Постанова

від 06.12.2011 по справі 2270/13479/11

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 2270/13479/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 року

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:

головуючого-судді

Фелонюк Д.Л.

при секретарі

 Гуцулу С.І. 

за участі:

представників позивача - ОСОБА_3 за довіреністю від 28.04.2011 року №2, ОСОБА_4 за довіреністю №1

представника відповідача - ОСОБА_5 а довіреністю від 18.10.10р. №29528/9/10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом      приватного підприємства "Гама-Техніка"      до  державної податкової інспекції у м.Хмельницькому     про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2011 року за №0004142301/1980 в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 769518 грн. та штрафних санкцій в розмірі 105027 грн., за №0004152301/1979 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 336085 грн. та штрафних санкцій в розмірі 78207 грн., -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст. 160 КАС України.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Гама-Техніка" звернулось в суд з позовом до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2011 року за №0004142301/1980 в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 769518 грн. та штрафних санкцій в розмірі 105027 грн., за №0004152301/1979 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 336085 грн. та штрафних санкцій в розмірі 78207 грн.. З висновками відповідача про заниження ПП "Гама-Техніка" податку на прибуток та податку на додану вартість позивач не погоджується, вважає їх незаконними, оскільки вони базуються на необґрунтованих висновках документальної планової  виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо нікчемності правочинів з ТОВ «Томтехснаб», з ПП «Володимир», з МПП «Веста», з ТОВ «ВТТК Аверс». Зазначає, що укладення договорів було спрямоване на реальне створення правових наслідків, оскільки наданими документами повністю підтверджується фактичне виконання умов договору та подальше використання товару (робіт, послуг) в господарській діяльності позивача.

Представники позивача в судовому засідання позов підтримали та підтвердили обставини на які посилаються у позовній заяві, просять суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача проти позову заперечує, вважає оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення правомірними, оскільки факт порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р. із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 773860 грн.; вимог ст.3, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 338942 грн. та ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року в частині нікчемності правочину, так як він не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним по ПП «Володимир», ТОВ «Томтехснаб»,ТОВ «ВПТК Аверс» встановлені відповідачем в ході документальної планової виїзної перевірки та зафіксовані в акті №4799/23-5/30461557 від 04.07.2011 року.

Заслухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позов належить до задоволення у повному обсязі з наступних підстав.

Суд встановив, що приватне підприємство "Гама-Техніка" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 24.06.1999 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради Хмельницької області (код - 30461557), що підтверджується  довідкою серії АА №174073 Головного управління статистики у Хмельницькій області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), перебуває на обліку в ДПІ у м.Хмельницькому за  №6180.

Основними видами діяльності підприємства за КВЕД є: посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (51.19.0), рекламна діяльність (74.40.0), надання інших комерційних послуг (74.87.0), будівництво будівель (45.21.1), роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (52.12.0), інші види оптової торгівлі (51.90.0).

В період часу з 10.06.2011 року по 24.06.2011 року працівниками ДПІ у м.Хмельницькому на підставі направлень від 09.06.2010 року №000082 та №000081, від 10.06.2011 року №000096, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, ст.77, ст.81 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2011 року, проведена документальна планова виїзна перевірка приватного підприємства "Гама-Техніка" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року.

У період, за який проводилась перевірка, ПП «Гама-Техніка» було платником: податку на прибуток; податку на додану вартість (свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 07.07.1999р. №31810740, від 18.07.2002р. №31823732 та від 12.05.2005р. №31834909); комунального податку; податку з доходів найманих працівників; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів; збору за забруднення навколишнього природного середовища; податку з реклами.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №4799/23-5/30461557 від 04.07.2011 року, відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення вимог: п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР із змінами та доповненнями (далі-Закон №334/94-ВР) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевіряється, на загальну суму 773860 грн., у тому числі за: 3 квартал 2010 року в сумі 34219 грн., 3 квартали 2010 року в сумі 34219 грн., 4 квартал 2010 року в сумі 390229 грн., 2010 року в сумі 424447 грн., 1 квартал 2011 року в сумі 349413 грн.; ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168-97/ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями (далі – Закон №168-97/ВР), та п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (далі-ПКУ) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 338942 грн., у тому числі за: вересень 2010 року в сумі 27375 грн., листопад 2010 року в сумі 288303 грн., січень 2011 року в сумі 23264 грн.; ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, із змінами та доповненнями (далі-ЦКУ), в частині нікчемності правочину, так як він не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним по ПП "Володимир" (код за ЄДРПОУ 30788270), ТОВ "Томтехснаб" (код за ЄДРПОУ 36099306), ТОВ "ВПТК Аверс" (код за ЄДРПОУ 37199822).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м.Хмельницькому прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.07.2011 року №0004142301/1980 яким позивачеві збільшено  грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 879973 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 773860 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 106113 грн. та №0004152301/1979 яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 417863 грн. в тому числі за основним платежем 338942 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 78921 грн..

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА у Хмельницькій області, ДПА України, рішеннями яких скарги підприємства залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення – без змін.

З податковими повідомленнями-рішеннями від 15.07.2011 року  №0004142301/1980 та №0004152301/1979 позивач не погоджується в частині визначення грошових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість по операціях з ПП «Володимир», ТОВ «Томтехснаб», ПП «Веста», ТОВ ВТПК «Аверс», а саме: із податковим повідомленням-рішенням державної податкової інспекції у м.Хмельницькому від 15.07.2011 року  №0004142301/1980 за платежем податок на прибуток в частині за основним платежем -  769518 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 105027 грн. та №0004152301/1979 за платежем податок на додану вартість в частині за основним платежем - 336085 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 78207 грн..

Податкове повідомлення-рішення від 15.07.2011 року №0004142301/1980 яким позивачеві визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 879973 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 773860 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 106113 грн. базується на викладених в акті документальної планової виїзної перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог:

п.4.1 ст.4 та пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону №334/94-ВР та завищення валового доходу в сумі 375470 грн., в тому числі: 4 квартал 2010 р. в сумі 375470 грн. та заниження валового доходу в сумі 375470 грн. в тому числі: 4 квартал 2010р. в сумі 375470 грн. по операції з ТОВ «ВПТК Аверс»;

п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону №334/94-ВР та завищення валових витрат на загальну суму 3078074 грн., у тому числі: за 3 квартал 2010 року в сумі 136875 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 136875 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 1543549 грн., за 2010 рік в сумі 1680424 грн., за 1 квартал в сумі 1397650 грн. у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат витрат фактичне виконання яких документально не засвідчує зв'язок отриманих послуг з веденням господарської діяльності ПП «Гамма-Техніка» та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме: витрат по придбанню товарів отриманих від ПП «Володимир» в сумі 253194 грн. (в тому числі за 3 квартал 2010р. – 136875 грн., за 3 квартали 2010р. – 136875 грн., за 4 квартал 2010р. – 116319 грн.); витрат по придбанню товарів та послуг отриманих на наданих ТОВ «Томтехснаб» в сумі 2718680 грн. (в тому числі 4 квартал 2010р. – 1427230 грн., 1 квартал 2011р. – 1291450 грн.); витрат по придбанню товарів МПП «Веста» в сумі 106200 грн. (в тому числі 1 квартал 2011р. в сумі 106200 грн.).

Досліджуючи правомірність вищезазначених висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону №334/94-ВР суд встановив наведене нижче.

Відповідно до договорів поставки №02/12 від 02 грудня 2010 року, №13/08 від 13.08.2010 року ПП «Володимир» зобов'язалось передати у власність позивача обладнання для басейну (товар), контрольно-регулюючий комплекс дозування реагента для регулювання РН (РС 95) та мембранний насос-дозатор (товар) (п.п.1.1 договорів). Назви, одиниці виміру, загальна кількість товару, ціна співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються в накладних (п.п.1.2). Пунктом 3.1 договорів визначено, що оплата товару здійснюється покупцем протягом 5-ти банківських днів з дати підписання договору шляхом перерахування 100% ціни на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до договору №11/1 від 12.11.2010 року МПП «Веста» зобов'язувалось поставити кабель RG-214 (HELUKABEL) (п.1.1 договору). Ціна товару визначається сторонами на основі ринкової його вартості, номенклатура визначається на основі заявки (розділ 2). Пунктами 3.1, 3.2 договору визначено, що розрахунки здійснюються способом банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця на основі переданого рахунку на протязі 5-ти банківських днів. Передача товару здійснюється на складі продавця, при здійсненні кожної доставки закупленого товару продавець і покупець підтверджують прийом-передачу товару способом підписання накладної представленої продавцем.

На виконання договору №02/12 від 02 грудня 2010 року у грудні 2010 року ПП «Володимир» поставило позивачеві товар (обладнання для басейну) на загальну суму 139582,68 грн., в тому числі податок на додану вартість сумі 23263,78 грн.. На виконання договору №13/08 від 13.08.2010р. ПП «Володимир» поставило позивачеві товар на загальну суму 164250,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 27375,00 грн.. На виконання договору №11/1 від 12 листопада 2010 року у грудні 2010 року МПП «Веста» передало позивачеві товар (кабель) на загальну суму 478800,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 79800,00 грн..

Факт поставки підтверджується видатковими накладними №РН-0000032 від 02.12.2010 року, №РН-0000022 від 13.08.2010 року, податковими накладними №37 від 02.12.2010 року, №27 від 13.08.10р. оформленими постачальником (ПП «Володимир»), накладною №136 від 08.12.2010р., податковою накладною №134 оформленою МПП «Веста», подорожнім листом вантажного автомобіля №033173 від 08.12.2010р., товарно-транспортною накладною, трудовим договором з водієм від 02.07.2008 року, сертифікатом відповідності.

Факт оприбуткування позивачем придбаного від ПП «Володимир», МПП «Веста» товару підтверджується дослідженими в судовому засіданні податковими накладними, картками рахунку 631. Кошти, які було перераховано позивачем на розрахунковий рахунок ПП «Володимир», МПП «Веста» є компенсацією за придбаний товар, та підтверджується платіжними дорученнями №621 від 29.12.2010р. та №581 від 13.12.2010 року, №546 від 16.11.2010р..

Судом встановлено, що позивач при укладенні договорів поставки з ПП «Володимир», МПП «Веста» діяв з метою отримання доходу в подальшому. Факт використання зазначеного товару у власній господарській діяльності позивача підтверджується дослідженими в судовому засіданні договорами з ТОВ «Аква Технолоджи» м.Мінск, з ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Салтіс», з ТОВ «Ремстройелектро», з ТОВ «Лайнекс», специфікацією до договору, видатковими та податковими накладними про подальший продаж товару контрагентам, довіреністю, товарно-транспортною накладною, вантажно митною декларацією, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт, актами приймання-передачі обладнання, товарно-транспортними накладними, інвентарним описом товарно-матеріальних цінностей від 31.03.2011 року, картками рахунків 362, 361,  поясненнями представників.

Суд також враховує, що відповідач визнає факт поставки товару, відображеного в податкових накладних, віднесених до податкового кредиту, оплати товару та використання у господарській діяльності позивача, а також визнає, що податкові накладні оформлені продавцем у відповідності до Порядку їх оформлення та Закону.

Приписами ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

          Судом встановлено та підтверджено актом перевірки, що господарська операція з поставки в грудні, в серпні 2010 року товару від ПП «Володимир», в листопаді 2010 року – МПП «Веста» спричинила зміни в структурі активів (як товар для використання) та зобов'язань позивача (як підстава для оплати товару).  

Позивач та його контрагенти відобразили операції з купівлі-продажу товарів у бухгалтерському та податковому обліках.

Отримавши від ПП «Володимир», МПП «Веста» видаткові та податкові накладні, які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач відніс до валових витрат витрати на придбання зазначеного товару, а податок на додану вартість, сплачений в його ціні – до податкового кредиту звітного періоду.

ПП «Гама-Техніка» укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт на будівництві дитячого садочку по Старокостянтинівському шосе, 2/1-3 з ТОВ "РЕМ-добробуд", договір №06/2010.08 від 26.08.2010р. на виконання ремонтно-будівельних робіт об'єктів РТЗ в ДП ОПР Украерорух з ЗАТ «Техвестсервіс», договір №07/2010.08 від 27.08.2010 року на виконання ремонтно-будівельних робіт об'єктів РТЗ в ДП ОПР Украерорух з ЗАТ «Техвестсервіс», договір на виконання загально-будівельних робіт на будівництві дитячого садочку по Старокостянтинівському шосе 2/1-3.

Відповідно до зазначених договорів для виконання робіт на вказаних об'єктах визначених договорами ПП «Гама-Техніка» укладено договора №01.10/10 від 01 жовтня 2010 року, №26.08/10 від 26.08.2010 року, №27.08/10 від 27.08.2010р., №01.10/10 від 01 листопада 2010 року з ТОВ «Томтехснаб». ТОВ «Томтехснаб» зобов'язалось виконати загально-будівельні роботи при будівництві гаражів та дитячого садочку, внутрішні оздоблювальні роботи та влаштування підлог при будівництві дитячого садочку по Старокостянтинівському шосе 2/1-3 в м.Хмельницькому, ремонтно-будівельні роботи об'єктів РЗТ в ДП ОПР Украерорух, перелік та вартість робіт зазначені у додатках (п.п.1.1, 1.2 договорів). Пунктом 2.3 договорів визначена вартість робіт, п.3.1 – розрахунки здійснюються в безготівковому порядку в гривнях на рахунок виконавця. Передання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актами приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в).

Факт виконання робіт підтверджується договорами, додатками до договорів (локальними кошторисами), актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними оформленими ТОВ «Томтехснаб», картками рахунку 3711, 631. Отримавши податкову накладну позивач відносив витрати на оплату виконаних робіт до валових витрат звітного періоду.

Згідно актів приймання виконаних робіт, складених ТОВ «Томтехснаб» по об'єкту «дитячий садочок по вул.Старокостянтинівське шосе, 2/1-3", по об'єктам «РЗТ в ДП ОПР Украерорух», в свою чергу, оформлялись акти приймання виконаних будівельних робіт, які пред'являлись до оплати замовнику - ТОВ „РЕМ-добробуд", ЗАТ «Техвестсервіс». При цьому, дані про види та обсяги виконаних робіт в актах, що перевиставлялись ТОВ „РЕМ-добробуд", ЗАТ «Техвестсервіс» відповідають даним актів, складених ТОВ «Томтехснаб», а сума по актах збільшена, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, актами приймання виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями та доводить те, що позивач діяв з метою отримання доходу.

Роботи на об'єктах фактично були виконані та оплачені, що не заперечується відповідачем та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Приписами ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

          Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих ТОВ «Томтехснаб», є достатньою підставою для віднесення витрат на оплату виконаних будівельних робіт до валових витрат.

Досліджені судом докази, свідчать, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) ТОВ «Томтехснаб» був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

В силу пп.5.2.1 п.5.2 ст.2 Закону №334/94-ВР, який діяв на час існування спірних відносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Отже, законодавством передбачено, що платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

З урахуванням положень п.5.1 і 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР невід'ємною ознакою правомірності віднесення будь-яких витрат, до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з її господарською діяльністю.

За змістом п.1.32. Закону №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Аналіз наведених норм дає підстави для визначення таких обов'язкових ознак господарської діяльності, як: провадження такої діяльності суб'єктами господарювання; здійснення її у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Досліджені судом докази свідчать про те, що придбані товари, роботи (послуги) позивач використав у господарській діяльності (діяв з метою отримання доходу).

Відтак, позивач правомірно скористався визначеним Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» правом на включення до валових витрат витрат на придбання товару від ПП «Володимир», МПП «Веста» та робіт (послуг) від ТОВ «Томтехснаб».

На підставі належним чином оформлених ПП «Володимир», МПП «Веста» та ТОВ «Томтехснаб» податкових накладних, позивач включив до податкового кредиту з ПДВ податок на додану вартість, сплачений в ціні зазначеного товару.

За змістом пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З урахуванням зазначених вище положень Закону №168/97-ВР право на нарахування податкового кредиту виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки послуг.

Під час перевірки посадові особи відповідача не встановили, та в судовому засіданні представниками відповідача не доведено, що податкові накладні оформлені з порушенням вимог п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, якою встановлені вимоги до податкових накладних.

В силу п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР та п.198.6 ст.198 ПКУ лише у випадку відсутності податкової накладної або оформленної її з порушенням вимог покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку Законом не передбачено.

Відтак, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, продавцем товару, робіт (послуг) (ПП «Володимир», МПП «Веста» та ТОВ «Томтехснаб»), які підтверджують факт придбання товару, робіт (послуг), є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

За змістом п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.198 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, суд враховує, що факт отримання товарів, робіт (послуг) від вказаних контрагентів, їх оплата, факт сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товару та факт використання позивачем в господарській діяльності підтверджені дослідженими в судовому засідання первинними документами та не спростовані відповідачем в судовому засіданні.

На момент здійснення господарських операцій позивач, ТОВ "Томтехснаб", ПП "Володимир" , МПП «Веста" були зареєстровані платниками ПДВ та мали право видавати податкові накладні на кожну поставку (роботи, послуги). Подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Отже, податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037 (чинного на момент оформлення податкових накладних) стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, позивачем було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №168/97-ВР платника податку визначено, як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.10.2 ст.10 Закону №168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Також, необхідно зазначити, що пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

ПП «Гама-Техніка» продало ТОВ «ВПТК Аверс» товар на суму 375470 грн. при цьому виписало видаткову накладну №РН-000037 від 17.11.2010р., яка в подальшому була включена до складу валового доходу за 4 квартал 2010 року. Згідно платіжного доручення №575 від 15.11.2011р. в сумі 450564 грн. (в тому числі ПДВ – 75094 грн.) ТОВ «ВПТК Аверс» здійснило попередню оплату за товар ПП «Гама-Техніка», що підтверджується висновками акту перевірки.

При цьому суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача щодо нікчемності договорів поставки №02/12 від 02 грудня 2010 року, №13/08 від 13.08.2010 року, укладених з ПП «Володимир», №11/1 від 12.11.2010 року з МПП «Веста», договорів з товариством з обмеженою відповідальністю «Томтехснаб» №01.10/10 від 01 жовтня 2010 року, №26.08/10 від 26.08.2010 року, №27.08/10 від 27.08.2010р., №01.10/10 від 01 листопада 2010 року,  ТОВ «ВПТК Аверс» внаслідок відсутності реальних наслідків їх виконання та відповідно, відсутності у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту за вказаними операціями у зв'язку з викладеним нижче.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків.

Підставою недійсності правочину (ст.215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок ( ч.2 ст.228 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, шо порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договорів поставки №02/12 від 02 грудня 2010 року, №13/08 від 13.08.2010 року, укладених з ПП «Володимир», №11/1 від 12.11.2010 року з МПП «Веста», договорів з товариством з обмеженою відповідальністю «Томтехснаб» №01.10/10 від 01 жовтня 2010 року, №26.08/10 від 26.08.2010 року, №27.08/10 від 27.08.2010р., №01.10/10 від 01 листопада 2010 року, з ТОВ «ВПТК Аверс» вимогам цивільного законодавства, або існування будь-яких визначених законом заборон (обмежень) щодо укладання зазначених договорів.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи ці договора, позивач та його контрагенти ПП «Володимир», МПП «Веста» та ТОВ «Томтехснаб», ТОВ «ВПТК Аверс» діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договорів: позивач та його контрагенти ПП «Володимир», МПП «Веста» та ТОВ «Томтехснаб», ТОВ «ВПТК Аверс» не тільки вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договорів, а й виконали договора. Зазначене підтверджується первинними документами, оформленими сторонами з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які свідчать про отримання позивачем товару від ПП «Володимир», МПП «Веста» та отримання робіт (послуг) від ТОВ «Томтехснаб», продаж товару ТОВ «ВПТК Аверс».

Результати цієї операції відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних як на підставу нікчемності договорів поставки з МПП «Веста», оскільки позивачем надано докази поставки товару від МПП «Веста, а саме: накладною №136 від 08.12.2010р., подорожнім листом  вантажного автомобіля 033173, товарно-транспортною накладною від 08.12.2010р., трудовим договором з водієм від 02.07.2008р., якість продукції підтверджується сертифікатом відповідності UA1.003.0045425-10.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо відсутності ТОВ «Томтехснаб» за місцезнаходженням, як на підставу нікчемності договору, оскільки відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту на підставі податкових накладних.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо нікчемності правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків здійснених позивачем з ТОВ «ВПТК Аверс» (акт ДПІ у Шевченківському районі м.Києва), позивачем та ТОВ «Томтехснаб» (службова записка ВПМ ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва) як на підставу нікчемності договорів, оскільки дані акт та службова записка  не може бути оцінена як належні докази по справі.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.317 Цивільного кодексу України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Тому, відсутність у власника майна складських приміщень для його зберігання не є перешкодою для здійснення ним повноважень власника щодо володіння, користування та розпорядження, які в сукупності складають зміст права власності.

В судовому засіданні судом не встановлено та не доведено відповідачем, що придбані позивачем від ПП «Володимир», МПП «Веста» товари на момент поставки належали іншому власнику.

Суд також вважає, що доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ «Томтехснаб» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, спростовуються оскільки судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що роботи виконані іншою юридичною чи фізичною особою.          

Суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача, викладені в акті перевірки, щодо відсутності у ПП «Володимир» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, оскільки вони спростовуються та підтверджуються наявними матеріалами справи (податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ПП «Володимир» за 4 квартал 2010 року відповідно до якого у штаті працювало за сумісництвом 5 осіб), відповідач не довів, а суд не встановив наявність будь яких визначених нормативно-правовими актами нормативів кількості працюючих, необхідної для укладання певних видів господарських договорів. Тому висновки відповідача щодо відсутності достатньої кількості працюючих суперечать ст.ст.6, 12 Господарського кодексу України.

Досліджені судом докази, свідчать, що на час здійснення господарських операцій Товариство з обмеженою відповідальністю «Томтехснаб» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 20.08.08р. (код ЄДРПОУ 36099306), включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.08.08р. за  №140310331, зареєстроване платником ПДВ (свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 02.09.08р. №100136764, видане ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва). ТОВ «Томтехснаб» 20.09.2008р. видана ліцензія інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії АГ №577270 на господарську діяльність пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) серії АГ №577270 строком дії з 20.09.08р. по 20.09.2013р., що спростовує доводи відповідача щодо відсутності у товариства спеціального дозволу для виконання будівельних робіт.

Підставою для висновків перевіряючих щодо завищення валових витрат та заниження податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Томтехснаб» став акт №386/23-300/36099306 від 29.03.2011р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта ТОВ «Техснаб» за період жовтень-листопад 2010р. та січень 2011р., який не може бути оцінений як належний доказ по справі.   

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та сум витрат до складу валових витрат, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Юридичний статус ТОВ "Томтехснаб", ПП "Володимир", МПП "Веста" підтверджується свідоцтвами про державну реєстрацію юридичних осіб серії А01 №248477 (Мале приватне підприємство на підставі власності громадянина України “Веста”), серії А01 №124505 (Товариство з обмеженою відповідальністю “Томтехснаб”), серії А00 №830018 (Приватне підприємство “Володимир”), тобто контрагенти позивача на момент проведення господарських операцій не ліквідовані, їх діяльність в установленому законом порядку не припинена, з ЄДР підприємство не виключено, є платником ПДВ.

Отже, укладаючи договори із своїм контрагентами, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагентів договорів (здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність, тощо).

Щодо висновків відповідача про завищення податкового кредиту за січень 2011 року в сумі 505030 грн. (ст.65 акта перевірки), то суд з такими висновками не погоджується, оскільки відповідач, всупереч п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, який діяв на час існування спірних відносин, зазначив в акті перевірки факти виявлених порушень податкового законодавства, а саме виклав їх не чітко та без посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В силу ч.2 ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Зі змісту акту перевірки та пояснень представників відповідача в судовому засіданні суд з'ясував, що під час перевірки відповідачем не досліджувались первинні документи та дані бухгалтерського обліку позивача, а використовувались лише висновки акта проведеної камеральної перевірки з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року (акт №634/15-2/30461557 від 24.03.2011р.), база даних ДПС, податкової звітності, система автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Слід зазначити, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття "добросовісний платник податків". Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, суд вважає за необхідне визнати обґрунтованим застосування цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку в галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві. Статті Законів №168/97-ВР та №334/94-ВР, так само як і інших законів, не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, виникнення у платника податку на прибуток права на віднесення понесених витрат до складу валових витрат, від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Саме таку правову позицію викладено в Ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11.11.2010 р. у справі №К-23404/07, від 28.10.2010 р. у справі №К-19470/07, від 08.07.2010 р. у справі №К-23280/07, інформаційних листах Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" та від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Зокрема, Вищим адміністративним судом України в Інформаційних листах від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 та від 02.06.2011 року №742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції); 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів); 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку); 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"  вiд 23.02.2006 року №3477-IV є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини  від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Відтак, доводи податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства суд вважає необґрунтованими та не підтвердженими належним чином.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З огляду на викладене відповідачем не доведена правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень, а відтак позовні вимоги про їх скасування слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Гама-Техніка" до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2011 року за №0004142301/1980 в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 769518 грн. та штрафних санкцій в розмірі 105027 грн., за №0004152301/1979 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 336085 грн. та штрафних санкцій в розмірі 78207 грн. задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Хмельницькому від 15.07.2011 року  №0004142301/1980 в частині за основним платежем -  769518 грн. (сімсот шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями – 105027 грн. (сто п'ять тисяч двадцять сім гривень);   №0004152301/1979 в частині за основним платежем - 336085 грн. (триста тридцять шість тисяч вісімдесят п'ять гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями - 78207 грн. (сімдесят вісім тисяч двісті сім гривень).

Стягнути з державного бюджету на користь приватного підприємства "Гама-Техніка" (м.Хмельницький, вул.Чорновола 88/6, код ЄДРПОУ 30461557) судовий збір в сумі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень 23 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено  09 грудня 2011 року

< чи набрала законної сили >    

Суддя

/підпис/

< Суддя >

"Згідно з оригіналом" Суддя

Д.Л. Фелонюк