Постанова

від 17.01.2012 по справі 5016/2631/2011(12/155)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2012 р. Справа № 5016/2631/2011(12/155)

Одеський апеляційний го сподарський суд у складі кол егії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавль ова О.О.

При секретарі Гераси менко Ю.А.

за участю представників ст орін:

від позивача: не з' явив ся, повідомлений належним чи ном;

від відповідача: не з' я вився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Фізичної особ и - підприємця ОСОБА_1

на рішення господарськ ого суду Миколаївської облас ті від 03 жовтня 2011 року

у справі № 5016/2631/2011 (12/155)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Український торговий дім „ Асторг”, юридична адреса: м. Київ, вул. Ярославів Вал, бу д. 13/2, літ. Б, офіс, 3; фактична ад реса: м. Київ, вул. С. Сагайда ка, 114 А

до Фізичної особи - під приємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про: стягнення заборгов аності у сумі 11 700, 00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Товарис тво з обмеженою відповідальн істю „Український торговий д ім „Асторг” звернулось до го сподарського суду Миколаївс ької області з позовом до Фіз ичної особи - підприємця О СОБА_1 про стягнення заборг ованості у сумі 11 700, 00 грн.

Рішенням господарського с уду Миколаївської області в ід 03 жовтня 2011 року по справі № 5016/2631/2011 (12/155) (суддя Семенов А.К.) позо в задоволено.

Не погоджуючись із вказани м рішенням, Фізична особа - п ідприємець ОСОБА_1 зверну лась до Одеського апеляційно го господарського суду з апе ляційною скаргою, в якій прос ить скасувати рішення господ арського суду Миколаївської області від 03 жовтня 2011 року п о справі № 5016/2631/2011 (12/155) та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимо г.

Свої вимоги скаржник мотив ує тим, що рішення господарсь кого суду є незаконним та нео бґрунтованим, винесеним з по рушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався сво їм правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповіда ча.

Сторони, згідно приписів ст . 98 ГПК України, були належним ч ином повідомлені про день, ча с і місце розгляду апеляційн ої скарги, про що свідчать пош тові повідомлення.

Від сторін, представники як их не з' явились у судове зас ідання апеляційної інстанці ї, ніяких клопотань не надход ило.

Відповідно до ст.85 ГПК Украї ни у судовому засіданні огол ошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи та обставини, на які п осилається скаржник, а також перевіривши додержання та п равомірність застосування с удом першої інстанції норм м атеріального та процесуальн ого права, апеляційний госпо дарський суд дійшов до висно вку, що апеляційна скарга під лягає задоволенню з наступни х підстав.

Як вбачається із матеріалі в справи та встановлено госп одарським судом, „між сторон ами виникло господарське зоб ов'язання, щодо надання транс портних послуг. Проте відпов ідач транспортні послуги не надав”.

З позовної заяви вбачаєть ся, що підставою для виникн ення зобов' язання став рах унок фактура №00129 від 13.07.2010 рок у, на суму 11 700 ,00 грн., який оплач ений позивачем 13.07.2010 року у по вному обсязі (а.с.21).

Відповідач виставлення р ахунку не визнає, оскільки ві н, як Фізична особа-підприєме ць, здійснюю лише такі види ек ономічної діяльності як посе редництво в торгівлі деревин ою та будівельними матеріала ми та посередництво в торгів лі іншими товарами (а.с.11,12), нада нням транспортних послуг нік оли не займався.

Ухвалою господарського су ду Миколаївської області ві д 08.08.2011 року суд зобов' язав позивача надати рахунок - фа ктуру № 00129 від 13.07.2010 року. Листо м від 26.09.2011 року (а.с.20) позивач п овідомив, що рахунок - фактур а № 00129 від 13.07.2010 року ОСОБА_1 не зберігся та є втраченим.

З урахуванням того, якими в идами діяльності займаєтьс я ОСОБА_1, відсутності вк азаного рахунку - фактури, колегія суддів вважає висно вок суду щодо невиконання ни м транспортних послуг Товари ству з обмеженою відповідаль ністю „Український торговий дім „Асторг” хибним, оскільк и він не ґрунтується на мате ріалах справи.

В рішенні господарського с уду Миколаївської області вк азано: „Позивач 01.07.2011 р. направи в відповідачу вимогу в якій в ідмовився від транспортних п ослуг та просив повернути гр ошові кошти в сумі 11700 грн. 00 коп. оплачених згідно рахунку фа ктури № 00129 від 13.07.2010 року в зв'язку з невиконанням транспортних послуг та понесенням збиткі в”.

ОСОБА_1 наполягає на тому , що вищевказану вимогу позив ача не отримував і рахунок-фа ктуру № 00129 не пред'являв. Усі ро зрахунки здійснювались ним лише стосовно деревини, лісо - та інших будівельних матері алів.

Колегія суддів зазначає та кож, що Державне Казначейст во України своїм листом від 20. 02.2009 р. №15-08/527-2652 надало роз'яснення про те, що „Рахунок (рахунок-ф актура) за своїм призначення м не відповідає ознакам перв инного документа, оскільки н им не фіксується будь-яка гос подарська операція, розпоряд ження або дозвіл на проведен ня господарської операції, а носить лише інформаційний х арактер. Форма рахунка (рахун ка-фактури) не відноситься до типових форм, які затверджую ться Державним комітетом ста тистики України, застосуванн я її нормативно-правовими ак тами не передбачено”.

Сторона, яка порушила госпо дарські відносини, не викона ло або неналежне виконало го сподарські зобов'язання, пов инна відшкодувати збиток, др угій стороні (ст. ст. 623,624 ЦК Укра їни ст.ст. 224,225 ГК України).

Частиною 1 ст.6 ЦК України пер едбачено, що захист цивільни х прав здійснюється зокрема шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих зби тків.

Відповідно до ст.22 Цивільно го кодексу України, під збитк ами розуміють втрати, яких ос оба зазнала у зв'язку зі знище нням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зроб ила або мусить зробити для ві дновлення свого порушеного п рава.

Відповідно до ст. 224 Господар ського кодексу України, під з битками розуміються витрати , зроблені управненою сторон ою, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторон а одержала б у разі належного виконання зобов'язання або д одержання правил здійснення господарської діяльності др угою стороною.

Притягнення до цивільно-пр авової відповідальності мож ливе лише при наявності наст упних умов: протиправно ї поведінки (дії чи бездіяльн ості) особи;

- шкідливого результа ту такої поведінки (шкоди);

- причинного зв'язку мі ж протиправною поведінкою і шкодою;

- вини особи, яка заподі яла шкоду.

Тобто, для стягнення збиткі в позивач повинен довести фа кт заподіяння шкоди, розмір з авданих збитків, причинно-на слідковий зв'язок між заподі яною шкодою і зазначеними зб итками.

Обов'язок доказати наявніс ть збитків, їх розмір, а також підтвердити їх документальн о покладається на кредитора, відповідно до ст.623 Цивільног о кодексу України.

Докази, надані позивачем та наявні у матеріалах справи, н е підтверджують причинно-нас лідковий зв'язок між діями ві дповідача та сумами, які пози вач просить стягнути як збит ки.

Крім того, відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збит ків, що підлягають відшкоду ванню особою, яка допустила господарське правопорушенн я, включаються додаткові ви трати (штрафні санкції, сплач ені іншим суб' єктам, варті сть додаткових робіт, додат ково витрачених матеріалів тощо) понесені стороною, як а зазнала збитків внаслідо к порушення зобов' язання д ругою стороною.

Таким чином, позивач намага ється стягнути збитки, які в ін ніби-то зазнав, відповідно до 225 ГК України, але доказів цього та порушення зобов' язання другою стороною суду не надав.

Отже судова колегія вважає , що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено н алежним чином своєї правової позиції та не було надано док ументальних доказів у відпов ідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК Укра їни, які б підтвердили позиці ю позивача у будь-якій частин і, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначен их статей підтверджують обст авини, на які посилається поз ивач.

Відповідно до вимог частин и 1 ст.43 Господарського процес уального кодексу України, го сподарський суд оцінює доказ и за своїм внутрішнім переко нанням, що ґрунтується на все бічному, повному і об' єктив ному розгляді в судовому про цесі всіх обставин справи в ї х сукупності, керуючись зако ном.

Аналізуючи висновки, зробл ені місцевим господарським с удом при ухваленні рішення, к олегія суддів дійшла до пере конання про те, що висновки су ду першої інстанції не повні стю відповідають обставинам справи та в деяких випадках з асновані на припущеннях.

Відповідно до роз'яснень Пл енуму Верховного суду Україн и, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове ріш ення", рішення є законним тоді , коли суд, виконавши всі вимог и процесуального законодавс тва і всебічно перевіривши о бставини, вирішив справу у ві дповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю від ображені обставини, що мають значення для даної справи, ви сновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають д ійсності і підтверджуються д остовірними доказами, дослід женими у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного , колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна ска рга підлягає задоволенню, р ішення господарського скас уванню, в задоволенні позов у слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК У країни, апеляційний господар ський суд,-

ПОС ТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізич ної особи- підприємця ОСО БА_1, АДРЕСА_2, на рішення г осподарського суду Миколаїв ської області від 03 жовтня 2011 р оку по справі № 5016/2631/2011 (12/155) задово льнити.

Рішення господарського су ду скасувати.

В задоволенні позову відмо вити.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена у касаційно му порядку до Вищого господа рського суду України.

Повний текст постанови підписаний 20 січня 2012 року.

Головуючий суд дя: М.В. Миха йлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов