Ухвала

від 13.04.2012 по справі 2а/0570/19536/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2012 року справа №2а/0570/19536/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

13 квітня 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Сульженко А.В.

за участі представників позивача Галкіна О.О., Віхровської Т.Д.

представників відповідача Помогаєва А.В., Ємельянова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2012 р. в справі № 2а/0570/19536/2011 за позовом Амвросіївської районної державної адміністрації в Донецькій області до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2012 р. частково задоволений позов Амвросіївської районної державної адміністрації в Донецькій області до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про скасування пунктів 4.3, 4.4.,4.7 вимоги № 05-08-08-15/11672 від 13.10.2011 р., скасовані пункти 4.4., 4.7 вимоги № 05-08-08-15/11672 від 13.10.2011 р. про забезпечення Амвросіївською районною державною адміністрацією в Донецькій області відшкодування зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати на загальну суму 19773,59 грн. та відшкодування зайво сплачених коштів в сумі 10674,04 грн. внаслідок сплати послуг теплопостачання в обсягах, вищих від їх фактичної вартості внаслідок завищення опалювальної площі приміщень. В задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування п. 4.3 вимоги відмовлено.

Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області, яка є правонаступником відповідача Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Порушення полягають у неврахуванні судом при задоволенні вимог в частині п. 4.4 вимоги положень постанови Кабінету Міністрів України № 179 від 12.03.2005 р. „Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій". Що стосується п. 4.7 вимоги, апелянт зазначає, що судом не враховані надані відповідачем докази стосовно завищення позивачем опалювальної площі.

В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач Амвросіївська районна державна адміністрація є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах державного казначейства України. Позивач утримується за рахунок коштів державного бюджету.

В період з 08.08.2011 р. по 02.09.2011 р. відповідно до пункту 2.1 плану роботи Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області на 3-й квартал 2011 року відповідачем проведена ревізія діяльності Амвросіївської районної державної адміністрації за період з 01.07.2009 р. по 31.07.2011 р., за наслідками якої складений акт № 08-13/032 від 09.09.2011 р.

13.10.2011 р. Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області прийнято вимогу № 05-08-08-15/11672, якою Амвросіївську районну державну адміністрацію зобов'язано вчинити дії, направлені на усунення порушень, відображених в акті ревізії № 08-13/032 від 09.09.2011 р. Зокрема, вимогою зобов'язано позивача внести зміни до структури Амвросіївської районної державної адміністрації та штатного розпису відповідно до чинного законодавства (пункт 4.3 вимоги ); забезпечити відшкодування зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати на загальну суму 19773,59 грн. в порядку статей 130-136 Кодексу законів про працю України з осіб, відповідальних за незаконну виплату грошових коштів (пункт 4.4 вимоги); забезпечити відшкодування зайво сплачених коштів в сумі 10674,04 грн. внаслідок сплати послуг теплопостачання в обсягах, вищих від їх фактичної вартості внаслідок завищення опалювальної площі приміщень, що орендуються, шляхом повернення коштів орендодавцями приміщення на відповідну суму або стягнути з осіб, винних у покритті видатків сторонніх юридичних осіб, шкоду в порядку та розмірі, встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 4.7 вимоги).

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування п. 4.4 вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, що стосуються невідповідності чисельності працівників у створених відповідачем відділах чисельності, визначеній пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 170 від 12.03.2011 р., не призвели до виплати зайвої заробітної плати в сумі 19773,59 грн. Що стосується п. 4.7 вимоги, суд першої інстанції вважав недоведеним відповідачем в судовому засіданні правильності та обґрунтованості здійсненого ним розрахунку зайво здійснених позивачем витрат з загального фонду бюджету в рахунок здійснення сплати послуг з теплопостачання, а тому дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог про скасування пункту 4.7 вимоги.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Порушення, виявлені контрольно-ревізійним управлінням, на усунення яких у пунктах 4.3., 4.4 вимоги позивача зобов'язано внести зміни до структури Амвросіївської районної державної адміністрації та штатного розпису відповідно до чинного законодавства та забезпечити відшкодування зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати на загальну суму 19773,59 грн. в порядку статей 130-136 Кодексу законів про працю України з осіб, відповідальних за незаконну виплату грошових коштів, відображені на стор. 9-10 акту ревізії.

Як вбачається з акту, вибірковою ревізією дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 179 від 12.03.2005 р. „Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій" щодо обґрунтованості визначення посадових окладів встановлено створення в структурі адміністрації архівного відділу та відділу з питань надзвичайних ситуацій чисельністю працівників у кількості 1 штатної одиниці - посади начальника відділу, відділу у справах молоді і спорту та відділу охорони здоров'я, чисельністю працівників у кількості 2 одиниці. Посилаючись на пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 179 від 12.03.2004 р. „Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій", яким встановлено, що у складі апарату районних державних адміністрацій, їх самостійних управлінь, відділів та інших структурних підрозділів можуть утворюватися відділи з чисельністю працівників не менше як 3 одиниці, та сектор з чисельністю працівників не менше як 2 одиниці, відповідачем в акті визначено неможливість введення в структуру райдержадміністрації посад начальників архівного відділу, відділів з питань надзвичайних ситуацій, у справах молоді та спорту та охорони здоров'я без врахування встановленої чисельності штатних одиниць. Створення у складі райдержадміністрації відділів з чисельністю менш ніж три одиниці призвело до встановлення завищеного окладу та проведення зайвих витрат на оплату праці в загальній сумі 19773,59 грн. (за липень-грудень 2009 року - на 5019,64 грн., за 2010 рік - на 9 549, 86 грн., за січень-липень 2011 року - на 5204,09 грн.) та до зайвої сплати внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах з оплати праці за КЕКВ 1120 „Нарахування на заробітну плату" в загальній сумі 7182 ,35 грн. (за липень-грудень 2009 року - 1817,11 грн., за 2010 рік - 3476,15 грн., за січень-липень 2011 року - 1889,09 грн.).

Відповідно до статті 118 Конституції України місцеві державні адміністрації здійснюють виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій встановлені Законом України „Про місцеві державні адміністрації", статтею 5 якого визначено, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.

Згідно з частиною 2 цієї статті структура місцевих державних адміністрацій визначається головою місцевої державної адміністрації у межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій.

Рекомендаційні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, а також типові положення про них затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 328 від 11.05.2005 р., прийнятою на виконання Указу Президента України N 593 від 03.04.2005 р. „Про вдосконалення структури місцевих державних адміністрацій". Додаток № 3 до цієї постанови визначає примірний перелік управлінь, відділів та інших структурних підрозділів райдержадміністрації, який передбачає створення головою місцевої державної адміністрації відділу у справах сім'ї, молоді та спорту; відділу з питань надзвичайних ситуацій, архівного відділу, відділу охорони здоров'я.

Частиною 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 179 від 12.03.2005 р. „Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій" визначено, що у складі апарату районних державних адміністрацій, їх самостійних управлінь, відділів та інших структурних підрозділів, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади в районах та містах обласного значення можуть утворюватися (якщо інше не передбачено актами, що мають вищу юридичну силу) відділи з чисельністю працівників не менш як 3 одиниці та сектори з чисельністю працівників не менш як 2 одиниці. Частиною 4 цього підпункту визначено, що у разі недоцільності утворення у складі апарату місцевих державних адміністрацій, їх управлінь, відділів та інших структурних підрозділів, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади підрозділів, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту, для виконання окремих функцій вводяться посади відповідних спеціалістів.

Отже, визначення необхідності створення відповідного відділу або введення посади спеціаліста є компетенцією конкретної місцевої державної адміністрації.

Виходячи з приписів постанови № 179 від 12.03.2005 р., в місцевих державних адміністрацій є право визначення власної структури щодо необхідності створення відділу або введення посад відповідних спеціалістів, втім, у разі прийняття місцевою адміністрацією рішення про створення відділу, чисельна кількість працівників зазначеного відділу не може суперечити пункту 4 Постанови № 179 від 12.03.2005 р.

З обставин справи вбачається, що в структурі Амвросіївської районної державної адміністрації в перевіряємий контрольно-ревізійним управлінням період (липень 2009 року - липень 2011 року) діяли: відділ з питань надзвичайних ситуацій з чисельністю працівників згідно штатного розпису 1 одиниця, архівний відділ з чисельністю працівників у кількості 1 штатної одиниці, відділ охорони здоров'я та відділ у справах молоді та спорту з чисельністю працівників у кількості 2 штатних одиниць, що не відповідає приписам пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 179 від 12.03.2005 р.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи розрахунків відповідача зайво виплаченої заробітної плати в сумі 19773 ,59 грн., зазначена сума була визначена шляхом встановлення різниці між окладом головного спеціалісту або завідуючого сектору місцевої державної адміністрації та окладом начальника відповідного відділу районної державної адміністрації. Зазначені розрахунки засновані на тому, що якщо чисельність створеного позивачем відділу не відповідає чисельності, встановленій постановою Кабінету Міністрів України № 179 від 12.03.2005 р., то заробітна плата працівникам зазначених відділів має нараховуватися та виплачуватися, виходячи із посадового окладу працівників структурної одиниці місцевої адміністрації, якій відповідає штатна чисельність. Так, якщо це відділ із чисельністю 1 штатної одиниці, то відповідачем за основу розрахунку приймався оклад головного спеціаліста, якщо це відділ із чисельністю працівників 2 одиниці, то за основу приймався оклад завідуючого сектором (чисельність штатних одиниць в якому складає 2 одиниці).

Колегія суддів вважає правильним неприйняття судом першої інстанції здійсненого відповідачем розрахунку.

Як зазначалось раніше, складові структури місцевої адміністрації визначаються адміністрацією самостійно шляхом прийняття відповідних рішень. Згідно з наявними в матеріалах справи рішеннями, позивач вирішив формувати власну структуру шляхом створення відділів, а не секторів чи посад головних спеціалістів. Невідповідність чисельності штатних одиниць відповідного відділу не може мати своїм наслідком автоматичної перекваліфікації відділу в сектор (де чисельність осіб складає 2 одиниці) та не означає не створення відділу, а введення посади провідного спеціалісту.

Особи, визначені в розрахунках, приймалися позивачем на посади начальників відділів, працівників відділів, а тому відсутні підстави для визначення заробітної плати зазначеним особам виходячи з окладів інших структурних одиниць.

Відтак, є обґрунтованим висновок, що встановлені відповідачем порушення щодо невідповідності чисельності працівників у створених відповідачем відділах чисельності, визначеній пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 170 від 12.03.2011 р., не призвели до виплати зайвої заробітної плати в сумі 19773,59 грн., відтак, відсутні підстави для зобов'язання позивача забезпечити відшкодування зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати на загальну суму 19773,59 грн. в порядку статей 130-136 Кодексу законів про працю України.

Порушення, виявлені відповідачем, на усунення яких відповідач вимагав від позивача забезпечити відшкодування зайво сплачених коштів в сумі 10674,04 грн. через сплату послуг з теплопостачання в обсягах, вищих від їх фактичної вартості, внаслідок завищення опалювальної площі приміщень, що орендуються, шляхом повернення коштів орендодавцями приміщення на відповідну суму або стягнути з осіб, винних у покритті видатків сторонніх юридичних осіб, шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України, викладені на стор. 26-27 акту ревізії. Як вбачається з акту ревізії, відповідачем встановлено списання позивачем коштів загального фонду державного бюджету на видатки всупереч законодавству внаслідок сплати послуг з теплопостачання в обсягах, вищих їх фактичної вартості, через завищення опалювальної площі приміщень, що орендуються, на 10674,04 грн. (2009 рік - 6813,02 грн., 2010 рік -5163,30 грн., в 2011 році рахунків сплачено на 1302,28 грн., тобто, менше ніж фактично отримані послуги). Зазначене порушення виявлено шляхом перевірки укладеного між позивачем та Амвросіївською районною радою договору оренди та додаткових угод до нього, журналу внутрішніх обмірів та підрахунків площі, за наслідками проведеного аналізу розрахунків вартості спожитих послуг з теплопостачання із нормами діючого законодавства, розрахунок зайво сплачених коштів наведений в додатку № 38 до акту ревізії. Згідно з наявним в справі розрахунком, зробленим відповідачем, у перевіряємому періоді позивач сплатив послуги з постачання теплової енергії в загальній сумі 80920,04 грн., віднесено на фактичні видатки - 86122,86 грн. З розрахунку відповідача випливає, що фактична вартість послуг з постачання теплової енергії за період з липня 2009 року по квітень 2011 року, що мали бути сплачені позивачем, складає 75461,82 грн.

Як встановлено в ході ревізії та підтверджено наявними в матеріалах справи документами, позивач на підставі умов договору № 12 від 10.01.2005 р., укладеного з Амвросіївською районною радою, є орендарем приміщень, розташованих у м. Амвросіївка по вул. Леніна, 24. Зазначений договір укладений строком на 11 місяців з умовою про автоматичну пролонгацію. За умовами цього договору з додатками до нього площа орендованих Амвросіївською районною державною адміністрацією приміщень складає: з 02.02.2009 р. - 473,8 кв.м., з 27.07.2010 р. - 454,9 кв.м., з 01.09.2010 р. - 510,3 кв.м, з 04.01.2011 р. - 454,9 кв.м.

Відповідно до пункту 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України N 786 від 04.10.1995 р., витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі.

Протягом періоду, що перевірявся, позивач сплачував вартість послуг з теплопостачання на рахунки Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", виходячи з розміру опалювальної площі, що визначався Амвросіївською районною радою шляхом додавання до орендованої позивачем добутку нерозподіленої площі всього приміщення на коефіцієнт співвідношення загальної розподіленої до загальної нерозподіленої площі будинку (0,445).

Так, згідно з додатками до договору оренди, укладеному між позивачем та Амвросіївською районною радою, № 12 від 10.10.2005 р. опалювальна площа складає: з 02.02.2009 р. - 684,67 кв.м., з 27.07.2010 р. - 657,33 кв.м., з 01.09.2010 р. - 737,38 кв.м, з 04.01.2011 р. - 657,33 кв.м.

З обставин справи вбачається, що розбіжність між розмірами опалювальної площі, сплаченої позивачем та визначеної відповідачем, виникла через розбіжності у вихідних показниках розміру розподіленої та нерозподіленої площі.

Так, за даними позивача загальна площа приміщення складає 2958,10 кв.м., з яких розподілена (корисна) - 2046,8 кв.м., нерозподілена - 911,3 кв.м., а за даними контрольно-ревізійного управління загальна площа приміщення складає 2958,10 кв.м., з яких розподілена (корисна) - 2269,10 кв.м., нерозподілена - 689 кв.м. Розбіжність у 222,3 кв.м. виникла внаслідок невідповідності фактичного розміру приміщень розміру приміщень, зазначеному в технічному паспорті бюро технічної інвентаризації та врахування площі великого сесійного залу (258 кв.м.) позивачем у складі нерозподіленої, а відповідачем - у складі розподіленої (корисної).

Судом першої інстанції встановлено, що великий сесійний зал, що знаходиться у приміщенні Амвросіївської районної ради, враховується ним як приміщення загального користування, так як в зазначеному залі проводяться і засідання Амвросіївської районної державної адміністрації, і сесії Амвросіївської районної ради. Тобто, зазначене приміщення згідно з його призначенням використовуються не лише балансоутримувачем будинку. Дані висновки суду першої інстанції не спростовані будь-якими фактичними даними або доказами.

Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції про не доведення відповідачем правомірності застосованого в цих розрахунках показників „розподілена площа" та „загальна корисна площа".

Суд апеляційної інстанції зауважує, що розрахунок відповідача не ґрунтується на показниках актів виконаних робіт з теплопостачання, оскільки показник перерахованих щомісячно коштів можуть суттєво відрізнятися від показника фактично наданих у відповідному місяці послуг з теплопостачання, через що наданий відповідачем розрахунок не може вважитися об'єктивним та обґрунтованим.

Відтак, є обґрунтованим висновок, що встановлені відповідачем порушення щодо невідповідності чисельності працівників у створених відповідачем відділах чисельності, визначеній пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 170 від 12.03.2011 р., не призвели до виплати зайвої заробітної плати в сумі 19773,59 грн., відтак, відсутні підстави для зобов'язання позивача забезпечити відшкодування зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати на загальну суму 19773,59 грн. в порядку статей 130-136 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, через недоведення відповідачем правильності та обґрунтованості здійсненого ним розрахунку зайво здійснених позивачем витрат з загального фонду бюджету в рахунок здійснення сплати послуг з теплопостачання наявні підстави для задоволення заявлених позивачем вимог про скасування пункту 4.7 вимоги № 05-08-08-15/11672 від 13.10.2011 р. в частині зобов'язання позивача забезпечити відшкодування зайво сплачених коштів в сумі 10674,04 грн. внаслідок сплати послуг теплопостачання в обсягах, вищих від їх фактичної вартості внаслідок завищення опалювальної площі приміщень, що орендуються шляхом повернення коштів орендодавцями приміщення на відповідну суму або стягнути з осіб, винних у покритті видатків сторонніх юридичних осіб шкоду в порядку та розмірі, встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суди першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2012 р. в справі № 2а/0570/19536/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2012 р. в справі № 2а/0570/19536/2011 за позовом Амвросіївської районної державної адміністрації в Донецькій області до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2012 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.