Рішення

від 26.03.2008 по справі 22-701/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22-701-   2008р.                 

Головуючий у 1-й інстанції - 

Кабанова В.В.

Категорія -                                               Доповідач -

Черненко В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                              26.03.2008

року                             Колегія

суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської

області в складі:

                                                                   Головуючого судді - Черненко В.В.

                                                      Суддів - Говорухіна В.П., Фомічова С.Є.

                                                      при секретарі -

Косенко Ж.В.

Розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1   на рішення Кіровського  районного суду м. Кіровограда  від 08 лютого 2008 року.

                                       В С Т А

Н О В И Л А :

ОСОБА_2   звернулась до суду  з позовом до ОСОБА_1  про стягнення аліментів  на утримання неповнолітньої дитини та

стягнення додаткових витрат на дитину. Позивач свої позовні вимоги  мотивує тим, що  під час перебування у шлюбі з відповідачем у

них народилась  донька ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.  11 квітня 2003 року    шлюбні відносини були розірвані. Відповідач

відмовляється  добровільно  надавати матеріальну допомогу на утримання

неповнолітньої доньки. Просить  стягнути

аліменти  на утримання доньки з

відповідача на її користь. Крім того 

ставить питання про стягнення  з

відповідача  додаткових витрат на  духовний розвиток дитини.

Рішенням Кіровського районного

суду  м. Кіровограда  від 08.02.2008 року    позовні вимоги було задоволено частково .

Суд стягнув з ОСОБА_1 аліменти на користь 

ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 1\4

частини всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 30%  прожиткового мінімуму дитини відповідного

віку, починаючи з 16 грудня 2007 року і продовжуючи до її повноліття. Суд також

стягнув з відповідача на користь позивача 

додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 , в розмірі 800 гривень та

продовжувати  стягнення  після їх фактичного понесення  разово відповідно до пред'явленого документу

про  суму витрат пов'язаних з навчанням

ОСОБА_4 в школі естетичного виховання №3 в м. Кіровограді. 

В

апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої

інстанції в  частині  стягнення 

з відповідача  на користь позивача

додаткових витрат на дитину, а в частині стягнення аліментів, просить

визначити  стягнення аліментів  в твердій грошовій сумі.

Перевіривши

законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги,

апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга. підлягає задоволенню

частково,  рішення суду першої інстанції

підлягає скасуванню  частково з постановленням

нового рішення з наступних підстав.

Відповідно

до ст.. ст.. 10 ,  11  ЦПК України 

суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи

юридичних осіб в межах заявлених вимог та 

на підставі наданих доказів.

 Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна

сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень.

Колегія

суддів дослідивши матеріали справи та надані докази  погодилась з висновком суду першої інстанції

в частині стягнення аліментів  з

відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини  в розмірі1\4 частини всіх видів заробітку,

оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі в цій частині не спростували

висновки суду першої інстанції.

Проте

колегія суддів не погодилась з висновком суду першої інстанції про стягнення

додаткових витрат на духовний розвиток дитини з наступних підстав.

В

мотивувальній частині рішення суд першої інстанції вказав , що  позивачкою надано довідку  видану аматорською експериментальною  ЗОСК №3 м. Южний Одеської області про те, що

ОСОБА_3, навчається в цій школі  і

позивачка щомісячно  сплачує на додаткові

заняття  ОСОБА_3  по 160 гривень та на харчування по 145

гривень. Виходячи із цих обставин суд вважав за можливе стягнути з відповідача

800 гривень на додаткові витрати пов'язані з розвитком дитини за період з

вересня 2007 року по січень 2008 року.

Колегія

суддів вважає, що висновки суду в цій частині позовних вимог  не ґрунтуються на доказах. Так з матеріалів

справи  вбачається , що ОСОБА_3

навчається  в  Авторській гімназії №3 м. Южний Одеської

області і сплачує щомісяця 160 гривень 

за додаткові заняття  та за

харчування 145 гривень.  На підставі  вказаної довідки судом першої інстанції було

задоволено позовні вимоги. Аналізуючи вказаний доказ колегія суддів дійшла

висновку, що вказана довідка  не дає  підстав для задоволення позовних вимог.  Із штампу на вказаній довідці вказано, що

це  аматорська експериментальна  спеціалізована 1-3 ступенів  загальноосвітня школа  комплекс м. Южного Одеської області, а не

гімназія як вказано в довідці. Крім того в даній довідці не вказано з якого

періоду навчається дитина в даному учбовому закладі  , а також за які додаткові заняття

сплачується  160 гривень в місяць і з чим

пов'язані  додаткові зайняття.

Відповідно

до статті 185 Сімейного кодексу України додаткові  витрати на дитину можуть стягуватись  з одного з батьків , з якого стягуються

аліменти, у випадках викликаних особливими обставинами . Судом  першої інстанції не було встановлено  в чому полягають  особливі обставини, а з матеріалів справи не

вбачається таких обставин.

Крім

того в матеріалах справи відсутні 

належні докази , які б підтверджували , що  позивачем сплачується , що місячно 160

гривень на навчання  дитини,/ такими

доказами можуть бути касові чеки, приходні ордери, відомості про сплату

грошових внесків/. Також колегія судів звертає увагу , що в резолютивній

частині рішення  суду першої

інстанції  було вказано , що додаткові

витрати  на майбутнє стягуються на  навчання ОСОБА_4 і яка навчається в  школі 

естетичного виховання №3  м.

Кіровограда, що не відповідає обставинам справи.

Виходячи

з викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції

підлягає скасуванню в частині стягнення  

додаткових витрат  і в задоволені

позовних вимог в частині  стягнення додаткових

витрат  необхідно відмовити в зв'язку з

необґрунтованістю позовних вимог. В 

іншій частині рішення суду першої інстанції  залишається без змін. 

 Керуючись

180-185 СК України, ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України , колегія

суддів Апеляційного суду Кіровоградської області:

                                           ВИРІШИЛА:

Апеляційну

скаргу задовольнити частково.

Рішення

Кіровського районного суду м. Кіровограда від  

08.02.2008 року скасувати .

Постановити

нове рішення, яким позовні вимоги 

задовольнити частково.

Стягнути

з ОСОБА_1 , який мешкає в місті АДРЕСА_1, не працює, аліменти на користь  ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

народження в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку /доходів/ , що місячно,

але не менше 30% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, починаючи з 16

грудня 2007 року і до повноліття  ОСОБА_3

, тобто до 25 грудня 2012 року.

Стягнути

з ОСОБА_1 на користь держави 51 гривню судового збору, та  витрати на інформаційно технічне забезпечення

в сумі 30 гривень.

В іншій частині позовних

вимог відмовити. 

На рішення може бути

подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня

набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Рішення апеляційного

суду набирає  законної сили з моменту

його проголошення.

Головуючий

Судді