Постанова

від 03.01.2012 по справі 2а/0570/19536/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 03 січня 2012 р.                                                             справа № 2а/0570/19536/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  11.15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Михайлик А.С.

при секретарі          Мороз Н.О.

розглянув відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                                                                

за позовом                                         Амвросіївської районної державної адміністрації в Донецькій області

до                                                            Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області

про                                                             визнання протиправними та скасування вимоги

за участю:          

від позивача:                               ОСОБА_1 ( за довіреністю)

ОСОБА_2 ( за довіреністю)

ОСОБА_3 ( за довіреністю)

від відповідача:                                 ОСОБА_4 ( за довіреністю)

Позивач, Амвросіївська районна державна адміністрація в Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області із позовом про скасування пунктів 4.3, 4.4.,4.7 вимоги № 05-08-08-15/11672 від 13 жовтня 2011 року. Зазначеними пунктами  вимоги позивача зобов'язано: 1)  внести зміни до структури Амвросіївської районної державної адміністрації та штатного розпису відповідно до чинного законодавства; 2) забезпечити відшкодування зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати на загальну суму 19 773,59 грн. в порядку статей 130-136 Кодексу законів про працю України з осіб, відповідальних за незаконну виплату грошових коштів; 3) забезпечити відшкодування зайво сплачених коштів в сумі 10 674,04 грн. внаслідок сплати послуг теплопостачання в обсягах вищих від їх фактичної вартості внаслідок завищення опалювальної площі приміщень, що орендуються шляхом повернення коштів орендодавцями  приміщення на відповідну суму або стягнути з осіб, винних у покритті видатків сторонніх юридичних осіб шкоду в порядку та розмірі, встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

Як зазначив позивач, зазначені пункти вимоги прийняті на усунення виявлених співробітниками контрольно-ревізійного управління в ході проведеної ревізії порушень. Посилаючись на невідповідність висновків акту ревізії про допущення порушень, позивач наполягав на наявності підстав для скасування пунктів вимоги, прийнятих на їх усунення. Так, посилаючись на те, що приписи Постанови Кабінету Міністрів України № 179 від 12 березня 2009 року «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» носять рекомендаційний, а не обов'язковий характер, позивач наполягав на недопущенні ним порушення у вигляді недотримання встановленої цією постановою чисельної кількості працівників в структурних підрозділах Амвросіївської районної державної адміністрації. Відсутність зазначеного порушення свідчить про неправомірність пунктів 4.3, 4.4. прийнятої відповідачем вимоги № 05-08-08-15/11672 від 13 жовтня 2011 року.

Що стосується пункту 4.7. вимоги № 05-08-08-15/11672 від 13 жовтня 2011 року, прийнятого на усунення порушення у вигляді сплати послуг з теплопостачання у більшому обсязі, ніж їх фактична вартість через невірне визначення розміру опалювальної площі, позивач зазначив, що він є орендодавцем частини приміщення, послуги з теплопостачання сплачувалися ним виходячи із розміру опалювальної площі, яка визначалася Амвросіївською районною радою.  Отже, посилаючись на те, що самостійно позивачем не визначався розмір опалювальної площі приміщення для сплати послуг з теплопостачання, позивач наполягав на необґрунтованості твердження відповідача щодо допущення порушення, що призвело до зайвої сплати послуг з теплопостачання в сумі 10 674,04 грн.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення аналогічні викладеним в позові, просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував. В наданих до суду запереченнях, у якості підстав незгоди із позовом відповідач зазначив, що в ході проведеної ревізії працівниками контрольно-ревізійного управління були виявлені порушення, що призвели до зайвої втрати бюджетних коштів. Так, внаслідок утворення позивачем структурних підрозділів  - відділів із чисельність працівників меншою, ніж встановлено пунктом  4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» призвело до виплати працівникам відповідних відділів заробітної плати за завищеними посадовими окладами, що призвело до виплати зайвої заробітної плати в сумі 19 773,59 грн. Внаслідок сплати послуг з теплопостачання виходячи із завищеного розміру опалювальної площі, позивачем зайво сплачені кошти в рахунок сплати послуг з теплопостачання в сумі 10 674,04 грн. Зазначені порушення, що виявлені в ході проведеної ревізії не були усунені позивачем, через що в Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області було прийнято вимогу спрямовану на їх усунення. На час судового розгляду, як зазначили представники відповідача, вимога в частині  відшкодування зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати на загальну суму 19 773,59 грн. виконана позивачем.

В судовому засіданні представники відповідача надали пояснення аналогічні викладеним в запереченнях, просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Амвросіївська районна державна адміністрація є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах державного казначейства України. Позивач утримується за рахунок коштів державного бюджету.

В період з 8 серпня 2011 року по 2 вересня 2011 року відповідно до пункту 2.1 плану роботи Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області на 3-й квартал 2011 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 04 серпня 2011 року   № 2131, 2132, працівниками контрольно-ревізійної служби проведено ревізію діяльності Амвросіївської районної державної адміністрації за період з 1 липня 2009  року по 31 липня 2011  року, за наслідками проведення якої складений акт № 08-13/032 від 9 вересня 2011 року (т. 1 арк. справи 39-71).

13 жовтня 2011 року Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області  прийнято вимогу № 05-08-08-15/11672 (т. 1 арк. справи 23-28), якою позивача зобов'язано вчинити дії, направлені на усунення порушень, відображених в акті ревізії №08-13/032 від 9 вересня 2011 року. Зокрема, зазначеною вимогою позивача зобов'язано: внести зміни до структури Амвросіївської районної державної адміністрації та штатного розпису відповідно до чинного законодавства (пункт 4.3 вимоги ); забезпечити відшкодування зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати на загальну суму 19 773,59 грн. в порядку статей 130-136 Кодексу законів про працю України з осіб, відповідальних за незаконну виплату грошових коштів (пункт 4.4 вимоги); забезпечити відшкодування зайво сплачених коштів в сумі 10 674,04 грн. внаслідок сплати послуг теплопостачання в обсягах, вищих від їх фактичної вартості внаслідок завищення опалювальної площі приміщень, що орендуються шляхом повернення коштів  орендодавцями  приміщення на відповідну суму або стягнути з осіб, винних у покритті  видатків сторонніх юридичних осіб шкоду в порядку та розмірі, встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 4.7 вимоги). Про вжиті заходи з виконання пунктів вимоги відповідача зобов'язано надати письмову інформацію до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в строк до 31 жовтня   2011 року.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (далі - Закон). Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому (стаття 2 закону).

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення інспектування, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року. Згідно пункту 35 цього Порядку виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Згідно статті 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу» вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Прийняття вимоги органом контрольно-ревізійної служби є засобом реалізації наданих  суб'єкту владних повноважень функцій, що застосовується у разі виявлення порушення вимог чинного законодавства об'єктом контролю.

Порушення, виявлені контрольно-ревізійним управлінням, на усунення яких у пунктах 4.3., 4.4 вимоги позивача зобов'язано внести зміни до структури Амвросіївської районної державної адміністрації та штатного розпису відповідно до чинного законодавства та забезпечити відшкодування зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати на загальну суму 19 7732,59 грн. в порядку статей 130-136 Кодексу законів про працю України з осіб, відповідальних за незаконну виплату грошових коштів відображені на стор. 9-10 акту ревізії. Так, в акті зазначено, що вибірковою  ревізією дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів  України № 179 від 12 березня 2005 року «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» щодо обґрунтованості визначення посадових окладів встановлено створення в структурі  адміністрації архівного відділу та відділу з питань надзвичайних ситуацій чисельністю працівників у кількості 1 штатної одиниці  - посади начальника відділу, відділу у справах молоді і спорту та відділу охорони здоров'я чисельністю працівників у кількості 2 одиниці.  Посилаючись на пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 179 від 12 березня 2004 року «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» яким встановлено, що у складі апарату районних державних адміністрацій, їх самостійних управлінь, відділів та інших структурних підрозділів  можуть утворюватися  відділи з чисельністю  працівників не менше  як 3 одиниці, та сектор з чисельністю працівників не менше як 2 одиниці, відповідачем в акті визначено неможливість введення в структуру райдержадміністрації посад начальників архівного відділу, відділів з питань надзвичайних ситуацій, у справах молоді та спорту та охорони здоров'я без врахування встановленої чисельності штатних одиниць. Створення у складі райдержадміністрації відділів з чисельністю менш ніж три одиниці призвело до встановлення завищеного окладу та проведення зайвих витрат на оплату праці  в загальній сумі 19 773,59 грн. (за липень – грудень 2009 року – 5 019,64 грн., за 2010 рік – 9 549, 86 грн., за січень – липень 2011 року – 5204,09 грн.) та до зайвої сплати внесків до державних цільових  фондів по незаконно виплачених сумах з оплати праці за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» в загальній сумі 7 182 ,35 грн. (за липень – грудень 2009 року – 1817,11 грн., за 2010 рік – 3476,15 грн., за січень – липень 2011 року – 1889,09 грн.).

Відповідно до статті 118 Конституції України місцеві державні адміністрації здійснюють виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій встановлені Законом України «Про місцеві державні адміністрації».

Статтею 5 зазначеного закону визначено, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Згідно частини 2 цієї статті структура місцевих державних адміністрацій визначається головою місцевої державної адміністрації у межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій.

Рекомендаційні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, а також типові положення про них затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 328 від 11 травня 2005 року, прийнятою на виконання Указу Президента  України N 593 від 3 квітня 2005 року "Про вдосконалення структури місцевих державних адміністрацій». Додаток № 3 до цієї постанови  визначає  примірний перелік управлінь, відділів та інших структурних підрозділів райдержадміністрації, який передбачає створенні головою місцевої державної адміністрації відділ у справах сім'ї, молоді та спорту; відділ з питань надзвичайних ситуацій, архівного відділу, відділу охорони здоров'я.

Частиною 2 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 179 від 12 березня 2005 року «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» визначено, що у складі апарату районних державних адміністрацій, їх самостійних управлінь, відділів та інших структурних підрозділів, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади в районах та містах обласного значення можуть утворюватися (якщо інше не передбачено актами, що мають вищу юридичну силу) відділи з чисельністю працівників не менш як 3 одиниці та сектори з чисельністю працівників не менш як 2 одиниці. Частиною 4 цього підпункту визначено, що у разі недоцільності утворення у складі апарату місцевих державних адміністрацій, їх управлінь, відділів та інших структурних підрозділів, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади підрозділів, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту, для виконання окремих функцій вводяться посади відповідних спеціалістів.

Отже, зазначеною постановою встановлено можливість самостійного визначення відповідною державною адміністрацією необхідності створення відповідного відділу або введення  посади спеціалісту.

Доводи позивача про рекомендаційний характер приписів  Постанови Кабінету Міністрів України № 179 від 12 березня2005 року не приймаються судом до уваги з огляду на таке.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою (ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Статтею 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Пунктом 9 статті 116 Конституції України до повноважень Кабінету  Міністрів України віднесено спрямування та координація  роботи  міністерств, інших органів виконавчої влади; Статтею 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Постанова  Кабінету Міністрів України № 179 від 12 березня 2005 року зареєстровано в Міністерстві юстиції України, є обов'язковою до виконання місцевими державними адміністрації як установам, що підпорядковані вищому органу виконавчої влади – Кабінету  Міністрів України, підстав для незастосування зазначеної постанови при визначенні структури місцевої адміністрації в позивача відсутні.

Виходячи з приписів постанови № 179 від 12 березня 2005 року, в місцевих державних адміністрацій  є право визначення власної структури шляхом визначення або до цієї структури будуть входити відділи, або введено посади відповідних спеціалістів, втім, у разі прийняття місцевою адміністрацією рішення про створення відділу, чисельна кількість працівників зазначеного відділу не може суперечити пункту 4  Постанови № 179 від 12 березня 2005 року.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів  (т. 1 арк.  справи 117-168) в структурі Амвросіївської районної державної адміністрації в перевіряємий контрольно-ревізійним управлінням період (липень 2009 року - липень 2011 року) діяли: відділ з питань надзвичайних ситуацій з чисельністю працівників згідно штатного розпису 1 одиниця, архівний відділ з чисельністю працівників  у кількості 1 штатної одиниці, відділ охорони здоров'я та відділ у справах молоді та спорту з чисельністю працівників у кількості 2 штатних одиниць, що не відповідає приписам пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 179 від 12 березня 2005 року. Наведене свідчить про наявність підстав для перегляду діючої структури Амвросіївської районної державної адміністрації та приведення її  у відповідність із вимогами  чинного законодавства.

З огляду на таке, правові підстави для скасування пункту 4.3. вимоги відповідача, яким позивача зобов'язано внести зміни до структури Амвросіївської районної державної  адміністрації та штатного розпису відповідно чинного законодавства, відсутні.

Як вбачається з наданих відповідачем розрахунків зайво виплаченої заробітної плати в сумі 19 773 ,59 грн. (т. 1 арк. справи 108-113), зазначена сума була визначена шляхом встановлення різниці між окладом головного спеціалісту або завідуючого сектору місцевої державної адміністрації та окладом начальника відповідного відділу районної державної адміністрації. Зазначені розрахунки засновані на тому, що якщо чисельність створеного позивачем відділу не відповідає чисельності, встановленій постановою Кабінету Міністрів України № 179 від 12 березня 2005 року, то заробітна плата працівникам зазначених відділів має нараховуватися та виплачуватися виходячи із посадового окладу працівників структурної одиниці місцевої адміністрації, якій відповідає штатна чисельність. Так,  якщо це відділ із чисельністю 1 штатної одиниці, то відповідачем за основу розрахунку приймався оклад головного спеціаліста, якщо це відділ із чисельністю працівників 2 одиниці, то за основу приймався оклад завідуючого сектором (чисельність штатних одиниць в якому складає 2 одиниці).

Суд зауважує на неправомірності здійсненого відповідачем розрахунку, з огляду на таке. Як вже зазначалося вище, складові структури місцевої адміністрації визначаються адміністрацією самостійно шляхом прийняття відповідних рішень. Згідно наявних в матеріалах справи рішень, позивач вирішив формувати  власну структуру шляхом створення  відділів, а не секторів чи посад головних спеціалістів. Невідповідність чисельності штатних одиниць відповідного відділу не може мати своїм наслідком автоматичної перекваліфікації відділу в сектор (де чисельність осіб складає 2 одиниці) та не означає не створення відділу, а введення посади провідного спеціалісту.

Особи, визначені в розрахунках приймалися позивачем на посади начальників відділів, працівників відділів, а тому відсутні підстави для визначення заробітної плати зазначеним особам виходячи з окладів інших структурних одиниць.

Таким чином, встановлені відповідачем порушення, що стосуються невідповідності чисельності працівників у створених відповідачем відділах чисельності, визначеній пунктом 4  Постанови Кабінету Міністрів України № 170 від 12 березня 2011 року не призвели до виплати  зайвої заробітної плати  в сумі 19 773,59 грн., що свідчить про відсутність підстав зобов'язання позивача забезпечити відшкодування зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати на загальну суму 19 773,59 грн. в порядку статей 130-136 Кодексу законів про працю України з осіб та наявність підстав для скасування пункту 4.4.  вимоги № 05-08-08-15/11672 від 13 жовтня 2011 року.

Порушення, виявлені контрольно-ревізійним відділом, на усунення яких відповідач вимагав від позивача забезпечити відшкодування  зайво сплачених коштів  в сумі 10 674,04 грн. через сплату послуг з теплопостачання в обсягах, вищих від їх фактичної вартості внаслідок завищення опалювальної площі приміщень, що орендуються шляхом повернення коштів  орендодавцями  приміщення на відповідну суму або стягнути з осіб, винних у покритті видатків сторонніх юридичних осіб шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України викладені на стор. 26-27 акту ревізії. Згідно викладеного в акті в ході проведеної ревізії посадовими особами контрольно-ревізійного управління встановлено списання позивачем коштів загального фонду державного бюджету на видатки всупереч законодавству внаслідок сплати послуг з теплопостачання в обсягах вищих їх фактичної вартості через завищення опалювальної площі приміщень, що орендуються на 10674,04  грн. (2009 рік - 6813,02 грн., 2010 рік – 5163,30 грн., в 2011 році рахунків сплачено на 1 302,28 грн. менше ніж фактично отримані послуги). Зазначене порушення виявлено  шляхом перевірки укладеного між позивачем та  Амвросіївською районною радою договору оренди та додаткових угод до нього, журналу внутрішніх обмірів  та підрахунків площі, за наслідками проведеного аналізу розрахунків вартості спожитих послуг з теплопостачання із нормами діючого законодавства, розрахунок зайво сплачених коштів наведений в додатку № 38 до акту ревізії. Згідно наданого відповідачем розрахунку у перевіряємий період позивач сплатив послуги з постачання теплової енергії в  загальній сумі 80 920,04 грн., віднесено на фактичні видатки  - 86122,86 грн. (т. 1 арк. справи 72-73). Згідно складеного відповідачем розрахунку, фактична вартість послуг з постачання теплової енергії за період з липня 2009 року по квітень 2011 року, що мали бути сплачені  позивачем складає 75 461,82 грн.

Як встановлено в ході ревізії та підтверджено наявними в матеріалах справи документами,  позивач на підставі умов договору № 12 від 10 січня 2005 року, укладеного із Амвросіївською районною радою є орендарем приміщень, розташованих у м. Амвросіївка по вул. Леніна, буд. 24. Зазначений договір укладений строком на 11 місяців із умовою про автоматичну пролонгацію (пункт 4.2. договору). Згідно умов зазначеного договору з додатками до нього площа орендованих Амвросіївською районною державною адміністрацією приміщень складає: з 02 лютого  2009 року – 473,8 кв.м., з 27 липня 2010 року – 454,9 кв.м.,  з 01 вересня 2010 року – 510,3 кв.м, з 4 січня 2011 року – 454,9  кв.м.

Відповідно до пункту 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України N 786 від 4 жовтня 1995 року, витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі.

Протягом періоду, що перевірявся співробітниками контрольно-ревізійного управління позивач сплачував вартість послуг з теплопостачання на рахунки Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» виходячи з розміру опалювальної площі, що визначався Амвросіївською районною радою шляхом додавання до орендованої позивачем добутку нерозподіленої площі всього приміщення на коефіцієнт співвідношення загальної розподіленої до загальної нерозподіленої площі будинку (0,445).  

Так, згідно з додатків до договору оренди, укладеного між позивачем та Амвросіївською районною  радою №  12 від 10 січня 2005 року опалювальна площа складає: з 02 лютого  2009 року – 684,67 кв.м., з 27 липня 2010 року – 657,33 кв.м.,  з 01 вересня 2010 року – 737,38 кв.м, з 4 січня 2011 року – 657,33  кв.м.

Як було встановлено в судовому засіданні з наданого відповідачем розрахунку та пояснень представників сторін, розбіжність між розмірами опалювальної площі, сплаченої позивачем та визначеної відповідачем виникла через розбіжності у вихідних показниках: розміру розподіленої та нерозподіленої площі.

Так, за даними позивача загальна площа приміщення складає 2958,10 кв.м., з яких розподілена (корисна) – 2046,8 кв.м., нерозподілена – 911,3 кв.м., а за даними контрольно-ревізійного управління  загальна площа приміщення складає  2958,10 кв.м., з яких розподілена (корисна) – 2269,10 кв.м., нерозподілена – 689 кв.м. Розбіжність у 222,3 кв.м. виникла внаслідок невідповідності фактичного розміру приміщень розміру приміщень, зазначеному в технічному паспорті бюро технічної інвентаризації та врахування площі великого сесійного залу (258 кв.м.) позивачем у складі нерозподіленої, а відповідачем -  у складі розподіленої (корисної).

Як було зазначено представниками позивача, великий сесійний зал, що знаходиться у приміщенні Амвросіївської районної ради враховується ним як приміщення загального користування, так як в зазначеному залі проводяться і засідання Амвросіївської районної державної адміністрації, і сесії Амвросіївської районної ради. Тобто,  зазначене приміщення згідно його призначення використовуються не лише балансоутримувачем будинку. В судовому засіданні представники відповідача не заперечували щодо обладнання зазначеного приміщення як залу сесійних засідань, питання щодо проведення в цьому приміщенні сесійних засідань  позивачем, в ході ревізії відповідач не з'ясовував, документів, які б спростовували зазначені твердження позивача  в судовому засіданні не надав.

Отже, за дослідження наявного в матеріалах справи  розрахунку, суд дійшов  висновку щодо не доведення відповідачем правомірності застосованого в  цих розрахунках показників «розподілена площа» та «загальна корисна площа», з огляду на що суд позбавлений можливості встановити правомірність наданого відповідачем розрахунку зайво здійснених позивачем видатків на сплату послуг з теплопостачання.

Крім цього, суд зазначає, що для об'єктивності розрахунку, відповідач  мав в розрахунку брати показники актів  виконаних робіт з теплопостачання, копії яких були надані позивачем в ході судового розгляду справи (т. 2 арк. справи 7-29), так як показник перерахованих щомісячно коштів можуть суттєво відрізнятися від показника фактично наданих у відповідному місяці послуг з теплопостачання, через що наданий відповідачем розрахунок не може вважитися об'єктивним та обґрунтованим.

Таким чином, через недоведення відповідачем в судовому засіданні правильності та обґрунтованості здійсненого ним  розрахунку зайво здійснених позивачем витрат з загального фонду бюджету в рахунок здійснення сплати послуг з теплопостачання, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про  скасування пункту 4.7. вимоги № 05-08-08-15/11672 від 13 жовтня 2011 року, в частині зобов'язання позивача  забезпечити відшкодування зайво сплачених коштів в сумі 10 674,04 грн. внаслідок сплати послуг теплопостачання в обсягах вищих від їх фактичної вартості внаслідок завищення опалювальної площі приміщень, що орендуються шляхом повернення коштів  орендодавцями  приміщення на відповідну суму або стягнути з осіб, винних у покритті видатків сторонніх юридичних осіб шкоду в порядку та розмірі, встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, з огляду на що, за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати здійснені позивачем підлягають стягненню на користь позивача з державного бюджету України пропорційно задоволеній частині вимог.

Враховуючи викладене, на підставі  Конституції України, Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Закону України «Про місцеві державні адміністрації»,  Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» № 179 від 12 березня 2005 року,  постанови Кабінету Міністрів України N 786 від 4 жовтня 1995 року «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» та керуючись статями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Амвросіївської районної державної адміністрації в Донецькій області до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про скасування пунктів 4.3, 4.4.,4.7 вимоги № 05-08-08-15/11672 від 13 жовтня 2011 року, задовольнити частково.

Скасувати пункти 4.4., 4.7 вимоги № 05-08-08-15/11672 від 13 жовтня 2011 року про забезпечення Амвросіївською районною державною адміністрацією в Донецькій області відшкодування зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати на загальну суму 19 773,59 грн. в порядку статей 130-136 Кодексу законів про працю України з осіб, відповідальних за незаконну виплату грошових коштів та  відшкодування зайво сплачених коштів в сумі 10 674,04 грн. внаслідок сплати послуг теплопостачання в обсягах вищих від їх фактичної вартості  внаслідок завищення опалювальної площі приміщень, що орендуються шляхом повернення коштів  орендодавцями  приміщення на відповідну суму або стягнення з осіб, винних у покритті  видатків сторонніх юридичних осіб шкоду в порядку та розмірі, встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Амвросіївської районної державної адміністрації в Донецькій області (адреса: 87300, Донецька об., м. Амвросіїівка, вул. Леніна, буд. 24, код ЄДРПОУ 05419809) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 03 січня 2012 року  у присутності представників позивача  та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 січня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                      Михайлик А.С.