Рішення

від 16.07.2008 по справі 8/294/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/294/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.08                                                                                        Справа №  8/294/08

Суддя   Попова І.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Альфа-Прим” (69063, м. Запоріжжя, вул. Анголенко, 22/6)до відповідача-1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Сана-04” (71600, Запорізька область, м.Василівка, вул. Берегова, 54; 69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, 9)до відповідача-2. Відкритого акціонерного товариства “Запоріжгаз” (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська,7)до відповідача-3. Товариства “Таврія газ” (70454, Запорізька область, Запорізький район, смт. Малокатеринівка,  вул. Комунарівська, 10)до відповідача-4. Малокатеринівської селищної ради (Запорізька область, Запорізький район, смт. Малокатеринівка, вул. Калініна, 24) до відповідача-5. Виконавчого комітету Малокатеринівської селищної ради (Запорізька область, Запорізький район, смт. Малокатеринівка, вул. Калініна, 24) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Шевченківський відділ державної виконавчої служби Запорізького МУЮ (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюлова, 5)

                                                                                          Суддя    І.А. Попова

Від позивача: Доля Є.І., дов. № 14 від 26.11.2007р.

Від відповідач-1: Воронін Ю.Л., дов.№ 01-09 від 15.09.2007р.

Від відповідача-2: Влас Т.О., дов. від 04.01.2008 р.

Від відповідача-3: Акімова Л.О., рішення № 26 від 08.02.2007р. (в засіданні 02.07.2008р.)

Від відповідача 4: Карабаджак С.П., рішення № 1 від 07.04.2006р.(в засіданні 02.07.2008р.)

Від відповідача 5: не з'явився

Від третьої особи : Скребець О.С. дов. № 3572 від 19.06.2008р.

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, складеного 27.12.2007 р. та затвердженого рішенням № 1 виконавчого комітету Малокатеринівської селищної ради; визнання недійсним рішення № 1 виконавчого комітету Малокатеринівської селищної ради від 10.01.2008 р., визнання недійсним акту № 13 приймання-передачі основних засобів від 01.03.2008 р.

Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалася перерва.

Рішення оголошено в засіданні 16.07.2008 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові та заявах про уточнення вимог. В обґрунтування вимог зазначає, що рішенням господарського суду Запорізької області від 20.06.2007 р. у справі № 7/211/07 стягнуто з ТОВ “Сана-04” на користь ТОВ “Компанія “Альфа-Прим” суму боргу. На виконання рішення,  а в наступному постанови Запорізького апеляційного господарського суду видано наказ. З метою забезпечення виконання судового рішення 07.12.2007 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. 28 грудня 2007 року складено акт опису і арешту майна серії АА № 868618, а саме: незавершеного будівництва газорозподільчих мереж, що складається з будівельних матеріалів та обладнання, та знаходяться на будівельному майданчику і належить на праві власності товариству “Сана-04”.

Позивач вказує, що незважаючи на зазначений Акт, за ініціативою товариства “Сана-04” та Малокатеринівської селищної ради 27.12.2007 р. підписано Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта, який затверджено рішенням № 1 виконкому Малокатеринівської селищної ради. Згідно ст.. 331 ЦК України після завершення будівництва (введення в експлуатацію об'єкта) у відповідача-1 припиняється право власності на матеріали та обладнання, використане в ході будівництва, а у відповідача-3 –товариства “Таврія-Газ” виникає право власності на новостворене нерухоме майно, що знаходиться під арештом, що фактично є його відчуженням.

Таким чином, вказує позивач, оспорюваний Акт від 27.12.2007 р. суперечить нормам ст.ст. 6, 38 Закону України “Про виконавче провадження”, порушує його права стягувача за виконавчим документом та не відповідає передбаченим ст.ст. 202, 203 ЦК України умовам його дійсності. З цих підстав рішення № 1 виконкому Малокатеринівської селищної ради від 10.01.2008 р. позивач просить визнати недійсним, як таке, що прийнято в порушення ст.ст. 2, 4 Закону України “Про місцеве самоврядування”. Оскільки Акт № 13 прийому-передачі основних засобів підписано товариством “Сана-04” та товариством “Запоріжгаз” на підставі оспорюваних Акту та рішення  № 1, він також є недійсним та не тягне правових наслідків.

Відповідач-1 ТОВ “Сана-04” позовні вимоги вважає безпідставними. В обґрунтування заперечень зазначає, що дії органу місцевого самоврядування щодо прийняття в експлуатацію газоводу середнього та низького тиску та передачі його в експлуатацію ВАТ “Запоріжгаз” не суперечать приписам діючого законодавства. Вважає, що рішення органу місцевого самоврядування має бути оскарженим в порядку, передбаченому КАС України, оскільки останній є суб'єктом владних повноважень. Також зазначає, що позивач помилково вважає, що товариство “Сана-04” є власником матеріалів, що використовувалися ним при будівництві газоводу та на які накладено арешт державним виконавцем, оскільки фінансування будівництва здійснювалось товариством “Таврія-Газ” за рахунок коштів його учасників. У відношеннях з товариством “Таврія-Газ” товариство “Сана-04” виступало підрядником та не набувало права власності ні на будівельні матеріали, ні на закінчений будівництвом об'єкт.

Відповідач –2 –ВАТ “Запороіжгаз” у відзиві на позов вказує, що позивач не надав жодних доказів, які підтверджують той факт, що газовод є власністю ТОВ “Сана-04”. Посилання позивача на той факт, що при підписанні відповідачами Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та затвердженого рішенням виконкому Малокатеринівської селищної ради №1 від 10.01.2008 р. право власності на газопровід виникло у Товариства „Таврія газ” є хибним, оскільки за законодавством України право власності набувається на підставі правочинів. Оспорюваний Акт та Рішення не передбачають передачу права власності будь-якій особі. Посилання позивача на ст. 331 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки ТОВ „Сана-04" є лише підрядною організацією, яка виконувала певний вид робіт на замовлення Відповідача-3  і права власності на побудований газопровід не мала. Відповідно до ст.. 876 Цивільного кодексу України, власником об'єкта будівництва або результатів   інших   будівельних   робіт є Замовник. Таким чином, вищезазначений газопровід є власністю Відповідача-3 до здачі в експлуатацію - як об'єкт незавершеного будівництва, після здачі в експлуатацію - як об'єкт завершеного будівництва. Оскільки даний газопровід є стратегічним та вогненебезпечним об'єктом, а по завершенні його будівництва повинен бути зданий в експлуатацію та обслуговуватись спеціалізованим підприємством газового господарства, яке має на це право та ліцензію, накладення  арешту  не  позбавляє  права Відповідача-3  здати  його  в  експлуатацію та передати в цілях безпеки для обслуговування Відповідачу-2 як спеціалізованій організації. Позивач у своєму позові не зазначив, що в період, коли газопровід згідно Акта №13 від 01.03.2008 р. був прийнятий Відповідачем-2 для обслуговування, постанова про накладення арешту і акт опису майна були скасовані постановою Шевченківського ВДВС від 24.01.2008 р. ВП №5504015. Позивач  жодним  чином  не зазначив,  в  який  спосіб  ВАТ  „Запоріжгаз"  як відповідач по справі порушив його права та не надав жодних доказів, які б про це свідчили.

Представник відповідача-3 –товариства “Таврія-Газ” в судовому засіданні пояснив, що газовод низького та середнього тиску певних вулиць селища Малокатеринівка побудовано на замовлення жителів цих вулиць, які об'єдналися  у товариство, за кошти фізичних осіб, підрядником за договором виступало товариство”Сана-04”. На даний час газовод прийнятий Державною комісією та введений в експлуатацію.

Відповідач-4 та відповідач-5 - Малокатеринівська селищна рада та виконком Малокатеринівської селищної ради - доводи позивача вважають необґрунтованими та не вбачають порушення прав позивача в зв'язку з прийняттям в експлуатацію та передачею на обслуговування товариству “Запоріжгаз” газоводу.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького МУЮ щодо спірних правовідносин пояснив, що за заявою товариства “Компанія “Альфа-Прим” від 27.11.2007 р. відкрито виконавче по виконанню наказу господарського суду про стягнення з товариства “Сана-04” грошових коштів.

За актом від 28.12.2008 р. описано майно боржника –газорозподільчі мережі середнього та низького тиску по вулицям Тавричеська, Тенісна, Степна та інші. Звернення стягнення на зазначене майно відбувалося за пропозицією стягувача- товариства “Сана-04”. Постановою від 24.01.2008 р. знято арешт з майна, виконавче провадження закінчено, оскільки рішення господарського суду від 20.06.2007 р. скасовано.

Постановою від 24.01.2008 р. за заявою стягувача –товариства “Компанія “Альфа-Прим” відкрито виконавче провадження по стягненню з товариства “Сана-04” суми боргу. Актом від 28.02.2008 р. за заявою стягувача накладено арешт на майно боржника –автопричеп –компресор, труби сталеві, стояки сталеві, труби поліетиленові, матеріали, що використані у будівництві газопроводу середнього тиску, шкафну підстанцію. Зазначене майно знаходиться у дворах будинків по вул. Леніна, Кірова, Таврична та інших. В порядку передбаченому Законом України “Про виконавче провадження” будь-якою особою арешт та опис майна не оскаржено.

Заслухавши представників сторін, дослідивши додані матеріали, суд встановив:

З посиланням на ст.ст.. 202, 203 ЦК України позивач просить визнати недійсними Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, складений 27.12.2007 р. та затверджений рішенням № 1 виконавчого комітету Малокатеринівської селищної ради; рішення № 1 виконавчого комітету Малокатеринівської селищної ради від 10.01.2008 р., Акт № 13 приймання-передачі основних засобів від 01.03.2008 р., оскільки зазначеними правочинами порушено його право стягувача у виконавчому провадженні внаслідок переходу права власності на арештоване майно від боржника до іншої особи.

Доводи позивача суд знаходить хибними внаслідок наступного:

По-перше: Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, рішення органу місцевого самоврядування, акт приймання –передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за своєю правовою природою не є правочинами і до них не можуть застосовуватися норми, які регламентують підстави недійсності правочинів.

По-друге: оспорюваний позивачем Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкта та акт приймання-передачі основних засобів не є за своєю правовою природою і актами ненормативного характеру.

Акт індивідуальної дії –це акт який породжує права і обов'язки у того суб'єкта, якому він адресований. Акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих  чи  інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Форми, найменування і порядок прийняття актів  державними  чи іншими  органами залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.

            Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам  чинного  законодавства  та/або  визначеній  законом компетенції  органу,  який  видав  цей  акт.  Обов'язковою  умовою визнання  акта  недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного  акта  прав   та охоронюваних законом інтересів підприємства   чи   організації  -  позивача  у  справі.  Якщо  за результатами   розгляду   справи   факту   такого   порушення   не встановлено,  у  господарського  суду  немає  правових підстав для задоволення позову.

Оспорювані позивачем акти не підпадають під ознаки актів ненормативного характеру.

По-третє, що стосується оспорюваного акту виконавчого органу органа місцевого самоврядування –рішення № 1 від 10.01.2008 р. виконкому Малокатеринівської селищної ради –суд зазначає наступне:

Вказаним рішення затверджено акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, побудованого за рахунок коштів членів товариства “Таврія-Газ”.

Згідно протоколу загальних зборів засновників від 01.07.2006 р. товариство “Таврія-Газ” створено для газифікації селища Малокатеринівка. Рішенням № 57 від 07.07.2006 р. виконкому Малокатеринівської селищної ради зареєстровано товариство та затверджено його Статут.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про об'єднання громадян” у разі реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи.

Основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування будівництва регулюються Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. № 1243.

Прийняття в експлуатацію закінчених  будівництвом  об'єктів полягає  у   підтвердженні   державними   приймальними   комісіями готовності    до   експлуатації об'єктів   нового   будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд,  транспортних магістралей,  окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного  оснащення  відповідно  до   затвердженої   в установленому  порядку проектної документації,  нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

        Особливості  підтвердження  готовності   до   експлуатації закінчених   будівництвом   об'єктів   із   специфічними   умовами експлуатації  визначаються  відповідними  міністерствами,   іншими центральними   органами   виконавчої   влади   за   погодженням  з Мінрегіонбудом з урахуванням вимог цього Порядку.

До   складу  державної  приймальної  комісії  включаються представники  органу  виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування,  що утворив комісію, виконавчого комітету місцевої ради,  на  території  якої  розташовано  закінчений   будівництвом об'єкт,    замовника,    генерального   підрядника,   генерального проектувальника  (автора  проекту),  експлуатаційної  організації, інспекції державного  архітектурно-будівельного контролю,  органів державного санітарно-епідеміологічного  та  державного  пожежного нагляду.

          У випадках,  визначених  законодавством,  до складу державної приймальної комісії включаються також  представники  Мінприроди, Мінпраці,          Держгірпромнагляду, Держенергонагляду, Держкоменергозбереження,   Держатомрегулювання.  За  результатами  роботи  державної  приймальної  комісії складається   акт   про   прийняття   в  експлуатацію  закінченого будівництвом об'єкта, форма якого затверджується Мінрегіонбудом.

Акт державної приймальної  комісії  підлягає  затвердженню  у 15-денний  строк  органом  виконавчої  влади  чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю,  яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт. Підписаний і затверджений акт державної  приймальної  комісії про  прийняття  в  експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є підставою для укладення договорів про  постачання  на  цей  об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів води,  газу,  тепла та електроенергії і включення  даних  про  цей  об'єкт  до  державної статистичної звітності.

Закінчений будівництвом об'єкт –газопостачання вулиць  Тавричеська, Тенісна, Комунаровська (та інші) в смт. Малокатеринівка пред'явлений Державній приймальній комісії 27 грудня 2007 р. товариством “Таврія-Газ” (замовник будівництва). Тобто, на час складання державним виконавцем акту від 28.12.2007 р. про арешт майна боржника (як зазначено ТОВ “Сана-04”) газорозподільчі мережі середнього та низького тиску вже були прийняті державною приймальною комісією та об'єкт введено в експлуатацію.

Жодна із сторін спору на вимогу суду не надала документів на підтвердження права власності на газопровід низького та середнього тиску у смт. Малокатеринівка.

За свідченням селищного голови право власності на зазначений об'єкт не реєструвалося за жодною із осіб.

Позивачем не надано доказів на підтвердження доводів, що майно, на яке накладено арешт та перелічене у акті держвиконавця від 28.02.2008 р. опису й арешту майна та матеріали, використані у будівництві газоводу, що прийнятий в експлуатацію, є одним і тим же майном та належить на праві власності товариству “Сана-04” за умовами договору підряду чи купівлі-продажу.

Крім того, відповідно до ст.. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором. Статтею 331 ЦК України, з посиланням на приписи якої позивач обґрунтовує свої вимоги, передбачено, що право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки,  будівлі,  споруди  тощо)  виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено  прийняття нерухомого майна до  експлуатації,  право  власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. До  завершення   будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів,  обладнання  тощо,  які  були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Тобто, до  прийняття об'єкта в експлуатацію замовник будівництва є власником матеріалів та обладнання, після введення об'єкта в експлуатацію замовник стає власником новоствореного майна, як такого.

В даному випадку товариство “Таврія-Газ” виступило замовником будівництва лінії газопроводу  середнього та низького тиску у смт. Малокотеринівка за договором № 24/07, укладеним з ТОВ “Сана-04” 24.07.2006 р., в якому останнє виступило підрядником будівельних робіт. Зазначеним договором не передбачено право власності підрядника на об'єкт будівництва –газопровод –до ведення його в експлуатацію.

Таким чином, доводи позивача щодо порушення його прав стягувача у виконавчому провадженні в зв'язку з підписанням відповідачами оспорюваних актів, внаслідок чого, за твердженнями позивача, відбувається перехід права власності на арештоване у його інтересах майно від боржника до іншої особи, є безпідставними. Судом відмовляється у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 27.12.2007 р. та акту № 13 приймання-передачі основних засобів від 01.03.2008 р. з підстав, викладених у позові.

Також не підлягають задоволенню вимоги про визнання недійсним рішення № 1 виконкому Малокатеринівської селищної ради про затвердження акту державної приймальної комісії і передачу на баланс ВАТ “Запоріжгаз” та врізку і пуск підземного та наземного газопроводу середнього та низького тиску, оскільки будь-які права позивача, зокрема права стягувача у виконавчому провадженні, рішенням органу місцевого самоврядування не порушені.

В задоволенні позовних вимог з заявленого предмету та підстав відмовляється.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст..ст.. 331, 876 ЦК України, керуючись ст.49, 82-85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя                                                                       І.А.Попова