Рішення

від 02.09.2008 по справі 26/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

02.09.08                                                                                           Справа№ 26/212

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн „ДЕМІК”, м. Чернівці

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Максрембуд”, м. Львів

про стягнення 31 164,64 грн.                                                                                               

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Гінінгер А.З. –представник (довіреність б/н від 12.05.2008 р.)

від відповідача не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Концерн „ДЕМІК”, м. Чернівці звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю „Максрембуд”, м. Львів про стягнення 31 164,64 грн.

Ухвалою суду від 04.08.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.08.2008 р. Ухвалою суду від 20.08.2008 р. розгляд справи відкладався до 02.09.2008 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважних представників в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 3434054.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

22.10.2007 р. між сторонами укладено договір № 100-10/07 оренди механізму (далі по тексту –договір оренди).

Згідно умов договору оренди позивач передав, а відповідач взяв у тимчасове користування Бульдозер ДЗ-110, інвентарний № 732.

Факт передачі позивачем в оренду Бульдозера ДЗ-110, інвентарний № 732 підтверджується приймально-здаточним актом від 23.10.2007 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.1. договору оренди термін оренди Механізму складає один місяць з моменту підписання даного Договору, тобто до 23 листопада 2007 р.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1. договору оренди, орендна плата, складає 100,00 грн. за 1 годину роботи механізму без пального, але не менше ніж за 8 годин роботи механізму в день. В разі перевищення 8-ми годинного робочого дня, робота механізму фіксується актом виконаних робіт. Попередня орендна плата проводиться за 15 робочих днів механізму.

Відповідно до п. 7.1. договору оренди відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати платежі згідно п. 5.1. договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань по договору оренди перед позивачем щодо оплати орендної плати за користування механізмом не виконував.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за користування Бульдозер ДЗ-110, інвентарний № 732 склала суму в розмірі 24 000,00 грн. (30 днів по 800,00 грн.)

Згідно п. 9.1. договору оренди, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів Орендар (відповідач) сплачує (пеню) в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення. Позивачем нараховано відповідачу пеню на загальну суму 2 406,58 грн.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 4 297,55 грн. та три проценти річних на загальну суму 460,51 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката на загальну суму 2 000,00 грн. В підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката позивачем подано копію договору від 04.06.2008, копію платіжного доручення № 1 від 04.06.2008 р. на суму 1 000,00 грн., копію видаткового касового ордера від 23.07.2008 р. на суму 1 000,00 грн. та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 175.

Позовні вимоги в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката до задоволення не підлягають у зв'язку з наступним.

Статтею 44 ГПК України чітко передбачено, що судові витрати складаються з оплати послуг адвоката. Проте, позивачем на підтвердження судових витрат на оплату послуг адвоката подано документи (копії платіжного доручення № 1 від 04.06.2008 р. на суму 1 000,00 грн. та копії видаткового касового ордера від 23.07.2008 р. на суму 1 000,00 грн.) з яких вбачається, що оплата здійснювалась Приватному підприємцю Гінінгер Анатолію Залмановичу.

Таким чином, витрати на оплату послуг адвоката позивачем не доведені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Оскільки спір виник виключно з вини відповідача, то судові витрати слід покласти на нього повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на відповідача повністю.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Максрембуд”, м. Львів, вул. Світла, 6/95 (код ЄДРПОУ 33981381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн „ДЕМІК”, м. Чернівці, вул. Миколаївська, 36 б (код ЄДРПОУ 32652270) 24 000 грн. 00 коп. основного боргу, 2 406 грн. 58 коп. пені, 4 297 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 460 грн. 51 коп. –3% річних, 311 грн. 65 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.          В частині позовних вимог щодо стягнення 2 000,00 грн. витрат на юридичну допомогу в задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.