Постанова

від 25.09.2008 по справі 5-33-8/110-07-3265

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5-33-8/110-07-3265

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" вересня 2008 р. Справа № 5-33-8/110-07-3265

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів:                   Єрмілова Г.А.

                              Лашина В.В.

При секретарі:         Толок В.В.

За участю представників сторін у судових засіданнях:

Від ДП “Київський шляховик” –Палісіка П.Я., директор, паспорт серія КК  № 081632 від 03.09.98р.;

Від ДП “Київський шляховик” –Квасніцька О.О., довіреність б/н від 17.03.08р.;

Від КП “Міські дороги” –Косарева А.В., довіреність №669 від 09.06.08р.;

  Розглянувши апеляційну скаргу ДП “Київський шляховик”

на рішення господарського суду Одеської області від 23.06.2008р.

у справі № 5-33-8/110-07-3265

за позовом Дочірнього підприємства “Київський шляховик”

до Комунального підприємства “Міські дороги”

про стягнення 523 027,56 грн.

та за зустрічним позовом  Комунального підприємства “Міські дороги”

до дочірнього підприємства “Київський шляховик”

про стягнення 240 996,13 грн.

Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду Балуха В.С. №87 від 04.07.08р. справа №5-33-8/110-07-3265 передана на розгляд колегії у складі суддів:  Воронюка О.Л., Єрмілова Г.А., Лашина В.В.   

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва на  25.09.2008р.

                                                  ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.06.2008р. по справі №5-33-8/110-07-3265 позов Дочірнього підприємства “Київський шляховик” до Комунального підприємства “Міські дороги” про стягнення  523 027,56 грн. –задоволено; Стягнуто з КП „Міські дороги” на користь ДП „Київський шляховик”   371 166, 68 грн. основного боргу, 95 010,55 грн. індексу інфляції, 27 698, 03 грн. трьох відсотків річних, 4 936, 07 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу;  Зустрічний позов Комунального підприємства “Міські дороги” до Дочірнього підприємства “Київський шляховик” про стягнення 240 996,13 грн. - задоволено; Стягнути з ДП „Київський шляховик” на користь КП „Міські дороги”  208 397, 52 грн. основного боргу, 32 926, 33 грн. індексу інфляції, 9 377, 88 грн. трьох відсотків річних, 2 507, 01 грн державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.  

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Дочірнє підприємство “Київський шляховик” подало апеляційну скаргу, в якій, з урахування уточнень, просить зазначене рішення скасувати частково та прийняти нове рішення яким первісний позов задовольнити, стягнути з КП „Міські дороги” на користь ДП „Київський шляховик” заборгованості у сумі 493 875,26 грн., з яких 371 166,68 грн. основного боргу та 122 708,58 грн. донарахувань-індексу інфляції і трьох процентів річних; зустрічні позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з ДП „Київський шляховик” на користь  КП „Міські дороги” заборгованості по оренді нежитлових приміщень-територіальної бази, розташованої по вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, 7-А у розмірі 90 347,48 грн., з яких 75 653,52 грн. основного боргу та 14 693,96 грн. донарахувань-індексу інфляції і трьох процентів річних,  посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість прийнятого господарським судом рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Дочірнього підприємства “Київський шляховик” не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Між комунальним підприємством „Міські дороги” (відповідачем) та дочірнім підприємством „Київський шляховик” (позивачем) було укладено договір № 43 від 12.05.2004 року.

Відповідно до умов договору дочірнє підприємство „Київський шляховик” зобов'язалось виконати роботи з поточного ремонту доріг у м. Одесі, а комунальне підприємство „Міські дороги” в свою чергу зобов'язалось прийняти виконані роботи та здійснити їх оплату у відповідності до актів приймання виконаних робіт та їх вартості не пізніше десяти днів з дня підписання актів комунальним підприємством „Міські дороги”.

Також, між позивачем та відповідачем було укладено договір на виконання робіт від 08.06.2005 року №2/23 відповідно до якого позивач зобов'язався виконати поточний ремонт доріг у м. Одесі площею 12.0 тис. кв.м., а відповідач прийняти та оплатити виконані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, з квітня по жовтень 2004 року та з квітня 2005 року по січень 2006 року дочірнім підприємством „Київський шляховик” були виконані роботи з поточного ремонту доріг у м. Одесі, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт підписаними та завіреними печатками сторін по справі.

Згідно первинних документів позивачем було виконано, а відповідачем було прийнято роботи за договором №43 на суму 520 894, 80 грн. та за договором №2/23 на суму 491 032, 80 грн., що загалом становить 1 011 927, 60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за виконані роботи були сплачені грошові кошти, а саме: за договором №43 –211 121, 92 грн.; за договором №2/23 –429 639,00 грн., що загалом становить 640 760, 92 грн.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача заборгованість у сумі 371 166, 68 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що  вимоги позивача за первісним позовом про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: індекс інфляції –95 010, 55 грн.; три відсотки річних –27 698, 03 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог комунального підприємства „Міські дороги” про стягнення 208 397, 52 грн. суми основного боргу, а також індексу інфляції у розмірі 32 926, 33 грн. та трьох відсотків річних у сумі 9 377, 88 грн., судова колегія вважає їх також обґрунтованими та такими, що підлягали задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем також були укладені разом з додатками угоди, а саме: договір оренди № 52/1 від 14.03.2003 року предметом якого є передача у тимчасове користування автотранспорту та механізмів; договір оренди автотранспорту та механізмів № 20а від 01.04.2004 року; договір оренди автотранспорту та механізмів № 6/7 від 01.04.2005 року, а також договір оренди нежитлового приміщення від 02.01.2004 року, предметом якого є передача та приймання в строкове платне володіння та користування приміщення площею 1 214, 5 м. кв. Заборгованість за оренду автотранспорту і   механізмів за зазначеними договорами склала 132 744 грн., сума заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 02.01.2004р. - 75 653,52 грн.   

Колегія суддів зазначає, що зустрічні вимоги цілком підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме: актами прийому передачі майна що передавалось в оренду, додатками до договору, щодо встановлення орендної плати на майно передане та прийняте в оренду, актом звірки взаєморозрахунків складеним між позивачем та відповідачем, письмовими вимогами відповідача до позивача щодо здійснення орендної плати за укладеними угодами, іншими первинними документами, що наявні у матеріалах справи.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення 32 926, 33 грн., індексу інфляції та 9 377, 88 грн., трьох відсотків річних то виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України судова колегія  вважає їх також обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доводи скаржника стосовно відсутності заборгованості за договорами оренди автотранспорту та механізмів №20а від 01.04.2004р. та №6/7 від 01.04.2005р., з причин недоведеності находження автотранспорту та механізмів у ДП “Київський Шляховик”, судовою колегією не приймаються, виходячи з наступного.

Відповідно договору оренди №52/1 від 14.03.2003р. КП “Міські дороги” передали ДП “Київський шляховик” в оренду автотранспорт та механізми, що підтверджується актом приймання передачі орендованого майна. Термін дії договору зазначений з 14.03.2003р. по 14.03.2004р.

Зазначеним договором ДП “Київський шляховик” зобов'язувався після закінчення строку оренди повернути КП “Міські дороги” автотранспорт та механізми в стані придатному до експлуатації.

Доказів повернення орендованого майна орендодавцю за договором №52/1 від 14.03.2003р. відповідач за зустрічним позовом суду не надав.

У подальшому між ДП “Київський шляховик” та КП “Міські дороги” 01.04.2004р. за №20-А та 01.04.2005р. за №6/7 були укладені договори оренди зазначеного автотранспорту та механізмів.

Як вбачається з відзиву на апеляційну скаргу та пояснень представника КП “Міські дороги” орендоване майно за договором №52/1 від 14.03.2003р. орендарем орендодавцю не поверталось, оскільки при укладені договорів оренди від 01.04.2004р. та від 01.04.2005р. знаходилось у орендаря ДП “Київський шляховик”.

Як вбачається з матеріалів справи, всі зазначені договори оренди з додатками до них розрахунками орендної плати підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками підприємств.

До матеріалів справи долучений акт звірки підписаний з обох сторін головними бухгалтерами позивача та відповідача, відповідно до якого заборгованість на 01.01.2006р. по оренді ДП “Київський шляховик” перед КП “Міські дороги” склала 132 744 грн.

Таким чином, судова колегія вважає доводи скаржника відносно того, що орендоване майно з березня 2004р. не знаходилось в його користуванні необґрунтованими, такими що не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія судів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

                                                  ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 23.06.2008р по справі №5-33-8/110-07-3265 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Київський шляховик” - без задоволення.

          Головуючий суддя                                                            Воронюк О.Л.

          Суддя                                                                                Єрмілов Г.А.

          Суддя                                                                                Лашин В.В.

          Постанова підписана 30.09.2008р.

исновку про стягнення з відповідача заборгованість у сумі 371 166, 68 грн.

В