Постанова

від 02.08.2011 по справі 2а-6576/11/0170/26

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

вул. Севастопольська, 4 3, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 серпня 2011 р. (15:40) Справа №2а-6576/11/0170/26

Окружний адміністрат ивний суд Автономної Республ іки Крим у складі головуючог о судді Петренко В.В., за участ ю секретаря Асєєвої Л.О., розг лянувши у відкритому судовом у засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства « Фірма Стас і Ко»

до Державної податкової ін спекції в м. Сімферополі АР Кр им

про визнання недійсним та с касування податкового повід омлення-рішення,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, до віреність б/н від 21.01.11, паспорт НОМЕР_1;

від відповідача - не з`явивс я.

Суть спору: До Окружного адм іністративного суду Автоном ної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Прив атного підприємства «Фірм а Стас і Ко» до Державної по даткової інспекції в м. Сімфе рополі АР Крим про визнання н едійсним та скасування подат кового повідомлення-рішення № 0005232301 від 25.05.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що ДПІ в м. Сімферополі неправомірно та безпідставн о зроблені висновки про пору шення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «П ро податок на додану вартіст ь» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в резул ьтаті чого, встановлено зани ження позивачем податку на д одану вартість за грудень 2010 р оку в сумі 11089,00 грн. та рішенням № 0005232301 від 25.05.2011 року позивач у збільшено суму податкового зобов' язання на суму 13861,25 грн ., у тому числі 11089,00 грн. за основн им платежем та 2772,25 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалами Окружного адміні стративного суду АР Крим від 06.06.2011 року відкрито проваджен ня в адміністративній справі , закінчено підготовче прова дження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач проти задоволе ння позовних вимог заперечує , посилаючись на правомірніс ть донарахування податковог о зобов' язання в сумі 13861,25 грн ., у тому числі 11089,00 грн. за основн им платежем та 2772,25 грн. штрафни х (фінансових) санкцій, про що надав суду письмові заперече ння на адміністративний позо в.

У судовому засіданні, що від булося 02.08.2011 року, представник позивача підтримав заявлені позовні вимог у повному обся зі.

Відповідач явку свого пред ставника у судове засідання 02.08.2011 року не забезпечив, про де нь, час та місце розгляду спав ши повідомлений належним чин ом - під розписку.

Дослідивши матеріали спра ви, оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши п редставників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 стат ті 55 Господарського кодексу У країни суб' єктами господар ювання визнаються учасники г осподарських відносин, які з дійснюють господарську діял ьність, реалізуючи господарс ьку компетенцію (сукупність господарських прав та обов' язків), мають відокремлене ма йно і несуть відповідальніст ь за своїми зобов' язаннями в межах цього майна, крім випа дків встановлених законом. З гідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, ство рені відповідно до Цивільног о кодексу України, підприємс тва, створені відповідно до Г осподарського кодексу Украї ни та зареєстровані в устано вленому законом порядку визн аються суб' єктами господар ювання.

Судом встановлено, що Прива тне підприємство «Фірма Ст ас і Ко» (далі - ПП «Фірма Стас і Ко») є юридичною особ ою, зареєстрованою 12.10.1998 року В иконавчим комітетом Сімферо польської міської ради АР Кр им, що підтверджується свідо цтвом про державну реєстраці ю юридичної особи серії А01 № 614 317, довідкою з Єдиного державн ого реєстру підприємств та о рганізацій України серії АБ №407805 від 14.02.2011 року; довідкою АА № 461931 з Єдиного державного реєст ру підприємств та організаці й України (а.с.17-18).

Таким чином, судом встановл ено, що ПП «Фірма Стас і Ко » є суб' єктом господарюванн я, юридичною особою, зобов' я зане виконувати обов' язки, покладені на нього законами у зв' язку зі здійсненням го сподарської діяльності, у то му числі стосовно належного нарахування та сплати податк ів.

Відповідно до п.4 частини 1 ст атті 17 КАС України компетенці я адміністративних судів пош ирюється на спори за звернен ням суб' єкта владних повнов ажень у випадках, встановлен их законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КА С України дано визначення су б' єктів владних повноважен ь, до яких належать орган держ авної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадо ва чи службова особа, інший су б' єкт, який здійснює владні управлінські функції на осн ові законодавства, в тому чис лі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1,3 статті 4 Закону У країни «Про державну податко ву службу в Україні» від 04.12.1990 р оку № 509-ХІІ встановлено, що Дер жавна податкова адміністрац ія України є центральним орг аном виконавчої влади. Держа вні податкові інспекції у ра йонах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у міс тах, міжрайонні та об'єднані д ержавні податкові інспекції підпорядковуються відповід ним державним податковим адм іністраціям в Автономній Рес публіці Крим, областях, міста х Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п .2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов' яз ань платників податків перед бюджетами та державними ціл ьовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2 000 року (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних пр авовідносин) податкові орган и визнані контролюючими орга нами стосовно податків і збо рів (обов' язкових платежів) , які справляються до бюджеті в та державних цільових фонд ів. Отже, вони наділені компет енцією, визначеною підпункто м 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону зд ійснювати перевірки своєчас ності, достовірності, повнот и нарахування та сплати зазн ачених податків.

Отже, органи державної пода ткової служби у відносинах з суб' єктами господарювання , під час реалізації своїх зав дань та функцій, встановлени х законодавством України, яв ляються суб' єктами владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 с татті 11 Закону України «Про де ржавну податкову службу в Ук раїні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ (у ре дакції, що діяла на момент вин икнення спірних правовіднос ин) органи державної податко вої служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, вст ановлених законами України, мають право здійснювати доку ментальні невиїзні перевірк и (на підставі поданих податк ових декларацій, звітів та ін ших документів, пов'язаних з н арахуванням і сплатою податк ів та зборів (обов'язкових пла тежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірк и своєчасності, достовірност і, повноти нарахування і спла ти податків та зборів (обов'яз кових платежів), додержання в алютного законодавства юрид ичними особами.

Таким чином, органи податко вої служби мають право прово дити лише документальні неви їзні і планові та позапланов і виїзні перевірки, підстави для проведення яких визначе ні законодавством України.

Відповідно до пп.1.3. п.1 Порядк у оформлення результатів нев иїзних документальних, виїзн их планових та позапланових перевірок з питань дотриманн я податкового, валютного та і ншого законодавства, затверд женого наказом Державної под аткової адміністрації Украї ни від 10.08.2005 року № 327, зареєстров аного в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року № 925/11205 (у редакц ії, що діяла на момент виникне ння спірних правовідносин), з а результатами проведення ви їзних планових та позапланов их перевірок фінансово-госпо дарської діяльності суб' єк тів господарювання оформляє ться акт, а в разі відсутності порушень податкового законо давства - довідка. Такий акт є службовим документом, який стверджує факт проведення н евиїзної документальної або виїзної планової чи позапла нової перевірки і є носієм до казової інформації про виявл ені порушення податкового за конодавства суб' єктами гос подарювання.

Відповідно до Порядку офор млення результатів невиїзни х документальних, виїзних пл анових та позапланових перев ірок з питань дотримання под аткового, валютного та іншог о законодавства, затверджено му Наказом Державної податко вої адміністрації України ві д 10.08.2005 року № 327, при оформленні р езультатів планових виїзних документальних перевірок в акті в обов'язковому порядку зазначається інформація, пе редбачена в розділі 2 зазначе ного Положення.

Судом встановлено, що Держа вною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим було п роведено позапланову докуме нтальну невиїзну перевірку П П «Фірми Стас і Ко» з пита нь взаємовідносин з ПП «Севе літстрой» за грудень 2010 року, з а результатами якої складено акт від 11.05.2011 року № 5849/23-4/30193824 (а.с.10-16).

Перевіркою встановлено по рушення ПП «Фірми Стас і Ко» п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 З акону України «Про податок н а додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого, в становлено заниження позива чем податку на додану вартіс ть за грудень 2010 року в сумі 11089,00 грн.

В акті перевірки зазначено , що згідно даних бази «Перелі к платників ПДВ за результат ами автоматизованого співст авлення податкових зобов'яза нь та податкового кредиту в р озрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено на ступне:

ПП «Севелітстрой», ЄДРПОУ 35 096833, стан 0, ДПІ в м. Сімферополі (П родавець) на ПДВ 11089 грн., сформу вало податковий кредит фірми «Стас і Ко» (Покупець).

Згідно системи автоматизо ваного співставлення податк ових зобов'язань і податково го кредиту в розрізі контраг ентів на рівні ДПА України, мі ж сумами податкових зобов'яз ань та/або податкового креди ту з податку на додану вартіс ть ПП «Севелітстрой» відобр азило у своїй податковій зві тності підприємства з наступ ними станами:

- «23» місцезнаходження не вс тановлено: ПП «Фрегат XXI» (ЄДРП ОУ37172250); ПП «Родіна XXI» ( ЄДРПОУ 3717228 7)

Таким чином, в ході перевірк и встановлено, що податковий кредит за грудень 2010 року сфор мовано за рахунок постачальн иків зі станом, що відрізняєт ься від «0», що свідчить про фі ктивність формування податк ового кредиту у ПП «Севелітс трой» та неможливість здійсн ення постачання товарів (роб іт, послуг) у грудні 2010 року.

Проведеною перевіркою вст ановлено, що у ПП «Фрегат XXI» та ПП «Родіна XXI» відсутні основ ні фонди та виробничі потужн ості, трудові ресурси, трансп ортіні засоби, що вказує про н еможливість фактичного здій снення господарської діяльн ості між даними підприємства ми.

Аналізуючи дані податково ї звітності (для перевірки не представлено жодне первинни х бухгалтерських документів ) встановлено, що ПП «Фрегат XXI» та ПП «Родіна XXI» декларувало у податковій звітності госп одарські операції щодо придб ання товарів (робіт, послуг), в ідсутність у ПП «Фрегат XXI» та ПП «Родіна XXI» основних фонді в та виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспор тних засобів вказує про немо жливість фактичного отриман ня та продажу товарів (робіт, п ослуг).

У зв'язку з викладеним, поса довими особами податкового о ргану зроблені висновки про відсутність документів, які б підтверджували фактичне от римання та реалізацію або ви користання у господарській д іяльності товару.

Моментом виконання обов'яз ку продавця щодо передачі то вару згідно ст. 664 Цивільного к одексу України є: вручення то вару покупцеві, якщо договор ом встановлений обов'язок пр одави доставити товар; надан ня товару в розпорядження по купця, якщо товар має бути пер еданий покупцеві за місцезна ходженням товару.

Таким чином, посадовими осо бами податкового органу зроб лені висновки про те, що подат ковий кредит ПП «Севелітстро й» за грудень 2010 року від поста чальників ПП «Фрегат XXI», та ПП «Родіна XXI» який проведено на підставі нікчемних правочин ів згідно з п. 1.4 пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 п. 4. 1 ст. 4, пп. 7.2.3, п. 7,2, пп. 7.3.1 п. 7.3. пп. 7.4.1 п. 7 .4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону У країни від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про по даток на додану вартість» пі длягає зменшенню.

Покупець фірма «Стас і Ко» не могло отримувати това р (роботи, послуги) у зв' язку тим, що:

- як зазначено вище ПП «Севе літстрой» не здійснювало опе рацій по купівлі товару та по слуг від постачальників ПП « Фрегат XXI» та ПП «Родіна XXI», а от же не могло мати таких обсягі в товарної маси для її подаль шої реалізації;

- у ПП «Севелітстрой» відсут ні основні фонди та виробнич і потужності, транспортні за соби, що вказує про неможливі сть фактичного здійснення го сподарської діяльності між д аними підприємствами.

Таким чином, перевіркою вст ановлено, що при формуванні с труктури податкового кредит у з ПДВ фірма «Стас і Ко» з ПП «Севелітстрой» за груден ь 2010р. встановлено завищення п одаткового кредиту по факту взаємовідносин з вказаним пі дприємством у сумі 11089 грн.

Судом перевірено обґрунто ваність висновків податково го органу та встановлено нас тупне.

Відповідно до частини 1,2 ста тті 173 Господарського кодексу України господарським визна ється зобов'язання, що виника є між суб'єктом господарюван ня та іншим учасником (учасни ками) відносин у сфері господ арювання з підстав, передбач ених цим Кодексом, в силу яког о один суб'єкт (зобов'язана сто рона, у тому числі боржник) зоб ов'язаний вчинити певну дію г осподарського чи управлінсь ко-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (ви конати роботу, передати майн о, сплатити гроші, надати інфо рмацію тощо), або утриматися в ід певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому чис лі кредитор) має право вимага ти від зобов'язаної сторони в иконання її обов'язку. Основн ими видами господарських зоб ов'язань є майново-господарс ькі зобов'язання та організа ційно-господарські зобов'яза ння.

Статтею 175 Господарського к одексу України встановлено, що майново-господарськими ви знаються цивільно-правові зо бов'язання, що виникають між у часниками господарських від носин при здійсненні господа рської діяльності, в силу яки х зобов'язана сторона повинн а вчинити певну господарську дію на користь другої сторон и або утриматися від певної д ії, а управнена сторона має пр аво вимагати від зобов'язано ї сторони виконання її обов'я зку.

Майнові зобов'язання, які ви никають між учасниками госпо дарських відносин, регулюють ся Цивільним кодексом Україн и з урахуванням особливостей , передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 стат ті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповіда є вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо супереч ить інтересам держави і сусп ільства, або укладено учасни ками господарських відносин з порушенням хоча б одним з ни х господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктно сті), може бути на вимогу одніє ї із сторін, або відповідного органу державної влади визн ано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до пункту 11 стат ті 10 Закону України від 4 грудн я 1990 року № 509-XII «Про державну под аткову службу в Україні» орг ани державної податкової слу жби можуть звертатись до суд ів із позовами про визнання у год недійсними та про стягне ння в доход держави коштів, од ержаних за правочинами, вчин еними з метою, яка завідомо су перечить інтересам держави і суспільства.

Але суд враховує, що таке пр аво органи податкової служби мають реалізовувати виключн о при наявності підстав та ум ов, передбачених законодавст вом України.

Суд зазначає, що ч. 1 ст. 207 Госп одарського кодексу України с лід застосовувати з урахуван ням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, як а завідомо суперечить інтере сам держави і суспільства, во дночас є таким, що порушує пуб лічний порядок.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивіл ьного кодексу України правоч ин вважається таким, що поруш ує публічний порядок, якщо ві н був спрямований на порушен ня конституційних прав і сво бод людини і громадянина, зни щення, пошкодження майна фіз ичної або юридичної особи, де ржави, Автономної Республіки Крим, територіальної громад и, незаконне заволодіння ним .

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публ ічний порядок встановлені ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу Укр аїни, відповідно до якої прав очин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивіл ьного кодексу України недійс ним є правочин, якщо його неді йсність встановлена законом (нікчемний правочин), що стосу ється також правочинів, які п орушують публічний порядок. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається.

Таким чином, органи податко вої служби стосовно угод, які вони вважають такими, що супе речать інтересам держави та суспільства, можуть звертати сь до судів із позовами виклю чно про стягнення в доход дер жави коштів, одержаних за так ими правочинами, посилаючись на їхню нікчемність.

Як зазначено у ч. 2 ст. 215 Цивіл ьного Кодексу України визнан ня судом такого правочину не дійсним не вимагається. Висн овки про наявність або відсу тність ознак угоди, які відно сять її до такої, що завідомо с уперечить інтересам держави і суспільства зазначаються судом у мотивувальній частин і рішення по справі за позово м органів податкової служби про застосування наслідків в чинення угод, укладених з мет ою, яка завідомо суперечить і нтересам держави та суспільс тва.

Судом встановлено, що висно вки позивача про те, що угода, укладена між ПП «Фірма «Ст ас і Ко» та ПП «Севелітстро й» є такою, що суперечить інте ресам держави та суспільства , є необґрунтованими, не підтв ерджуються матеріалами спра ви та не відповідають вимога м діючого законодавства Укра їни з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цив ільного кодексу України підс тавою недійсності правочину є недодержання в момент вчин ення правочину стороною (сто ронами) вимог, які встановлен і частинами першою - третьою, п 'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 1 статті 203 Ци вільного кодексу України вст ановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Код ексу, іншим актам цивільного законодавства, а також морал ьним засадам суспільства.

Підстави недійсності госп одарського зобов' язання та кож встановлені ч.1 ст. 207 Госпо дарського кодексу України та до них законом віднесено вчи нення угод з метою, що супереч ить інтересам суспільства та держави.

Судом встановлено, що у груд ні 2010 року ПП «Фірма «Стас і Ко» виконало для ПП «Севел ітстрой» будівельні роботи:

- роботи з аварійного поточн ого ремонту кам' яної огорож і територіального центру соц іального обслуговування по в ул. Куйбишева;

- роботи з поточного ремонту корпусу № 6 спеціалізованого санаторія ім. Семашко смт. Сі меїз;

- роботи з поточного ремонту їдальні спеціалізованого са наторія ім. Семашко.

Судом встановлено, що реаль не виконання зазначених робі т підтверджено довідками про вартість виконаних будівель них робіт за грудень 2010 року та актами приймання виконаних робіт (а.с.22-41), рахунками - факт урами за грудень 2010 року (а.с.42-44).

Судом встановлено, що угода між відповідачами була реал ьно виконана, ремонтні робот и виконані, що підтверджуєть ся податковими накладними, щ о є в матеріалах справи.

Згідно з положеннями статт і 1 Закону України «Про бухгал терський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р оку первинним документом ви знається документ, який міст ить відомості про господарсь ку операцію та підтверджує ї ї здійснення. Господарська о перація - це дія або подія, як а викликає зміни у структурі активів та зобов' язань, вла сному капіталі підприємства .

Всі первинні документи, що п ідтверджують здійснення від повідачами вищезазначеної г осподарської операції, є в ма теріалах справи, оцінені суд ом та визнані такими, що оформ лені у відповідності до вимо г чинного законодавства.

Судом встановлено, що відпо відно до вимог пп.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податко ва накладна складається у мо мент виникнення податкових з обов'язань продавця у двох пр имірниках. Оригінал податков ої накладної надаються покуп цю, копія залишається у прода вця товарів (робіт, послуг). По даткова накладна є звітним п одатковим документом і одноч асно розрахунковим документ ом.

Вимоги до податкової накла дної встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 З акону України «Про податок н а додану вартість» (надалі - За кон про ПДВ), згідно з яким пла тник податку зобов'язаний на дати покупцю податкову накла дну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податко вої накладної;

б) дату виписування податко вої накладної;

в) повну або скорочену назву , зазначену у статутних докум ентах юридичної особи або пр ізвище, ім'я та по батькові фіз ичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платник а податку (продавця та покупц я);

д) місце розташування юриди чної особи або місце податко вої адреси фізичної особи, за реєстрованої як платник пода тку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товар ів (робіт, послуг) та їх кількі сть (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву , зазначену у статутних докум ентах отримувача;

ж) ціну поставки без врахува ння податку;

з) ставку податку та відпові дну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що п ідлягають сплаті з урахуванн ям податку.

Відповідно до підпункту 7.2.6 п ункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ податкова накладна видаєтьс я платником податку, який пос тавляє товари (послуги), на вим огу їх отримувача, та є підста вою для нарахування податков ого кредиту. Право на нарахув ання податку та складання по даткових накладних надаєтьс я виключно особам, зареєстро ваним як платники податку у п орядку, передбаченому статте ю 9 цього Закону (пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 заз наченого Закону).

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону п ро ПДВ не підлягають включен ню до складу податкового кре диту суми сплаченого (нарахо ваного) податку у зв'язку з при дбанням товарів (послуг), не пі дтверджені податковими накл адними чи митними декларація ми (іншими подібними докумен тами згідно з підпунктом 7.2.6 ць ого пункту). У разі коли на мом ент перевірки платника подат ку органом державної податко вої служби суми податку, попе редньо включені до складу по даткового кредиту, залишають ся не підтвердженими зазначе ними цим підпунктом документ ами, платник податку несе від повідальність у вигляді фіна нсових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту , не підтверджену зазначеним и цим підпунктом документами .

Всі податкові накладні, що п ідтверджують здійснення від повідачем вищезазначеної го сподарської операції, є в мат еріалах справи, оцінені судо м та визнані такими, що оформл ені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Всі первинні бухгалтерськ і документи та податкові нак ладні були надані ДПІ в м. Сім ферополі АР Крим під час пров едення перевірки, що підтвер джено його текстом, зазначен і в акті та в акті перевірки ві дсутні будь-які посилання на їх невідповідність вимогам зазначених Законів України.

Проаналізувавши всі матер іали справи судом встановлен о, що позивачем не надано суду доказів, що ПП «Фірма «Стас і Ко» та ПП «Севелітстрой» мали умисел направлений на н есплату податків та одержанн я неоподаткованого прибутку на момент здійснення господ арських відносин.

Судом також враховано, що як що суд встановлює, що правочи н вчинений з метою, яка завідо мо суперечить інтересам держ ави і суспільства, застосову ються санкції, передбачені ч астиною 1 статті 208 Господарсь кого кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 208 цього Кодексу, якщо г осподарське зобов'язання виз нано недійсним як таке, що вчи нено з метою, яка завідомо суп еречить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі в иконання зобов'язання обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується вс е одержане ними за зобов'язан ням, а в разі виконання зобов'я зання однією стороною з друг ої сторони стягується в дохо д держави все одержане нею, а т акож усе належне з неї першій стороні на відшкодування од ержаного. У разі наявності на міру лише в однієї зі сторін у се одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а о держане останньою або належн е їй на відшкодування викона ного стягується за рішенням суду в доход держави.

Органи державної податков ої служби, вказані в абзаці 1 с татті 10 Закону України від 4 гр удня 1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» можуть на підставі пункту 11 ц ієї статті звертатись до суд ів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одерж аних за правочинами, вчинени ми з метою, яка завідомо супер ечить інтересам держави і су спільства, посилаючись на їх ню нікчемність.

Санкція, зазначена в частин і 1 статті 208 Господарського ко дексу України не можна засто совувати за сам факт несплат и податків (зборів, інших обов 'язкових платежів) однією зі с торін договору, оскільки за т аких обставин правопорушенн ям була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для ст ягнення цих санкцій є необхі дною наявність умислу на укл адення угоди з метою, яка заві домо суперечить інтересам де ржави і суспільства, наприкл ад з метою неправомірного од ержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати конт рагентами до бюджету.

У судовому засіданні не зна йшов підтвердження факт, що п равочин між ПП «Фірма Ст а і Ко» та ПП «Севелітстрой» б ув вчинений з метою, яка завід омо суперечить інтересам дер жави і суспільства, не доведе ний позивачем факт наявності умислу на укладення угоди з ц ією метою, навіть не доведени й факт направленості умислу на несплату податків (зборів , інших обов'язкових платежів ) обома сторонами угоди. Таким чином, у судовому засіданні н е доведений ні факт вчинення правопорушення стосовно вчи нення відповідачами недійсн ого правочину, ні факт вчинен ня правопорушення стосовно у хилення від сплати податків. Тому суд позбавлений можлив ості застосовувати до відпов ідачів санкцію, визначену ча стиною 1 статті 208 Господарськ ого кодексу України.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 208 Господарського код ексу України передбачені нею санкції застосовує лише суд . Це правило відповідає статт і 41 Конституції України, згідн о з якою конфіскація майна мо же бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, о бсязі та порядку, встановлен их законом. Оскільки зазначе ні санкції є конфіскаційними , стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарс ької діяльності, то вони нале жать не до цивільно-правових , а до адміністративно-господ арських санкцій як такі, що ві дповідають визначенню, навед еному в частині першій статт і 238 Господарського кодексу Ук раїни.

Згідно з ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах пр о протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта вл адних повноважень обов'язок щодо доказування правомірно сті свого рішення, дії чи безд іяльності покладається на ві дповідача, якщо він заперечу є проти адміністративного по зову.

Відповідачем не до ведемо п равомірності прийняття пода ткового повідомлення - ріше ння № 0005232301 від 25.05.2011 року, яки м позивачу збільшено суму по даткового зобов' язання на с уму 13861,25 грн., у тому числі 11089,00 грн . за основним платежем та 2772,25 гр н. штрафні (фінансові) санкції .

Таким чином, суд дійшов висн овку, що позовні вимоги позив ача про скасування податково го повідомлення-рішення № 0005232301 від 25.05.2011 року підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вим ог позивача про визнання под аткового повідомлення-рішен ня № 0005232301 від 25.05.2011 року недій сним, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення а дміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними ріше ння суб'єкта владних повнова жень чи окремих його положен ь, дій чи бездіяльності і про с касування або визнання нечин ним рішення чи окремих його п оложень, про поворот виконан ня цього рішення чи окремих й ого положень із зазначенням способу його здійснення.

Вимога про визнання протип равним може стосуватися лише індивідуального акта.

Вимога про визнання протип равним (недійсним, незаконни м, неправомірним, скасування ) індивідуальних актів не міс тять різних способів захисту , а є одним і тим же способом, сф ормульованим у різних словес них формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індив ідуальний акт позовною вимог ою за правилами Кодексу адмі ністративного судочинства м ає бути визнання такого акта протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС Укр аїни суд може вийти за межі по зовних вимог тільки в разі, як що це необхідно для повного з ахисту прав, свобод та інтере сів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням викладеного , для повного захисту прав поз ивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним под аткове повідомлення - рішен ня № 0005232301 від 25.05.2011 року.

Відповідно до частини 4 стат ті 94 КАС України, у справах, в як их позивачем є суб' єкт влад них повноважень, і відповіда чем - фізична чи юридична ос оба, судові витрати, здійснен і позивачем, з відповідача не стягуються.

В судовому засіданні прого лошені вступна та резолютивн а частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена у строк, визначе ний ч. 3 ст. 160 КАС України.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС Ук раїни, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов за довольнити повністю.

2. Визнати протиправним та с касувати податкове повідомл ення - рішення № 0005232301 від 25.05.2011 року Державної податково ї інспекції в м. Сімферополі А Р Крим.

3. Стягнути з Державного бюд жету України на користь Прив атного підприємства «Фірм а Стас і Ко» 3,40 грн. витрат на оплату судового збору.

Постанова набирає законно ї сили через 10 днів з дня її про голошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну части ну постанови або справу розг лянуто у порядку письмового провадження, постанова набир ає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі непо дання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .

Апеляційна скарга подаєть ся до Севастопольського апел яційного адміністративного суду через Окружний адмініс тративний суд Автономної Рес публіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі прог олошення вступної та резолют ивної частини постанови або розгляду справи у порядку пи сьмового провадження, апеляц ійна скарга подається протяг ом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги о дночасно надсилається особо ю, яка її подає, до Севастополь ського апеляційного адмініс тративного суду.

Суддя Петренко В.В.