Рішення

від 13.01.2012 по справі 15/190-10-5479

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/190-10-5479

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        "13" січня 2012 р.Справа  № 15/190-10-5479

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді                      Петрова В.С.,

суддів                                            Цісельського О.В.,

                                                     Демешина О.А.

При секретарі                              Кришиневській Л.Е.

За участю представників:

від позивача  -       Студенніков Д.М.,

від відповідача -   Чернявський В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” до Державного підприємства Дослідного господарства „Южний” про стягнення заборгованості в сумі 331261,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства Дослідного господарства „Южний” про стягнення заборгованості  за договором фінансового лізингу № L2931-09/08 від 02.09.2008 р. в сумі 331261,72 грн., посилаючись на наступне.

02.09.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” та Державним підприємством Дослідним господарством „Южний” був укладений договір фінансового лізингу № L2931-09/08.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації (додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач (відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Так, позивач зазначає, що на виконання умов вищевказаного договору ним був придбаний  предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передано його у тимчасове володіння відповідачу, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 12.09.2008 р.

Проте, за твердженнями позивача, відповідач в порушення умов договору, зокрема п.п. 5.1-5.5, п. 8.1.4 загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору), належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість на загальну суму 331 261,72 грн. за наступними рахунками:

- рахунок № L2931-09/08/19 від 01.04.2010 р. на суму 10 882,15 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/20 від 05.05.2010 р. на суму 10 883,23 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/21-002 від 01.06.2010 р. на суму 90 951,04 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/22-004 від 01.07.2010 р. на суму 10 220,21 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/23-005 від 02.08.2010 р. на суму 10 203,77 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/24-007 від 01.09.2010 р. на суму 90 064,63 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/25-008 від 01.10.2010 р. на суму 9 278,68 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/26-010 від 01.11.2010 р. на суму 9 279,73 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/27-012 від 01.12.2010 р. на суму 89498,28 грн.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.6 договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця.

Так, до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним.

Як вказує позивач, відповідно до п. 5.3 загальних умов, лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При цьому у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

При цьому позивач зазначає, що відповідач з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався.

Відтак, позивач стверджує, що відповідач порушив зобов'язання за договором, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 331 261,72 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.12.2010 р. порушено провадження по справі № 15/190-10-5479 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

28.01.2011 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання Державного підприємства Дослідного господарства „Южний” про проведення судово-економічної експертизи. В обґрунтування клопотання відповідач послався на те, що позивач безпідставно не зараховує платежі відповідача в якості оплати за договором лізингу, а зараховує їх як такі, що не мають відношення до систематичних лізингових платежів.

Так, для визначення правильності зарахування Товариством з обмеженою  відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” платежів за договором фінансового лізингу № L2931-09/08 від 02.09.2008 р., а також для визначення суми погашених ДП ДГ „Южний” платежів по вказаному договору ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2011 р. по справі № 15/190-10-5479 призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, та провадження у справі зупинено до закінчення проведення судово-економічної експертизи.

До господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судово-економічної експертизи № 1749-1750 від 12.09.2011 р. по справі № 15/190-10-5479.     

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.2011 р. провадження у справі № 15/190-10-5479 поновлено та розгляд справи призначено в засіданні суду.

Як з'ясовано судом, згідно висновку судово-економічної експертизи № 1749-1750 від 12.09.2011 р. спірна сума заборгованості не підтверджується, при цьому наявні в матеріалах справи докази свідчать про виконання сторонами за договором фінансового лізингу № L2931-09/08 від 02.09.2008 р. своїх зобов'язань, проте не вказують на ступінь їх виконання.     

З огляду на зазначене та особливу складність спору ухвалою господарського суду Одеської області від 14.11.2011 р. справу № 15/190-10-5479 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.  

В порядку ст. 2-1 ГПК України згідно з автоматизованим розподілом справ визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Петров В.С., судді –Цісельський О.В., Никифорчук М.І.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 16.11.2011 р. справу № 15/190-10-5479 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді –Петрова В.С., суддів –Цісельського О.В. і Никифорчука М.І. та справу призначено до розгляду в засіданні суду на 30.11.2011 р.

Згідно з автоматизованим розподілом справ, у зв'язку з перебуванням судді Никифорчука М.І. на лікарняному, здійснено заміну судді господарського суду Одеської області Никифорчука М.І. на суддю господарського суду Одеської області Демешина О.А. у складі колегії суддів при колегіальному розгляді справи № 15/190-10-5479.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2011 р. справу № 15/190-10-5479 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді –Петрова В.С., суддів –Цісельського О.В. і Демешина О.А. та призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзивах на позовну заяву (а.с. 129-132 т. 1, а.с. 3-8 т. 4), посилаючись на необґрунтованість і неправомірність заявлених позовних вимог, що підтверджено висновком судового експерта по даній справі.      

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

02 вересня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (лізингодавець) та Державним підприємством Дослідним господарством „Южний” (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № L2931-09/08, згідно п. 1.1 якого лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються у Специфікації, а лізингоодержувач (відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Згідно п. 4.1  договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця.

Сторонами погоджений графік платежів за договором, відповідно до якого щомісячний лізинговий платіж становить 41287,89 грн. протягом 60 лізингових періодів. У додатковій угоді від 01.03.2009 р. сторонами внесені зміни до графіку платежів, відповідно до яких щомісячний лізинговий платіж становив до грудня 2008 року 41 287,89 грн.., а з січня 2009 року 43716,59 грн. протягом лізингових періодів до вересня 2013 року.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 додатку 4 до названого договору „Загальні умови фінансового лізингу” відповідач зобов'язався сплачувати зазначені у графіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач сплачує зазначені у графіку авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом 5 днів з дня укладення договору. Рахунок на оплату авансових лізингових платежів надається лізингодавцем при укладенні договору. Лізингоодержувач щомісячно на підставі рахунку лізингодавця до 8 числа поточного місяця сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу, нараховані за попередній місяць згідно ч. 2 п. 4.6 договору.         

Згідно п. 5.3 додатку 4 до договору лізингоодержувач сплачує зазначені у графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8-го числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 цього договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу відповідача або за допомогою факсимільного зв'язку.

У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

В п. 5.4 додатку 4 до договору зазначено, що лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені у Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

Додатком № 1 до договору лізингу „Графік платежів” від 01.03.2009 р. сторони погодили:

- авансову вартість предмету лізингу,

- адміністративну комісію,

- поточні лізингові платежі

- умови розрахунку

- коригування (зміну)  розміру   лізингових   платежів   за   відповідні   лізингові   періоди   (за правилами пунктів 6.1.1-6.1.5 Загальних умов).

Проте, за твердженням позивача, відповідач в порушення умов договору, зокрема п.п.5.1-5.5 загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість на загальну суму 33 1261,72 грн. по наступним рахункам :

- рахунок № L2931-09/08/19 від 01.04.2010 р. на суму 10 882,15 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/20 від 05.05.2010 р. на суму 10 883,23 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/21-002 від 01.06.2010 р. на суму 90 951,04 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/22-004 від 01.07.2010 р. на суму 10 220,21 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/23-005 від 02.08.2010 р. на суму 10 203,77 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/24-007 від 01.09.2010 р. на суму 90 064,63 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/25-008 від 01.10.2010 р. на суму 9 278,68 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/26-010 від 01.11.2010 р. на суму 9 279,73 грн.;

- рахунок № L2931-09/08/27-012 від 01.12.2010 р. на суму 89498,28 грн.

При цьому позивач зазначає, що відповідач з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався. Відтак, позивач стверджує, що відповідач порушив зобов'язання за договором, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем  складає 331 261,72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16 грудня 1997 року N 723/97-ВР (з послідуючими змінами та доповненнями),  відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Так, вищевказаний договір оренди (фінансового лізингу) є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Як з'ясовано судом та підтверджено сторонами, за актом приймання-передачі від 12.09.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу - трактор САSЕ, МХ- МАGNUM 310, 2008 р.в. серійний № 2380 Z8RZO.

Вказаний предмет лізингу був придбаний за договором купівлі-продажу від 02.09.2008 р., укладеним між продавцем об'єкту лізингу (ТОВ „Агроальянс”) та лізингодавцем (ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль”.

У розділі 2  договору „Окремі умови придбання предмета лізингу” передбачено, що лізингоодержувач самостійно та на власний ризик обрав предмет лізингу та продавця  (постачальника) предмета лізингу - ТОВ „Агроальянс”. Договір купівлі-продажу укладається лізингодавцем та набирає чинності після сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно графіку.

Місце передачі предмета лізингу лізингоодержувачу визначається у договорі  купівлі-продажу предмета лізингу.

В розділі 3 договору визначена вартість предмета лізингу, яка становить 993000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Після проведення фактичної передачі предмета лізингу лізингоодержувачу вартість предмета лізингу може бути збільшена, якщо на момент проведення повного розрахунку лізингодавця з продавцем за придбання предмета лізингу, лізингодавець оплатив йому суму, яка перевищує загальну вартість предмета лізингу на момент укладення договору. В цьому випадку лізингодавець складається новий графік.

Пунктом 4.1 розділу 4 договору визначено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця.

Згідно п. 4.2, 4.3 договору розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку. Авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу в розмірі 20% від вартості предмета лізингу.

Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду (п.4.4 договору).

Відповідно до п. 4.5 договору комісією лізингодавця вважається різниця поточного

лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами ч. 2 п. 4.6 цього договору, оскільки нараховується до настання першого періоду лізингу.

У відповідності з п. 4.6 договору до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним.  Лізингоодержувач   щомісячно   сплачує  відсотки   за  фінансування придбання предмета лізингу за договором  купівлі-продажу  в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховуються відсотки від фактичної суми фінансування. Нарахування зазначених в цьому пункті договору відсотків здійснюється за період з дня виконання лізингодавцем дій по фінансуванню придбання предмета лізингу до настання першого періоду лізингу, визначеного згідно п.5.4 Загальних умов.

Оплата всіх лізингових платежів (авансових та поточних), зазначених в цьому розділі договору, здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця (п. 4.7 договору).

Лізингоодержувач одночасно зі сплатою авансових лізингових платежів сплачує адміністративну комісію за організацію правочину у визначеному в графіку розмірі. Адміністративна комісія не входить до складу лізингових платежів та в будь-якому випадку    не поверненню лізингоодержувачу (п. 4.8 договору).

У відповідності з п. 4.9 договору для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні сторони обрали валюту - долар США. При цьому всі визначені цим договором платежі, за   виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання предмета лізингу,    лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними у графіку (додаток № 1 до цього договору).

Всі  додаткові  послуги, які не визначені цим договором та необхідність в яких може виникнути у лізингоодержувача, оплачуються лізингоодержувачем за тарифами лізингодавця,     розміщеними на офіціальному сайті лізингодавця за адресою в мережі Інтернет.

Як вбачається з графіку платежів від 01.03.2009 р. (додаток № 1 до договору від 02.09.2008р.), авансові лізингові платежі предмета лізингу - 198600 грн., адміністративна комісія - 9930 грн.; поточні лізингові платежі, які розподілені на суму погашення

вартості предмета лізингу та комісії за період з жовтня 2008 р. по вересень 2013 р. щомісяця.

Сторони домовились, що зазначений у цьому графіку розмір поточних лізингових платежів розраховано за курсом графіку USD=4,66656.

Коригування (зміна) лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами пунктів 6.1.1-6.1.6 Загальних умов до договору, тобто коригування зміни лізингових платежів здійснюється в залежності від ставки USD LIBOR.

В розділі 6 „Порядок зміни лізингових платежів” Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору від 02.09.2008 р.) передбачено, зокрема:

- п.6.1 - лізингодавець має право в односторонньому порядку суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись);

- п.п.6.1.1 - у випадку встановленого на день укладення договору розміру ставки USD LIBOR на період 1 місяць (якщо в п. 4.9 договору сторони обрали валюту - долари США)    розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу, починаючи з такого чергового періоду лізингу;

- п.п 6.1.2 - у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи  оподаткування,   розміру  податків, зборів, обов'язкових   платежів,    пов'язаних з предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов'язків за договором;

- п.п. 6.1.3 - у разі перевищення розміру комісії лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою Національного Банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від вартості предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення;

          - п.п. 6.1.4 - у   випадку   зміни   на  день   складання   рахунку   за   відповідний період лізингу встановленого НБУ курсу гривні до зазначеної в п. 4.9. договору валюти по відношенню до визначеного в п. 2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до такої визначеної в договорі валюти;

- п.п. 6.1.5 - в інших випадках, визначених договором та додатками до нього, в тому числі у випадку виникнення у лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії договору та пов'язані з ним;

- п.6.2 - змінений за правилами п. 6.1 цих Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку;

- п.7.1 - лізингодавець протягом строку лізингу за свій рахунок забезпечує страхування предмета лізингу в страховій компанії за своїм вибором на випадок: знищення, розкрадання, пошкодження (псування) предмета лізингу та на всі випадки, передбачені Правилами страхування страховика (АВТОКАСКО\ повний пакет). Лізингоодержувач зобов'язується дотримуватись Правил страхування, встановлених страховиком;

- п.8.1.4 - лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Вказані Загальні умови фінансового лізингу підписані від імені лізингодавця та лізингоодержувача, завірені печатками сторін.

Експертним дослідженням згідно висновку судово-економічної експертизи № 1749-1750 від 12.09.2011 р. встановлено, що в пункті 2 Графіку платежів від 01.03.2009 р. сторони домовились, що зазначені в цьому Графіку розмір поточних лізингових платежів розрахований за курсом Графіку USD =4,66656 та коригування (зміни) лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами пунктів 6.1.1-6.1.6 Загальних умов, тобто коригування зміни лізингових платежів провадиться в залежності від ставки членів Британської Банківської Асоціації (ВВА LIBOR Gontributor Ranel Ваnks).

Ставка USD LIBOR - це фіксована індикативна, яка нараховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних ставок пропозиції ресурсів банків-членів Британської Банківської Асоціації (ВВА LIBOR Gontributor Ranel Ваnks) визначається на 11.0 (одинадцяту годину рівно) за лондонським часом для певних валют та строків кредитування. При реалізації цього договору, ставка визначається за дату за даними системи РЕЙТЕРС.

Таким чином, згідно висновку експерта у загальних умовах відображено коригування лізингових платежів на фіксовану індикативну процентну ставку USD LIBOR, однак, це законодавчими актами України не передбачено, так як вказана ставка застосовується для банків-членів Британської Банківської Асоціації (ВВА LIBOR Gontributor Ranel Ваnks) при кредитуванні банків. Щодо розміру поточних лізингових платежів, розрахованого за курсом підвищення USD з 4.66 до 7.92, експерт вказує, що він розраховувався не у відповідності чинним законодавством України, оскільки предмет лізингу придбаний державним  підприємством, як у продавця -ТОВ „Агроальянс” , так і у лізінгодавця в гривнях, а не за долари США.

Вказаний у загальних, умовах фінансового лізингу порядок зміни лізингових платежів (п.6.1.1- п.6.1.5; п.6.2), які лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити, не передбачено законодавчими положеннями України та Законом України „Про фінансовий лізинг”, ст. 525 ЦКУ, відповідно до якого одностороння зміна умов зобов'язання не допускається.

Між тим судом не приймаються до уваги висновки експерта та доводи відповідача про неможливість застосування у розрахунках лізингового платежу курсу іноземної валюти, оскільки предмет лізингу придбаний відповідачем як у продавця -ТОВ „Агроальянс”, так і у лізінгодавця в гривнях, а не за долари США.

Так, судом установлено, що предметом позову у даній справі є вимога ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" про стягнення з відповідача заборгованості за договором фінансового лізингу, яка виникла внаслідок коригування лізингових платежів у відповідності до курсу валюти на день платежу.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Стаття 524 ЦК України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вищезазначені положення договору оренди (фінансового лізингу) від 02.09.2008 р. узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не суперечать ним.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 04 липня 2011 року у справі № 12/149 за позовом ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецгортехніка" про стягнення заборгованості за договорами фінансового лізингу.

Також згідно п. 4.1 розділу 4 договору лізингові платежі ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” складаються з суми погашення вартості предмета лізингу та комісії.

Згідно загальних умов до договору № 2931-09\08 від 02.09.2008 р. лізингоодержувач     несе  (компенсує  лізингодавцю)  можливі  витрати, пов'язані з предметом лізингу у продавця та його подальшою передачею лізингоодержувачу (реєстрація, страхування, викуп Предмета лізингу та інші).

Згідно наданої ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” розшифровки статей регулярного рахунку - поточний лізинговий платіж складається із суми погашення   вартості   предмета   лізингу,  індексації (погашення вартості предмета лізингу), комісії, індексації (комісії) та додаткових компенсаційних витрат.

В свою чергу додаткові компенсаційні лізингові платежі складаються із суми  платежів  по  додатковим  витратам  з  відсотками,  платежів при реєстрації трактора в ДАІ з відсотками, страховки, транспортного податку, платежів при знятті з реєстрації трактора в ДАІ, внесків в Пенсійний фонд з купівлі валюти (1%)  та банківської комісії (0,5 %), курсової різниці комерційного курсу та курсу НБУ, а також курсової різниці комерційного курсу та курсу НБУ на викупну вартість.

Однак, первинні бухгалтерські документи, підтверджуючі додаткові компенсаційні витрати лізингодавця - ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” до  договору № 2931-09\08 від 02.09.2008 р. не надані позивачем, у зв'язку чим факт понесення цих витрат позивачем не встановлений судом.

Разом з тим слід зазначити, що угодою про зарахування зустрічних вимог № L2931-09\08 від 12.09.2008р. сторони підтвердили наявність взаємних зобов'язань за такими наступними договорами:

- п. 1.1 - у постачальника перед лізингодавцем в сумі 165500грн., ПДВ в сумі 33100грн., разом з ПДВ 198600 грн. на підставі угоди від 15.07.2008р. про розірвання договору №396\08 від 15.07.2008р.;

- п.1.2 - у лізингоодержувача перед лізингодавцем в сумі 165500 грн., ПДВ в сумі 33100 грн., разом з ПДВ 198600 грн. щодо сплати авансового лізингового платежу та адміністративної комісії на підставі договору фінансового лізингу від 02.09.2008 р. № L2931-09\08;

-п.1.3 - у лізингодавця перед постачальником в сумі 827500грн., ПДВ 165500 грн., разом з ПДВ 993000 грн. на підставі договору від 02.09.2008р. № L2931-09\08.

В розділу 2 Угоди сторони вирішили здійснити зарахування однорідних вимог в наступному порядку та сумі:

п. 2.1 - лізингоодержувач зараховує свої зобов'язання в сумі 165500 грн., ПДВ в сумі 33100грн., разом   з ПДВ 198600 грн. за угодою від 02.09.2008 р. про розірвання договору №396\08 від15.07.2008р. в рахунок часткового погашення зобов'язань лізингодавця перед постачальником   за  договором від 02.09.2008р. №L2931-09\08;

п.2.2 - лізингодавець та постачальник погоджуються з таким зарахуванням та підтверджують відсутність взаємних претензій один до одного та до лізингоодержувача в частині такого зарахування;

В розділі 4 Угоди зазначено, що після набуття   чинності   цією Угодою, згідно п. 3 цієї Угоди; вважаються погашеними зобов'язання сторін в такому обсязі :

- п. 4.1- зобов'язання постачальника перед лізингоодержувачем за угодою від 25.02.2008р. про розірвання договору №396\08 від 15.07.2001 повному обсязі;

- п.4.2 - зобов'язання лізингоодержувача перед Лізингодавцем щодо сплати авансового  лізингового  платежу  та  адміністративної комісії за договором   фінансового   лізингу   від   02.09.2008 р.   № L2931-09\08   в сумі 165500грн., ПДВ 33100грн., разом з ПДВ 198600грн.;

- п.4.3 - зобов'язання  лізингодавця перед постачальником за договором від 02.09.2008 р.№ L2931-09\08  в  сумі 165500грн.,  ПДВ 33100грн., разом з ПДВ 198600грн.

Угода про  зарахування    зустрічних   вимог № L2931-09\08 від 02.09.2008р. підписана від імені 3 сторін: продавця - ТОВ „Агроальянс”; лізингодавця (покупця) –ТОВ „Райффайзен      Лізинг  Аваль”; лізингоодержувача - ДП ДГ «Южний».

Таким чином, згідно п.4.2 угоди про зарахування зустрічних вимог 12.09.2008р. вважаються   погашеними зобов'язання лізингоодержувача  перед  лізингодавцем  щодо  сплати авансового лізингового платежу та адміністративної комісії за договором фінансового лізингу від 02.09.2008 р. (№L2931-09\08 в сумі 165500 грн., ПДВ 33100 грн., разом з ПДВ 198600 грн.

Експертними дослідженнями встановлено, що ДП ДГ „Южний” було перераховано на поточний рахунок ТОВ „Агроальянс” суму 198600грн. (платіжне доручення № 432 від 23.07.2008 р. на суму 80000,00грн. та платіжне доручення № 450 від 28.07.2008 р. суму 118600,00 грн. - за трактор згідно договору №396\08 від 15.07.2008 р., яка зарахована в рахунок виконання договору №L2931-09\08 12.09.2008 р.

При цьому висновком експертизи встановлено, що згідно інформації ДП ДГ „Южний” від 22.06.2011 р. №126 по розрахункам з ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” вартість трактору складається: аванс вартості предмета лізингу –198600 грн.; адміністративна комісія –9930 грн.; вартість предмету лізингу –784470 грн.; комісія - 377055,53 грн., всього 1370055,53 грн. За період 2008-2011 рр. відповідачем було сплачено 898073,17 грн. Відтак, заборгованість на 01.06.2011 р. згідно графіку відсутня, переплата становить 8635,20грн.(889437,97 грн. - лізинговий платіж згідно графіку, сплачено 898073,17 грн.).

До кінця дії договору до жовтня 2013року ДП ДГ „Южний” зобов'язано сплатити суму платежу в розмірі 471982,36 грн., що відображена в розрахунках з ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль”.

Крім того, згідно висновку експерта, у наданих рахунках-фактурах ТОВ  „Райффайзен ЛізингАваль” за період з 01.04.2010р. по 01.12.2010р. розрахунки сум комісійних платежів без ПДВ та з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ) не відповідають чинному Законодавству України, а саме:

-п.п.3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Закону України „Про ПДВ” від 03.04.1997р., із змінами та доповненнями;

- Положенню про процентну політику Національного банку України, затвердженого  Постановою Правління Національного банку України від 18.08.2004 р. № 389, зареєстрованого в Мінюстиції України 02.09.2004р. за №1092\9691.

Суд погоджується з вказаними висновками експерта про неправомірність здійснення розрахунків лізингових платежів з ПДВ та без ПДВ.

Відтак, висновком експертизи встановлено відсутність спірної заборгованості ДП ДГ „Южний” за договором фінансового лізингу № L2931-09\08 від 02.09.2008 р. у розмірі 331261,72 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, яка заявлена до стягнення.   

Разом з тим, як встановлено судом, у кожному виставленому рахунку позивач вказував  відомості у складових частинах формули, за якою здійснено розрахунок додаткової винагороди (комісії), зазначивши, що причиною перегляду розміру лізингового платежу та нарахування додаткової винагороди (комісії) стала зміна курсу гривні до долара США.

Проте, як встановлено господарським судом, умови договору фінансового лізингу не містять формули, за якою здійснюється розрахунок додаткової винагороди (комісії) у випадку перегляду та зміни лізингодавцем в односторонньому порядку розміру лізингових платежів.

Таким чином, встановивши, що умовами договору фінансового лізингу передбачено право лізингодавця в односторонньому порядку переглянути розмір лізингових платежів (ціну договору лізингу), але сторони договору не визначили відповідної формули, за якою лізингодавець здійснюватиме розрахунок додаткової винагороди (комісії) у разі зміни розміру лізингових платежів, господарський суд доходить до висновку про те, що позивач, здійснивши перерахунок розміру лізингових платежів за формулою, не узгодженою з відповідачем, фактично змінив в односторонньому порядку умови договору фінансового лізингу, не дотримавшись при цьому передбаченого ст. 188 ГК України порядку внесення змін до договору.

Аналогічну правову позицію про те, що за відсутності у договорі фінансового лізингу погодженої сторонами формули розрахунку додаткової винагороди лізингодавець, здійснивши розрахунок такої винагороди за формулою, не узгодженою з лізингоотримувачем, фактично змінив умови договору в односторонньому порядку, не дотримавшись при цьому передбаченого законодавством порядку внесення змін до договору, викладено в постанові Верховного суду України від 12 вересня 2011 року у справі № 66/311-10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” до товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес” про стягнення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” необґрунтованими, у зв'язку з чим вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” до Державного підприємства Дослідного господарства „Южний” про стягнення заборгованості в сумі 331 261,72 грн. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд  протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної  скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.    

     Головуючий суддя                                                                                       Петров В.С.

                   Суддя                                                                                       Цісельський О.В.

                  Суддя                                                                                       Демешин О.А.

Повний текст рішення складено та підписано 18.01.2012 р.