Постанова

від 16.09.2008 по справі 5020-2/176

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-2/176

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

15 вересня 2008 року   Справа № 5020-2/176

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря В.І.,

суддів                                                                      Борисової Ю.В.,

                                                                                          Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача - Южанінова Тетяна Вікторівна, довіреність №  б/н   від 23.01.08 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпостачсервіс";

представник відповідача - не з'явився - Товариство з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест";

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачсервіс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 14 липня 2008 року у справі № 5020-2/176.

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачсервіс" (вул. П. Корчагіна, 6-10,Севастополь,99000)

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" (вул. Льотчиків, 3,Севастополь,99057)

про стягнення 22000,00 грн.                    

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпостачсервіс" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" про стягнення 22000,00грн. за поставлену продукцію за накладною № 1112 від 09.11.2007.

          Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем не належним чином виконані зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару.

              Відповідач у відзиві на позов, позовні вимоги не визнав з мотивів,  основні з яких полягають у тому, що у зв'язку з відсутністю у довіреності ЯОГ №195170 зразку підпису особи, уповноваженої відповідачем на отримання від позивача матеріальних цінностей, неможливо встановити факт отримання поставленої продукції на суму 22000,00грн. саме відповідачем через свого уповноваженого працівника.

          Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) у справі № 5020-2/176, в позові відмовлено.

                    Не погодившись з вказаним судовим рішенням суду, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати, позов задовольнити.

                    Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням господарським судом міста Севастополя обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального  права.

                    Позивач стверджує, що відповідно до накладної №1112 від 09 листопада 2007 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Будпостачсервіс" на підставі рахунку №437 від 09 листопада 2007 року відпустило товариству з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" в особі його уповноваженого представника за довіреністю ЯОГ № 195170 від 09 листопада 2007 року -  Статьіна Сергія Миколайовича, дизельне пальне на загальну суму 22000,00грн.

                    Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

                    Згідно частині першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а також  пункту першому частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

                    Відповідно до статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є  дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

                    Згідно частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

                    Як стверджує позивач, що між ним та відповідачем був укладений в усній формі договір поставки, в підтвердження чого посилається на видану товариством з обмеженою відповідальністю  "Югстройінвест" довіреність ЯОГ №195170 від 09 листопада 2007 року Статьіну Сергію Миколайовичу на отримання від товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачсервіс" цінностей за рахунком № 437 від 09 листопада 2007 року, а саме дизельного пального у обсязі 5500 літрів.           

              Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.  Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( стаття 655 Цивільного кодексу України ).

Однак при цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крим того, в статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, довіреність ЯОГ №195170 від 09 листопада 2007 року підписана керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест"  та скріплена печаткою товариства.

          Але, при вивченні вказаної довіреності ЯОГ №195170 встановлено, що вона не містить зразку підпису уповноваженої особи на отримання матеріальних цінностей - Статьіна Сергія Миколайовича.

          Відповідно накладної №1112 від 09.11.2007 дизельне пальне у обсязі 5500 літрів на суму 22000,00 грн. отримав Статін С.М., про що свідчить його підпис у вказаній накладній, який, у свою чергу, як стверджує позивач, діяв від імені відповідача за довіреністю ЯОГ № 195170 від 09.11.2007. З боку відповідача накладна №1112 від 09.11.2007 печаткою товариства не скріплена.

          Таким чином, невідомо чи є підпис у накладній №1112 від 09.11.2007 саме підписом уповноваженої відповідачем особи - Статьіна С.М., або він виконаний іншою особою, і, як наслідок, відсутні докази отримання дизельного пального у обсязі 5500 літрів саме товариством з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест".

Інші докази в підтвердження здійснення позивачем та відповідачем цієї господарської операції відсутні, як відсутні і докази виявлення волі обох сторін  на вчинення саме цього правочину.

Враховуючи  викладене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що, підстави для виникнення зобов'язань по сплаті вартості дизельного пального у обсязі 5500 літрів на суму 22000,00грн. згідно накладної №1112 від 09.11.2007, у відповідача відсутні. Докази, що підтверджують отримання товару саме відповідачем, судовій колегії не надані.

          На підставі викладеного, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відповідність оспорюваного договору вимогам чинного законодавства та відсутності підстав для визнання його недійсним.

          При таких обставинах, апеляційна інстанція не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду.

                    Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Рішення господарського суду міста Севастополя від 14 липня 2008 року у справі № 5020-2/176 залишити без змін.

                    Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачсервіс" залишити без задоволення.                                                  

Головуючий суддя                                                  В.І. Гонтар

Судді                                                                                Ю.В. Борисова

                                                                                І.В. Черткова