Рішення

від 31.07.2008 по справі 18/76/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/76/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.08                                                                                        Справа №  18/76/08

Суддя   Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд” (69000, м. Запоріжжя, бульвар Центральний, 26)

до комунального підприємства “Центральна районна аптека №22” Токмацької міської ради (71700, Запорізька область,  м. Токмак, вул.  Володарського, 270)

про стягнення 22 877,86 грн.,

            Суддя Носівець В.В.

представники сторін:

Від позивача: Гробова Ю.М. - довіреність б/н від 30.01.2007 року

Від відповідача: не з'явився

09.06.2008р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд” з позовом до комунального підприємства “Центральна районна  аптека № 22” Токмацької міської ради про стягнення 21151,18 грн., на підставі Договору поставки товару №3948 від 12.01.2006 року та ст. ст.16, 22, 552-552, 610-612, 623-625, 692 ЦК України і ст.ст. 173, 193, 224-226, 229, 230-231 ГК України.

Ухвалою суду від 13.06.2008 року порушено провадження у справі № 18/76/08, судове засідання призначено на 16.07.2008 року. Ухвалою суду від 16.07.2008 року розгляд справи,  в  порядку ст. 77 ГПК України,  був відкладений до 31.07.2008 року.

Позивач 31.07.2008 року надав суду заяви про уточнення позовних вимог та збільшення позовних вимог, в яких уточнив суми та період стягнення заборгованості штрафних санкцій і суми проведених відповідачем оплат. Остаточно позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставний товар в сумі 15 929,45 грн., проценти за користування коштами в сумі 1174,32 грн., витрати від інфляції в сумі 650,52 грн., пеню в сумі 1148,32 грн., а також 228,78 грн. сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та 1500 грн. на оплату послуг адвоката.

Заяви позивача були прийняті судом, оскільки заявлені у відповідності із статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України).

Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Відповідач вдруге у судове засідання не прибув, вдруге на адресу суду направив клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з перебуванням компетентного представника на лікуванні. Перше  клопотання про перенесення розгляду  справи судом було задоволено і  розгляд  справи був відкладений  на  31.07.2008 року.

Розглянувши друге клопотання відповідача від 29.07.2008 року суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Суд вже відкладав розгляд справи за клопотанням відповідача з причин неможливості присутності представника в судовому засіданні. Представник позивача заперечує  проти відкладення  розгляду справи.

Крім того, відповідач по справі № 18/76/08 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємства зобов'язаний був направити компетентного представника в судові засідання, чи сам прийняти участь в судових засіданнях.

Стаття 69 ГПК України передбачає, що спір повинен бути вирішений господарським судом  у строк не більше двох місяців,  тобто до 06.08.2008 року.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами, без участі представника відповідача в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Судове засідання закінчено 31.07.2008р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.01.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки товару № 3948 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов'язався на умовах і в порядку, визначених договором, поставити відповідачу лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни та санітарії (надалі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити його.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару узгоджуються сторонами на кожну окрему партію та вказуються у відповідній видатковій накладній –рахунку.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 20 608,40 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними –рахунками № 776725 від 05.02.2008 року на суму 9034,48 грн., № 779584 від 23.02.2008року на суму 2665,25 грн., № 779679 від 23.02.2008 року на суму 838,44 грн. та № 780896 від 04.03.2008 року на суму 8070,23 грн.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсягу, поставив відповідачу товар.

Відповідно до п. 5.1 договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються відповідачем в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту здійснення поставки, на підставі отриманих разом з товаром рахунків (видаткових накладних - рахунків), якщо інше не обумовлене у видатковій накладній –рахунку.

Сторони у видаткових накладних –рахунках передбачили відстрочку сплати вартості товару, зокрема по видатковій накладній –рахунку від 05.02.2008 року - до 05.04.2008 року включно, по видатковим накладним –рахункам від 23.02.2008 року –до 23.04.2008 року включно, а по видатковій накладній –рахунку від 04.03.2008 року –до 03.05.2008 року включено.

Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав не належним чином, своєчасно не здійснив оплату товару, внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений позивачем товар в сумі 19 904,70 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 19 904,70 грн. основного боргу підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний  припис містить  ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати майно (товар) у  власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Після порушення провадження у справі, відповідач частково сплатив суму основного боргу у розмірі 3975,25 грн., що підтверджується банківськими виписками за 29.05.2008 року (сума 600 грн.), за 30.05.2008 року (сума 500 грн.), за 03.06.2008 року (сума 365,25 грн.), за 06.06.2008 року (сума 500 грн.), за 09.06.208 року (сума 400 грн.), за 11.06.2008 року (сума 500 грн.), за 27.06.2008 року (сума 270 грн.), за 04.07.2008 року (сума 100 грн.), за 09.07.2008 року (сума 120 грн.), за 10.07.2008 року (сума 150 грн.), за 18.07.2008 року (сума 170 грн.) та за 24.07.2008 року (сума 300 грн.).

За таких обставин, провадження у справі, в частині стягнення основного боргу в сумі 3975,25 грн., підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Сума основного боргу у розмірі 15929,45 грн. відповідачем не погашена до теперішнього часу.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідач боргу за поставний товар обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 15929, 45 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму індексу інфляції за  період з травня 2008 року по липень 2008 року в сумі 650,52 грн. та 24 % за користування чужими грошовими коштами за період з квітня 2008 року по липень 2008 року у розмірі 1174,32 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 692 ЦК України, у випадку прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та оплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У п. 5.2 договору визначено, що у разі прострочення розрахунку відповідач повинен сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 24 % (від сум прострочення) за користування коштами позивача за кожен день починаючи з першого дня прострочення по день здійснення платежу включно.

Відповідно до розрахунку позивача –сума втрат від інфляції складає 650,52 грн., сума відсотків за користування грошовими коштами –1174,32 грн.

Суд знаходить розрахунки позивача обґрунтованими, а вимоги про стягнення з відповідача витрат від інфляції в сумі 650,52 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 1174,32 грн. –такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення умов договору та прострочення виконання зобов'язання в сумі 470,85 грн. за період часу з квітня 2008 року по липень 2008 року.

Згідно з положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період , за який сплачується пеня.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, …, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 6.2 Договору обумовили, що відповідач за прострочення оплати отриманого товару сплачує позивачу пеню за весь період прострочення оплати в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку позивача, за період з квітня 2008 року по липень 2008року сума пені становить 470,85 грн.

Наданий суду розрахунок суд знаходить обґрунтованим, а вимогу про стягнення пені –такою, що підлягає задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача  витрат, пов'язаних з оплатою послуг  адвоката в сумі 1500 грн. , підлягають  задоволенню, в зв'язку с наступним:

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Позивач надав суду угоду про надання правової допомоги № 1 від 11.01.2006 року та додаткову угоду від 14.05.2008 року, які укладені з адвокатом Гробовою Ю.М., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 533, а також платіжні доручення № 31951, № 31949 та № 31948 від 30.05.2008 року про перерахування  за юридичні послуги суми 1500 грн.

Саме адвокат, як представник позивача, приймав участь у розгляді справи.

За таких обставин, судові витрати та витрати за послуги адвоката в сумі 1500 грн. покладаються на відповідача.  

Відповідно до ст. 8 Декрету КМУ №7-93 від 21.01.1993 року (зі змінами та доповненнями), сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Як свідчать матеріали справи, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 22 877,86 грн., державне мито за такими вимогами повинно бути сплачено у розмірі  228,78 грн.

Згідно платіжних доручень № 31872 від 26.05.2008 року та № 32289 від 14.07.2008 року державне мито сплачено відповідно у розмірі 211,51 грн. та 117,87 грн.

Таким чином, державне мито у розмірі 100,60 грн., сплачене платіжним доручення № 32289 від 14.07.2008 року, підлягає поверненню позивачу, як зайво сплачене, відповідно до статті 8 Декрету КМУ “Про державне мито”.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити  частково.

2. Стягнути з комунального підприємства “Центральна районна аптека № 22” Токмацької міської ради (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Володарського, 270, р/р № 260091448 в ЗД АППБ “Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 01977317) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд”  (69000, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 26, р/р № 26008315108671 в ЗФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010, код ЄДРПОУ 23855371) 15929 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 45 коп. основного боргу; 650 (шістсот п'ятдесят) грн. 52 коп. витрат від інфляції, 1174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 32 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 470 (чотириста сімдесят) грн. 85 коп. пені, 228 (двісті двадцять вісім) грн. 78 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. витрат на оплату послуг адвоката. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення 3975,25 грн. припинити.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд” із Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 100 (сто) грн. 60 коп., перераховане платіжним дорученням №32289 від 14.07.2008 року.  Видати довідку.

Суддя                                                                                                                      В.В. Носівець