Рішення

від 25.09.2008 по справі 15/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "25" вересня 2008 р.Справа №  15/275

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ВАТ "Кіровоградобленерго" від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж м. Кіровоград

до відповідача: КРЕП № 10 м. Кіровоград

про стягнення 24412 грн. 36 коп.  

Представники сторін:

від позивача – Лисенко С.В. довіреність № 3375/07  від 07.07.08р.

від відповідача – Погорілий Р.О. довіреність № 22 від 17.01.08р.

                                                   ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позовну заяву про стягнення з відповідача 24412 грн. 36 коп. боргу за недовраховану електричну енергію. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, представник відповідача позов заперечив, надав відзив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський  суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір на користування електричної енергії № 122к від 10.05.02р. Предметом договору є умови поставки електроенергії постачальником та умови користування і оплати споживачем за використану електричну енергію. Постачальник зобов'язується поставляти електроенергію, як різновид товарної продукції. Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати спожиту електроенергію, нарахування за перевищення договірних величин електроспоживання, пені за прострочку платежів, а також інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в розрахунковому періоді тарифами в строки та в обсягах, обумовлених в договорі. Розрахунки за електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами та класу приєднання мереж споживача. Розрахунковий період з 15 по 15 кожного місяця. У випадках, коли постачальник виявив пошкодження розрахункових лічильників, зміну схеми ввімкнення лічильників, зрив пломби та інші порушення, розрахунки здійснюються за обсяг електроенергії, визначений розрахунковим методом за фактичною потужністю, або потужністю встановленого електроустаткування і годинами їх роботи за період з дня останньої перевірки показників лічильника персоналом постачальника, але в межах терміну позовної давності, без подальшого перерахунку. Договір укладається на строк до 31 грудня 2002 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від договору, або його перегляд. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. ст. 615, 623 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Як передбачено ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Працівниками позивача складені акти: № 001882 від 08.06.08р., № 001243 від 22.01.07р., № 002365 від 28.02.07р., № 002357 від 11.06.07р., № 002374 від 02.11.07р., № 002380 від 21.11.07р., № 002379 від 21.11.07р. про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією споживачем – юридичною особою (фізичною особою – суб'єктом підприємницької діяльності). До кожного акту доданий розрахунок обсягу недоврахованої електроенергії та її вартості і рахунок на оплату електроенергії.   

Позивач виписав відповідачу сім рахунків на загальну суму 24412 грн. 36 коп., однак матеріалами справи підтверджується отримання представником відповідача лише чотирьох рахунків, а саме: від 13.07.06р. на суму 362 грн. 93 коп., від 31.01.07р. на суму 2946 грн. 85 коп., від 12.07.07р. на суму 554 грн. 51 коп., від 07.11.07р. на суму 2598 грн. 30 коп., всього на суму 6462 грн. 59 коп. Доказів отримання відповідачем решти рахунків позивач не надав.    

В силу ч. 2 ст. 530 ЦК України та абзацу другого пункту 3.2, пункту 3.9 договору відповідач повинен був оплатити отримані рахунки самостійно на протязі п'яти днів. Відповідач зазначені рахунки в п'ятиденний строк не оплатив.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Заперечення відповідача викладені у відзиві не є підставою для відмови в позові з наступних причин.

Обов'язок споживача електроенергії (відповідача) оплатити виставлені постачальником (позивачем) рахунки за недовраховану електроенергію передбачена пунктами 3.2, 3.9 договору.

Стаття 24 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” дійсно не покладає на відповідача, як балансоутримувача будинків в яких були виявлені порушення, обов'язок проведення розрахунку за недовраховану електроенергію, такий обов'язок покладений на відповідача умовами договору № 122к від 10.05.02р. на користування електричною енергією.

Наявність монопольного становища позивача не є предметом розгляду даної справи.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 193, 224 ГК України, ст. ст. 526, 530, 615, 623 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44,  47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

                                                       ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з КРЕП № 10 м. Кіровоград вул. Попова 9 корп. 1 р/р 26007995 у ВАТ „Райффайзен банк „Аваль” МФО 323538 код ЄДРПОУ 23224386 на користь ВАТ „Кіровоградобленерго” м. Кіровоград пр. Комуністичний 15 на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260323121425 у філії – Кіровоградське облуправління ВАТ „Ощадбанк” МФО 323475 код ЄДРПОУ 23226362 – 6462 грн. 59 коп. боргу за недораховану електроенергію; на поточний рахунок № 26001310331850 в ПІБ м. Кіровограда МФО 323301 код ЄДРПОУ 23226362 – 64 грн. 62 коп. сплаченого державного мита, 31 грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.  

Суддя   К.М.Мохонько