Постанова

від 25.07.2011 по справі 2а-7167/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2011 р. № 2а-7167/11/1370

16 год. 45 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Гнилиця Р.І.

з участю:

представник позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Корпорація "Колійні ремонтні технології" до Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великиими платниками податків у м.Львові про про скасування податкового повідомлення-рішення , Обставини справи.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація колійні ремонтні технології», звернулось до суду з позовом про визнання нечинним (скасування) податкового повідомлення-рішення №0001092301/11425 виставленого 08.06.2011р. відповідачем, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю виставлення відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.

Представник відповідач подав заперечення проти позову, відповідно до якого, позивачем не здійснювалися господарські операції з переліченими у акті перевірки контрагентами, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем у період з 16.05.2011р. по 03.06.2011р. проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація колійні ремонтні технології»з питань здійснення взаємовідносин з ПП«Галич-Тур»(код ЄДРПОУ 33981989), ТОВ ОЦ «Медичний Львів»(код ЄДРПОУ 35501447), ТОВ «Батир-Менеджмент»(код ЄДРПОУ 35033946), ПП «ІКЦ «Облік»(код ЄДРПОУ 31215953), ТОВ «Полі-Пром»(код ЄДРПОУ 363510181), ТОВ «Промтрейд-М»(код ЄДРПОУ 36925377) за період з 01.03.2008 по 31.12.2010 року, ПП «Егеста»(код ЄДРПОУ 37156841), ПП «Поляріс-Лайт»(код ЄДРПОУ 37156789) за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 та ТОВ «Пальміра-КС»(код ЄДРПОУ 34455374) за період з 01.12.2010 по 31.01.2011 року.

За результатами та на підставі Акта перевірки, відповідачем 08.06.2011р. виставлено податкове повідомлення-рішення №0001092301/11425, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість - 41353580,31 грн., в тому числі 36549859,37 грн. основного платежу і 4803720,94 грн. штрафних санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення виставлене відповідачем за встановлені перевіркою порушення позивачем:

- п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 та п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями) ТОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології»безпідставно включено за період з 01.03.08 по 31.12.2010 року до податкового кредиту ПДВ по удаваних фінансово-господарських операціях, чим завищено суму податкового кредиту по ПДВ за вказаний період на 19 214 871,74 грн., занижено позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду на 19 214 871,74 грн. (рядок 18.1), занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 19 214 871,74 грн. (рядок 20) та занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на 19 214 871,74 грн. (рядок 27), в т.ч. за березень 2008 року на суму 645 906,25 грн.; за жовтень 2009 року на суму 4 716 281,45 грн.; за листопад 2009 року на суму 3 614 658,87 грн.; за грудень 2009 року на суму 2 508 828,99 грн.; за січень 2010 року на суму 3 688 311,81 грн.; за квітень 2010 року на суму 907 542,19 грн.; за травень 2010 року на суму 2 224 257,22 грн.; за червень 2010 року на суму 264 817,82 грн.; за липень 2010 року на суму 355 494,49 грн.; за грудень 2010 року на суму 288 772,65 грн.

- п.п.14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.198.1. п.198.2., п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ,п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI (із внесеними змінами та доповненнями), чим завищено суму податкового кредиту по ПДВ за вказаний період на 17 334 987,63 грн. в т.ч. за січень 2011 року на суму 4 468 230,88 грн.; за лютий 2011 року на суму 9 117 057,83 грн.; за березень 2011 року на суму 3 749 698,92грн.

Виявлені порушення полягають у тому, що за висновками відповідача викладеними у акті перевірки, позивачем не підтверджено факт здійснення господарських операцій, а відтак безпідставно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ ОЦ «Медичний Львів»(код ЄДРПОУ 35501447) - 645 906,25 грн., ПП«Галич-Тур»(код ЄДРПОУ 33981989) - 14 528 081,12 грн., ПП «ІКЦ «Облік»(код ЄДРПОУ 31215953) - 2 768 008,02 грн., ТОВ «Батир-Менеджмент»(код ЄДРПОУ 35033946) - 984 103,70 грн., ПП «Егеста»(код ЄДРПОУ 37156841)-10 204 260,92 грн., ПП «Поляріс-лайт»(код ЄДРПОУ 37156789)- 5 160 129,36 грн., ТОВ «Пальміра-КС»(код ЄДРПОУ 34455374) - 2 259 370,00 грн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем укладено 11.02.2008 року з ТзОВ ОЦ "Медичний Львів"договір №11/08-1 про купівлю товару (т.2 а.с.16.).

Згідно акта перевірки за даними «Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»в додатку 5 до Декларації з податку на додану вартість за період березень 2008 року (реєстр № 10488 від 17.04.2008) встановлено, що ТзОВ «Корпорація «Колійні ремонтні технології»суми податку на додану вартість за отриманими від ОЦ "Медичний Львів" податковими накладними включено до податкового кредиту за березень 2008 року в сумі 655 081,85 грн., а ТзОВ ОЦ «Медичний Львів»віднесено до податкового зобов'язання за березень 2008 року суму 9 175,60 грн.

Відповідно до поданого відповідачем розрахунку податкового зобов'язання та штрафних санкцій (т.6 а.с.93) вказана сума позивачем відображена у декларації №10487 від 17.04.2008 року, граничний строк оплати 30.04.2008 року.

Згідно з п.п. 15.1.1. п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N2181-III (у редакції чинній на час подання позивачем декларації), за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 102.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

З урахуванням вищенаведених норм податкового законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновок про протиправність визначення відповідачем позивачу податкового зобов'язання в сумі 645906,25 грн. та штрафних санкцій в сумі 161476,56 грн., оскільки такі нараховані з пропуском встановленого законом строку в 1095 днів. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Позивачем укладено угоди з ПП "Галич Тур" №09/08/03-2к від 03.08.2009р. (т.3 а.с.232, №09/08/03-4к від 03.08.2009р. (т.3 а.с.239) про купівлю товару згідно прайс-листів (т.3 а.с.233-238) та специфікацій (т.3 а.с. 240-244).

Згідно укладених угод позивач придбав в ПП "Галич Тур" товар у жовтні 2009 року на суму 28528378,54 грн. в т.ч. ПДВ - 4754 729,77 грн., у листопаді 2009 р. на суму 21687953,23 грн., в т.ч. ПДВ - 3614658,89 грн., у грудні 2009 року на суму 15291083,04 грн., в т.ч. ПДВ 2548513,86 грн., у січні 2010 р. на суму 22129870 грн. в т.ч. ПДВ 3688311,84.

Придбаний товар на вищевказані суми позивач отримав згідно видаткових накладних (т.3 а.с.245-248; т.4 а.с.1-159) та податкових накладних (т.4 а.с. 160-251 т.5 а.с.1-67). Надходження товару позивачем відображено на рахунку 631 (т.9 а.с. 15-84).

Розрахунки за отриманий товар позивачем проводились у безготiвковiй та вексельній формах, а також угодою припинення зобов'язання (т.9 а.с.11,12, 85-157).

ТзОВ „Корпорація КРТВ» уклало угоди з ПП "Інформаційно-консультаційний центр "ОБЛІК" за №10/01/04-1к від 04.01.2010р. (т.2 а.с.225), №10/01/04-2к від 04.01.2010р. (т.2 а.с.231) про купівлю товару згідно прайс-листів (т.2 а.с.232-236) та специфікацій (т.2 а.с. 226-230).

Згідно укладених угод позивач придбав в ПП "Інформаційно-консультаційний центр "ОБЛІК" товар у квітні 2010 року на суму 16054116,69 грн. в т.ч. ПДВ - 2675686,15 грн., у травні 2010 р. на суму 16696926,21 грн., в т.ч. ПДВ - 2782821,04 грн.

Придбаний товар на вищевказані суми позивач отримав згідно видаткових накладних (т.2 а.с.237-249; т.3 а.с.1-231) та податкових накладних (т.7 а.с. 129-250 т.8 а.с.1-125). Надходження товару позивачем відображено на рахунку 631 (т.7 а.с. 5-124).

Розрахунки за отриманий товар позивачем проводились у безготiвковiй формі, а також угодою припинення зобов'язання (т.7 а.с.1-2, т.8 а.с.126-221).

ТзОВ „Корпорація КРТВ» уклало договір з ТзОВ "Батир Менеджмент" за №01/ДТ від 19.03.2010р. (т.2 а.с. 28) про купівлю нафтопродуктів з додатками (т.2 а.с.32-44).

Згідно укладеного договору позивач придбав в ТзОВ "Батир Менеджмент" дизельне паливо у квітні 2010 року на суму 1305751,84 грн. в т.ч. ПДВ - 217625,31 грн., у травні 2010 р. на суму 882505,26 грн., в т.ч. ПДВ - 147084,21 грн., у червні 2010 р. на суму 1583398,15 грн., в т.ч. ПДВ - 263899,69 грн., у липні 2010 р. на суму 2132966,96 грн., в т.ч. ПДВ - 355494,49 грн.

Придбаний товар на вищевказані суми позивач отримав згідно видаткових накладних (т.2 а.с.45-63) та податкових накладних (т.2 а.с. 64-89). Надходження товару позивачем відображено на рахунку 631 (т.6 а.с. 175-183).

Розрахунки за отриманий товар позивачем проводились у безготiвковiй та вексельній формах, а також угодою припинення зобов'язання (т.6 а.с.184-206).

ТзОВ „Корпорація КРТВ» уклало договір з ПП "Егеста" за № 000005 від 04.01.2011р. про купівлю товару (т.5 а.с. 72) про купівлю товару згідно прайс-листів (т.5 а.с.73-75) та специфікацій.

Згідно укладеного договору позивач придбав в ПП "Егеста" товар у січні 2011 року на суму 19618800 грн. в т.ч. ПДВ - 3269800 грн., у лютому 2011 р. на суму 34999902,12 грн., в т.ч. ПДВ - 5833317,02 грн., у березні 2011 р. на суму 17101346,40 грн., в т.ч. ПДВ - 2850224,40 грн.

Придбаний товар на вищевказані суми позивач отримав згідно видаткових накладних (т.5 а.с.76-135;) та податкових накладних (т.5 а.с. 136-185). Надходження товару позивачем відображено на рахунку 631 (т.8 а.с. 222-237).

Розрахунки за отриманий товар позивачем проводились у безготiвковiй формі згідно платіжних доручень банку (т.8 а.с.238-250, т. 9 а.с.1-10).

ТзОВ „Корпорація КРТВ» уклало договір з ПП "Поляріс Лайт" за № 10/12/01-3к від 01.12.2011р. про купівлю товару (т.5 а.с. 186) згідно прайс-листів (т.5 а.с.187-192).

Згідно укладеного договору позивач придбав в ПП " Поляріс Лайт " товар у січні 2011 року на суму 25380472,98 грн. в т.ч. ПДВ - 4230078,83 грн.

Придбаний товар на вищевказану суму позивач отримав згідно видаткових накладних (т.5 а.с.193-250, т.6 а.с. 1-17) та податкових накладних (т.6 а.с. 18-73). Надходження товару позивачем відображено на рахунку 631 (т.9 а.с. 158-237).

Розрахунки за отриманий товар позивачем проводились у безготiвковiй формі згідно платіжних доручень банку (т.9 а.с.225-249, т. 10 а.с.1-76).

ТзОВ „Корпорація КРТВ» уклало договір з ТзОВ «Пальміра-КС», за № П-11/10/01 від 01.11.2010р. про купівлю товару (т.1 а.с. 78) згідно прайс-листів (т.1 а.с.79-80).

Згідно укладеного договору позивач придбав в ТзОВ «Пальміра-КС» товар у грудні 2010 року на суму 13307273,04 грн. в т.ч. ПДВ - 3205178,84 грн.

Придбаний товар на вищевказану суму позивач отримав згідно видаткових накладних (т.1 а.с.81-96,) та податкових накладних (т.1 а. с. 97-112). Надходження товару позивачем відображено на рахунку 631 (т.6 а. с. 233-240).

Розрахунки за отриманий товар позивачем проводились у безготiвковiй формі згідно платіжних доручень банку (т.6 а.с.241-250).

Судом з матеріалів справи встановлено, що придбані товари позивачем у подальшому реалізовано товариству з обмеженою відповідальністю «Будперспектива-Люкс»у відповідності до умов договору №10/02/01-6п, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (т.11 а.с.233-242), товариствам з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новояворівськ», «Енергія-Новий Розділ», «Енергія-Старичі»згідно укладених договорів, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (т.11 а.с.7-46), товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ватра», ПАТ «Концерн Хлібпром», ПП ОСОБА_3, ТзОВ «АТП Львівське», ТзОВ «Самбірська Птаховабрика», ЗТБ Україна, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (т.12 а.с. 53-103), а також використано безпосередньо у власній господарській діяльності, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами на списання (т.11 а.с.243-249, т.12 а.с.1-6, 47-52, 72-83,104-107).

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008р. №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції чинній на час здійснення господарських операцій) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п. 198.3.ст.198 Податкового Кодексу України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 цього ж Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до п.180.1. Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Податковий кредит у відповідності до п. 1.7 ст. 1 названого Закону та п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону, п.201.6 Податкового Кодексу України)).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону).

Законом України «Про податок на додану вартість»та Податковим Кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Як встановлено судом та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, між позивачем та ПП«Галич-Тур», ПП «ІКЦ «Облік», ТОВ «Батир-Менеджмент», ПП «Егеста, ПП «Поляріс-лайт», ТОВ «Пальміра-КС»укладено господарські договори, факт виконання яких підтверджується належними та допустимими доказами, відтак позивач правомірно відобразив отримані від контрагентів податкові накладні у податковому обліку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Як вже було зазначено, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт здійснення позивачем господарських операцій з купівлі-продажу товарів у контрагентів та використання їх у власній господарській діяльності підтверджений відповідними первинними документами (податкові накладні, видаткові накладні), що складені відповідно до вимог чинного законодавства та містять необхідні реквізити.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду справи, зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Суд звертає увагу відповідача, що припинення юридичних осіб, контрагентів позивача, само по собі не призвело до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації таких осіб до моменту їх виключення з державного реєстру і не позбавляє правового значення виданих за цими господарськими операціями податкових накладних.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року в справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платни ка податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з ч. 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Судом встановлено, що всі податкові накладні отримані позивачем від ПП«Галич-Тур», ПП «ІКЦ «Облік», ТОВ «Батир-Менеджмент», ПП «Егеста, ПП «Поляріс-лайт», ТОВ «Пальміра-КС», оформлені у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» та п.201.1 Податкового кодексу України. Усі податкові накладні містять необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" та Податковим кодексом України.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Слід зазначити, що відповідач не звертався до суду із позовом про визнання недійсними договорів укладених позивачем з ПП«Галич-Тур», ПП «ІКЦ «Облік», ТОВ «Батир-Менеджмент», ПП «Егеста, ПП «Поляріс-лайт», ТОВ «Пальміра-КС», та в Акті перевірки не зазначено, чи винесено обвинувальний вирок щодо будь-кого з посадових осіб та чи притягнуто будь-кого посадових осіб ПП«Галич-Тур», ПП «ІКЦ «Облік», ТОВ «Батир-Менеджмент», ПП «Егеста, ПП «Поляріс-лайт», ТОВ «Пальміра-КС» до кримінальної відповідальності за злочини передбачені ст. 205 та ст. 212 Кримінального кодексу України щодо створення та господарської діяльності вищевказаних підприємств.

Згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

В силу ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.78.1.1);

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом (п.78.1.2);

- платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби (п.78.1.3);

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (п.78.1.4);

- платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (п.78.1.5);

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.78.1.7);

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. Гривень (п.78.1.8);

Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання (п.78.1.9);

- отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (п.78.1.11);

- органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу (п.78.1.12).

Проте у матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем позивачу письмового запиту з вимогою надати протягом 10 робочих днів з дня його отримання пояснення та їх документальне підтвердження по питанню здійснення взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП«Галич-Тур»(код ЄДРПОУ 33981989), ТОВ ОЦ «Медичний Львів»(код ЄДРПОУ 35501447), ТОВ «Батир-Менеджмент»(код ЄДРПОУ 35033946), ПП «ІКЦ «Облік»(код ЄДРПОУ 31215953), ТОВ «Полі-Пром»(код ЄДРПОУ 363510181), ТОВ «Промтрейд-М»(код ЄДРПОУ 36925377) за період з 01.03.2008 по 31.12.2010 року, ПП «Егеста»(код ЄДРПОУ 37156841), ПП «Поляріс-Лайт»(код ЄДРПОУ 37156789) за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 та ТОВ «Пальміра-КС»(код ЄДРПОУ 34455374) за період з 01.12.2010 по 31.01.2011 року.

Як вбачається з акта перевірки, вимога надати документи направлялася поштовим відправленням 20.05.2011р.(т.1 а.с.16), тобто вже під час перевірки

Водночас в матеріалах справи містяться копія акта про результати планової виїзної перевірки позивача за період з 01.07.2009 по 30.06.2010р. (т.2 а.с.90-133), копія акта про результати планової виїзної перевірки позивача за період з 01.07.2008 по 30.06.2009р. (т.2 а.с.184-222), тобто період до 30.06.2010р. вже був предметом перевірки.

Відтак підставою для проведення позапланової виїзної перевірки за вже перевірений період могло бути те, що органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.78.1.12 ст.78 ПК України).

За таких обставин, рішення про проведення документальної позапланової перевірки приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу

Проте у матеріалах справи відсутні докази проведення службового розслідування чи порушеної кримінальної справи стосовно посадових осіб відповідача, які проводили попередню перевірку.

З урахуванням вищевикладених норм законодавства та фактичних обставин справи, суд також дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для проведення позапланової виїзної перевірки позивача за період з 03.08.2008 р. по 30.06.2010р.

За таких обставин висновок відповідача про порушення позивачем п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 та п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п.14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.198.1. п.198.2., п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ,п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України є безпідставним.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 3,40 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові №0001092301/11425 від 08.06.2011р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація колійні ремонтні технології» (Львівська область Пустомитівський район с. Зубра , вул. Богдана Хмельницького 144, ЄДРПОУ 33133794) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 29.07.2011 року о 16:30 год.

Суддя Коморний О.І.