Постанова

від 25.10.2006 по справі 13/422-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/422-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

25 жовтня 2006 р.                                                                                   № 13/422-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКривди Д.С.,

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.

розглянувши касаційне поданняШосткінського міжрайонного прокурора

на рішеннявід 17.07.2006

у справі№13/422-06

господарського судуСумської області

за позовомШосткінського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Шосткінської районної державної адміністрації

доТОВ “ІТСАТ”

третя особаОбражіївська сільська рада

прозобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки

за участю представників сторін

від позивача:у засідання не прибули

від відповідача:у засідання не прибули

від третьої особи:у засідання не прибули

від ГПУ:Прасов О.О., посв.

ВСТАНОВИВ:

Шосткінський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Сумської області з позовом в інтересах держави в особі  Шосткинської районної державної адміністрації до ТОВ “ІТСАТ” за участю в якості третьої особи Ображіївської сільської ради про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки  площею 1 га із земель запасу на території Ображіївської сільської ради.

Рішенням від 17.07.06 господарський суд Сумської області (суддя Лиховід Б.І.) у задоволенні позову відмовив, встановивши відсутність згоди відповідача на укладання договору, передбаченої ст. 638 ЦК України.

Ухвалою від 19.09.06 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційним поданням Шосткінського міжрайонного прокурора, в якому заявлено вимоги про скасування рішення як такого, що суперечить обставинам у справі та законодавству через неврахування судом обставин користування відповідачем спірною земельною ділянкою без належного оформлення договору оренди землі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 116,124 ЗК України та ст. 16 Закону України “Про оренду землі” громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим кодексом

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводять ся у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок –це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

З аналізу вказаних норм та встановлених судом першої інстанції обставину справі вбачається, що відповідач здійснює користування спірною земельною ділянкою без належних документів, визначених у законодавстві.

Отже, прокурором по суті заявлено позов по усуненню порушення земельного законодавства, яке визначено законом як самовільне зайняття земельних ділянок, які відповідно до ст. 212 ЗК України підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Оскільки суд першої інстанції не встановив обставин перешкоджання відповідачу оформити договір оренди землі, судова колегія погоджується з наведеним у рішенні висновком, тому не вбачає підстав для задоволення касаційного подання.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарсь кий суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Сумської області від 17.07.06 у справі №13/422-06 залишити без змін, а касаційне подання без задоволення.

Головуючий                                                                                Д.Кривда

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

                                                                                                    А.Уліцький