Постанова

від 23.09.2008 по справі 2/191-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/191-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.09.08                                                                                       Справа №2/191-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Федоров І.О. судді  Хуторной В.М.    , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі Лола Н.О.

За участю представників від позивача – Коваленко І.В., від відповідача – не з'явився;

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на рішення господарського суду Херсонської області від 05.06.2008 р. у справі № 2/191 - 08

за позовом: Управління Пенсійного Фонду України в Дніпровському районі м. Херсона, (далі УПФУ в Дніпровському районі);

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат», м. Херсон (далі ВАТ «ХБК»);

про стягнення 667883,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1782 від 22.09.2008 р. справу № 2/191-08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Федоров І.О., Хуторной В.М., Мойсеєнко Т.В., якою справу прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.06.2008 р. у справі № 2/191-08 (суддя Скобєлкін С.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 667883,95 грн. заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій.

Вказане рішення мотивовано тим, що позовні вимоги УПФУ є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ «ХБК» звернулося з апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Порушення норм процесуального права вбачає в тому, що господарським судом справа розглянута з порушенням підвідомчості розгляду спору. На думку заявника апеляційної скарги, дана справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки УПФУ в Дніпровському районі є суб'єктом владних повноважень. Просить суд рішення господарського суду Херсонської області від 05.06.2008 р. у справі № 2/191-08 скасувати та припинити провадження по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.07.08 р.

УПФУ в Дніпровському районі у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість судового рішення. Просить суд рішення господарського суду від 05.06.2008 р. по справі №2/191-08 залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу.

За клопотанням представника позивача судовий процес здійснювався без застосування технічних засобів фіксації та в судовому засіданні 23.09.2008 р. було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору:

Відкрите акціонерне товариство «ХБК» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

УПФУ в Дніпровському районі за період  з грудня 2007 р. по квітень 2008 р. виплатило пільгову пенсію, призначену громадянам, що працювали на ВАТ «ХБК» за списком №1 та №2  в сумі 667883,95 грн. (довідка – розрахунок т. 1 а. с. 5-11)

Особливий характер роботи або умов праці, необхідний для призначення пільгової пенсії за віком, підтверджується відповідними довідками ВАТ «ХБК», в яких зазначено, що однією з підстав видачі пенсії є атестація робочого місця.

УПФУ в Дніпровському районі неодноразово повідомляло ВАТ «ХБК» про відшкодування  суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах  згідно із рахунками.

Вказану в розрахунку суму (667883,95 грн.) відповідач не відшкодував пенсійному фонду, що стало підставою для її стягнення в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.06.2008 р. у справі №2/191-08 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з чим не погодився відповідач.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно Прикінцевих положень Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від  09.07.2003 р. №1058 - ІV (далі Закон №1058- ІV), який набрав чинності з 01.01.2004 р. цей Закон є спеціальним в сфері регулювання правовідносини, що виникають між суб'єктами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону №1058- ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах з особливо важкими умовами праці за списком №1 шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди застрахованим особам пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, зазначеною нормою передбачено, що пенсії на пільгових умовах призначаються на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачені випадки призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно з п. п. «а, б-з» ч. 1 ст. 13 вказаного Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при  стажі  роботи  не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.  

Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягають відшкодуванню підприємствами.

Отже, вищезазначеними нормами передбачено обов'язок відповідача сплатити до Пенсійного фонду витрати на сплату пенсій, призначених за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих  положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку  пенсій, призначених  на  пільгових умовах (п. 6.8 Інструкції).

Відповідно до копій розрахунків, що містяться в матеріалах справи, з супровідними листами та копіями поштових повідомлень про вручення ВАТ «ХБК» повідомлявся у встановленому порядку УПФУ в Дніпровському районі про загальні суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Проте, за доводами апеляційної скарги єдиною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення є порушення норм процесуального права, оскільки спір не підлягає розгляду за правилами ГПК України, з твердженням якого колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Пунктом 4 частини 1 статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Визначення суб'єкта владних повноважень наведено у п. 7 ст. 3 КАС України, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції  (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий спір, у  якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої  влади,  орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень.

Так, статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачені випадки призначення пенсії на пільгових умовах. Згідно з частиною 3 статті 13 вказаного Закону дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніше як після досягнення 55 років чоловіками та 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатом атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсі до досягнення працівником пенсійного віку. Отже, зазначеною нормою не визначено такого основного критерію збору, як загальнообов'язковість, натомість встановлена можливість сплати.

Враховуючи вимоги Закону України №1058 - ІV, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій не є виплатою загальнообов'язкових платежів, не відносяться до пенсійних виплат, які надаються за рахунок коштів Пенсійного фонду України або Накопичувального фонду. Вказаним Законом відшкодування виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах, не віднесено до складу внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, в даних спірних правовідносинах УПФУ в Дніпровському районі хоча є органом виконавчої влади, але відносно відповідача не здійснює владних управлінських функцій, оскільки діючим законодавством прямо визначено обов'язок відповідача відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій особам, призначених за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відтак в даному спорі не виступає як суб'єкт владних повноважень в розумінні ст. 3 КАС України.

Виходячи з того, що УПФУ в Дніпровському районі в даному випадку не зобов'язує іншу особу вчиняти певні дії, або утримуватись від їх вчинення, не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, то такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду, підстави для його скасування відсутні.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 05.06.2008 р. у справі № 2/191 - 08 – без змін.

Головуючий суддя Федоров І.О.

 судді  Хуторной В.М.  

 Мойсеєнко Т. В.