Постанова

від 23.09.2008 по справі 33/213

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/213

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.09.2008                                                                                           № 33/213

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Зима І.П. (за дов.),

 від відповідача - не з"явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Київмедпрепарат"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 23.06.2008

 у справі № 33/213  

 за позовом                               ВАТ "Київмедпрепарат"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Будівельна компанія "Еверест"

 про                                                  виконання робіт за договором № 34/667 від 13.08.2007 р. та стягнення 22 389,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

ВАТ “Київмедпрепарат” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до ТОВ “Будівельна компанія “Еверест” про зобов'язання останнього виконати роботи за договором №34/667 від 13.08.2007 та стягнення 22 389, 52 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.

23.06.2008, представник позивача подав уточнення до позовних вимог, відповідно до яких відмовляється від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виконати роботи, що передбачені умовами договору та просить суд стягнути з ТОВ “Будівельна компанія “Еверест” суму штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 22 389,52 грн.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 23.06.2008 в позові ВАТ “Київмедпрепарат” до ТОВ “Будівельна компанія “Еверест” про виконання робіт за договором №34/667 від 13.08.2007 та стягнення 22 389,52 грн. відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що оскільки виконання робіт не є видом грошового зобов'язання, тому норма ч.3ст.549 Цивільного кодексу України (п. 7.2. договору №34/667 від 13.08.2007) не може бути застосована, оскільки ця норма застосовується тільки до невиконання грошових зобов'язань.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ВАТ “Київмедпрепарат” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2008 по справі №33/213 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов та стягнути з відповідача 22 389,52 грн. штрафних санкцій.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення Господарського суду м.Києві від 23.06.2008 підлягає скасуванню як таке, що прийняте в результаті неправильного застосування норм матеріального права.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

13.08.2007 між ВАТ „Київмедпрепарат” та ТОВ “Еверест” був укладений договір №34/667 на виконання підрядних робіт (далі – Договір), відповідно до умов якого відповідач бере на себе обов'язок виконати будівельні роботи з монтажу конструкцій побутових приміщень на другому поверсі корпусу №20 ЦТФ за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 139, а позивач зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх.

Відповідно до пункту 4.2 Договору оплата вартості робіт здійснюється у порядку передоплати у розмірі 60% від загальної вартості робіт, зазначеної в пункті 3.1 Договору, проводиться замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання сторонами договору, кошторисів та договірної ціни. Подальші розрахунки проводяться позивачем з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт на підставі актів прийому-здачі виконаних робіт за формою КБ-2в, КБ-3, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати їх підписання сторонами.

На виконання умов договору ВАТ “Київмедпрепарат” платіжними дорученнями №6599 від 29.08.2007 та №10455 від 27.12.2007, перерахувало ТОВ “Будівельна компанія “Еверест” кошти у розмірі 276 397,20 грн.

Пунктом 2.6 Договору визначено, що підрядник забезпечить виконання робіт за календарним графіком їх виконання (додаток №3), який є невід'ємною частиною договору. Термін закінчення робіт –не пізніше 30 жовтня 2007 року.

В порушення умов договору станом на день подання позовної заяви до суду ТОВ “Будівельна компанія “Еверест” підрядні роботи, визначені умовами договору, повністю не виконало.

Як вбачається з уточнень до позовної заяви від 20.06.2008, станом на 20.06.2008 відповідач виконав всі підрядні роботи, передбачені Договором, а тому в частині зобов'язання відповідача виконати роботи, що передбачені умовами договору, позивач відмовився від позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в частині зобов'язання відповідача виконати роботи, що передбачені умовами договору провадження у справі №33/213 слід припинити.

Відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки виконання робіт не є видом грошового зобов'язання, а пеня як відповідальність передбачена тільки до грошових зобов'язань з огляду на наступне.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно пункту 7.2 Договору підрядник несе відповідальність за порушення строків виконання робіт та на вимогу замовника сплачує штраф в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період порушення строків виконання робіт, від вартості робіт, передбаченої п. 3.1 договору, за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 3.1 Договору вартість робіт за даним договором, відповідно до локальних кошторисів та договірної ціни, становить 315 284,40 грн.

Згідно частини 1 статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Частина 2 статті 4 Цивільного кодексу України передбачає, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно частини 6 статті 4, частини 6 статті 9 Цивільного кодексу України цивільні відносини регулюються однаково на всій території України. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.  

Згідно частини 1 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1, частини 2 статті 4 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частин 1, 2 статті 67, частини 4 статті 179 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Отже, норми Господарського кодексу України є спеціальними нормами щодо встановлення відповідальності за правопорушення у сфері господарювання. При цьому, чинне законодавство не передбачає забезпечення неустойкою виключно грошового зобов'язання.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог, позивачем вірно нараховано пеню в сумі 22 389,52 грн., за час прострочення виконання зобов'язання.

Отже, в частині стягнення з відповідача 22 389,52 грн. штрафу позов підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 23.06.2008 у справі №33/213 підлягає скасуванню. Апеляційна скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись частиною 4 статті 80, статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу ВАТ “Київмедпрепарат” задовольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва від 23.06.2008 у справі №33/213 – скасувати

Провадження у справі №33/213 в частині зобов'язання ТОВ “Будівельна компанія “Еверест” виконати роботи, що передбачені умовами договору №34/667 на виконання підрядних робіт від 13.08.2007 припинити.

В частині стягнення з ТОВ “Будівельна компанія “Еверест” 22 389,52 грн. штрафу позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ “Будівельна компанія “Еверест” (02099, м.Київ, вул. Бориспільська, 9, код ЄДРПОУ 33296505, р/р 26005014601281 в Київській міській філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012) на користь ВАТ “Київмедпрепарат” (01032, м.Київ, вул. Сакса ганського, 139, код ЄДРПОУ 00480862, п/р 26000010999980 в Банку „Фінанси і кредит”, ТОВ, МФО 300131) 22 389,52 грн. штрафу, 224 грн. державного мита за подання позовної заяви, 112 грн. державного мита за подання апеляційної скарги та 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Доручити Господарському суду м.Києва видати відповідний наказ.

Матеріали справи №33/213 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в місячний термін до Вищого господарського суду України.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 30.09.08 (відправлено)