ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5/233 17.01.12
За позовом Прив атного підприємства "ВК і К"
до Приватного підп риємства "Агер"
про стягнення 48 038,57 г рн.
Суддя Ломака В .С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 1056 від 01.12.2011 р.;
від відповідача: не з'явивс я.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство "ВК і К" (далі - позивач) звернуло сь до господарського суду мі ста Києва з позовом до Приват ного підприємства "Агер" (далі - відповідач) про стягнення 48 038,57 грн., в тому числі 44 745,17 грн. о сновного боргу, 2 756,45 грн. пені, 536, 95 грн. інфляційних втрат.
Обґрунтовуючи позовні вим оги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного мі ж сторонами Договору поставк и № 626 від 07.12.2010 р. позивач постави в відповідачу товар, який був оплачений останнім в поруше ння взятих на себе зобов' яз ань не в повному обсязі, у зв' язку з чим позивач вирішив зв ернутись до суду з позовом пр о стягнення залишку боргу по оплаті товару та нараховани х на його суму пені та інфляці йних втрат.
Ухвалою господарського су ду міста Києва від 04.11.2011 р. пору шено провадження у справі № 5 /233, розгляд справи призначено на 06.12.2011 р.
Розгляд справи, у зв' язку з неявкою представника відпов ідача, на підставі ст. 77 Господ арського процесуального код ексу України неодноразово ві дкладався.
У судовому засіданні 17.01.2012 р. п озивач надав суду заяву про з меншення розміру позовних ви мог від 16.01.2012 р., на підставі якої просить стягнути з відповід ача 37 845, 17 грн. боргу, 2 756,45 грн. пені, 536,95 грн. інфляційних втрат. Зая ва мотивована тим, що під час п ровадження у справі відповід ачем було додатково погашено борг перед позивачем на суму 6 900, 00 грн.
Відповідно до ст. 22 ГПК Украї ни позивач вправі до прийнят тя рішення по справі збільши ти розмір позовних вимог за у мови дотримання встановлено го порядку досудового врегул ювання спору у випадках, пере дбачених статтею 5 цього Коде ксу в цій частині, відмовитис ь від позову або зменшити роз мір позовних вимог. Відповід ач має право визнати позов по вністю або частково, а також м ає право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний по зов.
Враховуючи зазначене, судо м розглядаються позовні вимо ги в редакції заяви про зменш ення розміру позовних вимог від 16.01.2012 р., відповідно має місц е нова ціна позову.
У судовому засіданні 17.01.2012 р. п редставник позивача у судово му засіданні підтримав позов ні вимоги, просив їх задоволь нити з підстав, викладених в п озовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився , про причини неявки не повідо мив, про дату, час та місце роз гляду справи повідомлений на лежним чином.
Так, згідно з п. 11 Інформаційн ого листа Вищого господарськ ого суду України № 01-8 /123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання п рактики застосування норм Го сподарського процесуальног о кодексу України, порушені у доповідних записках про роб оту господарських судів у 2006 р оці" відповідні процесуальні документи надсилаються госп одарським судом згідно з пош товими реквізитами учасникі в судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Слід зазначити, що законода вство України, в тому числі Го сподарський процесуальний к одекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема поз ивача, з' ясовувати фактичне місцезнаходження іншої стор они (сторін) у справі (якщо вон о не співпадає з її місцезнах одженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодек су України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших проц есуальних документах.
В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визнач еному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела пр о це до відома господарськог о суду, інших учасників проце су, то всі процесуальні наслі дки такої невідповідності по кладаються на цю юридичну ос обу.
При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанов и Пленуму Вищого господарськ ого суду України № 18 від 26.12.2011 р. "П ро деякі питання практики за стосування Господарського п роцесуального кодексу Украї ни судами першої інстанції", р озпочинаючи судовий розгляд , суддя має встановити, чи пові домлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть уч асть у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце розгляду с удом справи у разі виконання останнім вимог частини перш ої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокре ма, в разі якщо ухвалу про пору шення провадження у справі б уло надіслано за належною ад ресою (тобто повідомленою су ду стороною, а в разі ненаданн я суду відповідної інформаці ї - адресою, зазначеною в Єди ному державному реєстрі юрид ичних осіб та фізичних осіб - п ідприємців), і не повернуто пі дприємством зв' язку або пов ернуто з посиланням на відсу тність (вибуття) адресата, від мову від одержання, закінчен ня строку зберігання поштово го відправлення тощо, то вваж ається, що адресат повідомле ний про час і місце розгляду с прави судом.
У випадку нез'явлення в засі дання господарського суду пр едставників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщ о неявка таких представників не перешкоджає вирішенню сп ору.
Зважаючи на те, що неявка пр едставника відповідача не пе решкоджає всебічному, повном у та об'єктивному розгляду вс іх обставин справи, суд вважа є за можливе розглянути спра ву за наявними в ній матеріал ами в порядку ст. 75 ГПК України .
В судовому засіданні 17.01.2012 р. с удом проголошено вступну та резолютивну частину рішення .
Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представника позив ача, всебічно і повно з' ясув авши фактичні обставини, на я ких ґрунтується позов, об' є ктивно оцінивши докази, які м ають значення для розгляду с прави і вирішення спору по су ті, господарський суд міста К иєва, -
ВСТАНОВИВ:
07.12.2010 р. між позивачем (поста чальник) та відповідачем (пок упець) було укладено Договір поставки № 626, відповідно до п. 1.1. якого постачальник продає, а покупець купує продукцію, щ о виробляється постачальник ом в асортименті, в кількості , по цінам і на суму, вказану в н акладних, у відповідності з д іючим на момент відпуску тов ару затвердженим переліком в ільно-відпускних цін.
Відповідно до п. 2.4. Договору оплата за товар здійснюється відповідно до даних, вказани х у товарних (товарно-транспо ртних накладних) безготівков им перерахуванням на поточни й рахунок постачальника, ука заний в договорі, або внесенн ям грошових коштів в касу пос тачальника.
При цьому, п. 2.6. сторони встан овили вид платежу - з відстр очкою 5 банківських днів по фа кту отримання продукції.
Згідно з п. 9.1. Договору він вс тупає в силу з моменту його пі дписання сторонами і діє до 31. 12.2011 р.
На виконання умов Договору позивача в період з січня по к вітень 2011 року включно постав ив відповідачу товар на зага льну суму 221 650, 27 грн., що підтверд жується накладними: № 250 від 04.01.2 011 р., № 798 від 05.01.2011 р., № 1855 від 10.01.2011 р., № 185 6 від 10.01.2011 р., № 2342 від 11.01.2011 р., № 3302 від 13.01.2011 р., № 5139 від 18.01.2011 р., № 5804 від 19. 01.2011 р., № 6797 від 21.01.2011 р., № 7704 від 24.01.2011 р., № 8857 від 26.01.2011 р., № 8858 від 26.01.2011 р., № 9817 від 28.01.2011 р., № 11305 від 01.02.2011 р., № 12320 від 03.02 .2011 р., № 12901 від 04.02.2011 р., № 13755 від 07.02.2011 р., № 14880 від 09.02.2011 р., № 15366 від 10.02.2011 р., № 15849 від 11.02.2011 р., № 17333 від 15.02.2011 р., № 18100 від 16.02.201 1 р., № 19139 від 18.02.2011 р., № 21461 від 23.02.2011 р., № 21 491 від 23.02.2011 р., № 22444 від 25.02.2011 р., № 861 від 0 2.03.2011 р., № 871 від 02.03.2011 р., № 1974 від 04 .03.2011 р., № 4066 від 09.03.2011 р, № 4398 від 10.03.2011 р., № 4934 від 11.03.2011 р., № 6504 від 15.03.2011 р., № 7162 від 16.03.2011 р., № 8327 від 18.03.2011 р., № 8328 від 1 8.03.2011 р., № 11057 від 24.03.2011 р., № 11076 від 24.03.2011 р., № 11576 від 25.03.2011 р., № 13263 від 29.03.2011 р., № 14380 в ід 31.03.2011 р., № 2564 від 06.04.2011 р., № 2565 від 06. 04.2011 р., № 3669 від 08.04.2011 р., № 5345 від 12.04.2011 р., № 6215 від 13.04.2011 р., № 6725 від 14.04.2011 р., № 8097 від 16.04.2011 р., № 9936 від 20.04.2011 р., № 9937 від 20. 04.2011 р., № 11143 від 22.04.2011 р., № 12945 від 27.04.2011 р.
У свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахува вся частково, сплативши 183 805, 10 грн., в тому числі 6 900, 00 грн., як і були перераховані відповід ачем позивачу після надсилан ня останнім йому копії позов ної заяви у даній справі 04.10.2011 р ., що підтверджується довідко ю банку № 91200-09/624 від 21.12.2011 р., виданої ПАТ "Креді Агріколь банк", у зв ' язку з чим у нього наявний б орг перед позивачем у сумі 37 845, 17 грн.
29.06.2011 р. між сторонами було укл адено Додаткову угоду № 2 до До говору, згідно з умовами якої сторони погодили наступний порядок оплати прострочених грошових зобов' язань: до 31.07.2 011 р. 9 200, 00 грн., до 31.08.2011 р. 9 200, 00 грн., до 30.09 .2011 р. 9 200, 00 грн., до 31.10.2011 р. 9 200, 00 грн., до 31. 11.2011 р. 9 200, 00 грн., до 31.12.2011 р. 9 200, 00 грн.
Також, сторонами підписува вся Акт звіряння розрахунків за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. про т е, що станом на 30.06.2011 р. у відповід ача перед позивачем рахувала сь заборгованість у сумі 55 245, 17 г рн.
Оскільки відповідач ненал ежним чином виконував взяті на себе зобов' язання з опла ти поставленого позивачем то вару, останній вирішив зверн утись з даним позовом до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, суд вваж ає, що вимоги позивача підляг ають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України ци вільні права та обов'язки вин икають із дій осіб, що передба чені актами цивільного закон одавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов'язки ; підставами виникнення циві льних прав та обов'язків, зокр ема, є договори та інші правоч ини.
Договором є домовленість д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов' язків.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Дог овір є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК Укра їни за договором поставки пр одавець (постачальник), який з дійснює підприємницьку діял ьність, зобов'язується перед ати у встановлений строк (стр оки) товар у власність покупц я для використання його у під приємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашні м або іншим подібним викорис танням, а покупець зобов'язує ться прийняти товар і сплати ти за нього певну грошову сум у.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК Укра їни покупець зобов'язаний оп латити товар після його прий няття або прийняття товароро зпорядчих документів на ньог о, якщо договором або актами ц ивільного законодавства не в становлений інший строк опла ти товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, я кщо у зобов' язанні встановл ений строк (термін) його викон ання, то воно підлягає викона нню у цей строк (термін).
Як зазначалось вище, сторон и передбачили вид платежу - з відстрочкою 5 банківських д нів по факту отримання проду кції (п. 2.6. Договору).
В силу ст. 599 ЦК України зобов ' язання припиняється викон анням, проведеним належним ч ином.
Згідно з ст. 193 ГК України суб ' єкти господарювання та інш і учасники господарських від носин повинні виконувати гос подарські зобов' язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов' язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжит и усіх заходів, необхідних д ля належного виконання нею з обов'язання, враховуючи інте реси другої сторони та забез печення загальногосподарсь кого інтересу.
Не допускається односторо ння відмова від виконання зо бов' язань, крім випадків, пе редбачених законом, а також в ідмова від виконання або від строчка з мотиву, що зобов' я зання другої сторони за інши м договором не було виконано належним чином.
Оскільки відповідач прийн яв замовлений ним товар, одна к в обумовлені строки не спла тив позивачеві повністю його вартості, позовні вимоги в ці й частині є законними та обґр унтованими.
Згідно зі ст. 216 ГК України уч асники господарських віднос ин несуть господарсько-право ву відповідальність за право порушення у сфері господарюв ання шляхом застосування до правопорушників господарсь ких санкцій на підставах і в п орядку, передбачених цим Код ексом, іншими законами та дог овором.
Одним із різновидів господ арських санкцій, які застосо вуються до правопорушника у сфері господарювання, є штра фні санкції у вигляді грошов ої суми (неустойки, штрафу, пен і), яку учасник господарських відносин зобов' язаний спла тити у разі порушення ним пра вил здійснення господарсько ї діяльності, невиконання аб о неналежного виконання госп одарського зобов' язання (ст . 230 ГК України).
Пунктом 5.3. Договору сторони передбачили, що за простроче ння оплати, порушення строкі в оплати, вказаних у п. 2.6. цього договору покупець сплачує п остачальнику суму боргу з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення і пеню в розмірі по двійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за к ожен день прострочення, яка д іє на дату порушення строків оплати.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Г К України, нарахування штраф них санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, к оли зобов'язання мало бути ви конано.
Вищенаведений шестимісячн ий строк не є строком позовно ї давності, оскільки в нормі й деться саме про припинення н арахування штрафних санкцій , за стягненням яких особа має право звернутися в межах річ ного строку позовної давност і, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК У країни.
При цьому слід враховувати , що позовна вимога про стягне ння пені пов' язана з триваю чим правопорушенням - прост роченням виконання зобов' я зання. Оскільки пеня стягуєт ься у певних відсотках від пр остроченого зобов' язання з а кожен день такого простроч ення, то строк позовної давно сті (один рік) починається для кожної позовної вимоги про с плату пені окремо за кожен пр острочений день. (Такої ж прав ової позиції притримується В ищий господарський суд Украї ни у постанові № 41/153-07 від 11.10.2007 р.).
Також, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який простр очив виконання грошового зоб ов'язання, на вимогу кредитор а зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встанов леного індексу інфляції за в есь час прострочення, а також три проценти річних від прос троченої суми, якщо інший роз мір процентів не встановлени й договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати б оргу з урахуванням індексу і нфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є спо собами захисту його майновог о права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні мат еріальних втрат від знецінен ня грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отр иманні компенсації (плати) ві д боржника за користування у тримуваними ним грошовими ко штами, належними до сплати кр едиторові. (Відповідної прав ової позиції дотримується Ви щий господарський суд Україн и у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та В ерховний Суд України у поста нові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).
Позивач, звертаючись з позо вом до суду, нарахував відпов ідачу за період з 07.05.2011 р. по 29.09.2011 р . (145 днів) пеню в розмірі 2 756, 45 грн. та інфляційні втрати на суму 536, 95 грн., арифметичний розрахунок яких є вірним.
При цьому, суд враховує, що п озивач визначає момент почат ку строку з виконання зобов' язання з оплати товару, як п' ять банківських днів з дати о станньої поставки, проте як в ідносно кожної накладної так ий строк має рахуватись окре мо.
Водночас, оскільки таким чи ном не порушено шестимісячно го строку нарахування пені, в раховуючи, що сума боргу, на як у вона нарахована виникла за поставками березня та квітн я місяця 2011 р., суд не вбачає мож ливості стягнути з відповіда ча пеню та інфляційні втрати , розрахувавши їх від кожної о кремої поставки, оскільки то ді збільшується сума таких н арахувань, проте як суд не має права самостійно виходити з а межі позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень; д окази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, як і відповідно до законодавств а повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.
Обов' язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріа льному законодавстві міру на лежної поведінки особи, що бе ре участь у судовому процесі , із збирання та надання доказ ів для підтвердження свого с уб' єктивного права, що має з а мету усунення невизначенос ті, яка виникає в правовіднос инах у разі неможливості дос товірно з' ясувати обставин и, які мають значення для спра ви.
Відповідачем не надано суд у належних та допустимих док азів на підтвердження відсут ності основного боргу.
Відповідно до п. 3 Роз'ясненн я Вищого арбітражного суду У країни № 02-5/422 від 10.12.1996 р. "Про судов е рішення" зі змінами та допов неннями рішення господарськ ого суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які п осилаються особи, що беруть у часть у процесі, та якими дока зами вони підтверджуються; ч и не виявлено у процесі розгл яду справи інших фактичних о бставин, що мають суттєве зна чення для правильного виріше ння спору, і доказів на підтве рдження цих обставин; яка пра вова кваліфікація відносин с торін, виходячи з фактів, уста новлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма п ідлягає застосуванню для вир ішення спору.
Оскільки, як зазначалось ви ще, судом встановлено, що відп овідач неналежним чином вико нував взяті на себе за догово ром обов' язки щодо оплати п оставленого позивачем товар у, позовні вимоги підлягають задоволенню.
З урахуванням зазначеного , відповідно до ст. 49 Господарс ького процесуального кодекс у України, витрати по сплаті д ержавного мита та витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу пок ладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, господарс ький суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги зад овольнити повністю.
2. Стягнути з Приватног о підприємства "Агер" (02218, м. Київ , Дніпровський район, вулиця М иколи Кибальчича, будинок 2, ко д ЄДРПОУ 36602773) на користь Приват ного підприємства "ВК і К" (27500, Кі ровоградська обл., місто Світ ловодськ, вулиця Дружби, буди нок 17, код ЄДРПОУ 13745730) 37 845 (тридцят ь сім тисяч вісімсот сорок п' ять) грн. 17 коп. основного боргу , 2 756 (дві тисячі сімсот п' ятде сят шість) грн. 45 коп. пені, 536 (п' ятсот тридцять шість) грн. 95 ко п. інфляційних втрат, 411 (чотири ста одинадцять) грн. 39 коп. витр ат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гр н. 00 коп. витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарськ ого суду набирає законної си ли після закінчення строку п одання апеляційної скарги, я кщо апеляційну скаргу не бул о подано. У разі подання апеля ційної скарги рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після розгляду сп рави апеляційним господарсь ким судом.
Суддя В.С. Л омака
Повне рішення складен о 23.01.2012 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2012 |
Оприлюднено | 06.02.2012 |
Номер документу | 21203838 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні