Рішення

від 04.06.2008 по справі 22-701/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-701/2008

Справа

№22-701/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

4 червня 2008

року

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у

складі:

Головуючого :

Чуприни В.О. Суддів : Іванюка М.В., Цюри Т.В.,

При секретарі:

Липач Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань

апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою

представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2на рішення Ленінського районного суду м.

Вінниці від 16 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Горинь» (далі ТОВ «Горинь») про стягнення заборгованості по

заробітній платі, відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку

при звільненні, повернення трудової книжки і відшкодування завданої моральної

шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

27.02. 2006 року

ОСОБА_1звернулася до суду з вказаним позовом до ТОВ «Горинь», мотивуючи вимоги

тим, що 25.11.2005 р. вона написала заяву про звільнення з роботи, однак відповідач

не виплатив заборгованість по зарплаті за період роботи з 1.09.2005 р. по

1.12.2005 р. в сумі

3.132,80 грн. на час подання позову та не видав трудової книжки.

ОСОБА_1просила:

стягнути з ТОВ «Горинь» на її користь 3132,80 грн. заборгованості по заробітній

платі; 3132,80 грн. орієнтовно середнього заробітку за час затримки розрахунку

на час прийняття рішення; 6.265,60 грн. компенсації за завдану моральну шкоду

та зобов'язати відповідача повернути трудову книжку. В обґрунтування завданої

моральної шкоди ОСОБА_1послалась на те, що цинічні та незаконні відповіді з

боку відповідача вплинули на її звичне життя внаслідок переживань, зниження

рівня самоповаги та самооцінки та втрати віри в справедливість.

Категорія 53

оскаржуване рішення постановлене під головуванням Сауляка Ю.В. Доповідач

Чуприна В.О.

Рішенням

Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.05. 2006 року в задоволенні позову

відмовлено.

В апеляційній

скарзі ОСОБА_1ставить питання про скасування рішення в повному обсязі та

ухвалення нового рішення, яким задовольнити її позов, а саме стягнути з ТОВ

«Горинь» 9367,40 грн. з яких 3132, 80 грн. середнього заробітку за час затримки

розрахунку і видачі трудової книжки; 6265,60 грн. компенсації завданої

моральної шкоди. На думку апелянта районний суд порушив норми матеріального

права, неповно з'ясував обставини справи, які не були доведені відповідачем, та

безпідставно відхилив аргументи позивачки щодо доведеності позову та порушення

відповідачем закону.

Перевіривши

законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів

апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши

матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга

належить задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в

позові, районний суд виходив з того, що позивачем не доведено доказами вимогу

про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку по

заробітній платі. Також суд вважав, що моральної шкоди позивачу не було

завдано, оскільки в неотриманні трудової книжки є власна вина позивача і це

ніяк не може бути пов'язано з її моральними переживаннями з цього питання.

Проте, з такими

висновками погодитись не можна, так як в порушення вимог ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК

України, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного

вирішення спору, а установленим же дав невірну оцінку та не застосував закон,

який підлягав застосуванню.

Зазначені

порушення закону дають підстави для скасування рішення та ухвалення судом

апеляційної інстанції нового рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України.

Так, з

матеріалів справи вбачається, що наказом № 36-К від 25.11.2005 року позивач

звільнена з роботи у відповідача за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України

з 25.11.2005 року (а.с. 108).

Всупереч вимог

ст.116 КЗпП України, в якій передбачено, що при звільненні працівника виплата

всіх сум, які належать йому від підприємства провадиться в день звільнення,

грошового розрахунку з позивачем відповідач не провів.

Лише після

звернення позивача до суду за вирішенням трудового спору товариство платіжним

дорученням № 2128 від 21.03.2006 року перерахувало ОСОБА_1заборговану суму

3279,81 грн. (а.с.13).

Наслідки

невиконання власником зобов'язання грошового розрахунку передбачені ст. 117

КЗпП України, зокрема в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним

органу належних звільненому працівникові сум (при цьому не має значення,

нараховані чи не нараховані вони до виплати) у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП

України, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація

повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по

день фактичного розрахунку.

Справа № 22-701

/2008 оскаржуване рішення постановлене під головуванням Сауляка Ю.В.

Доповідач

Чутгоина B.O.

Категорія 53     

З огляду на те,

що спору про розмір виплат між сторонами не виникло, а відповідач не довів

доказами відсутності своєї вини в затримці розрахунку, позовні вимоги в частині

стягнення середнього заробітку підлягають задоволенню.

При вирішення

даного питання колегія суддів приймає до уваги довідку - розрахунок ТОВ

«Горинь» (а.с. 107), за якою з 26.11.2005 року по день фактичної виплати

21.03.2006 року ОСОБА_1(не стала за цей час до іншої роботи) має бути виплачено

3674,29 грн. середнього заробітку.

Стаття 43

Конституції України у відповідності зі ст. 23 Загальної декларації прав людини

проголосила право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на

життя працею, яку людина вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Ту саму вимогу,

що і ст. 116 КЗпП України, містить і ст. 12 Конвенції № 95 Міжнародної

Організації Праці, згідно з якою при припиненні дії трудового договору з

працівником проводиться остаточний розрахунок із виплатою всієї належної йому

заробітної плати.

Задовольняючи

частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів

виходить з того, що порушенням права людини та норм трудового закону,

відповідач на підставі ст. 237-1 КЗпП України повинен відшкодувати позивачу

моральну шкоду, яка виразилася в її душевних стражданнях, вимушеності змін у

житті та організації зусиль, необхідних для відновлення своїх прав та законних

інтересів.

При вирішенні

питання щодо розміру відшкодування - 500 грн. прийнято до уваги характер

правопорушення, а також вимоги розумності і справедливості.

В частині вимог

ОСОБА_1про стягнення суми невиплаченої заробітної плати районним судом було

правильно відмовлено в задоволенні, оскільки на час вирішення спору грошове

відшкодування позивачкою вже було отримане.

Аналогічно, за

фактичною відсутністю спору на дату прийняття рішення, вимога про повернення

відповідачем трудової книжки задоволенню не підлягає.

Доводи

апеляційної скарги про стягнення середнього заробітку за час затримки

розрахунку є безпідставними, оскільки такої позовної вимоги ОСОБА_1. заявлено

не було, в той час згідно ст. 11 ЦПК України суд може розглядати цивільні

справи лише в межах заявлених фізичними чи юридичними особами вимог.

Розподіл судових

витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України апеляційним судом провадиться шляхом їх

часткового стягнення з відповідача на користь позивача, а в іншій їх частині на

користь держави.

Керуючись ст.ст.

307, 309, 313, 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну

скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення

Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 травня 2006 року скасувати і

ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1до ТОВ   «Горинь»  

про   стягнення      заборгованості по заробітній платі,

Справа № 22-701

/2008                                                               оскаржуване

рішення постановлене

Категорія 53                                                                                  під

головуванням Сауляка Ю.В.

Доповідач

Чуппина B.O.

відшкодування середнього заробітку за час затримки

розрахунку при звільненні, повернення трудової книжки і відшкодування завданої

моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з

Товариства з обмеженою відповідальністю «Горинь», зареєстрованого за адресою:

м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23, поштовий індекс - 21036 (фактично

знаходиться в м. Вінниці по вул. К.Маркса, 50), розрахунковий рахунок

26007279858001 в Вінницькій філії КБ «ПриватБанк», МФО 302689, код 20116822:

·  

на користь ОСОБА_13674 гривен 29 копійок середнього

заробітку за час затримки розрахунку, 500 гривен у відшкодування моральної

шкоди та 30 гривен витрат з інформаційно-технічного забезпечення апеляційного

розгляду справи, а всього 4204 гривен 29 копійок (за вирахуванням прибуткового

податку та інших обов'язкових платежів із суми середнього заробітку);

·  

на користь держави 59 гривен 50 копійок державного мита

та 30 гривен витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в

суді першої інстанції.

В решті позовних

вимог ОСОБА_1відмовити.

Рішення набирає

законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному

порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Справа

№22-701/2008 Категорія 53 оскаржуване рішення постановлене під головуванням

Сауляка Ю.В. Доповідач Чуприна В.О.