Рішення

від 16.01.2012 по справі 51/423

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/423

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/423

16.01.12

За позовом  Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Луганської філії ПАТ “Укртелеком”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Букмекерська контора “Марафон”    

про стягнення 916,28 грн.

Суддя  Пригунова А.Б.  

Представники :

від позивача: Родіонова О.В.

від відповідача: Трубіцина Г.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги в сумі 843,96 грн., 57,60 грн. інфляційних нарахувань та 14,72 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.11.2011 р. за участю представників учасників судового процесу, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 21.11.2011 р. та 05.12.2011 р. судом на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерви до 05.12.2011 р. та 16.01.2012 р. відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. продовжувався строк вирішення спору.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у даному судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог, однак зазначив, що відповідних доказів надати не може.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 16.01.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, ?

Встановив:

08.01.2002 р. між Відкритим акціонерним товариством  «Укртелеком»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Букмекерська контора «Марафон»укладено договір №80400 про надання послуг електрозв'язку, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язався надати послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безоплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Згідно п. 3.2.8. договору відповідач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до п. 4.1. договору послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

У п. 4.2. договору зазначено, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що у разі застосування авансової системи оплати відповідач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Згідно п. 7.1. договору цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років

Відповідно до п. 7.2. договору, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то договір уважається дійсним на той же термін.

Оскільки суду не надано відомостей про розірвання договору №80400 про надання послуг електрозв'язку від 08.01.2002 р.  в порядку п. 7.2. даного договору, суд приходить до висновку, що зазначений договір є чинними на день прийняття рішення у даній справі.

За своєю правовою природою укладені між сторонами договір №80400 про надання послуг електрозв'язку від 08.01.2002 р. є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Обов'язок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.03 р. №1280-ІV. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;

Виходячи з п. 108 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг720 від 9 серпня 2005 р. абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу послуг згідно договору  №80400 про надання послуг електрозв'язку від 08.01.2002 р. на загальну вартість 843,96 грн., однак відповідач за надані послуги на даний час не розрахувався.

Крім того, позивачем 12.08.2010 р. на адресу відповідача була направлена претензія №15/08к-364, однак відповідач заборгованість не погасив, жодної відповіді на претензію не надав.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо сплати за надані телекомунікаційні послуги за договором №80400 про надання послуг електрозв'язку від 08.01.2002 р.,  у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 843,96 грн.

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” телекомунікаційні послуги надаються   відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Cтаттею 68 Закону України “Про телекомунікації” встановлено, що розрахунки за  телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання   телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем  або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання  споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконував свої зобов'язання належним чином,  в той час, як відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо сплати за надані телекомунікаційні послуги у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 843,96 грн. основного боргу.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів погашення заборгованості за договором №80400 про надання послуг електрозв'язку від 08.01.2002 р. не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором №80400 про надання послуг електрозв'язку від 08.01.2002 р. у розмірі 843,96 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати за надані телекомунікаційні послуги, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 57,60 грн. та 3-% річних в розмірі 14,72 грн. за період з 21.11.2009 р. по 21.08.2010 р.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства України.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача за період з 21.11.2009 р. по 21.08.2010 р.  суму інфляційних нарахувань у розмірі 57,60 грн. та 3% річних  у розмірі 14,72 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Букмекерська контора “Марафон” (04120, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 13/14, кв. 42, ідентифікаційний код –24598278) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Луганської філії    ПАТ "Укртелеком" (01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18,  ідентифікаційний  код –21560766) 843 (вісімсот сорок три) грн. 96 коп. –заборгованості, 57 (п'ятдесят сім) грн. 60 коп. –інфляційних нарахувань, 14 (чотирнадцять) грн. 72 коп. –3 % річних, 102,00 (сто дві грн. 00 коп.) грн. –державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) –інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                      Пригунова А.Б.

Дата підписання рішення:17.01.2012 р.