Постанова

від 29.09.2008 по справі 16/403пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/403пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.09.2008 р.                                                                          справа №16/403пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Акулової  Н.В.

суддів Гези  Т.Д. , Старовойтової  Г.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Верещака Б.І., довіреність №9 від 30.01.2006року,

від відповідача:

від третьої особи:Бочарова О.Ю., довіреність б/н від 07.07.2008року Биковських С.В., протокол №1/12-05 від 05.12.2005року , Бочарова О.Ю., довіреність №ВКМ 515709                                                             від 08.07.2008року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" смт.Ювілейне

на рішення господарського суду

Донецької області

від08.07.2008 року

по справі№16/403пд (Зубченко І.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" смт.Ювілейне

до

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача-2Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Апекс" м.ДонецькМалого приватного науково-виробничого підприємства «Апекс» м.Донецьк

Биковських Вадим Петрович м.Донецьк

про визнання недійсним договору №12/05 від 05.12.2005 року.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз»смт.Ювілейне Дніпропетровська область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання  "Апекс" м. Донецьк (відповідач1) та Малого приватного  науково-виробничого підприємства "Апекс" м. Донецьк (відповідач 2) про   визнання недісним  договору  купівлі-продажу № 12/05 від 05.12.2005р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання  "Апекс" м. Донецьк та Малим приватним  науково-виробничим підприємством "Апекс" м. Донецьк. /арк. справи 2-4, том1/.

Рішенням від 22.01.2007року господарський  суд Донецької області   у задоволенні позовних вимог відмовив. /арк. справи 53-55, том1/.

Постановою від 04.04.2007року Донецький апеляційний господарський суд  рішення господарського суду Донецької області від 22.01.2007року у справі № 16/403пд скасував,  позовні вимоги задовольнив./арк. справи 96-98, том1/.

Постановою від 21.06.2007року Вищий господарський суд України  постанову Донецького апеляційного господарського  суду від 04.04.2007року та рішення господарського суду Донецької області  від 22.01.2007року у справі №16/403пд скасував, справу направив на новий розгляду до суду першої інстанції./арк. справи 129-134, том1/.

21.09.2007року господарський суд Донецької області у задоволенні позовних вимог відмовив./арк. справи 137-139, том2/.

Постановою від 28.11.2007року Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2007року у справі №16/403пд залишив без змін. /арк. справи 30-31, том 3/.

Вищий господарський суд України  постановою від 13.03.2008року постанову Донецького апеляційного господарського  суду від 28.11.2007року та рішення господарського суду Донецької області  від 21.09.2007року у справі №16/403пд скасував, справу направив на новий розгляду до суду першої інстанції./арк. справи54-59, том3/.

Ухвалою від 29.05.2008р. господарським судом залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2, Биковських Вадима Петровича, м. Донецьк./арк. справи 85, том3/.

Рішенням від 08.07.2008року господарський  суд Донецької області   /Головуючий суддя: Зубченко І.В.;судді: Морщагіна Н.С., Приходько І.В./ у задоволенні позовних вимог відмовив. /арк. справи 106-109, том3/.

Рішення мотивоване тим, що 05.12.2005року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Апекс” (продавцем) та Малим приватним науково-виробничим підприємством “Апекс” (покупцем) укладено договір №12/05-1; згідно до п.1.1 договору продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити на умовах, викладених в договорі, товар; при цьому оплата за товар здійснюється на протязі двох років з моменту поставки продукції (п.6.1. даного договору). Посилаючись на невиконання рішення у справі №1/482 від 14.12.2006р., яким на користь ТОВ „Компанія „Агро-Союз” з ТОВ “Науково-виробниче об'єднання “Апекс” стягнуті грошові кошти, позивач вважає, що спірний договір укладено з метою ухилення відповідача-1 від виконання цього рішення, і не 05.12.2005року, а після 19.06.2006року, що й є підставою для звернення з позовом;  суд першої інстанції вважає, що позивач не довів того факту, що договір укладено не 05.12.2005року, а в будь-якій інший період після складення акту опису та арешту майна від 09.08.2006року; в рішенні по справі №1/482 вказано, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Апекс” були прийняті заходи для погашення боргу товарами, однак Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Агро-Союз” від цього відмовилося, наполягаючи на грошовому виконанні зобов'язання. Суд не може погодитися з доводами позивача щодо відсутності істотних умов в договорі, а саме: умови Правил ІНКОТЕРМС у редакції 2000року; у додатку №1 відсутні вимоги щодо якості кожної групи товарів; у додатках №№ 1, 2, 3 відсутні умови поставки товару, оскільки за умовами договору №12/05-1 від 05.12.2005року між сторонами погоджено предмет, ціну та строк дії договору, тому підстав вважати його таким, що не містить істотних умов не має. Доводи позивача щодо відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності у відповідачів при укладенні договору є такими, що не ґрунтуються на приписах закону, оскільки перед укладанням договору №12/05-1 від 05.12.2005року були проведені збори засновників ТОВ “НВО “Апекс”, на яких було прийнято рішення щодо необхідності укладення цього договору та доручено саме директору ТОВ “НВО ”Апекс” Биковських Сергію Вадимовичу його укласти, тобто підписати від імені товариства. При цьому усі суттєві питання що стосуються договору №12/05-1 від 05.12.2005р. були оговорені та визначені .Після укладання вказаного договору він був знов погоджений з засновками товариства. Таке уповноваження не суперечить приписам ч.3 ст.243 ЦК України, оскільки згадана норма не містить вичерпний перелік документів, якими мають підтверджуватись повноваження комерційного представника. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатнього обсягу повноважень у представника сторін правочину, наявність вільного волевиявлення сторін та дотримання інших вимог законодавства, які ставляться до визначення правочину чинним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз»смт.Ювілейне Дніпропетровська область в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області  від 08.07.2008року у справі №16/403пд та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. /арк. справи 113-116, том3/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи судом першої інстанції не було встановлено та підтверджено відповідачами факт наявності договорів доручення та довіреностей,  на підставі яких було здійснено комерційне представництво Биковських С.В.; як свідчить преамбула спірного договору, Биковських С.В. підписуючи його діяв лише на підставі Статуту відповідачів; відповідач 2 надав накладні від 05.06.2006року , за якими він ніби то отримав від відповідача1 майно, насправді передачі майна та права власності на нього 05.06.2006року не було, тому що з 25.02.2005року по 14.07.2006року це майно знаходилось у ВАТ “Гуляйпільський завод “Сільмаш”, на що позивач надав відповідні докази, тому накладні від 05.06.2006року є завідомо неправдивими документами, які не свідчать про передачу майна у власність відповідача2. факт не передачі майна відповідачу 1 до 19.06.2006року свідчить про те, що всупереч законодавству спірний договір передбачає продаж арештованого та  забороненого для відчуження майна відповідача1, а це є підставою для визнання спірного договору недійсним. Суд першої інстанції безпідставно не задовольнив клопотання позивача про надсилання прокуратурі повідомлення про вчинення злочину на підставі ст. 90 ГПК України, не вказавши підстав відмови у задоволенні даного клопотання, та зазначивши, що на підставі ст. 90 ГПК України суду надано право на здійснення надсилання такого клопотання, тоді як , на думку позивача, то є обов'язок суду.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Апекс»м.Донецьк вважає рішення господарського суду Донецької області від 08.07. 2008року у справі №16/403пд   законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що  укладання договору  № 12/05-1 здійснено з метою ухилення відповідача-1 від виконання рішення  у справі №1/482 від 14.12.2006року; посилається на наявність достатнього обсягу повноважень у представника сторін правочину, наявність вільного волевиявлення сторін та дотримання інших вимог законодавства, які ставляться до визначення правочину чинним.

Представник Малого приватного науково-виробничого підприємства «Апекс»м.Донецьк господарського суду Донецької області від 08.07. 2008року у справі №16/403пд підтримує позицію відповідача1, вважає, що договір № 12/05-1 підписано уповноваженими представником сторін, зокрема, розпорядження №5/12/1 від 05.12.2005року, яке міститься у матеріалах справи, є довіреністю, на підставі якої директору відповідчаа2 довірено укласти спірний договір з боку відповідача1; з боку відповідача2 договір підписано директором підприємства, що має належні повноваження.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з боку відповідача-2 Биковських Вадима Петровича, м. Донецьк також заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду Донецької області від 08.07. 2008року у справі №16/403пд без змін, апеляційну скаргу без задоволення, як заявлену безпідставно.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз»смт.Ювілейне Дніпропетровська область звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням про надсилання прокуратурі повідомлення про виявлення злочину від 08.09.2008року та клопотанням про витребування доказів від 08.09.2008року.

Дані клопотання, на думку судової колегії, є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Повідомлення   органам внутрішніх  справ  чи прокуратури  надсилаються  господарським судом не  з будь-якого факту порушення підприємством  або організацією законності, а лише у тих випадках, коли    господарський суд   виявить   у   діяльності   працівників підприємства,  організації  такі порушення законності, які містять ознаки  дії,  переслідуваної в кримінальному порядку.  Тільки за наявності умов, передбачених частиною четвертою статті 90   ГПК  України,  господарський  суд  повинен  надсилати повідомлення  саме  тому  органу,  до  компетенції якого віднесено вирішення  питань  про  необхідність  проведення  певних  дій  або порушення  кримінальної  справи.

Як вбачається з клопотання позивача про надсилання прокуратурі повідомлення про виявлення злочину від 08.09.2008року, підставою для задоволення даного клопотання позивач визначив, що відповідачами здійснена підробка накладних, хоч насправді на дату оформлення накладної, спірне майно, яке передавалось за ними, знаходилось нібито  у третьої особи.

Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки матеріали справи не містять  доказів підроблення підписів на накладних; предмет спору  визнання недійсним договору , оскільки зміст договору  суперечить  Цивільному кодексу України та укладання договору з метою ухилення від виконання рішення, а не передача майна за накладними.

Крім того, позивач не позбавлений права самостійно звернутись до органів внутрішніх справи з заявою, у разі, якщо вважає, що позивачами здійснені дії, що містять ознаки злочину.

Стосовно клопотанням про витребування доказів від 08.09.2008року, то у відповідності з ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до суду першої інстанції з ідентичним клопотанням /арк. справи 5, том1/,   документи, витребування яких вимагає в процесі перегляду у апеляційному порядку, наявні у матеріалах справи  та розглядались судом першої інстанції при винесенні рішення, повторне витребування згадуваних документів не є доцільним.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій” та ст. 101 ГПК України  на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки другій стороні –покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2005 року між ТОВ “Науково-виробниче об'єднання “Апекс” (Продавець) та Малим приватним науково-виробничим підприємством “Апекс” (Покупець) було укладено договір № 12/05-1./арк. справи 12-13, том1/.

За приписами ст. 1 ГПК України    підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач звернувся до суду з вимогою  визнати  недійсним договір №12/05-1 від 05.12.2005року  та в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що договір №12/05-1 не містить істотних умов, суперечить Цивільному кодексу України та  укладений між відповідачами для ухилення ТОВ НВО "Апекс" від виконання рішення господарського суду від 14.02.2006р. у справі №1/482,  а також підписано особою, яка не мала належних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі достягнуло згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

За  приписами  п.4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Як вбачається з ст. 265 Господарського кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет, строк та ціна договору.

Предметом договору № 12/05-1 від 05.12.2005року є зобов'язання продавця поставити товар, а покупця прийняти та оплатити його  на умовах, викладених в договорі. /п.1.1 договру/.

Згідно п. 6.1 договору № 12/05-1 оплата за товар здійснюється  на протязі двох років з моменту поставки продукції.

Ціна та кількість товару  встановлена у Специфікаціях №1,№2 та №3 до договору, що є додатками до даного договору. /арк. справи 24-26, том1/.

Тому, суд першої інстанції підставно прийшов до висновку, умовами договору №12/05-1 від 05.12.2005року між сторонами погоджено предмет, ціну та строк дії договору, тому підстав вважати його таким, що не містить істотних умов не має.

Ствердження , що договір №12/05-1 укладений між відповідачами для ухилення ТОВ НВО "Апекс" від виконання рішення господарського суду від 14.02.2006року у справі №1/482, а передача майна відповідача-1 здійснено після накладення арешту та заборони на відчуження майна, оскільки з 25.02.2005р. по 14.07.2006р. спірне майно  знаходилось у ВАТ "Гуляйпільский завод "Сільмаш", на думку судової колегії Донецького апеляційного господарського суду є безпідставним виходячи з наступного.

Як вбачається з рішення господарського суду Донецької області по справі № 1/482, позовні вимоги про  повернення  попередньої  оплати  в сумі 173  367 грн. 00 коп.,  пені   140 947 грн.  37 коп., задоволені частково, а саме: стягнуто суму  боргу в сумі 173 367 грн. 00 коп., пені  80 000грн. 00 коп. /арк. справи 6-7, том1/.

Тобто, у цій справі позивачем -  Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Агро-Союз” заявлені грошові вимоги - повернення  попередньої  оплати, які задоволені частково.

Рішення господарського суду Донецької області у справі №1/482 вступило у законну силу. Видано наказ на його виконання. /арк. справи 8, том1/.

Посилання на те, що у справі №1/482 Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Агро-Союз”  подана заява про зміну порядку виконання згадуваного рішення не приймається, оскільки на даний час документи, які б свідчили про вирішення судом даного питання відсутні.

У рішенні по справі № 1/482 вказано, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Апекс” були прийняті заходи для погашення боргу товарами, але Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Агро-Союз” від цього відмовилося, наполягаючи на грошовому виконанні зобов'язання.

Тобто, позивач вимагав повернення грошових коштів, що перераховані в якості попередньої оплати з урахуванням штрафних санкцій.

Акт опису та арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Апекс” складено 09.08.2006року, а спірний договір укладено 05.12.2005року./арк. справи 10-11, том1/.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили проте, що договір № 12/05-1  було укладено не 05.12.2005року, а після 09.08.2006року.

Посилання скаржника на нібито підробку накладних, за якими передано майно відповідача1 до відповідача2, не приймається судовою колегією, оскільки встановлення факту передачі спірного майна за накладною не є предметом спору у даній справі, оскільки предметом спору є визнання договору недійсним, а накладні видавались на виконання спірного договору.

Всі  питання щодо  фактичної передачі  майна за  спірним договором або  його  знаходження  на час виконання договору або на теперішній  час не стосується предмету  спору в межах  заявлених  позовних  вимог, оскільки це  стосується    виконання  договору , а  не  законності  його  укладення.

Позивач вказує на те, що особа, яка вчиняла договір від імені відповідачів, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, а саме Биковський С.В. не мав права підписувати договір одночасно від імені обох відповідачів, в обґрунтування посилається на ч.3 ст. 238 ЦК України.

З даного приводу судова колегія Донецького апеляційного господарського  суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір підписано  Биковським  С.В. який діяв як представник одночасно Покупця та Продавця - ТОВ "Науково-виробниче об"єднання "Апекс" та Малого приватного науково-виробниче підприємства "Апекс".

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як вбачається з п.1.1 Статуту Малого приватного науково-виробничого підприємства “Апекс” підприємства створено громадянином України Биковських С.В.

Згідно з п.1.5 Статуту Малого приватного науково-виробничого підприємства “Апекс” підприємство має право від свого імені укладати всі види господарських та інших договорів та угод, придбати майнові та особові немайнові права.

Відповідно до п.п.6.1, 6.2 Статуту Малого приватного науково-виробничого підприємства “Апекс” управління Підприємством здійснюється засновником або директором, який призначається на посаду засновником. Директор здійснює поточне керівництво діяльністю Підприємством.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) №22-15/3253 від 18.10.2007р. станом на 18.10.2007року  керівником Малого приватного  науково-виробничого підприємства “Апекс” є Биковських Сергій Вадимович.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Апекс” його засновником є в тому числі Биковських С.В.

Як вбачається, з п.7.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Апекс” керівництво та управління поточною діяльністю Товариства здійснює виконавча дирекція Товариства, що очолюється директором, яки обирається Загальними зборами засновників.  /арк. справи 9, том2/.

Відповідно до п.7.10 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Апекс” директор, в межах своєї компетенції, без доручення здійснює представництво Товариства в усіх організаціях та установах, підписує договори та інші документи, являється розпорядником коштів Товариства. /арк. справи 9, том2/.

Згідно до протоколу загальних зборів Засновників товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Апекс” за №1/4-99 від 10.04.1999року директором ТОВ “Науково-виробниче об'єднання “АПЕКС” був обраний Биковських Сергій Вадимович.

Як зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №22-10/1111 від 16.04.2008року, станом на 16.04.2008р. керівником Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Апекс” є Биковських Сергій Вадимович.

Відповідно до ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно частини третьої ст. 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Тобто наведені в цій частині обмеження не поширюються на випадки вчинення правочинів комерційним представником у порядку, запровадженому ст. 243 Цивільного кодексу України.

 Згідно ст.243 ЦК України комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину допускається за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.

Отже, комерційне представництво являє собою діяльність, яка здійснюється особою самостійно на свій ризик і спрямована та систематичне одержання прибутку від надання послуг з представництва осіб при укладенні договору ними договорів у сфері підприємництва.

Повноваження комерційного представника можуть обмежуватися власне укладенням договорів, тобто вчиненням дій, достатнім для набрання ними чинності, а також передбачати вчинення дій щодо забезпечення виконання укладених договорів на умовах, визначених представницькими повноваженнями.

Законодавець допускає комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину у випадку наявності згоди цих сторін та в інших випадках встановлених законом.

Частиною 3 ст.243 ЦК України встановлено, що повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.

Як свідчить протокол №1/12-05,  перед укладанням договору №12/05-1 від 05.12.2005року були проведені збори засновників ТОВ “НВО “Апекс”, на яких було прийнято рішення щодо необхідності укладення цього договору та доручено саме директору ТОВ “НВО ”Апекс” Биковських Сергію Вадимовичу його укласти, тобто підписати від імені товариства. /арк. справи 15, том2/.

Згідно розпорядження Малого приватного  науково-виробничого підприємства “Апекс” №5/12/1д від 05.12.2005року доручено директору Малого приватного  науково-виробничого підприємства “Апекс” Биковських С.В. укласти договір №12/05-1 від 05.12.2005року згідно наданому проекту. /арк. справи 31, том2/.0

Вказане не суперечить приписам ч.3 ст.243 ЦК України

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, обидві сторони оспорюванного договору уповноважили на вчинення правочину Биковських С.В.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно  дійшов висновку про наявність достатнього обсягу повноважень у представника сторін правочину, наявність вільного волевиявлення сторін та дотримання інших вимог законодавства, які ставляться до визначення правочину чинним.         

Стосовно посилання скаржника на порушення судом першої інстанції ст. 90 ГПК України судова колегія зазначає.

У відповідності з ст. 90 ГПК України якщо  при  вирішенні  господарського  спору господарський суд виявить   у  діяльності  працівників  підприємств  та  організацій порушення законності, що  містять  ознаки  дії,  переслідуваної  у кримінальному  порядку,  господарський  суд  надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Оскільки у даному випадку господарський суд Донецької області не вбачав у діяльності відповідачів у справі №16/403пд таких порушень законності, які містять ознаки  дії,  переслідуваної в кримінальному порядку, він не мав підстав для надсилання такого повідомлення. Тільки наявність клопотання про надсилання прокуратурі повідомлення про вчинення злочину з боку позивача не свідчить про наявність злочину у діях відповідачів, оскільки належними доказами у справі не підтверджено здійснення відповідачами дій, які містять ознаки злочину.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для  скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись  ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

                                    П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 08.07.2008року у справі №16/403пд залишити без змін, апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз»смт.Ювілейне Дніпропетровська область –без задоволення.

Головуючий          Н.В.  Акулова

Судді:          Т.Д.  Геза

          Г.Я.  Старовойтова

                                                                                                                                                  Надруковано:  6прим.

                              1-позивачу

                              2-3відповідачу

                              4-у справу

                              5-ГСДО

                              6-ДАГС