Рішення

від 16.07.2008 по справі 7/269/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/269/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.08                                                                                        Справа №  7/269/08

Суддя   Кутищева Н.С.

Позивач  Товариство з обмеженою відповідальністю “Трест Запоріжбуд”, м. Запоріжжя

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Техсервіс”, м. Запоріжжя.

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Позивача        Клинков О.В., дов. № 25/87 від 27.06.2008р.        

Відповідач     Самелюк І.Ф., дов. №  24 від 03.07.2008р.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 6585грн.39коп. заборгованості за договором   № 03-143Д від 01.08.2003р. про участь  у видатках з експлуатації території.  

Позивач обґрунтував свої вимоги договором № 03-143Д від 01.08.2003р. про участь  у видатках з експлуатації території, ст.  193 ГК України,  ст.ст. 526, 625 ЦК України.           

Ухвалою суду від 09.06.2008р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 16.07.2008р. Судовий процес завершено 16.07.2008р. оголошенням рішення суду  в повному об'ємі.  

Від відповідача надійшов відзив, яким відповідач визнав заявлені позовні вимоги  в повному об'ємі.  Представником  відповідача в судовому засіданні заявлено  клопотання про відстрочку виконання рішення суду  посилаючись на фінансовий звіт підприємства, та вказує на те, що  на даний момент підприємство відповідача  не веде  виробничої  діяльності.

Позивач заперечує проти заявленого клопотання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

              Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.    

За усним клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін,  суд встановив:              

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трест Запоріжбуд»(надалі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техсервіс»(надалі - відповідач) укладено договір № 03-143Д від 01.08.2003р. про участь у видатках з експлуатації території, згідно якому. Позивач забезпечує своєчасну оплату послуг з енергозабезпечення об'єкта експлуатації за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 75-6, а відповідач компенсує витрати, понесені позивачем в зв'язку зі сплатою за електроенергію, згідно рахунків позивача на підставі договору.

          Листом № 12 від 14.03.2007р. відповідач сповістив позивача про припинення споживання електроенергії.                  

         Відповідно до п. 3.1. договору № 03-143Д від 01.08.2003р., компенсацію частини витрат позивача проводиться відповідачем щомісяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів протягом п'яти банківських днів з моменту отримання відповідних рахунків.

       Факт надання послуг зафіксовано відповідними актами.

        Крім того, факт наявності заборгованості та намір її погашення підтверджується гарантійним листом відповідача № 15 від 22.04.2008р.

        Позивачем виконано свої зобов'язання в повному обсязі та згідно умов договору. Відповідач, в свою чергу, не виконав зобов'язання зі сплати компенсації витрат, в зв'язку з чим, зі сторони відповідача виникла заборгованість у розмірі 6585,39 грн.  

        Згідно ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

           Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.

           Доказів сплати борги відповідач суду не надав.

           Таким чином, сума  заборгованості відповідача перед позивачем по договору від 01.08.2003р. складає 6585грн. 39коп., підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає задоволенню.  

               З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

            Судові витрати слід  покласти на відповідача, так як з його вини спір доведено до судового розгляду.

Згідно з п. 2 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. № 02-5/33 “Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України”, підставою для відстрочки, розстрочки,  зміни способу і порядку  виконання рішення можуть бути конкретні обставини , які ускладнюють виконання рішення суду, чи роблять неможливим в строк чи встановлений судом спосіб. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на застосування способів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не потребує, і господарський суд законодавчо не обмежений будь якими конкретними строками відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Однак, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати інтереси сторін, їх фінансове положення, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіки держави та інші обставини справи. Тяжкий фінансовий стан  боржника не звільняє його від належного виконання зобов'язань перед кредитором, не робить неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про відстрочку   виконання рішення, суд встановив що відповідачем не  доведені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським  судом способом, фінансовий звіт підприємства не є підставою для задоволення  клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду і е відповідає вимогам ст. 121 ГПК України.   

                    Таким чином, клопотання про надання відстрочки слід залишити без задоволення.  

        На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 526  ЦК України,  ст. ст. 3, 22, 28, 33,  44,  49, 82, 84, 85 ГПК України, суд:                                                                            

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

             Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техсервіс”, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 77а, кв. 59 (р/р  26004301310051 в Комунаровському відділенні АК ПІБ, МФО 313344, ІК 23852289) 69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, 75-б (п/р 26004070000111 АКБ “Металург”, МФО 313582, ЕДРПОУ 23852289, р/р 26004070000111 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313816, ЕДРПОУ 23852289)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трест Запоріжбуд”,  69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 74  (р/р 26000040170001 в  АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, ЕДРПОУ  31741249 (ІПН № 317412408256)  6585 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 39 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

            Видати наказ.  

Клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду  залишити без задоволення.

            Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

          Суддя                                                                             Н.С. Кутіщева