Рішення

від 16.01.2012 по справі 5016/4011/2011(16/246)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2012 р. Справа № 5016/4011/2011(16/246)

м. Миколаїв

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-О.Р.»(54034, м. Миколаїв, вул. П івденна, 39-А/1), код ЄДРПОУ 31319043

до відповідача: публічн ого акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, пр. М осковський, 60), код ЄДРПОУ 09807750 в о собі Миколаївського відділе ння № 492 ПАТ «УкрСиббанк»(54055, м. М иколаїв, пр. Леніна, 107/2), код ЄДРП ОУ 09807750

про: визнання недійсни м кредитного договору

суддя Фролов В.Д.

за участю представників с торін

від позивача: ОСОБА_1 до в. б/н від 25.11.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 2420 від 29.12.2011 р.

в засіданні приймає участ ь:

Була оголошена перерва до 16.01.2012 р.

Товариство з обмеженою від повідальністю «Плюс-О.Р.»зве рнулось до господарського су ду із позовом до публічного а кціонерного товариства «Укр Сиббанк» в особі Миколаївськ ого відділення № 492 ПАТ «УкрСи ббанк»про визнання недійсни м Кредитного договору № 11197887000 від 13.08.2007 р.

Представник відповідача п озовні вимоги не визнає, вваж ає їх незаконними та необґру нтованими.

Вивчивши матеріали справи , господарський суд встанови в:

За умовами Кредитного дого вору № 11197887000 від 13.08.2007 року АКІБ «У крСиббанк»(кредитор), правон аступником якого по всіх пра вах та зобов'язаннях виступа є Публічне акціонерне товари ство «УкрСиббанк»надав Това риству з обмеженою відповіда льністю «Плюс-О.Р.»(позичальн ик) кредит у формі поновлюван ої кредитної лінії в іноземн ій валюті в сумі ліміту креди тної лінії, що дорівнює 221703 (дві сті двадцять одна тисяча сім сот три швейцарських франків 00 сантимів), у порядку та на умо вах, визначених кредитним до говором. Вказана сума кредит у дорівнює еквіваленту 936774,77 (де в'ятсот тридцять шість тисяч сімсот сімдесят чотири грив ні 77 копійок) за курсом НБ У на день укладення кредитно го договору, що складав 4,22 грн. до 1 швейцарського франку. Стр ок дії кредитного договору з 13.08.2007 р. по 10.08.2018 р.

Позовні вимоги вмотивова ні тим, що кредитний договір с уперечить нормам ст. 99 Констит уції України, ст.ст. 192,524 Ци вільного кодексу України, пп . «г»п. 4 ст. 5 п. 4 ст. Декрету Кабін ету Міністрів України «Про с истему валютного регулюванн я і валютного контролю», а том у кредитний договір підлягає визнанню недійсним.

Розглянувши наданні доказ и, суд приходить до висновку, щ о у задоволенні позовних вим ог слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК Укра їни використання іноземної в алюти, а також платіжних доку ментів в іноземній валюті пр и здійсненні розрахунків на території України за зобов'я заннями допускається у випад ках, порядку та на умовах, вста новлених законом. Виконання зобов'язань, виражених в іноз емній І валюті, здійснюється відповідно до закону.

Законодавчими актами, що вс тановлюють право банку здійс нювати операції в іноземній валюті, зокрема, є: ЗУ «Про бан ки і банківську діяльність», Декрет КМУ «Про систему валю тного регулювання і валютног о контролю», ЗУ «Про І Націона льний банк України», постано ви НБУ. Зазначені нормативні акти визначають, що банк має п раво здійснювати свою діяльн ість на підставі виданої НБУ ліцензії.

28 жовтня 1991 р. Національним Ба нком України видано АКІБ «Ук рсиббанк»банківську ліценз ію № 75 на право здійснювати ба нківські операції, в тому чис лі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на вла сних умовах та на власний риз ик, та письмовий дозвіл здійс нювати операції з валютними цінностями.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 ГК Укра їни ліцензія - це документ дер жавного зразка, який засвідч ує право суб'єкта господарюв ання на провадження зазначен ого в ньому І виду господарсь кої діяльності за умови вико нання ліцензійних умов.

Відносини, пов'язані з ліцен зуванням певних видів господ арської діяльності, регулюют ься законом. Законом України «Про банки і банківську діял ьність»визначено, що Банк ма є право здійснювати банківсь ку діяльність тільки після о тримання банківської ліцен зії, банківська ліцензія над ається Національним банком України (ст. 19).

Відповідно до ст. 47 ЗУ «Про ба нки і банківську діяльність» на підставі банківської ліце нзії банки мають право здійс нювати операції з розміщення залучених коштів від свого і мені, на власних умовах та на в ласний ризик.

Частиною 1 ст. 49 цього Закону розміщення залучених коштів від свого імені визнається к редитною операцією.

Таким чином, Банк має прав о здійснювати операції з іно земною валютою, у тому числі о перації з надання в кредитів в іноземній валюті на підста ві отриманої від Національно го банку банківської ліцензі ї та дозволу на здійснення ва лютних операцій, а тому вираж ення в іноземній валюті грош ового зобов'язання за Кредит ним договором відповідає вим огам законодавства.

Висновок Позивача про обов 'язковість отримання Банком та позичальником індивід уальних ліцензій Націона льного банку України для зді йснення валютних операцій:

а) надання і одержання резидентами кредитів в іноз емній валюті, якщо термін

і суми таких кредитів переви щують встановлені законодав ством межі;

б) використання інозе мної валюти на території Укр аїни як засобу платежу або

як застави, є безпідставни м та спростовується наступни м.

Відповідно до ст.5 Декрету К МУ «Про систему валютного ре гулювання і валютного контро лю»Національний банк Україн и видає індивідуальні та ген еральні ліцензії на здійснен ня валютних операцій, які під падають під режим ліцензуван ня згідно з цим Декретом.

Генеральні ліцензії видаю ться комерційним банкам та і ншим фінансовим установам Ук раїни, національному операто ру поштового зв'язку на здійс нення валютних операцій, що н е потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії р ежиму валютного регулювання .

Індивідуальні ліцензії ви даються резидентам і нерезид ентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення т акої операції. Тобто виходяч и з положень ст.5 Декрету, можн а зробити висновок, що генера льні ліцензії видаються Наці ональним банком лише певному колу суб'єктів: банкам, фінуст ановам та оператору поштовог о зв'язку на здійснення ними в алютних операцій на постійні й основі.

Натомість індивідуальні л іцензії можуть видаватися вс ім суб'єктам (резиденти і нере зиденти) на здійснення лише р азової валютної операції, пр и цьому у Декреті визначено в ичерпний перелік таких опера цій.

Національним банком 17 липня 2001р. було затверджено Положен ня про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письм ових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (постанова Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 275), відповідно до п . 5.3. якого письмовий дозвіл на з дійснення операцій з валютни ми цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валю тних операцій згідно з Декре том Кабінету Міністрів Украї ни "Про систему валютного рег улювання і валютного контрол ю" від 19.02.93 за № 15-93.

Відповідно до п. 2.3 зазначено го Положення за умови отрима ння письмового дозволу Націо нального банку банки мають п раво здійснювати операції з валютними цінностями по залу ченню та розміщенню іноземно ї валюти на валютному ринку У країни.

Оскільки Банк отримав банк івську ліцензію та дозвіл На ціонального банку на здійсне ння операцій з валютними цін ностями, він має право на пост ійній основі здійснювати опе рації щодо розміщення інозем ної валюти.

Відповідно до п.«в»ч. 4, ст. 5 Де крету індивідуальні ліцензі ї видаються на операції з над ання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті , якщо терміни і суми таких кре дитів перевищують встановле ні законодавством межі.

Оскільки чинним законодав ством не встановлені будь-як і обмеження чи вимоги щодо су м та термінів кредитів в іноз емній валюті, які надаються а бо залучаються резидентами У країни, Банк не має зобов'я зань щодо отримання індивіду альних ліцензій Національно го банку для надання кредиті в в іноземній валюті резиден там.

Зазначений висновок також підтверджений самим Націона льним банком України, який у с воєму листі від 29.05.2001р. №28-313/2178 з по силанням на норми Декрету КМ У «Про систему валютного рег улювання і валютного контрол ю»визначив, що здійснення ре зидентами операцій по отрима нню та наданню кредитів в іно земній валюті не потребує ін дивідуальної ліцензії Націо нального банку України.

Позиція щодо правомірност і надання кредитів в іноземн ій валюті на підставі саме ге неральної ліцензії також під тверджена іншими нормативни ми актами Національного банк у, який відповідно до ст.44 ЗУ «П ро Національний банк України »діє як уповноважена державн а установа при застосуванні законодавства України про ва лютне регулювання і валютний контроль.

Таким чином, банк має право на постійній основі здійсню вати діяльність з надання кр едитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Наці онального банку банківської ліцензії та генеральної ліц ензії на здійснення валютних операцій без отримання інди відуальної ліцензії.

Що стосується твердженн я Позивача про не попереджен ня його про валютні ризики під час виконання зобо в'язання за Договором не відп овідають дійсності, оскільки , у Позивача був достатній час для обміркування умов креди ту. І валютні ризики були йому роз'ясненні, після чого валют у кредиту Позивач обрав само стійно та свідомо.

Також, необхідно зазначити , що діючим законодавством не передбачений стабільний кур с швейцарського франка до на ціональної валюти-гривні.

У відповідності до Положен ня про встановлення офіційно го курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських м еталів, затвердженого Постан овою Правління НБУ № 496 від 12 ли стопада 2003 року, ст.ст. 7, 15, 36 Закон у України «Про Національний Банк України», Національний банк України встановлює офіц ійний курс гривні по відноше нню до швейцарського франку.

У відповідності до п. 3 вищез азначеного Положення офіцій ний курс гривні по відношенн ю до долара США розраховуєть ся на рівні курсу, установлен ого на міжбанківському валют ному ринку України за резуль татами функціонування Систе ми підтвердження угод на між банківському валютному ринк у України Національного Банк у України, що склався за попер едній робочий день, а до швейц арського франку - на підставі інформації про курс гривні д о долара СІЛА, установлений з гідно вищезазначеного, та пр о щоденний фіксинг курсів ва лют до євро Європейського це нтрального банку.

Згідно з ч.І ст. 8 Декрету КМУ «Про систему валютного регул ювання та валютного контролю »валютні курси встановлюють ся Національним банком Украї ни за погодженням з Кабінето м Міністрів України. Поряд з ц им, Положення про встановлен ня офіційного курсу гривні д о іноземних валют та курсу ба нківських металів, затвердже ного постановою Правління На ціонального Банку України № 496 від 12.11.2003 року, визнається, що о фіційний курс гривні до іноз емних валют, зокрема до швейц арського франка установлюєт ься щоденно. Для розрахунку к урсу гривні до іноземних вал ют використовується інформа ція про котирування іноземни х валют станом на останню дат у. З наведеного можливо зроби ти висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних ва лют законодавчо не закріплен а.

Таким чином, при укладенні ц ього договору в іноземній ва люті (швейцарських франках) т а беручи на себе певні обов'яз ки щодо погашення цього кред иту саме в швейцарських фран ках, позивач повинен був усві домлювати, що курс національ ної валюти України до швейца рського франка не є незмінни м, та те, що зміна цього курсу м ожливо настане.

Щодо посилання Позивача, що Договір укладено внаслідок обману з боку Банку, то Позива чем не наведено жодних довод ів та не надано суду доказів н а підтвердження цих тверджен ь. Крім того, не наведено обста вин щодо яких помилявся пози вач та щодо яких його було вве дено в оману.

Відповідно до Постанови Пл енуму Верховного Суду Україн и № 9 від 06.11.2009р. та листа Верховно го Суду України від 24.11.2008р. стор она (Позивач) на підтвердженн я своїх вимог про визнання пр авочину недійсним повинна до вести, що така помилка/омана н асправді мала місце, тобто надати докази, які б свідчили про введення його в оману щод о істотних обставин правочин у і існування цих обставин на момент вчинення правочину. Не має правового значення п омилка щодо розрахунку одерж ання користі від вчинення пр авочину. Помилка внаслідок в ласного недбальства, незнанн я закону чи неправильного йо го тлумачення однією із стор ін не є підставою для визнанн я правочину недійсним.

Наявність умислу в діях Ба нку, істотність значення обс тавин, щодо яких особу введен о в оману, і сам факт обману по винна довести особа, яка діял а під впливом обмани/помилки . У відповідності до ст. 60 ЦПК Ук раїни кожна сторона зобов'яз ана довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог. Жодних док азів укладення Кредитного до говору під впливом омани Поз ичальником (Позивачем) не над ано.

Статтею 204 Цивільного кодек су України закріплена презум пція правомірності правочин у, за якою його недійсність пр ямо не встановлена законом а бо він не визнаний судом неді йсним.

Згідно зі статті 215 Цивільно го кодексу України підставою недійсності правочину є нед одержання в момент вчинення правочину стороною (сторонам и) вимог, які встановлені част инами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 345 Господа рського кодексу України, «кр едитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених кош тів юридичних осіб (позичаль ників) та громадян. Кредитним и визнаються банківські опер ації, визначені як такі закон ом про банки і банківську дія льність.». Статтею 47 Закону Ук раїни «Про банки та банківсь ку діяльність»банкам надано право здійснювати такі банк івські операції: приймання в кладів (депозитів) від юридич них і фізичних осіб; відкритт я та ведення поточних рахунк ів клієнтів і банків -

коре спондентів, у тому числі пере каз грошових коштів з цих рах унків за

допомогою платіж них інструментів та зарахува ння коштів на них; розміщення залучених коштів від свого і мені, на власних умовах та на в ласний ризик.

Кредитні відносини здійсн юються на підставі кредитног о договору, у якому передбача ються мета, сума і строк креди ту, умови і порядок його видач і та погашення, види забезпеч ення зобов'язань позичальник а, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, пр ава і відповідальність сторі н щодо видачі та погашення кр едиту (ч.2 ст. 345 Господарського кодексу України).

Статтею 349 Господарського к одексу України передбачено, що «банки здійснюють кредитн і операції в межах кредитних ресурсів, які вони утворюють у процесі своєї діяльності. В они можуть позичати один в од ного на договірних засадах р есурси, залучати та розміщув ати кошти у формі депозитів, в кладів і здійснювати взаємні операції, передбачені їх ста тутами.».

Як вбачається з матеріа лів справи, в січні 2009 року Това риством з обмеженою відповід альністю «Плюс-О.Р.» до АТ «Укр Сиббанк»було подано позовну заяву про зміну п.1.2.2. кредитно го договору від 13.08.2007 року № 11197887000, у зв'язку з істотною зміною об ставин, якими сторони керува лись при укладенні договору. Істотною зміною обставин, як ими позивач керувався при ук ладенні договору, позивач за значає різке підвищення курс у франку по відношенню до гри вні, що сталося внаслідок нек ерованих та не прогнозованих процесів в економіці держав и і зокрема в кредитно-банків ській системі України. Також в своїй позовній заяві проси ли внести зміни в Графік пога шення кредиту до Кредитного договору № 11197887000 від 13.08.2007р. та вик лючити пункти 10.2.1., 10.2.2., 10.3. з тексту кредитного договору.

Рішенням від 18.05.2009 р. Господар ського суду Харківської обла сті, залишеним без змін поста новою Харківського апеляцій ного господарського суду від 09.10.2009 р., залишеною без змін пост ановою від 20.01.2011 р., в задоволенн і позову відмовлено.

Постановою Вищого господа рського суду України від 20.01.2010р . постанову Харківського апе ляційного господарського су ду від 09.10.2009 р. залишено без змін .

ТОВ «Плюс-О.Р.»було подано к асаційну скаргу до Верховног о суду України, проте, ухвалою ВСУ від 18 березня 2010 року відмо влено ТОВ «Плюс-О.Р.»у порушен ні провадження з перегляду п останови Вищого господарськ ого суду України від 20 січня 2010 року по справі № 60/29-09.

В жовтні 2011 року АТ «УкрСибба нк»було подано позовну заяву до ТОВ «Плюс-О.Р.»про стягненн я заборгованості за кредитни м договором № 11197887000 від 13.08.2007р., у зв 'язку з невиконанням зобов'яз ань за вищезазначеним кредит ним договором.

25.11.2011 р. ТОВ «Плюс-О.Р.»до АТ «Ук рСиббанк»було подано позовн у заяву про визнання недійсн им кредитного договору № 11197887000 від 13.08.2007р. Підставами визнання недійсним кредитного догово ру Позивач обґрунтовує відсу тність у Банку індивідуально ї ліцензії та введення позич альника в оману стосовно іст отних умов кредитного догово ру щодо ціни кредитного дого вору та збільшення сукупної вартості кредиту за рахунок валютних коливань.

ТОВ «Плюс-О.Р.»при подані до Господарського суду Харківс ької області позовної заяви до Банку про внесення змін до умов Кредитного договору № 111 97887000 від 13.08.2007р. ставилося питання щодо наявності у Банку ліцен зії на видачу кредиту та валю тні ризики. Відповідно, як вже зазначалося вище, Господарс ьким судом Харківської облас ті від 18.05.2009р. відмовлено ТОВ «П люс-О.Р.» в позові повністю. Пр и поданні Позивачем скарг до вищих інстанцій, рішення Гос подарського суду Харківсько ї області від 18.05.2009р. залишено б ез змін.

Відповідно до ст. 35 Господар ського процесуального кодек су України обставини, визнан і господарським судом загаль новідомими, не потребують до казування.

Таким чином, позовні вимог и Позивача до Публічного акц іонерного товариства «УкрСи ббанк»в особі Миколаївськог о відділення № 492 ПАТ «УкрСибб анк»про визнання недійсним к редитного договору № 11197887000 від 13.08.2007 р., укладеного між Позивач ем та Відповідачем, є безпідс тавними.

За таких обставин, у задово ленні позовних вимог слід ві дмовити.

Зважаючи на наведене, кер уючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні поз овних вимог відмовити.

Суддя В.Д.Фролов

Повний текст рішення виготовлено 20.01.2012 р.