Рішення

від 18.09.2008 по справі 21/139-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/139-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2008 р.                                                            Справа № 21/139-08

вх. № 5378/5-21

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Гриценко М.П., довіреність № 66/026-8  від 08.01.2008 року  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ДНВП "Об'єднання Комунар", м. Харків  

до  ТОВ "Обрій - плюс", с. Високий  

про стягнення 11430,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 8585,00 грн. основного боргу,  2845,86 грн. штрафних санкцій та судові витрати, посилаючись на те, що позивач на підставі договору № 011-49/КСМ від 15.10.2007 року передав відповідачеві для реалізації товар (плити газові побутові "Master" у кількості десять  штук) по накладній № 995 від 22.10.2007 року на суму 8585,00 грн., проте відповідач свої зобов'язання  щодо оплати товару в термін передбачений п. 5.1. договору не здійснив, чим порушив умови договору.

04 вересня 2008 року позивач за вих. № 378/026-юр від 26.08.2008 року надав суду пояснення щодо позовних вимог, якими фактично змінив та зменшив свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 8585,00 грн. основного боргу, 837,33 грн. пені, 212,57грн. річних та 1490,43 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.  

В судове засідання 18 вересня 2008 року позивач з'явився, свої позовні вимоги з врахуванням вищевказаних пояснень підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, відзив на позов та докази в підтвердження своєї позиції по справі суду не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування  технічних засобів фіксування судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству. 

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено, що 15.10.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 011-49/КСМ.

Згідно з умовами п .1.1. вищевказаного договору постачальник (позивач по справі) зобов'язується передати для реалізації покупцю (відповідач по справі), а покупець прийняти, реалізувати та оплатити на умовах договору продукцію (плити газові побутові  "Master").

Відповідно до п. 5.1. договору, покупець здійснює розрахунки за товар на протязі 30 календарних днів з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Як свідчать матеріали справи, позивач на підставі договору за накладною № 995 від 22.10.2007 року відпустив відповідачу товар на суму 8585,00 грн. та виставив останньому рахунок-фактуру № 960 від 22.10.2007 року на зазначену суму. Відповідач товар від позивача прийняв, про що свідчить підпис на вищевказаній накладній уповноваженої на це особи та довіреність на отримання товару ЯОЖ № 753302, однак його вартість не оплатив, чим порушив умови укладеного між сторонами договору. Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 8585,00 грн.

31.12.2007 року між сторонами був складений та підписаний представниками сторін акт звірки розрахунків (а.с.29), яким також підтверджена сума боргу в розмірі 8585,00 грн.  

Відповідно  до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 8585,00 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Пунктом 6.2. договору за порушення строків оплати передбачена сплата відповідачем пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день затримки.

 Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків  річних  з простроченої суми, якщо законом або договором  не встановлено інший розмір відсотків.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором, суд визнав нараховані позивачем: пеню в сумі 837,33 грн., річні в сумі 212,57 грн. та інфляційні в сумі 1490,43 грн. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню. По  позовним  вимогам на суму 305,53 грн. провадження у справі припинити по п.4 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 111,25 грн. та згідно зі ст. 44 ГПК України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, ч. 4 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Обрій Плюс" (62459, Харківська обл., Харківський район, смт. Високий, вул. Свободи, 20, р/р 260043451, Банк ХФ ВАТ АБ "Укргазбанк", м. Харків, МФО 350448, код ЄДРПОУ 33561153) на користь Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" (61070, м. Харків, вул. Григорія Рудика, 8, р/р 26001301813555 в філії Промінвестбанку в м. Харкові, МФО 351458, код ЄДРПОУ 14308730) - 8585,00 грн. основного боргу, 837,33 грн. пені, 212,57 грн. річних, 1490,43 грн. інфляційних, 111,25 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу  рішення в  законну силу.

По  позовним  вимогам на суму 305,53 грн. провадження у справі припинити по п. 4 ст.80 ГПК України.

Рішення підписано 22 вересня 2008 року.

Суддя