Постанова

від 03.10.2011 по справі 2а/0470/1780/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

03.10.2011   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 р.  

Справа № 2а/0470/1780/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Потолової Г.В.

при секретарі –Тимцунік Ю.В.

за участю: представника позивача –Портянко Г.А.

      представника відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Механомонтаж»до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Механомонтаж»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровську щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року позивача; скасування рішення останньої, викладеного у формі листа від 27.08.2010р. за №22282/10/282 «Про надання податкової звітності»; а також про зобов'язання  відповідача визнати декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, як податкову звітність та зобов'язання видалити в електронних базах податкового органу статус «Не визнано, як податкова декларація»зазначену декларацію, з урахуванням уточнень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги. В обґрунтування позову стверджує, що дії відповідача неправомірні, вчинені без достатніх підстав. Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце проведення сповіщений належно, заперечень проти позовних вимог не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне  позовні вимоги задовольнити частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Механомонтаж» (код ЄДРПОУ 36441976), зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 14.04.2009р.

Позивач перебуває на податковому обліку, в органах податкової служби.

Отже, позивач належним чином зареєстрований, як фізична особа-підприємець, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.

Так, платником податків ТОВ «Комерційна фірма «Механомонтаж»до ДПІ Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року  від 06.07.2010р. №б/н, в якій самостійно визначена сума податкового зобов'язання у розмірі  1505грн.00коп. (відмітка про одержання, штам ДПІ дата, вхідний № –відсутні).

27.08.2010р. листом №22282/10/282 фахівцями податкового органу ТОВ КФ «Механомонтаж» повідомлено, що згідно з п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»надіслані позивачем, засобами пошти, податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року та з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року не визнані як податкова звітність в зв'язку з порушенням ТОВ «КФ «Механомонтаж»вимог п.3.3 п.3 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України від 09.07.1997р. за №250/2054 з урахуванням змін, внесених наказом  ДПА України від 12.05.2010р. №313 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість»та Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, а саме в деклараціях присутні виправлення.

Не погоджуючись з рішенням податкового органу позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на той факт, що законодавцем визначено вичерпний перелік випадків, при наявності яких податкова звітність може бути невизнана податковим органом, а саме: «не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідальними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків».

Так, позивач зазначає, що в поданій відповідачу декларації з податку на додану вартість від 06.07.2010р. №б/н було зазначено всі обов'язкові  реквізити, її підписано відповідною посадовою особою та скріплено печаткою платника податків ТОВ КФ «Механомонтаж».

Також, позивач стверджує, що у відповідності з п.1.3 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість в поданій відповідачу декларації заповнені вступна частина, службові поля, перші три розділі та додатки. А також зазначає, що при заповнені кожного розділу декларації  дотримано порядок заповнення, наведений у розділі 5 цього Порядку, а згідно п. 3.3 зазначеного Порядку у декларації з ПДВ за червень 2010 року графи заповнені таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифри) протягом установленого строку зберігання звітності. В декларації відсутні виправлення і помарки; у рядках, де відсутні дані для заповнення, проставлені прочерки.

Отже, позивач звертає увагу на те, що мотивація в листі відповідача від 27.08.2010р. №22282/10/282 є безпідставною та такою, що не випливає з норм права, та як наслідок, відсутні підстави для невизнання податкової звітності позивача з податку на додану вартість за червень 2010 року.

Таким чином, на думку позивача слід визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровськ щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року позивача, скасувати рішення відповідача викладене у формі листа від 27.08.2010р. за №22282/10/282 «Про надання податкової звітності», а також  зобов'язати  відповідача визнати декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, як податкову звітність, зобов'язати відповідача видалити в електронних базах статус «Не визнано, як податкова декларація»зазначену декларацію.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення правовідносин.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.   

Відповідно до ст.9 Закону України  «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно п.п.17.1.7 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим кодексом, рішення, дії  (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до абзацу «а»пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинний на час виникнення правовідносин, передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Також, відповідно до абзацу «б»пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно п.1.2 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 (із змінами та доповненнями) декларація  подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість».

У відповідності до п.п.4.1.2 п.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та п.п.4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ»зазначено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Пунктом 1.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено, що декларація складається із вступної частини, службових полів чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.

Відповідно до п.3.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

Таким чином, оформлення податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року з боку позивача є правомірним.

Щодо заявлених позовних вимог про скасування рішення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська викладеного у формі листа від 27.08.2010р. за №22282/10/282 «Про надання податкової звітності»слід відмовити, оскільки лист не є рішенням суб'єкту владних повноважень, а носить інформаційний характер, не є обов'язковим для виконання, тому не може бути оскаржений у судовому порядку.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання ДПІ у Амур-нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська видалити в електронних базах статус «Не визнано, як податкова декларація»декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року ТОВ «Комерційна фірма «Механомонтаж»має бути відмовлено, оскільки суд не може своїм рішенням підмінювати рішення (компетенцію) державного органу (суб'єкта владних повноважень), який наділений, згідно діючого законодавства України, відповідними правами та обов'язками.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача не відповідають нормам податкового законодавства, що є підставою для задоволення позову частково.

Крім того, відповідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

З матеріалів справи та наданих представником позивача у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб‘єкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача не на підставі та не у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.   

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, стаття 19 Конституції України зобов‘язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу –Товариству з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Механомонтаж»судові витрати у розмірі 1грн.70коп., сплачені квитанцією №6719/245/6192451 від 02.02.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Механомонтаж»до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії –задовольнити частково.  

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Механомонтаж»

Зобов'язати державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська визнати декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Механомонтаж», як податкову звітність.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Механомонтаж»(49098, м.Дніпропетровськ, вул.Прогресивна, 2/20) 1грн. 70коп. (одна  грн. 70коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 19.07.2011 р.

Суддя                                                                                               Г.В. Потолова