Постанова

від 03.09.2008 по справі 2/229-4/138

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/229-4/138

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.09.2008                                                                                           № 2/229-4/138

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:            Михальської  Ю.Б.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Каменська О.А. – за дов., Шульга О.І. – дов., Плавник М.Д. - пастор,

 від відповідача - Конті М.П. – за дов.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.04.2008

 у справі № 2/229-4/138  

 за позовом                               Релігійної громади незалежної помісної церкви євангельських християн-баптистів "Пробудження" в Оболонському районі м. Києва

 до                                                   Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 про                                                  зміну зобов"язання покупця по договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 16.04.2008 у справі №2/229-4/138 позов Релігійної громади незалежної помісної церкви євангельських християн-баптистів „Пробудження” в Оболонському районі м.Києва до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву про зміну зобов'язання покупця по договору купівлі-продажу задоволено повністю.

Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна по місту Києву прийняти рішення про продовження терміну завершення реконструкції незавершеного будівництвом об'єкта їдальні під культову споруду з подальшою експлуатацією та обслуговуванням, яке розташоване на вул. Тимошенка, 2 в Оболонському районі міста Києва та укласти з Незалежною помісною церквою євангельських християн-баптистів „Пробудження” додаткову угоду про продовження строків завершення реконструкції до 31.12.2008 року.

Присуджено стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву на користь Незалежної помісної церкви євангельських християн-баптистів „Пробудження” 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися про укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали його на інших умовах. Матеріалами справи підтверджено, що незавершення терміну будівництва об'єкту обумовлено подією, яка істотно змінила обставини, при яких укладався договір. Такою подією для позивача стала довготривала процедура оформлення відповідних правовстановлюючих документів на землю, яка, до певного часу, зробила неможливим розпочати процедуру з отримання дозволу на початок будівництва. Рішенням Київради від 15.03.2007 „Про надання згоди на продовження регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва – їдальні на 150 місць на вул. Тимошенка, 2 в Оболонському районі міста Києва” до 31.12.2008, яке є обов'язковим для виконання відповідачем, відповідно до пункту 2 зобов'язала відповідача укласти з позивачем додаткову угоду про продовження терміну завершення будівництва і затвердити графік виконання робіт.

Не погодившись з рішенням суду, Регіональне відділення Фонду державного майна по місту Києву звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 16.04.2008 у справі №2/229-4/138 повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Релігійної громади незалежної помісної церкви євангельських християн-баптистів „Пробудження” в Оболонському районі м.Києва відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, тим, що рішення органу місцевого самоврядування про продовження терміну завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва є одним із документів, які входять до складу документів, що надаються державному органу приватизації при звернення до нього власника такого об'єкта згідно Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна від 29.10.1998 № 2041. На підставі цих документів остаточне рішення щодо доцільності продовження терміну виконання відповідної умови договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва приймає державний орган приватизації як сторона договору і як державний органи виконавчої влади, уповноважений на прийняття таких рішень чинним законодавством; відповідно до пункту 2 статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” термін дії зобов'язань стосовно строків внесення інвестицій не повинен перевищувати п'яти років.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

В червні 2007 року позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про зміну зобов'язання покупця по договору купівлі-продажу, а саме, просив зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву прийняти рішення про продовження терміну завершення реконструкції незавершеного будівництвом об'єкта їдальні під культову споруду з подальшою експлуатацією та обслуговуванням, яке розташоване в м.Києві, по вул. Тимошенка,2 та укласти з Незалежною помісною церквою євангельських християн-баптистів „Пробудження” додаткову угоду про продовження строків завершення реконструкції до 31.12.2008.

Відповідач проти позову заперечував, зокрема, у зв'язку з тим, що пропозиція про продовження термінів для завершення будівництва, що надійшла після виявлення факту невиконання умов договору купівлі-продажу, не розглядається; термін дії зобов'язань відповідно до статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” термін дії зобов'язань не повинен перевищувати п'яти років.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 10.07.2007 № 2/229 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву прийняти рішення про продовження терміну завершення реконструкції незавершеного будівництва їдальні під культову споруду з подальшою експлуатацією та обслуговуванням, яке розташоване в м.Києві по вул. Тимошенко,2 та укласти з позивачем додаткову угоду про продовження строків завершення реконструкції до 31.12.2008.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2007 № 2/229 рішення Господарського суду м.Києва від 10.07.2007 у справі № 2/229 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2008 № 2/229  постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2007 та рішення Господарського суду м.Києва від 10.07.2007 у цій справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м.Києва.

Вищий господарський суд України у постанові від 31.01.2008 зазначив, що прийняття судового рішення, яким зобов'язано Фонд прийняти рішення про продовження терміну завершення реконструкції незавершеного будівництва об'єкта їдальні під культову споруду з подальшою експлуатацією та обслуговуванням, яке розташоване в м.Києві по вул. Тимошенка, 2, за договором від 18.03.1999 №619 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, та укласти з Релігійною громадою додаткову угоду про продовження строків завершення реконструкції до 31.12.2008 не призведе до захисту порушеного права або інтересу, адже, таке рішення є декларативним, тобто не може бути виконано в примусовому порядку, натомість, таке право або інтерес позивача можуть бути відновлені шляхом внесення змін до спірних умов договору за рішенням суду; суд апеляційної інстанції не врахував, що на момент прийняття 10.05.2007 комісією Фонду з питань внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна рішення про відхилення пропозиції покупця стосовно продовження терміну завершення будівництва позивач надав, а відповідач отримав весь необхідний пакет документів, передбачених приписами Положення (наказ ФДМУ від 29.10.1998 №2041), та рішення Київради від 15.03.2007 № 271/932; а також не спростував доводів щодо обов'язковості для Фонду зазначеного рішення Київради і не надавши належної правової оцінки правовідносинам, що передували укладенню цього договору і їх правовому регулюванню, застосував до зобов'язань покупця за цим договором норму статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” щодо терміну дії зобов'язань.

Під час нового розгляду справі присвоєний новий номер - № 2/229-4/138.

Позивач під час нового розгляду подав заяву про зміни та доповнення до позовної заяви, згідно яких просив суд зобов'язати відповідача прийняти рішення про продовження терміну завершення реконструкції незавершеного будівництвом об'єкту їдальні під культову споруду з подальшою експлуатацією і обслуговуванням, яке розташоване в м.Києві по вул. Тимошенка,2, та укласти з позивачем додаткову угоду про продовження строків завершення реконструкції до 31.12.2008 шляхом внесення змін до спірних умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.1999 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву (продавець) та ЗАТ „F&C Realti” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 619 об'єкту незавершеного будівництва – їдальні на 150 місць, який знаходиться за адресою м.Київ, вул. Тимошенка, 2 (надалі – об'єкт незавершеного будівництва), посвідченого державним нотаріусом Першої Київської держнотконтори за номером № 9-1456, зареєстрованого Мінською районною радою м.Києва від 31.03.1999 за № М-0001.

За актом приймання-передачі від 23.03.1999 об'єкт незавершеного будівництва був переданий покупцеві.

Пунктом 5.4. договору № 619 від 18.03.1999 передбачався обов'язок покупця протягом трьох років закінчити будівництво об'єкта.

Згідно договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 30.03.2001 ЗАТ „F&C Realti” (продавець) продав, а Незалежна помісна церква євангельських християн-баптистів „Пробудження” (покупець) купив об'єкт незавершеного будівництва – їдальня на 150 місць, який знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Тимошенка, 2, що належав продавцеві на підставі договору № 619 від 18.03.1999 та став правонаступником прав та зобов'язань щодо предмету договору купівлі-продажу № 619 від 18.03.1999. Договір нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі за № 1453.

Згідно акту прийому передачі від 30.03.2001 зазначений об'єкт незавершеного будівництва був переданий позивачеві.

В пункті 5 договору від 30.03.2001 зазначено, що згідно з довідкою, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації № 99 від 22.03.2001, готовність об'єкта незавершеного будівництва на момент продажу складала 50%.

За умовами договорів від 18.03.1999 та від 30.03.2001 об'єкт незавершеного будівництва продавався без збереження його первісного призначення з правом його перепрофілювання.

Позивач є релігійною організацією, ним було прийнято рішення про перепрофілювання об'єкту, а саме – здійснити реконструкцію незавершеного будівництва їдальні під культову споруду.

Додатковою угодою „Про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу” від 17.05.2002, укладеної між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву та Незалежною помісною церквою євангельських християн-баптистів „Пробудження”, відповідно до рішення Київської міської ради від 14.03.2002 № 352/1786, термін завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва було продовжено до 31.12.2003.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 27.05.2004 № 265/1475 договором від 22.06.2004 термін завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва було продовжено до 18.03.2005.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 21.04.2005 № 276/2851 договором № 619/2 від 31.05.2005 термін завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва було продовжено до 31.12.2006.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що невиконання договору № 619 від 18.03.1999 в частині дотримання терміну завершення будівництва об'єкту обумовлено наявністю об'єктивних причин, а саме довготривалою процедурою оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою, отриманням рішення Київської міської державної адміністрації про дозвіл на проектування реконструкції тощо.

З метою вирішення питання стосовно продовження терміну виконання зобов'язань за договором позивач листом № 07 від 31.10.2006 звернувся до відповідача (отримано останнім 06.11.2006) з пропозицією про продовження терміну завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва до 31.12.2008 року.

Також 31.10.2006 листом № 8 позивач звернувся до Київської міської ради щодо прийняття рішення Київської міської ради про продовження строку завершення будівництва об'єкту незавершеного будівництва.

Із зазначеним питанням листом № 11 від 21.11.2006 позивач звертався і до Голови постійної комісії Київради з питань власності.

Листом № 30-11/9443 від 22.11.2006 відповідач запропонував надати рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду, звіт про стан виконання договірних зобов'язань, техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору.

08.12.2006 позивачем було надано обґрунтування неможливості завершення будівництва з переліком виконаних робіт (№ 18) та техніко-економічне обґрунтування (№19).

Листом від 14.02.2007 № 30.11/977 відповідач повідомив позивача про проведення чергової планової перевірки, яка призначена на 1 квартал 2007 року, звернув увагу, що термін виконання зобов'язань за договором встановлений до 31.12.2006, а також висловив прохання у термін до 19.03.2007 надати до регіонального відділення ФДМУ по м.Києві копії документів щодо виконання умов договору, інформацію та копії відповідних документів щодо вирішення вищезазначеного питання у Київській міській раді.

В матеріалах справи містяться листи позивача відповідачу від 19.03.2007 за №№ 39, 40 однакового змісту з проханням продовжити термін завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва до 31.12.2008, оскільки лише в січні 2007 року позивач отримав рішення Київради від 31.10.2006 про зміни щодо приведення у відповідність призначення земельної ділянки в Рішенні 2004 року та затвердженому проекті, та повідомлено відповідача, що 15.03.2007 на сесії Київської міської ради отримано позитивне рішення про продовження терміну будівництва, копію якого буде надано відповідачу після його отримання, а також надано документи згідно додатку.

Рішенням від 15.03.2007 №271/932 „Про надання згоди на проводження регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва – їдальні на 150 місць на вул. Тимошенка, 2 в Оболонському районі міста Києва” Київська міська рада надала згоду на продовження строку завершення будівництва об'єкту незавершеного будівництва до 31.12.2008. Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву укласти з незалежною помісною церквою євангельських християн-баптистів „Пробудження” додаткову угоду про продовження строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва – їдальні на 150 місць на вул. Тимошенка, 2 в Оболонському районі міста Києва і затвердити графік виконання робіт. Контроль за виконанням цього рішення покладений на постійну комісію Київради з питань власності.

Листом від 18.04.2007 № 30-11/2828 відповідач повідомив позивача про те, що до цього часу не отримувало рішення Київської міської ради щодо надання згоди на продовження терміну будівництва, питання стосовно продовження терміну закінчення будівництва та внесення змін до договору буде розглянуто на засіданні комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу тільки після надання рішення Київської міської ради.

Як зазначає відповідач в письмових поясненнях, рішення Київради було ним отримано 23.04.2007.

Згідно акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 10.05.2007 №43, проведеної представником органу приватизації, встановлено, що зобов'язання щодо терміну завершення будівництва об'єкта приватизації не виконано. Також поточна перевірка проводилася 12.12.2006 (акт від 12.12.2006 в матеріалах справи).

Листом від 11.05.2007 №30-11/3514 відповідач повідомив позивача про відхилення Комісією з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу пропозиції щодо продовження терміну завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва. (Протокол засідання комісії від 10.05.2007).

Листом від 01.06.2007 № 30-11/4109 відповідач повідомив позивача про те, що при повторному розгляді питання рішення Комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна від 10.05.2007 щодо відмови в продовженні термінів завершення будівництва було залишено без змін.

Розглянувши подані докази по справі, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 19 Закону України „Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва” обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва; У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Статтею 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно статті 8 Закону України „Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва” відведення земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, оформляється відповідним рішенням згідно з вимогами законодавства. У разі відсутності рішення про відведення земельної ділянки в натурі, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, за поданням органів приватизації спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його органи на місцях разом з адміністрацією підприємства, установи, організації, на балансі яких перебуває об'єкт незавершеного будівництва, у місячний строк вживають у встановленому порядку заходів щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Позивачем надано лист-дозвіл на проектні роботи від 12.10.2001 №002-1140, протокол засідання архітектурно-містобудівної ради № 0903 від 25.12.2002, проект реконструкції незавершеного будівництвом об'єкту їдальні під культову споруду на вул. Тимошенко, 2 у Оболонському районі м.Києва, який отримав позитивний висновок „Київдержекспертизи” від 26.03.2004, договір резервування земельної ділянки від 23.05.2003, договір №2/05 від 17.01.2005 на розробку технічної документації з оформлення права користування земельною ділянкою НПЦ ЄХБ „Пробудження”, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 19.01.2005, лист Головного управління земельних ресурсів № 129 від 01.03.2005 - витяг з технічної документації №Ю-32287/2005 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:151:0034) від 14.06.2005, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 14.07.2005 за № 78-6-00284, акт приймання-передачі земельної ділянки від 14.07.2005, рішення Київської міської ради № 520/1930 від 30.09.2004 про надання земельної ділянки позивачу та рішення КМР від 31.10.2006 № 173/230 про внесення змін до рішення КМР № 520/1930 щодо розбіжності у формулюванні функціонального призначення реконструйованої будівлі, заява про надання дозволу на виконання будівельних робіт від 20.02.2007.

Як вбачається з наданих суду доказів, невиконання пункту 5.4. договору № 619 від 18.03.1999 в частині дотримання терміну завершення будівництва об'єкту було обумовлено наявністю об'єктивних причин, а саме – оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою, отримання рішення Київської міської державної адміністрації про дозвіл на проектування реконструкції, внесення змін до рішення Київської міської ради щодо розбіжності у формулюванні функціонального призначення реконструйованої будівлі тощо.

Враховуючи обставини, які істотно змінилися, а саме несвоєчасне отримання документації на землю, що спричинило затримку по завершенню будівництва, позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору щодо продовження терміну завершення будівництва, однак сторони не досягли згоди щодо зміни умов договору, внаслідок чого спір був переданий на вирішення суду.

Наказом Фонду державного майна України від 29.10.1998 N2041, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.1998 за N717/3157 затверджено Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна (надалі – Положення).

Пунктом 3.1. Положення встановлено, що зміни до договорів купівлі-продажу стосовно перенесення термінів виконання зобов'язань на більш пізній строк у порівнянні з терміном, установленим договором, вносяться за таких умов:

- достатня обґрунтованість потреби внесення таких змін;

- недопущення зменшення фактичних обсягів зобов'язань, яке може статися внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів.

Згідно пункту 4.2. Положення якщо ініціатором виступає Покупець, то пропозиції щодо внесення змін до договору купівлі-продажу подаються ним у листі на ім'я керівника органу приватизації, з яким укладався договір.

Згідно пункту 4.3. Положення орган приватизації в тижневий термін з моменту надходження пропозицій щодо внесення змін до договору купівлі-продажу визначає перелік документів, потрібних для розгляду питання та прийняття рішення і повідомляє про це заявника листом (у даному пункті наведений примірний склад документів). У разі внесення змін до договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва стосовно продовження термінів будівництва, заявник, крім документів, визначених у цьому пункті, повинен надати рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду.

Відповідно до пункту 4.4. Положення визначені органом приватизації документи подаються Покупцем до органу приватизації, де реєструються в установленому порядку і направляються через керівництво відповідному підрозділу на розгляд.

У листі від 18.04.2007 відповідач зауважив, що питання стосовно продовження строків будівництва буде розглянуте після надання відповідного рішення Київської міської ради. Згідно письмових пояснень відповідача, рішення Київської міської ради № 271/932 від 15.03.2007 ним було отримано 23.04.2007. Будь-яких інших зауважень щодо отриманих документів відповідач не надавав, отже заперечення відповідача щодо ненадання позивачем всього переліку необхідних документів не підтверджуються належними доказами, тому не приймаються до уваги.

Відповідач в обґрунтування відмови щодо продовження терміну завершення будівництва посилається на пункт 2.2 Положення, згідно якого пропозиція, що надійшла після виявлення факту невиконання умов договору купівлі-продажу, не розглядається.

Зазначене заперечення відповідача спростовується наданими доказами, оскільки звернення позивача про продовження терміну завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва згідно пункту 4.2. Положення надійшло до позивача до його закінчення згідно договору №619/2 від 31.05.2002 – лист позивача від 31.10.2006, отриманий відповідачем 06.11.2006, вх.№9101.

Відповідач також обґрунтовує відмову в продовженні терміну будівництва посиланням на статтю 27 Закону України „Про приватизацію державного майна”.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірне застосування відповідачем статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” до спірних правовідносин з огляду на наступне.

Статтею 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” передбачено, що до договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу. Термін дії зазначених в статті зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років.

Правовідносини сторін склалися щодо купівлі-продажу (приватизації) об'єкту незавершеного будівництва, який знаходився в комунальній власності (лист від 06.02.2004 № 30-03/586).

Статтею 1 Закону України „Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва” встановлено, що відчуження об'єктів незавершеного будівництва, що є в комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону і здійснюється органами місцевого самоврядування. До питань приватизації або відчуження об'єктів незавершеного будівництва, які перебувають у державній або комунальній власності, не врегульованих цим Законом, застосовуються положення законодавства України про приватизацію та місцеве самоврядування.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Згідно частини 3 статті 15 Закону України „Про приватизацію державного майна” приватизація законсервованих об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, готельного господарства, туристичного комплексу здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Державною програмою приватизації.

Закон України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” не містить будь-яких застережень стосовно термінів виконання зобов'язань.

Крім того, положення статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” стосується терміну дії зобов'язань, в тому числі, щодо внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх розміру та строків.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що незавершення терміну будівництва об'єкту обумовлено подією, яка істотно змінила обставини, при яких укладався договір. Такою подією для позивача стала довготривала процедура оформлення відповідних правовстановлюючих документів на землю (згідно законодавства – місяць), яка до певного часу зробила неможливим розпочати процедуру з отримання дозволу на початок будівництва, що є підставою для внесення змін до договору. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, враховуючи обсяг виконаних робіт та витрат, розірвання договору потягне шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Заперечення відповідача щодо необов'язковості для нього рішень Київської міської Ради колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Фонд державного майна України, як державний орган приватизації, в межах своєї компетенції здійснює повноваження, зокрема: укладення угод по проведенню підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу, а також їх контролю за виконанням умов договору.

Відповідно до пункту 1 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 №412 (із наступними змінами) у питаннях приватизації майна, що перебуває у комунальній власності м.Києва, відділення підзвітне відповідно Київській міській Раді народних депутатів.

Відділення Фонду державного майна в межах повноважень, делегованих Київською міською Радою народних депутатів, здійснює державну політику у сфері приватизації майна, що перебуває у комунальній власності м. Києва, у межах своєї компетенції забезпечує виконання рішень Київської міської Ради народних депутатів (пункти 1, 2 Положення).

Таким чином, рішення Київської міської ради №271/932 від 15.03.2007 „Про надання згоди на продовження регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву строку звершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва – їдальні на 150 місць на вул. Тимошенка, 2 в Оболонському районі міста Києва” є обов'язковим для виконання відповідачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 16.04.2008 у справі №2/229-4/138 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, підлягає залишенню без змін з урахуванням уточненої редакції резолютивної частини відповідно до предмету позову. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м.Києва від 16.04.2008 у справі №2/229-4/138 – без змін.

Абзац 2 резолютивної частини рішення Господарського суду м.Києва від 16.04.2008 №2/229-4/138 викласти в редакції: зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву прийняти рішення про продовження терміну завершення реконструкції незавершеного будівництвом об'єкта їдальні під культову споруду з подальшою експлуатацією та обслуговуванням, яке розташоване в м.Києві по вул. Тимошенка,2 та укласти з Незалежною помісною церквою євангельських християн-баптистів „Пробудження” додаткову угоду про продовження строків завершення реконструкції до 31.12.2008 шляхом внесення змін до спірних умов договору.

Матеріали справи №2/229-4/138 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в місячний термін до Вищого господарського суду України.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Михальська  Ю.Б.

 19.09.08 (відправлено)