Постанова

від 20.01.2012 по справі 2а-5552/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 січня 2012 року                               2а-5552/11/1070

          Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УБА-Сервіс»до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про скасування рішення, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2011 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «УБА-Сервіс»(далі –позивач, Товариство) з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області (далі –відповідач) про скасування з дати прийняття рішення від 19.07.2011 № 69 про анулювання реєстрації Товариства як платника податку на додану вартість, визнання дій відповідача щодо виключення Товариства з реєстру платників податку на додану вартість неправомірними та зобов'язання поновити позивачу свідоцтво платника податку на додану вартість, а також зобов'язання відповідача поновити його реєстрацію як платника вказаного податку шляхом внесення відповідного запису в автоматизовану систему даних реєстру.

Позовні вимоги Товариство обґрунтовує тим, що у відповідача не було правових підстав для перевірки місцезнаходження платника податків (Товариства) та повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням державного реєстратора для проведення останнім заходів згідно з пунктами 12, 14 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»від 15.05.2003 № 755-IV (далі –Закон №755), у зв'язку з чим з боку відповідача має місце факт перевищення повноваження, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Так, позивач вважає, що працівники ВПМ Бориспільської ОДПІ в Київській області не мали права складати довідку про відсутність платника за місцезнаходженням від 17.06.2011 №2567 до моменту отримання відповідного запиту на встановлення місцезнаходження, якого взагалі не було, чим порушено положення наказів ДПА України № 336 та №979.

Крім того, Товариство зазначає, що правомірність проведення перевірки місцезнаходження ДПА в Київській області обґрунтовує двома підставами, а саме: призначення чи проведення будь-якого виду перевірки платника податків та при виконанні інших службових обов'язків. Але на момент здійснення заходів із встановлення місцезнаходження не проводилося та не було призначено жодної із можливих видів перевірки і жодний нормативно-правовий акт не передбачає таких службових обов'язків працівників підрозділу податкової міліції, виконання яких вимагає перевірки місцезнаходження платника податків.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях від 07.12.2011, зокрема, тому, що Бориспільська ОДПІ вважає дії працівників інспекції щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ Товариства правомірними та законними.

Так, відповідач стверджує, що працівники інспекції та відділу податкової міліції Бориспільської ОДПІ діяли відповідно до положень, у спосіб та в межах, передбачених Податковим кодексом України, Законом України «Про Державну податкову службу України», Законом України «Про міліцію», Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», Закону №755.

В той же час, відповідач зазначає, що, оскільки, за результатами розгляду скарги позивача ДПА України оскаржуване рішення залишила без змін, то з боку працівників Бориспільської ОДПІ жодних порушень Наказів №336 та №979 не було.

Також, у судовому засіданні представник відповідача наголосив на тому, що під час встановлення місцезнаходження Товариства, позивач дійсно не перебував за зареєстрованою юридичною адресою підприємства, на що представник позивача пояснив таке.

У червні-липні 2011 року Товариство дійсно не перебувало за юридичною адресою, оскільки переїхало на нове місце здійснення господарської діяльності, проте ще не встигло там зареєструватися.

У судовому засіданні 17.01.2012 представником позивача були заявлені клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки збільшення позовних вимог, про витребування матеріалів облікової справи Товариства, про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державного реєстратора виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, про оголошення перерви для підготовки до судових дебатів та збільшення позовних вимог.

У задоволенні вказаних клопотань судом було відмовлено з огляду на таке.

Позов подано ще 16.11.2011. Клопотаннями від 30.11.2011 та 14.12.2011 представник позивача просив відкласти розгляд справи. Дані клопотання були задоволенні судом.

Відповідно до частини 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо недобросовісного користування належними процесуальними правами з боку позивача з метою затягування розгляду справи, оскільки у представника позивача з листопада 2011 року по січень 2012 року було достатньо часу для належного формулювання позовних вимог, підготовки до судових дебатів.

Виходячи з таких самих мотивів судом було відмовлено у задоволення клопотання представника позивача про залучення до участі у справі  як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державного реєстратора виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області.

Згідно з частиною 2 статті 53 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду,  якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.  Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі.

Суд вважає, що судове рішення, прийняте за результатами розгляду даної справи, жодним чином не може вплинути на права, інтереси або обов'язки Державного реєстратора виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, судом встановлено наступні обставини у справі.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.11.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «УБА-Сервіс»як юридичну особу зареєстровано 09.08.2006 за №10003773209, код ЄДРПОУ –34536264. Товариство як платник податку на додану вартість зареєстровано 20.09.2006, свідоцтво платника податку на додану вартість №13588981, серія НБ №398917, видане 20.09.2006.

Відділом податкової міліції Бориспільської ОДПІ 17.06.2011 проведено обстеження місцезнаходження Товариства за юридичною адресою:08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, б. 12 та оформлено довідку від 17.06.2011 №2566 про встановлення місцезнаходження платника податків, якою зафіксовано відсутність позивача за вказаною адресою.

Представник відповідача пояснив, що перевірка проводилась в межах відпрацювання підприємств, що зареєстровані за адресами масової реєстрації, до яких відноситься позивач, відповідно до норм чинного законодавства та законів України «Про Державну податкову службу України», «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність».

23.06.2011 на адресу державного реєстратора виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області направлено повідомлення №267 про відсутність Товариства за місцезнаходженням. У даному повідомленні було зазначено, що за результатами проведених заходів встановлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та не встановлено фактичного місцезнаходження юридичної особи або адреси, за якою здійснюється зв'язок.

23.06.2011 керівником Бориспільської ОДПІ прийнято висновок про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №18-ОПП стосовно позивача.

Відповідно до даних державного реєстратора 06.07.2011 ним було направлено на адресу Товариства повідомлення про необхідність підтвердження даних позивача. 15.07.2011 на запит державного реєстратора повернуто повідомлення з відміткою «незнаходження за юридичною адресою».

15.07.2011 реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) стосовно позивача внесено запис «щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою».

19.07.2011 комісією Бориспільської ОДПІ на підставі отриманих від державного реєстратора відомостей стосовно внесення запису до ЄДР про відсутність Товариства за юридичною адресою, відповідно до підпункту «ж»пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України прийнято рішення №69, яким анульовано свідоцтво позивача як платника податку на додану вартість №13588981, серія НБ №398917 з 19.07.2011.

Інформація про анульоване свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ Товариства (із зазначення індивідуального податкового номера, дати анулювання, причини та підстави анулювання свідоцтва) 01.08.2011 оприлюднена на офіційному сайті веб-сайті ДПС України.

Також, судом встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.08.2011 державним реєстратором вносились, зокрема, наступні записи щодо Товариства, а саме: запис №9 від 07.10.2009 –підтвердження відомостей про юридичну особу; запис №10 від 28.12.2009 –державна реєстрація змін до установчих документів юридичної установи; запис №11 від 15.07.2011 –внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, б. 12; запис №12 від 01.08.2011 –підтвердження відомостей про юридичну особу, зокрема, її знаходження за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, б. 12.

Відповідно до спеціального витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.11.2011 місцезнаходження позивача – 08341, Київська область, Бориспільський район, село Вишеньки, вул. Набережна, 28А.

Вважаючи рішення відповідача від 19.07.2011 №69 про анулювання реєстрації Товариства як платника податку на додану вартість незаконним та таким, що суперечить чинному законодавству України, позивач подав скаргу до ДПА в Київській області.

Рішенням від 09.09.2011 №2291/10/29-010 ДПА в Київській області відмовила у задоволенні скарги Товариства та залишила оскаржуване рішення відповідача без змін.

Не погоджуючись з відмовою ДПА в Київській області, позивач 26.09.2011 звернувся з повторною скаргою до ДПС України.

Листом від 27.10.2011 №4429/6/18-3115, направленим на адресу позивача, ДПС України відмовила в задоволенні повторної скарги Товариства та залишила рішення ДПА в Київській області і оскаржуване рішення відповідача без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Предметом дослідження у даній справі є правомірність дій податкового органу при прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 11 статті 19 Закону №755 юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з пунктом 12 статті 19 вказаного Закону у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Таким чином, оскільки реєстраційна картка позивачем до державного реєстратора востаннє подавалася ще у 2009 році, то державний реєстратор, не зважаючи на наявність повідомлення за ф. №18-ОПП, був зобов'язаний надіслати на адресу Товариства запит про підтвердження даних юридичної особи.

Пункт 14 статті 19 Закону №755 визначає, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як зазначалось вище, 15.07.2011 на запит державного реєстратора повернуто повідомлення з відміткою «незнаходження за юридичною адресою».

У зв'язку з чим, на підставі чинного законодавства державним реєстратором внесено запис «щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою». Представник позивача повідомив, що вказані дії державного реєстратора Товариством не оскаржувалися.

Відповідно до підпункту ж) пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки станом на 19.07.2011 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців був наявний запис про відсутність юридичної особи позивача за її місцезнаходженням, то відповідач щодо скасування реєстрації позивача як платника податку на додану вартість діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги доводи позивача, як підставу скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, щодо порушення податковим органом приписів Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №979 та Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.05.2010 N 336.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що оскаржуване рішення прийняте внаслідок обґрунтованих дій державного реєстратора, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд не присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.     .

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови -  20.01.12.