Рішення

від 11.09.2008 по справі 8/547

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/547

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" вересня 2008 р. Справа № 8/547

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого  судді   

                          судді  Давидюк В.К.

                          судді   

за участю представників сторін

від позивача  не з'явився

від відповідача  не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авточіна" (м. Київ)  

до Приватного підприємства "Азія Моторс" (м. Житомир)

про стягнення 40202,93 грн.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягненняз відповідача на свою користь  40202,93грн. боргу, згідно договору купівлі-продажу легкового автомобіля, укладеного 13.03.2007р. з яких основний борг складає 22 300 грн.; пеня 9 990,40грн.; інфляційні збитки 7091,40грн. та 3% річних 821,13грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі з мотивів викладених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

 Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 

Судом було направлено запит до Головного управління статистики у Житомирській області з метою з'ясування фактичної адреси відповідача та отримано витяг з ЄДРПОУ в якому зазначено, що станом на 27.08.2008 р. Приватне підприємство "Азія Моторс" знаходиться за адресою м.Житомир, вул. Черняховського 103-В.

Враховуючи,  що  ухвали  суду    відправлялися  відповідачу  саме  за  вказаною  адресою,  тому  суд  вважає,  що  відповідач  належним  чином  повідомлений  про  час  та  місце  слухання  справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд оглянув у засіданні оригінали документів: Договір купівлі-продажу №07-54 від 13.03.07р., додаток №1 від 13.03.2007 р. до Договору купівлі-продажу №07-54 від 13.03.2007 р., акт прийому -передачі автомобілю від 14.03.2007р., Статут позивача, довідку про включення до ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2007 р. між ТОВ "Авточіна" та ПП "Азія Моторс" був укладений договір купівлі-продажу легкового автомобіля № 07-54, що підтверджується   актом приймання-передачі  транспортного засобу від 14.03.2007 р.

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець (позивач) зобов'язується передати у власність Покупцеві (відповідачу), а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити один легковий автомобіль  "Грейт Уолл" 2005 року виготовлення, колір- сірий, VIN LGWEF2G506A054636 , виробництва КНР.

У відповідності до п.4.2 Договору загальна вартість товару складає 82000 грн.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що загальну суму вартості товару покупець зобов'язаний перерахувати на банківський рахунок Продавця протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання Договору.

Проте, відповідач  зобов'язання щодо розрахунку  виконав  частково на суму 59700,00 грн.

Таким чином, заборгованість Приватного підприємства "Азія Моторс" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Авточіна" на день подачі позову до суду (станом на 17.06.2008р.) становить 22300,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при  здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії,  а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до статті 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною  2  ст. 551  ЦК  України  передбачено,  що   розмір  неустойки  встановлюється  договором або   актом  цивільного  законодавства,  при  цьому  розмір  неустойки,  встановлений  законом,  може  бути  збільшений  у  договорі; сторони  можуть  домовитися  про  зменшення  розміру  неустойки,  встановленого  актом  цивільного  законодавства,  крім  випадків, передбачених  законом.

Статтею  6  ЦК  України  встановлена  свобода  договору,  яка  може  проявлятися  у  тому,  що  сторони  у  договорі  можуть  відступати  від  положень  актів  законодавства  та  врегулювати  свої  відносини  на  власний  розсуд.

Відповідно  до  вимог  ст. 627,  629  ЦК  України,  сторони  є  вільними  в  укладенні договору,  виборі  контрагента  та  визначенні  умов  договору  з  урахуванням  вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного  законодавства, звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та  справедливості. Договір  є  обов'язковим для  виконання  сторонами.

Розмір  пені,  який  передбачений  сторонами  у  п. 8.1 договору    не  суперечить  законодавству,  виражає  волю  сторін,  а  тому  нарахування  пені  на  заборгованість  повинна  проводитись  виходячи  із  умов  договору.

За прострочку в оплаті,  у відповідності до п. 8.1 Договору, у випадку порушення Покупцем строків здійснення оплати, Покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі 0,1% від вартості Товару, за кожен день прострочення.

Позивачем нараховано за період з 21.03.2007 р. по 12.06.2008 р. пеню в розмірі 9990,40 грн.

Враховуючи, що відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, то судом здійснено самостійно  розрахунок нарахування пені за шестимісячний строк, розмір якої становить 4080грн.90коп, і яка підлягає до стягнення.

Ст. 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до п.2 вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, за неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання нарахував на суму заборгованості відповідача  за період з 21.03.07р. по 12.06.08р. інфляційні в розмірі 7091грн.40коп., а також відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України та 3% річних за період з  21.03.07р. по 12.06.08р. - 821грн.13коп.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авточіна" обґрунтовані, підтверджуються належними доказами та підлягають  задоволенню в частині стягнення з Приватного підприємства "Азія Моторс" 22300грн.00коп основного боргу, 4080,90 грн. пені, 7091грн.40коп. інфляційних втрат та 821грн.13коп. 3% річних.

В решті позову відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених та обґрунтовано поданих позовних вимог.

Відповідно  до  ч.1, 2 ст. 173, ч. 1 ст. 175 ГК України, ст. 525, 526, п.3 ст. 549 ,п.1 ст. 625 ЦК України, Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р. №543/96-ВР, керуючись ст.ст.33, 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85  ГПК України, господарський суд,- 

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Азія Моторс" (1000, Житомир, вул.Черняховського,103-В, код ЄДРПОУ 34521070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авточіна" (04136, м.Київ, вул.Північно-Сирецька,1/3 код ЄДРПОУ 33639292) 22300грн.00коп основного боргу, 4080,90 грн. пені, 7091грн.40коп. інфляційних втрат, 821грн.13коп. 3% річних, 342,93 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 100,65грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                      Дата  підписання  рішення  "____"_____"2008"

Суддя Давидюк В.К.      

Віддрукувати:   

1 - в справу

2 -позивачу

3-відповідачу