Ухвала

від 15.12.2011 по справі 2а-7167/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2011 р. < Текст >Справа № 75883/11

Львівський апеля ційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Дя ковича В.П.,

суддів Обрізко І.М., Яв орського І.О.,

з участю секретаря су дового засідання Дембіцької Х.М.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в місті Ль вові апеляційну скаргу Спеці алізованої державної податк ової інспекції по роботі з ве ликими платниками податків у місті Львові на постанову Ль вівського окружного адмініс тративного суду від 25 липня 2011 року у справі № 2а-7167/11/1370 за позов ом Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Корпорація колійні ремонтні технології » до Спеціалізованої державн ої податкової інспекції по р оботі з великими платниками податків у місті Львові про с касування податкового повід омлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Корпорація колійні р емонтні технології» звернул ось до суду з адміністративн им позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податкі в у м. Львові, яким просило виз нати протиправним та скасува ти податкове повідомлення-рі шення від 08.06.2011 року № 0001092301/11425, яким позивачу збільшено суму гро шового зобов'язання за плате жем податок на додану вартіс ть в розмірі 41353580,31 грн., в тому чи слі 36549859,37 грн. основного платеж у i 4803720,94 грн. штрафних санкцій.

Постановою Львівського ок ружного адміністративного с уду від 25 липня 2011 року позов за доволено повністю. Постанова мотивована тим, що як встанов лено судом та підтверджуєтьс я матеріалами справи, між поз ивачем та ПП«Галич-Тур», ПП «І КЦ «Облік», ТзОВ «Батир-Менед жмент», ПП «Егеста», ПП «Поляр іс-лайт», ТзОВ «Пальміра-КС» у кладено господарські догово ри, факт виконання яких підтв ерджується належними та допу стимими доказами, відтак поз ивач правомірно відобразив о тримані від контрагентів под аткові накладні у податковом у обліку. Факт здійснення поз ивачем господарських операц ій з купівлі-продажу товарів у зазначених контрагентів т а використання їх у власній г осподарській діяльності під тверджений відповідними пер винними документами (податко ві накладні, видаткові накла дні), які відповідають вимога м, встановленим Законом Укра їни «Про бухгалтерський облі к та фінансову звітність в Ук раїні». В процесі розгляду сп рави не було встановлено та в ідповідачем не було надано д оказів на підтвердження недо тримання сторонами в момент укладення договорів вимог, в становлених частинами першо ю-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою дл я визнання правочинів недійс ними, а також підстав для визн ачення цих правочинів нікчем ними відповідно до ст. 228 ЦК Укр аїни. Крім цього, згідно із заз наченими нормами доводити не дійсність правочинів (господ арських зобов'язань) органи д ержавної податкової служби з обов'язані виключно у судово му порядку. Припинення юриди чних осіб, контрагентів пози вача, само по собі не призвело до недійсності всіх угод, укл адених з моменту державної р еєстрації таких осіб до моме нту їх виключення з державно го реєстру і не позбавляє пра вового значення виданих за ц ими господарськими операція ми податкових накладних. Чин не законодавство України не ставить у залежність виникне ння у платника ПДВ права на по датковий кредит від дотриман ня вимог податкового законод авства іншим суб'єктом госпо дарювання, зокрема тим, який н е був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нар ахований ПДВ, що включений пл атником податку до податково го кредиту. Також згідно з пра ктикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС » АД проти Болгарії» (заява № 3 991/03) Європейський суд з прав лю дини у своєму рішенні від 22.012009 р оку зазначив, що платник пода тку не повинен нести наслідк ів невиконання постачальник ом його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплач увати ПДВ вдруге, а також спла чувати пеню. В матеріалах спр ави відсутні докази про визн ання недійсними в установлен ому порядку вищевказаних дог оворів та порушення сторонам и вимог законодавства в моме нт складання наявних у позив ача податкових накладних. Ві дповідач не звертався до суд у із позовом про визнання нед ійсними договорів укладених позивачем з ПП«Галич-Тур», ПП «ІКЦ «Облік», ТзОВ «Батир-Мен еджмент», ПП «Егеста», ПП «Пол яріс-лайт», ТзОВ «Пальміра-КС » та в Акті перевірки не зазна чено, чи винесено обвинуваль ний вирок та чи притягнуто бу дь-кого посадових осіб підпр иємств-контрагентів позивач а до кримінальної відповідал ьності за злочини здійснення фіктивного підприємництва ч и за несплату податків. В мате ріалах справи відсутні доказ и направлення відповідачем п озивачу письмового запиту з вимогою надати протягом 10 роб очих днів з дня його отриманн я пояснення та їх документал ьне підтвердження по питанню здійснення взаємовідносин т а взаєморозрахунків із зазна ченими вище контрагентами за період з 01.12.2010 по 31.01.2011 року, а така вимога направлялася поштови м відправленням 20.05.2011 року, тобт о вже під час перевірки. Водно час в матеріалах справи міст яться копії акта про результ ати планової виїзної перевір ки позивача за період з 01.07.2009 ро ку по 30.06.2010 року та з 01.07.2008 року по 30. 06.2009 року, тобто період до 30.06.2010 ро ку вже був предметом перевір ки. Відтак підставою для пров едення позапланової виїзної перевірки за вже перевірени й період могло бути те, що орга ном державної податкової слу жби вищого рівня в порядку ко нтролю за діями або бездіяль ністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено пер евірку документів обов'язков ої звітності платника податк ів або матеріалів документал ьної перевірки, проведеної к онтролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповід ність висновків акта перевір ки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час пе ревірки питань, що повинні бу ти з'ясовані під час перевірк и для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання пл атником податків вимог закон одавства, контроль за дотрим анням якого покладено на орг ани державної податкової слу жби (п. 78.1.12 ст. 78 податкового коде ксу України), проте у матеріал ах справи відсутні докази пр оведення службового розслід ування чи порушеної кримінал ьної справи стосовно посадов их осіб відповідача, які пров одили попередню перевірку, т ому у відповідача були відсу тні правові підстави для про ведення позапланової виїзно ї перевірки позивача за пері од з 03.08.2008 року по 30.06.2010 року.

Постанову в апеляційному п орядку оскаржив відповідач, вважає, що постанова прийнят а при неповному з'ясуванні су дом обставин, що мають значен ня для справи, з порушенням но рм матеріального права, що пр извело до неправильного вирі шення справи, просить постан ову скасувати та прийняти но ву, якою в позові відмовити по вністю. На обґрунтування вим ог апеляційної скарги зазнач ає, що перевіркою позивача вс тановлено, що податковий кре дит ТзОВ «Корпорація «Колійн і ремонтні технології» по вз аєморозрахунках із ПП«Галич -Тур», ПП «ІКЦ «Облік», ТзОВ «Б атир-Менеджмент», ПП «Егеста », ПП «Поляріс-лайт», ТзОВ «Пал ьміра-КС», по яких встановлен о розбіжності по даних «Сист еми автоматизованого співст авлення податкового зобов'яз ання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рі вні ДПА України» був сформов аний неправомірно, оскільки у вищевказаних контрагентів , немає достатніх виробничих потужностей, працівників, оф існих та складських приміщен ь, інших основних засобів для забезпечення ведення фінанс ово-господарської діяльност і в обсягах задекларованих п оказників. Тому діяльність т аких контрагентів була спрям ована на формування податков ого кредиту на користь треті х осіб, що зазначені вище, з ме тою заниження бази оподаткув ання по податку на додану вар тість підприємств та несплат и відповідних сум податків. В зв' язку з вищенаведеним, оп ерації не підтверджуються ст осовно врахування реального часу здійснення операцій, мі сцезнаходження майна, наявно сті трудових ресурсів, вироб ничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання так ого постачання або здійсненн я діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персо налу, основних фондів, виробн ичих активів, складських при міщень і транспортних засобі в. Відповідно до норм Закону У країни «Про податок на додан у вартість» та Податкового к одексу України наявність у п ідприємства - платника подат ків податкової накладної на придбані товари (роботи, посл уги) є обов'язковою, але не єди ною умовою для включення під приємством зазначених у пода тковій накладній сум податку на додану вартість, до складу податкового кредиту відпові дного податкового (звітного) періоду. Основна суть податк у на додану вартість, його осн овної функції - є формування д оходів Державного бюджету Ук раїни. Платник податку - особа , яка згідно Закону, зобов'язан а здійснювати утримання та в несення до бюджету податку, щ о сплачується покупцем. Таки м чином, зменшувати податков е зобов'язання звітного пері оду на суму податкового кред иту звітного періоду платник податку має право виключно з урахуванням того, що податко вий кредит повинен складатис я із сум податків, сплачених (н арахованих) на користь поста чальника товарів (послуг) без посередньо у цьому ж періоді та які шляхом надання податк ової звітності задекларован і постачальником як бюджетни й фонд, що належить Державі. От же, наявність лише отриманої податкової накладної без фа ктичного здійснення господа рської операції (оприбуткува ння товару, надання послуг чи їх оплата) не може бути підста вою для включення визначених у такій накладній сум податк у на додану вартість до подат кового кредиту. Намір одержа ти дохід лише за рахунок відш кодування ПДВ без здійснення реальної господарської діял ьності не можна розглядати я к самостійну ділову мету. Від повідно до ст. 599 ЦК України зоб ов'язання припиняється викон анням, проведеним належним ч ином. Тому зобов'язання припи няється виконанням, а не підп исанням накладних. Накладні та акти прийому-передачі лиш е підтверджують факт передач і, і ні в якому разі не є діями, я кі спрямовані на зміну право відносин. Видаткова накладна не є правочином. Правочином є договір на підставі якого ви никають зобов'язання. А видат ковою накладною лише підтвер джується виконання зобов'яза нь, які виникли за договором. О скільки поставка товарів не здійснювалась, а отже відсут ня фактична передача товару. Поставка не зводиться лише д о факту розрахунку за товар, ч ас та місце проведення якого можуть не збігатись з часом т а місцем (власне поставки) тов ару. Та обставина, що законода вець кваліфікує кожну з цих п одій як окрему підставу для н астання юридичного наслідку (виникнення податкового зоб ов'язання), не змінює поняття м ісця поставки товару - місця й ого надання (відправлення, тр анспортування). По своїй прир оді, фактична передача товар у може відбутись лише внаслі док його поставки. Враховуюч и відсутність товарно-трансп ортних накладних, дорожніх л истів, та документів, які б під тверджували відомості про ва нтаж, можна стверджувати, що т овар не був транспортований і відповідно поставлений Поз ивачу. Відсутність вищевказа них первинних документів не дає можливість підтвердити ф актичного отримання, відвант аження і доставки на ТзОВ «Ко рпорація колійні ремонтні те хнології» товару від вищезаз начених контрагентів. Зважаю чи на те, що фактична поставка товару, і як наслідок, його пе редача від продавця до покуп ця - то відсутній і факт перехо ду права власності на товар. З відси випливає, що правильні сть формування платником под атків валових витрат та пода ткового кредиту вимагає наяв ності зв'язку витрат платник а податків на придбання посл уг з його господарською діял ьністю, що полягає у намірі пл атника податку отримати кори сть від придбаних послуг. За в ідсутності ж останнього відс утні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на дод ану вартість за рахунок вало вих витрат та податкового кр едиту. Таким чином, господарс ькі зобов'язання між позивач ем та його контрагентами, вчи нені з метою ухилення від спл ати податків, а отже, укладені договори відповідно до ст. 218 Ц К України є нікчемними (посяг ають на суспільні та економі чні основи держави та завідо мо суперечать її інтересам) і в силу ст. 216 ЦК України не ство рюють юридичних наслідків, к рім тих, що пов'язані із їх нед ійсністю.

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення представників сторін, обговоривши доводи а пеляційної скарги та запереч ень на неї, дослідивши матері али справи, колегія суддів пр иходить до висновку, що в задо воленні апеляційної скарги с лід відмовити з наступних пі дстав.

Питання визначення платни ків податку на додану вартіс ть, об'єкти, базу та ставки опо даткування, перелік неоподат ковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особ ливості оподаткування експо ртних та імпортних операцій, поняття податкової накладно ї, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюдже ту до 01.01.2011 року регулювались За коном України «Про податок н а додану вартість», а з 01.01.2011 рок у - Податковим кодексом Укр аїни.

В період з серпня 2009 року по с ічень 2011 року були укладені до говори про купівлю товару з П П«Галич-Тур», ПП «Інформацій но-консультаційний центр «Об лік», ТзОВ «Батир-Менеджмент », ПП «Егеста», ПП «Поляріс-лай т», ТзОВ «Пальміра-КС».

Розрахунки за отримані тов ари позивачем проводились у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями банк у, векселями та угодами про пр ипинення зобов'язання.

Придбані товари позивач от римав згідно з видатковими т а податковими накладними і в ідобразив його на рахунку 631.

В ціні придбаних товарів Тз ОВ «Корпорація колійні ремон тні технології» сплатив свої м контрагентам податок на до дану вартість, суми якого вкл ючив до складу податкового к редиту.

Колегія суддів погоджуєть ся із висновком суду першої і нстанції про неправомірніст ь збільшення податковим орга ном суми грошового зобов'яза ння позивача з податку на дод ану вартість.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходя чи з договірної (контрактної ) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, в изначених відповідно до стат ті 39 цього Кодексу, та складає ться з сум податків, нарахова них (сплачених) платником под атку за ставкою, встановлено ю пунктом 193.1 статті 193 цього Код ексу, протягом такого звітно го періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

придбанням (будівництвом, с порудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числ і інших необоротних матеріал ьних активів та незавершених капітальних інвестицій у не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня в оподатковуваних операці ях у межах господарської дія льності платника податку.

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари ( роботи, послуги) та основні фо нди почали використовуватис я в оподатковуваних операція х у межах господарської діял ьності платника податку прот ягом звітного податкового пе ріоду, а також від того, чи зді йснював платник податку опод атковувані операції протяго м такого звітного податковог о періоду.

Податковий кредит відпові дно до п. 1.7 ст. 1 Закону України « Про податок на додану вартіс ть» та п.14.1.181 ст. 14 Податкового ко дексу України визначається я к сума, на яку платник податку має право зменшити податков е зобов'язання звітного пері оду, визначена згідно з цим За коном.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість», податкови й кредит звітного періоду ск ладається із сум податків, сп лачених (нарахованих.) платни ком податку у звітному періо ді у зв'язку із придбанням тов арів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу в алових витрат виробництва (о бігу).

Датою виникнення права пла тника податку на податковий кредит згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ць ого Закону та п.198.2 ст.198 Податков ого кодексу України є дата зд ійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з ба нківського рахунку платника податку в оплату товарів (роб іт, послуг);

б) дата отримання податково ї накладної.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість» та п. 201.1 ст. 201 П одаткового кодексу України, податкова накладна має місти ти: порядковий номер податко вої накладної; дату її випису вання, назву юридичної особи або прізвище, Ім'я та по батьк ові фізичної особи, зареєстр ованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (прод авця та покупця); місце розташ ування юридичної особи або м ісце податкової адреси фізич ної особи, зареєстрованої як платник податку на додану ва ртість; опис (номенклатуру) то варів (робіт, послуг) та їх кіл ькість (обсяг, об'єм); повну наз ву отримувача; ціну продажу б ез врахування податку; ставк у податку та відповідну суму податку у цифровому значенн і; загальну суму коштів, що під лягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна склада ється у момент виникнення по даткових зобов'язань продавц я у двох примірниках. Оригіна л податкової накладної надає ться покупцю, копія залишаєт ься у продавця товарів (робіт , послуг). Податкова накладна є звітним податковим документ ом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.23 п. 7.2 ст. 7 назва ного Закону, п. 201.6 ст. 201 Податков ого Кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь -яких витрат по сплаті податк у, що не підтверджені податко вими накладними чи митними д еклараціями, а при імпорті ро біт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує п ерерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг ).У разі коли на момент перевір ки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо вкл ючені до складу податкового кредиту, залишаються не підт вердженими зазначеними цим п ідпунктом документами, платн ик податку несе відповідальн ість у вигляді фінансових са нкцій, установлених законода вством, нарахованих на суму п одаткового кредиту, не підтв ерджену зазначеними цим підп унктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 с т. 7 Закону України «Про подато к на додану вартість» п. 198.6 ст. 19 8 Податкового кодексу Україн и).

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, щ о формування підприємством п одаткового кредиту не може с тавитись у пряму залежність від додержання податкової ди сципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо спла ти податку до бюджету, це тягн е відповідальність та негати вні наслідки саме щодо цієї о соби. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на фо рмування податкового кредит у з податку на додану вартіст ь у разі, якщо останній викона в усі передбачені законом ум ови щодо включення сум подат ку, сплачених ним в ціні придб аних товарів (робіт, послуг), д о складу податкового кредиту та має всі документальні під твердження розміру свого под аткового кредиту.

Крім того, на момент здійсне ння господарських операцій к онтрагенти позивача, були за реєстровані у встановленому порядку, не були виключені з Є ДРПОУ, перебували на обліку в органах державної податково ї служби та були зареєстрова ні як платники податку на дод ану вартість, здійснювали св ою діяльність відповідно із законодавством.

Наведене узгоджується з пр актикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС » АД проти Болгарії» (заява № 3 991/03) Європейський суд з прав лю дини у своєму рішенні від 22 сі чня 2009 року зазначив, що платни к податку не повинен нести на слідків невиконання постача льником його зобов'язань зі с плати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а тако ж сплачувати пеню. На думку Су ду, такі вимоги стали надмірн им тягарем для платника пода тку, що порушило справедливи й баланс, який повинен підтри муватися між вимогами суспіл ьного інтересу та вимогами з ахисту права власності.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і заст осування практики Європейсь кого Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді с прав Конвенцію і практику Су ду як джерело права.

Крім того, правомірність вк лючення ТзОВ «Корпорація кол ійні ремонтні технології» до складу податкового кредиту сум податку на додану вартіс ть, сплачених на виконання го сподарських зобов' язань із зазначеними вище контрагент ами, як і факт реального здійс нення сторонами господарськ их зобов' язання (отримання позивачем товарів), підтверд жується належними первинним и документами, які відповіда ють вимогам законодавства (п одаткові та видаткові наклад ні), відображенням позивачем придбаних товарів в бухгалт ерському обліку, а також факт ами використання частини тов арів у власній господарській діяльності, що підтверджуєт ься актами на списання товар но-матеріальних цінностей, т а подальшої реалізації їх ча стини ТзОВ «Будиерспектива-Л юкс», ТзОВ «Енергія-Новоявор івськ», ТзОВ «Енєргія-Новий Р озділ», ТзОВ «Енергія-Старич і», ТзОВ Агрофірма «Ватра», ПА Т «Концерн Хлібпром», ПП ОС ОБА_1, ТзОВ «АТП Львівське», Т зОВ «Симбірська Птаховабрик а», ЗТБ Україна, що підтверджу ється укладеними договорами , видатковими накладними та д овіреностями на отримання то варно-матеріальних цінносте й.

Тому посилання відповідач а на розбіжності по даних «Си стеми автоматизованого спів ставлення податкового зобов 'язання та податкового креди ту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є безпідс тавним.

Колегія суддів не приймає д оводів апелянта на те, що госп одарські операції позивача з його контрагентами не підтв ерджуються стосовно врахува ння реального часу здійсненн я операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ре сурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, як і економічно необхідні для в иконання такого постачання а бо здійснення діяльності, що свідчить про відсутність не обхідних умов для результаті в відповідної господарської , економічної діяльності, тех нічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, с кладських приміщень і трансп ортних засобів, оскільки СДП І по роботі з великими платни ками податків у м. Львові не на дала жодних доказів на їх під твердження.

Також колегія суддів не при ймає доводів відповідач про нікчемність договорів, уклад ених позивачем із зазначеним и вище контрагентами.

Так, відповідно до частини 2 статті 215 ЦК недійсною є право чин, якщо її недійсність вста новлена законом (нікчемний п равочин). В цьому випадку визн ання такого правочину недійс ним судом не потрібно.

Враховуючи викладене, позо ви податкових органів про ви знання такого правочину (уго ди, господарського зобов'яза ння) недійсним, судовому розг ляду не підлягають.

Органи державної податков ої служби можуть звертатися до судів з позовами на підста ві частини 1 статті 208 Господар ського процесуального кодек су України про стягнення в до ход держави коштів, отримани х по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспіль ства, посилаючись на їх нікче мність. Висновок суду віднос но нікчемності правочину має бути викладений в мотивувал ьній, а не в резолютивній част ині судового рішення.

Для стягнення вказаних сан кцій необхідною умовою являє ться наявність наміру на укл адення (здійснення) договору з метою, що свідомо суперечит ь інтересам держави і суспіл ьства.

Якщо існування такої мети н е доведене і відсутні підста ви вважати угоду нікчемною, т о відсутні підстави для задо волення позову в частині зас тосування санкцій, встановле них за здійснення правочину з метою, що свідомо суперечит ь інтересам держави і суспіл ьства.

Отже, органи державної пода ткової служби можуть звертат ися до судів з позовами про ст ягнення в доход держави кошт ів, отриманих по правочинах, з дійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держав и і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. У разі задо волення позову висновок суду про нікчемність правочину м ає бути викладений в мотивув альній, а не в резолютивній ча стині судового рішення.

У зв'язку з цим слід зазначи ти, що одним з основних завдан ь органів державної податков ої служби є здійснення контр олю дотримання податкового з аконодавства і надання роз'я снень законодавства з питань оподаткування платникам под атків. Жодним законом не пере дбачено право органу державн ої податкової служби самості йно, в позасудовому порядку, в изнавати нікчемними правочи ни і дані, вказані платником п одатків в податкових деклара ціях.

Крім того, колегія суддів вр аховує, що позивачем не довед ено, що угоди, укладені позива чем із його контрагентами, є т аким, що порушують публічний порядок, або були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громад янина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридично ї особи, держави, Автономної Р еспубліки Крим, територіальн ої громади, незаконне заволо діння ним, тобто є нікчемними .

Також судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст угод не відповідає д ійсним намірам сторін щодо н абуття цивільних прав і обов 'язків і що ці наміри спрямова ні на ухилення від сплати под атків за фінансово-господарс ькими результатами виконанн я зазначеної угоди.

Щодо посилань відповідача на відсутність товарно-тран спортних накладних колегія с уддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 48 Закон Укр аїни «Про автомобільний тран спорт» автомобільні перевіз ники, водії повинні мати і пре д'являти особам, які уповнова жені здійснювати контроль на автомобільному транспорті т а у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі я ких виконують вантажні перев езення.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні п еревезення на договірних умо вах, є: для автомобільного пер евізника - ліцензія та доку мент, що засвідчує використа ння транспортного засобу на законних підставах, інші док ументи, передбачені законода вством України; для водія - пос відчення водія відповідної к атегорії, реєстраційні докум енти па транспортний засіб, л іцензійна картка, дорожній л ист, товарно-транспортна нак ладна або інший визначений з аконодавством документ на ва нтаж, інші документи, передба чені законодавством України .

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні п еревезення для власних потре б, є: для автомобільного перев ізника - документ, що засвідчу є використання транспортног о засобу па законних підстав ах, інші документи, передбаче ні законодавством України; д ля водія - посвідчення водія в ідповідної категорії, реєстр аційні документи на транспор тний засіб, дорожній лист, тов арно-транспортна накладна аб о інший визначений законодав ством документ на вантаж, інш і документи, передбачені зак онодавством України.

Таким чином, виходячи із змі сту зазначеної норми, колегі я суддів вважає помилковими доводи апелянта про те, що зді йснення вантажних перевезен ь можливе лише за умови наявн ості товарно-транспортних на кладних, оскільки така є лише одним, але не єдиним, з рекоме ндованих форм документів для здійснення вантажних переве зень.

Отже, сам факт відсутності т оварно-транспортних накладн их, за наявності інших необхі дних документів, які підтвер джують факт отримання позива чем придбаних товарів, не мож е бути доказом нездійснення господарських зобов' язань .

Так, як зазначено вище, факт и поставки та фактичного отр имання товарів ТзОВ «Корпора ція колійні ремонтні техноло гії», підтверджуються податк овими та видатковими накладн ими, відображенням позивачем придбаних товарів в бухгалт ерському обліку, використанн ям позивачем частини придбан их товарів у власній господа рській діяльності, що підтве рджується актами на списання товарно-матеріальних ціннос тей.

Крім того, іншу частину това рів позивач реалізував іншим суб' єктам господарювання, що також підтверджується нал ежними і достатніми доказами (договорами, видатковими нак ладними та довіреностями на отримання товарно-матеріаль них цінностей).

За наведених обставин коле гія суддів приходить до висн овку, що суд першої інстанції правильно встановив обстави ни справи та прийняв постано ву з додержанням норм матері ального і процесуального пра ва, доводи апеляційної скарг и не спростовують висновків суду, тому оскаржувану поста нову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст . 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС Ук раїни, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціал ізованої державної податков ої інспекції по роботі з вели кими платниками податків у м істі Львові залишити без зад оволення.

Постанову Львівського окр ужного адміністративного су ду від 25 липня 2011 року у справі № 2а-7167/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація колійні ремонтн і технології» до Спеціалізов аної державної податкової ін спекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові про скасування подат кового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту її проголошення та може бути оскаржена протя гом двадцяти днів шляхом под ання касаційної скарги безпо середньо до суду Вищого адмі ністративного суду України.

ГОЛОВУЮЧИЙ В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ І.М. ОБРІЗКО

І.О. ЯВОРСЬКИЙ

Ухвала складена в повному обсязі 20.12.2011 року