Рішення

від 20.01.2012 по справі 22/393

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/393

20.01.12

За позовом          Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до                            Комунального підприємства «Центральний»Подільської районної у м. Києві ради

про                          стягнення заборгованості  

                                                                                                               Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:             ОСОБА_1. (довіреність № Д07/2011/04/22-38 від 22.04.2011р.);

                                   ОСОБА_2. (довіреність № Д07/2011/04/22-26 від 22.04.2011р.);

від відповідача:         не з'явились;

В судовому засіданні 20.01.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Центральний»Подільської районної у м. Києві ради (надалі відповідач) 70 325, 61 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 15 687, 66 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 4 759, 11 грн..

В ході розгляду справи, при врахуванні сплати основного боргу, яка здійснена відповідачем протягом вересня 2011р., позивачем подано заяву, згідно з якою позивач просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу сумою 5 849, 39 грн., та стягнути з відповідача 64 476, 22 грн. основного боргу, 15 687, 66 грн. інфляційної складової боргу, 4 759, 11 грн. 3% річних.  

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 250056 від 01.10.2008р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.09.2011р. становила 70 325, 61 грн.. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, 3% річних та інфляційні збитки.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідка станом на 17.08.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 07.11.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 01.11.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідач попереджений ухвалою від 28.11.2011р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          01 жовтня 2008р. між АЕК «Київенерго»та КП «Центральний»Подільської районної у м. Києві ради укладено договір № 250056 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно з яким постачальник зобовязувався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач (відповідач у справі) зобовязувався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в договорі.

Згідно з п. 2.2.1. договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати  теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження зазначеними в додатку № 1, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати в терміни та за тарифами зазначеними в додатку № 2.

Відповідно до п.10 додатку № 2 до договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 10 додатку № 2 (Тарифи та порядок розрахунків), і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виник за період з 01.10.2008р. по 01.09.2011р. порушені.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 28.05.2009 року (п. 4.1. договору). Про продовження дії договору свідчать надані листи з пропозиціями та погодженнями строку дії договору, що зокрема підтверджує факт письмового оформлення відповідних змін вказаної умови договору в порядку п. 4.5 договору.

Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується  факт поставки позивачем відповідачу протягом  спірного періоду за договором теплової енергії на суму 242 609, 79 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію, з урахуванням зарахованої оплати в сумі  178 133, 57 грн. в погашення боргу, який станом на час вирішення спору складає 64 476, 22 грн..

При цьому, сума боргу в розмірі 5 849, 39 грн. згідно представленої суду довідки про надходження коштів, що ведеться по особовому рахунку № 250056 була погашена відповідачем протягом вересня 2011р., тобто до звернення позивача з позовом до суду.

За розглядом спору, в тому числі по сумі, що була сплачена на дату звернення з позовною заявою (24.10.2011р.), провадження у справі не може бути припиненим, оскільки заявлення таких вимог при поданні позову свідчить про завищення позивачем розміру позовних вимог та є наслідком відмови у задоволенні позову в цій частині.

Підставами для припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору (п. 1-1 ст. 80 ГПК України), зокрема є припинення існування предмета спору, а в даному випадку по сумі боргу 5 849, 39 грн. права позивача не були порушені станом на 24.10.2011р. (дата звернення до суду з позовом за яким порушено провадження у справі 22/393) через сплату боргу відповідачем, відповідно спір заявлений на розгляд суду в цій частині вже не може бути припинений, розгляд таких вимог здійснюється судом по суті.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 2) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі,  з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 64 476, 22 грн., що виник в періоді з 01.10.2008р. по 01.09.2011р. (при врахуванні отриманих оплат).

У вказаному періоді для нарахування плати за  відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постанови НКРЕ, інформація щодо встановлених тарифів залучена до справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 15 687, 66 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 4 759, 11 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій, відзиву на позов та документів в підтвердження заперечень на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків з позивачем по договору № 250056 від 01.10.2008р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором, суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 907, 72 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1 063, 65 грн..

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Центральний»Подільської районної у м. Києві ради (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська б. 2, к. 1, ідент. код 35669345) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 260070130718 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627; 01001, м. Київ, пл. І. Франка 5, ідент. код юрид. особи 00131305) 64 476, 22 грн. (шістдесят чотири тисячі чотириста сімдесят шість гривень 22 копійки) боргу за спожиту теплову енергію.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Центральний»Подільської районної у м. Києві ради (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська б. 2, к. 1, ідент. код 35669345) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк» МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763) 15 687, 66 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 66 копійок) інфляційних збитків, 4 759, 11 грн. (чотири тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 11 копійок) 3% річних,  1 063, 65 грн. (одну тисячу шістдесят три гривні 65 копійок) судових витрат.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 23.01.2012