Постанова

від 12.01.2012 по справі 5/142б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "12" січня 2012 р.                                                                                    

Справа № 5/142б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

Міщенка П.К.,

Короткевича О.Є.,

Хандуріна М.І.

розглянувши  матеріали

касаційної скарги

Заступника прокурора Донецької області  в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції

у Київському районі міста Донецька

на постанову  

та постанову

у справі

господарського суду

господарського суду Донецької області

від 16.09.2010 року

Донецького апеляційного господарського суду

від 24.11.2010 року

№ 5/142б

Донецької області

за заявою

до

Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_4

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Сєвєрний"

про

визнання банкрутом

представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Донецької області від 16.09.2010р. у справі № 5/142б визнано банкрутом відсутнього боржника товариство з обмеженою відповідальністю "Сєвєрний", розташоване за адресою: 83054, м. Донецьк, Київський район, вул. Економічна, буд. 13, офіс 29; код ЄДР 36511854; відкрито ліквідаційну процедуру строком на три місяці до 16.12.2010р.

Ліквідатором призначено ініціюючого кредитора фізичну особу –підприємця ОСОБА_4.    

Ухвалою суду зобов‘язано ліквідатора письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів та надати суду відповіді; до закінчення строку ліквідаційної процедури надати суду звіт та ліквідаційний баланс.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила суд скасувати ухвалу місцевого господарського суду. В обгрунтвання своїх вимог скаржник посилався на те, що боржником ведеться господарська діяльність, подається звітність до податкового органу. При цьому, ініціюючим кредитором  подано до суду заяву про банкрутство без належного підтвердження неплатоспроможності боржника.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2010 року (колегія суддів у складі: головуючий Волков Р.В., Калантай М.В., Новікової Р.В.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька постанову господарського суду Донецької області від 16.09.2010р. у справі № 5/142б залишено без змін.

Заступник прокурора Донецької області  в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька  звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою,  в якій просить постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судами  норм матеріального права та неповним дослідженням обставин справи.

На думку скаржника, суд помилково порушив провадження у справі про банкрутство товаристваз обмеженою відповідальністю "Сєвєрний", оскільки всупереч ч.3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі- Закону) кредитором не було надано доказів безспірності його вимог та не доведено той факт, що його вимоги не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , провадження у справах про банкрутство регулюються цим Законом, Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби, згідно із законодавством, податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.09.2010р. за заявою фізичної особи –підприємця ОСОБА_4  порушено справу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєрний" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі- по тексту Закону).   

Судами попередніх інстанцій встановлено, та вбачається з матеріалів справи, фізична особа –підприємець ОСОБА_4 є законним держателем простого векселя товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєрний" серія АА 0583240 на суму 4 800,00грн. зі строком платежу  "за пред'явленням".  12.08.2010р. приватним нотаріусом вчинено протест про несплату векселя та видано виконавчий напис. Загальна сума заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєрний", перед кредитором становить 5 300,00грн., з яких: 4 800,00грн. –заборгованість за векселем, 500,00грн. –витрати на опротестування векселя. Безспірність кредиторських вимог підтверджено виконавчим написом нотаріуса від 12.08.2010р.

Визнаючи боржника банкрутом за ст. 52 Закону про банкрутство, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з доведеності належними доказами факту нездійснення боржником господарської діяльності у зв'язку з відсутністю за його місцезнаходженням та наявності у боржника безспірної заборгованості перед ініціюючим кредитором.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна у зв'язку з наступним.

Частиною  3 ст. 6 вказаного Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону, до заяви кредитора про порушення справи про банкрутство додаються відповідні документи, зокрема, копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможністю в розумінні зазначеного Закону визнається неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою.  Відлік тримісячного терміну, по закінченні якого може бути порушено справу про банкрутство боржника, починається  з дати відкриття виконавчого провадження.

Отже, ініціюючий кредитор звернувся до господарського суду першої інстанції з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сєвєрний " до закінчення трьохмісячного строку після  спливу якого може бути порушено справу про банкрутство.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів дійшла висновку,що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на незаконне продовження процедури банкрутства боржника господарським судом першої інстанції.

Допущені порушення норм процесуального права є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. У зв'язку з  чим колегія суддів дійшла висновку про необхідність застосування повноважень, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 1119 ГПК України, та припинення провадження у даній справі про банкрутство, як безпідставно порушеній.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що постанова Донецького  апеляційного господарського суду від 24.11.2010 року та постанова  господарського суду Донецької області від 16.09.2011 року не відповідають вимогам Закону та підлягають скасуванню повністю, а справа № 5/142б про банкрутство ТОВ "Сєвєрний " –припиненню.

У зв'язку з припиненням провадження у справі про банкрутство місцевому господарському суду необхідно вирішити питання про внесення до  Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців відповідного запису про постановлення судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи –ТОВ "Сєвєрний" відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну  скаргу  Заступника прокурора Донецької області  в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька задовольнити.

Постанову Донецького  апеляційного господарського суду від 24.11.2010 р.  та постанову господарського суду Донецької області від 16.09.2011 року у  справі №5/142б скасувати.

Провадження у справі припинити.

Головуючий                                                                                     Міщенко П.К.

С у д д я                                                                                       Короткевич О.Є.

С у д д я                                                                                     Хандурін М.І.