Рішення

від 23.09.2008 по справі 15/136

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/136

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.08                                                                                 Справа № 15/136

за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”  в особі Краснодонського Центру електрозвязку № 4 Луганської філії ВАТ «Укртелеком», м. Краснодон Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Ресурс», м. Краснодон Луганської області

про стягнення 136 грн. 83 коп.

Суддя  Пономаренко Є.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача –Самофалова О.В., юрисконсульт, довіреність № 170 від 22.07.08;

від відповідача –представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 130 грн. 13 коп. за період з грудня 2007 року по квітень 2008 року, а також пеню в розмірі 6 грн. 70 коп. по договору надання послуг електрозвязку № 358/6355 від 02.10.03.

Представник позивача у судовому засіданні позовну вимогу підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті Луганської міської ради.

При цьому, слід відзначити, що інформаційним листом вищого господарського суду України від 02.06.2006  N 01-8/1228,  визначено, зокрема що до повноважень  господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб  або  місця  проживання фізичних  осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

При розглядові справ суд має вчиняти певні дії, у тому числі і щодо повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, виключно у порядку та у спосіб, передбаченими законодавством.

Відповідно до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Вимоги вказаної норми судом виконувалися належним чином –ухвали суду вчасно направлялися сторонам поштою за належними адресами їх місцезнаходжень.

Відповідно до п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 р. N 75 лише ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства суду всім учасникам процесу з повідомленням про вручення.

Зазначена норма теж була виконана судом.

Чинним законодавством не передбачено обов'язку суду направляти ухвали про відкладення розгляду справи рекомендованою поштою з повідомленням про вручення. Тому, ухвали суду про відкладення розгляду справи направлялися судом простою поштовою кореспонденцією.

Жодна з ухвал не повернута до суду підприємством поштового зв'язку через її невручення адресатові.

Таким чином всі ухвали  були направлені сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про їх неотримання сторонами у справі, до суду не надходило.

У зв'язку з наведеним, враховуючи положення ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, Інструкції з діловодства в господарських судах України та наявні матеріали справи судом вжито всіх необхідних заходів з повідомлення сторін про дату, час та місце судових засідань. Тому, суд приходить до висновку, що представники сторін належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані суд встановив наступне.

Між сторонами укладено договір від 02.10.2003р. № 358/6355 про надання послуг електрозв'язку.

Відповідно до п.п. 4.2., 4.3., 4.6., даного договору відповідач зобов'язаний сплачувати послуги зв'язку щомісячно до 20-го числа поточного місяця.

Відповідач відповідно до умов договору не оплатив послуги зв'язку, внаслідок чого за період з грудня 2007 року по квітень 2008 року виникла заборгованість у сумі 130 грн. 13 коп.  Крім того, у зв'язку з невиконанням вказаного грошового зобов'язання позивачем нарахована пеня у сумі 6 грн. 70 коп., розмір якої є обґрунтованим.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Законом та договором інше не встановлено.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п.5 ч.1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися  Правил  надання  та  отримання   телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати  умови  договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів сплати послуг не надав.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до  ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати з державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  118 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Ресурс», м. Краснодон Луганської області, вул. Сумського, б. 22, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32025529 на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ, бульвар Т. Шевченко, 18,  ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21560766, в особі Центру електрозв'язку № 4 Луганської філії, м. Краснодон Луганської області, вул. К. Лібкнехта, б. 20, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01182820: борг у сумі  130 грн. 13 коп., пеню у сумі  6 грн. 70 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано  24.09.2008 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.  

Суддя

Є.Ю.Пономаренко