог ст. 203 ЦПК та роз'яснень Пленуму Верховного Суду

України, викладених у п. 9 постанови від 31 березня 1995 p.

N 4 "Про судову практику в справах про 

відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд навів у рішенні

мотивів якими він керувався при визначенні розміру відшкодування моральної

шкоди позивачці.

Зокрема,

врахував стан здоров"я ОСОБА_1, наявність т вимушених змін у життєвих і

виробничих стосунках, час та зусилля, необхідних до відновлення попереднього

стану здоров"ю.

Позивачці

встановлено 60 % втрати професійної працездатності. Наведено доказів про

підтвердження змін в емоційному стані потерпілої.

З врахуванням конкретних обставин

по справі апеляційний суд вважає необхідним залишити апеляційну скаргу без

задоволення, оскільки доводи в апеляційній скарзі не спростовують висновків

суду.

Рішення суду відповідає нормам матеріального,

процесуального права.

Керуючись ст.ст.

307-308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Центрально-міського районного суду м. Горлівки від 25 квітня 2006р. залишити без зміни.                                                                                                                          .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається

безпосередньо до суду касаційної інстанції-Верховного Суду України протягом

двох місяців з дня набрання законної сили ухвали, апеляційного суду.